<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Ukrainian Institute of Fashion History on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Ukrainian Institute of Fashion History on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@UIFH.official?source=rss-9a130836ac5c------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*m_yxDnTQHJ5-edjkhfpSaw.jpeg</url>
            <title>Stories by Ukrainian Institute of Fashion History on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@UIFH.official?source=rss-9a130836ac5c------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Thu, 19 Nov 2026 17:09:32 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@UIFH.official/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Сумки в українській традиції]]></title>
            <link>https://medium.com/@UIFH.official/%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B8-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97-f47c072aeeb6?source=rss-9a130836ac5c------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f47c072aeeb6</guid>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[fashion]]></category>
            <category><![CDATA[folk]]></category>
            <category><![CDATA[bags]]></category>
            <category><![CDATA[accessories]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Ukrainian Institute of Fashion History]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 28 Apr 2017 10:06:48 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-04-28T11:33:25.777Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<blockquote>У комплексі українського традиційного вбрання, де завжди є переплетеними і невіддільними практична значимість і краса оздоблення, особливу роль відіграють сумки та близькі до них аксесуари.</blockquote><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/779/1*HdjsP4SiA9JYfK5WHkgMbg.jpeg" /></figure><p>Найбільш популярними і поширеними з давніх часів є ткані парні торби з вовняних, конопляних та лляних ниток — бесаги, які були у вжитку на значній частині Правобережної України. Це, напевно, є найпростіший і надзвичайно зручний, практичний багатофункціональний варіант торби. Шилися бесаги з одного шматка тканини, як правило, чиноватого ткання (саржевого переплетення), оздобленого кольоровими суцільними або орнаментованими смугами. При цьому кінці підгиналися на однакову висоту і збоку зшивалися, а середня вільна частина слугувала за ручку. Речі рівномірно розподілялися у обох відділеннях, а часом навіть при потребі в бесагах можна було переносити дітей(!).</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*u6MWiSekljCHiAG94RrSCQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_pV7I7LyXMWim5ErjDX0_A.jpeg" /></figure><p>Також з тканини виготовлялись тайстри— ткані, а також вишиті на полотні торби з однією довгою ручкою через плече (Буковина, Покуття, Поділля). Ручка могла бути зроблена з тканини, але найчастіше з цією метою використовувалася ткана крайка.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/450/1*HPD1bQpAlEEDrSzIUfhyhg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/744/1*7EwtvK-LvFCVmsN1vmKEfA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/863/1*OeKzmqAwOXQVsEgRg1tNAg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/713/1*a6NQqVfBGhdA6ApkpUDBBA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/548/1*_WGXuS2fDvwUfrYeheKaBQ.jpeg" /></figure><p>На Гуцульщині ткали невеликі торбини з ручкою з пояса — дзьобні. Оздоблювались вони часто кутасиками. Носили їх жінки. А от чоловіки носили шкіряні невеликого розміру сумки, які заокруглені знизу, з довгою ручкою через плече — тобівки. Вони щедро оздоблювалися мосяжною роботою. Ще менші від тобівок є ташки прямокутної форми. Такі сумки годилися до комплексу святкового вбрання, і чоловіки тримали в них лише дрібні речі — тютюн, люльку (або файку), кремінь, трут, кресало, гроші.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/700/1*KtqZNjBGVHp0XCABb7mk3Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/725/1*sL6-s8c9Z5Tb4rX_47O_8Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/713/1*x4IHyWEwAFLXzXDYpFO32w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/693/1*3mPZ9d1cWGBOFgRW48RP2A.jpeg" /></figure><p>На Поліссі виготовляли навіски — плетені полотняним переплетенням зі смужок кори дерев сумки різного розміру. Навіски складалися з двох частин, з яких більша накривала меншу. За ручку правив лляний шнур, чи вірьовка. Могли бути такі сумки без кришок і з двома ручками.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*8hENg7Z2q9vvlFOkeUIk7Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VYYrI4R6h2SLcsz68yaOJw.jpeg" /></figure><p>Окремо заслуговують на увагу речі, в яких люди переносили гроші. Це могли бути так само як і торби, виготовлені із текстилю гамани, гаманці та «кармани». Найчастіше їх приторочували до пояса, чи крайки. Цікавими є пізніші, пошиті з крамних різного кольору та малюнку тканин кармани, які оздоблювалися додатково зубцями, машинною вистрочкою. Носили такі речі в тих краях і в ті часи, коли шили керсетки й очіпки. Зберігали в них переважно паперові гроші. А от для монет шили окремі прямокутної форми мішечки-гаманці.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/786/1*WDXEWFwtYqd7HFiYz40gwA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*tPQJV2PvXyv-q-qMFefREQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/847/1*ACLKg32owuuOeL5VVIvJeg.jpeg" /></figure><p>На Покутті, Гуцульщині, Поділлі в чоловічому костюмі окрім шкіряних сумок використовувалися мошни і мошонки — шкіряні гаманці у вигляді округлої приплюснутої торбинки, яка мала застібку-затяжку із шкіряних плетених шнурів, кінці яких оздоблювали китицями.</p><blockquote>Автор статті: Юрій Мельничук</blockquote><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f47c072aeeb6" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Чоловічі зачіски в традиційній культурі українців кінця ХІХ — початку ХХ ст.]]></title>
            <link>https://medium.com/@UIFH.official/%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D1%87%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B2-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2-%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%8F-%D1%85%D1%96%D1%85-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83-%D1%85%D1%85-%D1%81%D1%82-aa8af2a6cc04?source=rss-9a130836ac5c------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/aa8af2a6cc04</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Ukrainian Institute of Fashion History]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 21 Apr 2017 12:36:11 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-04-21T12:36:11.240Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*qYdB_jTvbB4uZohD53yKPA.jpeg" /></figure><blockquote>Одним з важливих елементів у зовнішності людини є зачіска. Зачіски в селянському середовищі відображали певні канони краси та естетичні уявлення.</blockquote><p>Найпоширенішою чоловічою зачіскою на всій території України в наведеному періоді була <strong>зачіска «у скобки</strong>» або<strong> «під ворота»</strong> — волосся над бровами підрізалося горизонтально, а на скронях і потилиці залишалося відносно довшим.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*FBKq_5S5FwtLVbISQv97ew.jpeg" /></figure><p>Досить поширеною, в першу чергу на Наддніпрянщині, Західному і Східному Поліссі, була зачіска <strong>«під макітру»</strong> — волосся підрізалося рівним кружком навколо голови, а для того щоб зробити це якомога рівно і швидко на голову вдягали великий горщик — макітру.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*LcqxkMerOCNLU-M3AwXifg.jpeg" /></figure><p>Серед архаїчних форм зачісок, що зникли в кінці ХІХ століття, слід згадати видозмінений варіант зачіски — <strong>«оселедець»</strong>, що в свою чергу побутувала до кінця ХVIII ст. Для цієї зачіски волосся на голові голили досить високо, залишаючи чуприну волосся яка спадала по голові закриваючи поголені місця, таку зачіску в ранній молодості доводилося бачити й видатному українському етнографу Ф. Вовку.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/700/1*YEBFTdZk94_vAk6PBmIwIQ.jpeg" /></figure><p>Регіональна особливість в зачісках зустрічається серед бойків, що носили волосся такої ж довжини, як і жінки, підрізаючи волосся лише перед очима. До початку ХХ ст. чоловіки в цій місцевості носили навіть заплетені коси, такий спосіб був зафіксований Ф. Вовком у 1905 році в селі Плав’є в майже столітнього чоловіка. На Гуцульщині чоловіки носили волосся з проділом по центру.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*PWu25TN3P0TEPR6yHsYpFw.jpeg" /></figure><p>Звичай носити довге волосся до плечей зберігався на теренах Західної України та Поліссі. Загалом, довжина волосся і періодичність стрижки залежала від багатьох факторів. За свідченнями В. Милорадовича, селяни на Полтавщині, в зимовий період залишали волосся довшим, а влітку коротшим, причепуритися слід було перед святом, підстригшись та поголившись. Він також наводить дані, щодо особливості волосся та відповідної зачіски для нього, так чоловікам в яких «як на їжакові стоїть волосся», не слід робити коротку зачіску.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*KcUE0XR9f_aC5iyg0hS0Eg.jpeg" /></figure><p>Ще з середини ХІХ ст. до селянського середовища потрапляють міські форми зачісок, наприклад таких як <strong>«під польку»</strong> — коротко та рівно підстриженим волоссям.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*FKYRVy2swZs6i53gFjY8Xg.jpeg" /></figure><p>Зачісування волосся на бік з проділом, за свідченнями українського етнографа П.Чубинського в другій половині ХІХ ст., було характерно лише для селян, що служили при панському дворі, дійшли до писаря чи прожили кілька років у місті, однак з початком ХХ ст., ця зачіска стає широко розповсюдженою.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ORdvsOO_PVBnhGzphJ3VqQ.jpeg" /></figure><p>Що стосується зачіски на обличчі, тобто вусів та бороди, то вони зустрічаються по всій території України. Слід зазначити, що вуса були ознакою зрілості, і залишалися при першому голінні парубків. Бороду ж носили тільки старші чоловіки, окрім Полісся де бороди були і в молодих. Деякі бойки та лемки взагалі голили і вуса і бороди.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*CrAB4hv6HK4M1f2LpIxMPg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*IxKny0HR8gOLxmJGztlKSQ.jpeg" /></figure><p>Цікавою є інформація В.Шухевича, що у своїй праці «Гуцульщина» зазначає, що чоловіки на Гуцульщині змащують волосся олією, вочевидь така практика зустрічалася і у інших регіонах.</p><p>Отож, чоловічі зачіски у традиційному селянському середовищі мали невелику кількість типів, що займав досить великий ареал розповсюдження. Зрідка зустрічалися особливі регіональні форми. Вікові особливості зачісок були помітні лише в площині зберігання архаїчних форм у старших людей та появі нових «міських» у молоді, також віковою була особливість носіння бороди, що було властиво старшим чоловікам.</p><blockquote><em>Автор статті: Ігор Турейський</em></blockquote><blockquote><em>Іллюстрації з книги Федора Вовка “Студії з української етнографії та антропології”.</em></blockquote><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=aa8af2a6cc04" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[АКТУАЛЬНА МОДА 1950-х: УКРАЇНСЬКИЙ НЬЮ-ЛУК]]></title>
            <link>https://medium.com/@UIFH.official/%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0-1950-%D1%85-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BD%D1%8C%D1%8E-%D0%BB%D1%83%D0%BA-f2e5689d5e7d?source=rss-9a130836ac5c------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f2e5689d5e7d</guid>
            <category><![CDATA[culture]]></category>
            <category><![CDATA[ukrainian]]></category>
            <category><![CDATA[fashion]]></category>
            <category><![CDATA[1950s]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Ukrainian Institute of Fashion History]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 11 Apr 2017 09:36:58 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-04-11T09:36:58.867Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<blockquote>Чи можливо поєднати прагматизм етнографічного підходу до одягу та витончену естетику французького «нового образу», який запропонував жінкам Крістіанн Діор наприкінці 1940-х років? Відповіддю на це питання є оригінальний творчий досвід художників українських будинків моделей у 1950-ті роки.</blockquote><p>В Україні існувало тоді два центри високопрофесійного виготовлення нових моделей одягу — будинки моделей у Києві (з 1944 року) та у Львові (з 1952 року). Саме тут вперше було поставлено завдання створювати не тільки зразки для масового фабричного виробництва, але й сучасні актуальні моделі. Нові колекції модного одягу слугували орієнтиром для всіх фахівців швейної галузі, а також знайомили населення з новинками моди. Але було ще одне важливе завдання, яке вирішували вітчизняні модельєри: участь у міжнародних модних форумах з метою демонстрації досягнень костюмного дизайну в СРСР.</p><blockquote>Чим ми могли здивувати? Тим більш, що інформації про новітні модні тенденції фахівцям не вистачало. Творча інтуїція, високий рівень майстерності та звернення до народної традиції вирішили справу.</blockquote><p>Одним з найбільш популярних модних силуетів 50-х років був так званий <em>«віночок квітки»</em> з тонкою талією і пишною спідницею. Так з’явились на вітчизняному подіумі елегантні орнаментальні спідниці, схожі на українські андараки та літники, виконані з ексклюзивних тканин. Виготовлення цих тканин першими налагодили в Львівському будинку моделей, створивши спеціальний цех художнього ткацтва та запросивши до нього майстрів з карпатського Косіва, відомого старовинними текстильними традиціями.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/447/1*MJbV1qDVdvzfvnjTJbWYMQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/458/1*18cr4PeKUbB12B0B2bM9Hg.jpeg" /><figcaption><strong>Моделі Т. Забанової (Київский будинок моделей одягу) виконані з використанням ажурної української вишивки (сукня з рожевого льону) та ткацтва (спідниця на ескізі). Праворуч — модель Львівського будинку моделей.</strong></figcaption></figure><p>Київський будинок моделей одягу (КБМО) налагодив співпрацю з шовковими комбінатами, де виготовляли натуральний та штучний шовк (КШК та ДШК у Києві). Невеликі партії тканин з друкованим малюнком за українськими мотивами створювалися спеціально для конкретних колекцій виставкового одягу.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/597/1*1BXs3QT6af1lCWVA5dnS9w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/521/1*b_3MSF8NH5T7pPYDqY5N1Q.jpeg" /><figcaption><strong>Моделі Л. Шейнбаум (КБМО): ошатні жіночі комплекти, які складаються з сукні та легкого пальто.</strong></figcaption></figure><p>Але, все ж таки, головним засобом підкреслити <strong>національну самобутність</strong> була <strong>ручна вишивка</strong>. Причому практикувалась як вишукана ажурна вишивка по шовку та льону, так і рельєфна вишивка по вовняним тканинам.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/589/1*PEqNfNm9Xk3FhGA9a0hwVw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/327/1*QrcfKCzBvmBb-YazPgGB5Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/442/1*fnABuw-z-tCn2pm0mbCEbQ.jpeg" /><figcaption><strong>Моделі Київського будинку моделей одягу.</strong></figcaption></figure><p>Слід зазначити, що світова повоєнна мода існувала в умовах жорсткого стилістичного диктату. Її головними ознаками були певні силуети, форми та крій, орієнтовані на створення класичного жіночного образу — так званого <em>«н’ю-лук» (New Look)</em>. Порушити цю вимогу означало відхід від актуальних трендів. Українські модельєри показали вміння не тільки декорувати сучасну форму одягу національним орнаментом, але й вдало синтезували елементи традиційного українського крою з модним образом.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/625/1*M06katyj1JLfdf2aeuObFQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/689/1*e7-VEbzyXHzf1cgq-wzBuQ.jpeg" /><figcaption><strong>Моделі художників Київського будинку моделей одягу: Л. Шейнбаум, Н.Калашникова, А. Гладковьська, В. Григор’єва. Майстри вишивки: О. Цибенко, Л. Палієнко, А. Шкарупило.</strong></figcaption></figure><p>Звичайно, подібний підхід можна назвати еклектикою. Але що може бути актуальніше сьогодні? Взагалі, що таке є мода, якщо не переосмисленні минулого в дусі сучасності? І тому інші оцінки приходять на думку, коли розглядаєш ці моделі, які вже давно стали історією: оригінально, гармонійно, органічно. Не випадково майстерність творців української моди була визнана та високо оцінена на виставках і показах 50-х років на батьківщині та за кордоном: у Празі, Марселі, Познані, Пловдиві, Брюсселі.</p><p><em>Автор статті: Галина Кокоріна.</em></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f2e5689d5e7d" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[UIFH: про #UkrainianFashion від витоків до сьогодення]]></title>
            <link>https://medium.com/@UIFH.official/uifh-%D0%BF%D1%80%D0%BE-ukrainianfashion-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B4%D0%BE-%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-4d96bffb00dd?source=rss-9a130836ac5c------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/4d96bffb00dd</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Ukrainian Institute of Fashion History]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 31 Mar 2017 11:37:21 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-04-24T12:58:30.061Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*o-aOkmVJ4kXiXnQWNaZmWA.jpeg" /></figure><p>Історія української моди настільки багатогранна і обширна, що про неї, напевно, можна розповідати довше, ніж вона сама існує. Це і вбрання селян, що вражає багатством символів та пишністю оздоблення, і витончена мода міста з її шовковими сукнями, капелюшками, корсетами і турнюрами. До цього додається по-суворому вишукана військова мода, мода радянської доби та прогресивна мода незалежної України.</p><p>Але якою б цікавою ця тема не здавалась, не багато сміливців ризикнуло зануритись у дослідження та систематизацію історії костюму на території України.</p><p>І тут логічним стало виникнення такої організації, як <a href="http://uifh.org/"><em>Український Інститут Історії Моди</em></a><em>, </em>створеної за підтримки <a href="http://zagoriy.foundation/">Фонду родини Загорій</a>. Маленькими кроками ми освоюємо неосяжні простори українського фешна, і розповідаємо про свої відкриття та захоплення.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*gQo_1wpPZkn7cDdL5ZeZow.jpeg" /></figure><p>Знаковим початком для Українського Інституту Історії Моди став проект “Витоки” на Ukrainian Fashion Week: вперше були показані стародавні українські костюми з різних історико-етнографічних регіонів.</p><p>Вражає те, що більшості з цих речей давно перевалило за 100 років(!), а вони досі надихають нас своєю актуальністю та сучасним виглядом.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Be-c640ehCXVMrCX8Jt5pQ.jpeg" /></figure><p>За два сезони проекту “Витоки” гості показів побачили близко півсотні традиційних строїв, кілограми намиста та кілометри стрічок і поясів.</p><p>Продовжуючи поставлену перед собою місію “вражати красою”, Український Інститут Історії Моди в колаборації з журналом VOGUE Ukraine знімають влітку 2016 року відеоролик про 100 років української моди. Сотні тисяч переглядів і образи, що врізаються в пам’ять…</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FY-wpyhqjTgU%3Fstart%3D8%26feature%3Doembed%26start%3D8&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DY-wpyhqjTgU&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FY-wpyhqjTgU%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/a8a67a579d7c8d3dcf2fc295bca51893/href">https://medium.com/media/a8a67a579d7c8d3dcf2fc295bca51893/href</a></iframe><p>Згодом виходить не менш популярний ролик про чоловічий костюм:</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FK_xJ1jgD-zo%3Fstart%3D2%26feature%3Doembed%26start%3D2&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DK_xJ1jgD-zo&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FK_xJ1jgD-zo%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/f8f25f803ad49788a168e2983bda1671/href">https://medium.com/media/f8f25f803ad49788a168e2983bda1671/href</a></iframe><p>Обидва відео розповідають про багатство і розмаїття українського традиційного одягу, руйнуючи стереотип про “бідне українське село”.</p><p>Тої ж осені відбувається презентація благодійного календаря “Щирі”, створеного ТЦ “Домосфера” і Gres Todorchuk PR за підтримки Українського Інституту Історії Моди. На його сторінках українські зірки вбрані в унікальні та коштовні зразки селянської моди кінця ХІХ — початку ХХ століть.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Z_ckgkitAuQSfxZuUzXSRA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*CgvsyohJS9wND_3mJCRSCg.jpeg" /></figure><p>Нескінченний потік вишуканих речей зі збірок приватних колекціонерів і музеїв, надихаючих картин та вражаючих старих фотокарток щоденно з’являється на сторінках Українського Інституту Історії Моди у соціальних мережах:</p><p><a href="https://www.facebook.com/UIFH.official/">https://www.facebook.com/UIFH.official/</a></p><ul><li><a href="https://www.instagram.com/uifh.official/">UIFH (@uifh.official) * Instagram photos and videos</a></li><li><a href="https://vk.com/uifh.official">Ukrainian Institute of Fashion History</a></li></ul><p>Традиція залишає у спадок поколінням найцінніше…</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*iVUlSHFS6x8ZaMaxyt8fpA.jpeg" /></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=4d96bffb00dd" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>