<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Dmytro Lvivsky on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Dmytro Lvivsky on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@UnforbiddenYet?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*f_CLSAvOQEFKx8iTWh4Y0w.png</url>
            <title>Stories by Dmytro Lvivsky on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@UnforbiddenYet?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Wed, 18 Nov 2026 01:20:10 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@UnforbiddenYet/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Чому вегани стали веганами?]]></title>
            <link>https://medium.com/royal-mind-blowing-society/why-vegan-353f33c9e120?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/353f33c9e120</guid>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[веганство]]></category>
            <category><![CDATA[vegan]]></category>
            <category><![CDATA[veganism]]></category>
            <category><![CDATA[веган]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Lvivsky]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 24 Jan 2018 14:01:27 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2018-01-28T14:19:27.216Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*NQOF6kVrJM01cjIw2-Ndkw.jpeg" /><figcaption>Photo by <a href="https://unsplash.com/photos/GHOiyov2TSQ?utm_source=unsplash&amp;utm_medium=referral&amp;utm_content=creditCopyText">Sam Carter</a> on <a href="https://unsplash.com/search/photos/animals?utm_source=unsplash&amp;utm_medium=referral&amp;utm_content=creditCopyText">Unsplash</a></figcaption></figure><p><em>Три важливі причини</em></p><p>Стати веганом — це дія, яку будь-хто може зробити прямо зараз, і яка одразу ж матиме реальний вплив на світ, тварин, планету і, можливо, навіть на власне здоровʼя.</p><p>Тому постає запитання, чому ж не дотримуватися веганського способу життя? Про це ми сьогодні і поговоримо, а конкретніше про:</p><ul><li>Відмінності веганства від вегетаріанства;</li><li>Як і коли це виникло?</li><li>Для чого це роблять люди?</li><li>Сучасне пояснення слова “веган”</li></ul><h4>Хто такий веган? Це означає те ж саме, що і вегетаріанець?</h4><p>Зараз так багато спотвореної інформації в інтернеті, що дуже легко заплутатися у визначеннях понять “веган” та “вегетаріанець”. Якщо коротко, то веган уникає вживання плоті тварин та риби, а також продуктів, що походять від тварин — молочні продукти, яйця, мед, ікра та ін. Окрім цього веган не використовує в побуті будь-які речі, вироблені з використанням продуктів тваринного походження чи тестованих на тваринах, такі як одяг(шерсть, хутро), взуття(шкіра), постільна білизна(шовк), побутова хімія, косметика та багато чого іншого.<br>На відміну від вегана, вегетаріанець вживає та використовує продукти тваринного походження тим чи іншим чином.</p><h4>Походження веганізму(веганства)</h4><p>Слово “веган” придумав Дональд Уотсон(Donald Watson) у листопаді 1944 року у Великій Британії. Дональд та його дружина, разом із чотирма друзями заснували Веганське Товариство (Vegan Society) через бажання описати життя, вільне від вживання продуктів тваринного походження. Він запропонував термін “vegan”(веган), взявши початок та кінець слова “vegetarian”, пояснивши це тим, що “веганізм починається з вегетаріанства і є логічним продовденням цього стилю життя”. У першому номері «Веганських новин» Уотсон говорив про веганізм як про основу нового суспільного руху, а пізніше надав веганізму таке визначення:</p><blockquote>Веганізм є філософією та способом життя, який виключає, наскільки це практично можливо, всі форми експлуатації та жорстокості над тваринами задля отримання їжі, одягу або будь-якої іншої мети. Тим самим сприяє розробці та застосуванню альтернатив, що приносять користь людям, тваринам та навколишньому середовищу.</blockquote><h4>Люди це роблять задля тварин</h4><p>Без сумніву, саме тварини платять найвищу ціну за невеганський стиль життя. Більше 150 000 000 000 (150 мільярдів, або населення Китаю помножене на 11) життів забирають щороку для їжі, і це не рахуючи тварин, що вмирають в результаті тестування у лабораторіях, експлуатації в цирках, морських парках, зоопарках, кінних скачках, собачих перегонах і боях тварин, таких як собачі бої, півнячі бої, корриди, і т. д.<br>Веганізм стосується не тільки їжі на наших тарілках. Життя живої істоти рятує кожна відмова від вживання чи використання тварин і тваринних продуктів. Нами зібрана ціла колекція путівників, що допоможуть розібратися, як це робити вже зараз.</p><h4>Люди це роблять задля планети</h4><p>Серед всіх людських активностей вирощування тварин задля споживання є найбільшим джерелом знищення навколишнього середовища. Корозія грунтів, вирубки тропічних лісів, глобальне забруднення водних ресурсів, збільшення кількості парникових газів у атмосфері, зникнення видів та мертві зони світового океану — це не єдині проблеми, викликані промисловим тваринництвом. Постає запитання, чому людство так необдумано витрачає земні ресурси, такі як питну воду, земельні угіддя, води світового океану для використання агробізнесу, якщо вони скінченні? Веганізм вирішує цю проблему. Ми поговоримо про це у наступних частинах.</p><h4>Люди це роблять для здоровʼя</h4><p>Звісно можливо бути здоровим, вживаючи малі кількості продуктів тваринного походження. А дотримання веганізму не завжди веде до ідеального здоровʼя (точити смачнючі чіпси ввечері — те ще задоволення) і взагалі хто сказав що це взагалі можливо? Веганська ж дієта може допомогти скоротити вживання нездорової їжі, а також зменшити ризик захворювання на серцево-судинні захворювання та деякі види раку. Та для цього все рівно потрібно знати як харчуватися. Як бути здоровим ми розкажемо згодом.</p><h4>Правила клубу</h4><p>Беручи все сказане до уваги, варто розуміти що веганство — це<strong> НЕ</strong>:</p><ul><li>дієта чи система харчування;</li><li>дієта, яку дотримуєшся до 18:00;</li><li>дієта, яку дотримуєшся тільки з понеділка по пʼятницю;</li><li>дієта, що включає “я з невеганського їм тільки трішки сиру”;</li><li>дієта, що включає рибу, бо “вони ж не відчувають болю”;</li><li>дієта, що включає мед, бо бджоли є комахами, а не тваринами;</li><li>стиль життя, що включає продукти тваринного походження, які можна знайти серед одягу, господарчих товарів, косметики, товарів особистої гігієни;</li><li>мода.</li></ul><p>Веганізм — це:</p><ul><li>Філософія;</li><li>Стиль життя;</li><li>Система переконань.</li></ul><p>Веганство більше ніж просто їжа. Це те, ким ми є і як ми турбуємося про інших. Це про співчуття та справедливість, доброту та мир. Це також про усвідомлення своїх дій. Це про тварин.</p><p>Серед веганів є люди, що концентруючись тільки на аспекті здоровʼя, не беруть до уваги факти експлуатації та жорстокості над тваринами. Це абсолютно НЕправильно. Розглядаючи веганізм виключно як їжу, ми губимо тварин із поля зору, що є прямо-протилежним до сенсу веганства.</p><blockquote>Це переклад статті “Why Vegan?”, взятої зі сайту Your Daily Vegan (<a href="http://www.yourdailyvegan.com/why-vegan/">http://www.yourdailyvegan.com/why-vegan/</a>). Текст доповнений думками редакції.</blockquote><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=353f33c9e120" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/royal-mind-blowing-society/why-vegan-353f33c9e120">Чому вегани стали веганами?</a> was originally published in <a href="https://medium.com/royal-mind-blowing-society">Royal Mind-Blowing Society</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Найефективніші кроки утримання зміни клімату не обговорюються ніким]]></title>
            <link>https://medium.com/in-ukrainian/%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D1%96-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83-%D0%BD%D0%B5-%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%D0%BC-6849405ee3a9?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/6849405ee3a9</guid>
            <category><![CDATA[climate-science]]></category>
            <category><![CDATA[personal-development]]></category>
            <category><![CDATA[carbon-emissions]]></category>
            <category><![CDATA[ukrainian]]></category>
            <category><![CDATA[climate-change]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Lvivsky]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 17 Jul 2017 17:01:18 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-07-17T17:01:18.460Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*SVYToAjoIZ_FRwGsgsLNUg.jpeg" /></figure><p>Згідно із новим дослідженням, уряди та навчальні заклади не говорять про найфективніші шляхи зменшення викидів вуглецю пересічними людьми.</p><p>Опубліковане дослідження університету Lund у журналі <em>Environmental Research Letters </em>говорить, що пропагандовані урядами методи скорочення парникових газів можуть бути недієвими для запобігання підвищенню температури на 2°C.</p><p>Вживання рослинної їжі, уникнення авіа-подорожей, життя без авто і утримання менших сімей — ось чотири дії, які найбільше зменшують викиди вуглецю.</p><p>Дослідники проаналізували 39 статтей, калькулятори викидів вуглецю і урядові звіти, щоб розрахувати потенційні життєві вибори кожної людини, що скорочують забруднення. Цей комплексний аналіз визначив дії, які люди можуть зробити задля якнайбільного скорочення забруднення середовища парниковими газами.</p><p>Головний автор дослідження, Seth Wynes заявив, що існує ціла низка вчинків будь-якої людини, які безпосередньо впливають на клімат. А вищеописаний аналіз виявив найгірші людські активності. “Ті з нас, хто хоче думати зазадалегідь про клімат, повинні знати які дії найдужче впливають на нього. А дослідження має на меті допомогти людям робити свідомі вчинки”, — зазначив автор. Наприклад, життя без авто зменшує викиди СО2 на 2.4 тонни в рік, в той час як рослинне харчування на 0.8 тонн.</p><p>“Досліджені нами дії мають значно більший потенціал зменшення викидів, ніж популярні і розрекламовані стратегії, такі як всебічна переробка сміття(яка у 4 рази менш ефективна у порівнянні із рослинним харчуванням) або заміна лампочок вдома(8 разів менш ефективна).”</p><p>Дослідники також зрозуміли, що в жодному шкільному підручнику чи державному документі у ЄС, США, Канаді чи Австралії не говориться про ці дії, натомість увага сконцентрована на тих персональних вчинках, що мають значно слабший ефект на зменшення викидів.</p><p>“Ми усвідомлюємо, що визначені нами дії — це виключно персональні вчинки. Але ми не можемо ігнорувати той факт, що зміна клімату вже зараз впливає на наше життя. Персонально я бачу багато позитивного у впроважденні більшості із досліджених нами змін. Неабик важливо набути цих життєвих патернів молодим покоління, задля розуміння які вчинки мають найбільший вплив. Ми сподіваємося, що це дослідження породить дискусію і вплине на дії людей” — зазначила співавтор статті Kimberly Nicholas.</p><p>__________________________</p><p>Переклад зображення прикріпленого до публікації</p><p>Персональні дії кожного, що зменшують вплив на зміну клімату:</p><p>Незначний вплив(&lt;0.2 тонн CO2 щорічно) несе:</p><ul><li>заміна лампочок на енергоефективні</li></ul><p>Середній (0.2–0.8 тонн CO2 щорічно) вплив мають:</p><ul><li>висушування одягу на повітрі</li><li>ресайклінг(перевикористання сміття)</li><li>режим пральної машинки “прання у холодній воді”</li><li>заміна звичайного авто на гібрид</li></ul><p>Значний вплив(&gt; 0.8 тонн CO2 щорічно) несуть наступні дії:</p><ul><li>відмова від харчування продуктами тваринного походження. Харчування рослинною їжею</li><li>використання “зеленої” енергії</li><li>відмова від одного авіа-перельоту</li><li>відмова від авто</li><li>мати на одну дитину менше (60 тонн)</li></ul><p>__________________________</p><p>Це мій власний переклад з англійської статті: <a href="https://goo.gl/m3YSJm">https://goo.gl/m3YSJm</a>.<br>Джерело, яке використовується у статті і перекладі: <a href="http://iopscience.iop.org/article/10.1088/1748-9326/aa7541">http://iopscience.iop.org/article/10.1088/1748-9326/aa7541</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=6849405ee3a9" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/in-ukrainian/%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D1%96-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83-%D0%BD%D0%B5-%D0%BE%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%D0%BC-6849405ee3a9">Найефективніші кроки утримання зміни клімату не обговорюються ніким</a> was originally published in <a href="https://medium.com/in-ukrainian">In Ukrainian</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Burnout and How to Deal With it]]></title>
            <link>https://medium.com/@UnforbiddenYet/burnout-and-how-to-deal-with-it-770811261598?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/770811261598</guid>
            <category><![CDATA[entrepreneurship]]></category>
            <category><![CDATA[motivation]]></category>
            <category><![CDATA[self-improvement]]></category>
            <category><![CDATA[burnout]]></category>
            <category><![CDATA[stress]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Lvivsky]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 20 Nov 2016 23:16:23 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-11-20T23:16:23.922Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*NPfIMbgKVusAQLdDXTwn7w.jpeg" /></figure><p>You and I live in a time of the productive and highly stressed hours. We have limited amount of seconds to get a ton of things done. We drink coffee, take yoga classes, listen to “smart quotes of some guys” to keep going. Sometimes we rest, hang out or play the video games &amp; read books. It helps us to handle the overload. Then we start all over again. Work, stress, rest, repeat. You can do it, buddy! Okay, got it. But I’d rather take some time off to travel and write a Master plan for the next years. Besides that, the brilliant idea of starting a business or writing a book or becoming a nomad comes up into the mind, and… hell yeah, it sounds like a plan! I’ve read a lot of success stories, and it seems to be achievable. Okay, let’s try. But, fucking up and feeling pissed off, again and again, isn’t cool, you know. Some of us have no clue how to run a company, how to hire, how to sell and make money or even how to be healthy. Crap. That’s not that easy as we thought. I’m stuck, bored and tired. My body become weak and besides that the brain needs some rest to keep handling my problems. My life isn’t so well played as Steve’s from Apple.</p><p>How to handle deal with the stress? What’s the next steps to do to make everything okay?</p><p>I don’t know, dude, there is no magical pills from shit calling life. Only by gaining experience and achieving positive and bad results we can build a future. Living makes me inspired, you know, but what’s keeping you?</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fplayer.vimeo.com%2Fvideo%2F179859217%3Fapp_id%3D122963&amp;dntp=1&amp;display_name=Vimeo&amp;url=https%3A%2F%2Fvimeo.com%2F179859217&amp;image=https%3A%2F%2Fi.vimeocdn.com%2Fvideo%2F587891969_1280.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=vimeo" width="1920" height="1080" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/ff5ab23a71c84a9b9c4a7c6f0ac2932b/href">https://medium.com/media/ff5ab23a71c84a9b9c4a7c6f0ac2932b/href</a></iframe><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=770811261598" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Codevember is a new fashion]]></title>
            <link>https://medium.com/nan-isnt-true/codevember-is-a-new-fashion-e5c705e7e369?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/e5c705e7e369</guid>
            <category><![CDATA[codepen]]></category>
            <category><![CDATA[blog]]></category>
            <category><![CDATA[codevember]]></category>
            <category><![CDATA[web-development]]></category>
            <category><![CDATA[storytelling]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Lvivsky]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 04 Nov 2016 10:58:12 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-11-04T14:27:39.812Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*3_1W9mXUtdcTD-6DCjA8PA.png" /></figure><p>Hey. I’m Dmytro, and today you are going to read something new. Let’s start! You’ve probably heard of the Movember — it’s a No-Shave November, the month of the year when men … guess it…don’t shave, right smart-ass, for a 31 day! It’s been running by Movember Foundation for a more than a decade, and the men widely support this initiative. They even compete the fundraise money. It’s very important stuff for all of the people on the Earth, and you can read more about this event <a href="http://home.bt.com/lifestyle/health/health-concerns/movemeber-what-is-it-and-why-should-you-get-involved-11364110228190">here</a>.</p><p>But! Not only men deserve to do some cool shit for a whole month! And that’s why some programmers or just dudes did an amazing thing — they started to create interactive sketches every freaking day of November in 2015. Some of the amazing works are highlighted on <a href="http://codevember2015.tumblr.com/">tumblr</a>. I’ve found a lot of great-looking sketches there; you may also check it out. Yeah! Codepen(another fantastic resource) supported all of the creativity from it’s beginning and started to feature the best works on the <a href="https://blog.codepen.io/2016/11/01/codevember-2016/">homepage</a> this year.</p><p>As you may know, I’m a developer. I am a man; that’s for sure. Some of my ancestors were Vikings, and I love to compete! For these reasons, I decided to let the Codevember’s power be with me and create an interactive stuff for a whole month. Today is the fourth day, and I’ve already done three sketches(One is gone, unfortunately). I’m learning 3D graphics pretty intensive last days and create my works using the three.js library on top of the WebGL(it’s an OpenGL run in a browser).</p><p>Day 01 — The Matrix:</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fcodepen.io%2FUnforbiddenYet%2Fembed%2Fpreview%2FRGXYvv%3Fheight%3D600%26amp%3Bslug-hash%3DRGXYvv%26amp%3Bdefault-tabs%3Djs%2Cresult%26amp%3Bhost%3Dhttp%253A%252F%252Fcodepen.io%26amp%3Bembed-version%3D2&amp;url=https%3A%2F%2Fcodepen.io%2FUnforbiddenYet%2Ffull%2FRGXYvv%2F&amp;image=https%3A%2F%2Fs3-us-west-2.amazonaws.com%2Fi.cdpn.io%2F150925.RGXYvv.small.31534f0c-0b3b-4182-adae-57b72f77d2be.png&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=codepen" width="800" height="600" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/ba30532ad1a2d9fa0f877b211bdab596/href">https://medium.com/media/ba30532ad1a2d9fa0f877b211bdab596/href</a></iframe><p>Day 02 — Glitchy box(I deleted the pen accidentally, have only the image):</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/480/1*DRzVzOTsND9kkg191mBcBA.gif" /></figure><p>Day 03 — Portal:</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fcodepen.io%2FUnforbiddenYet%2Fembed%2Fpreview%2FRobLPv%3Fheight%3D600%26amp%3Bslug-hash%3DRobLPv%26amp%3Bdefault-tabs%3Djs%2Cresult%26amp%3Bhost%3Dhttp%253A%252F%252Fcodepen.io%26amp%3Bembed-version%3D2&amp;url=https%3A%2F%2Fcodepen.io%2FUnforbiddenYet%2Ffull%2FRobLPv&amp;image=https%3A%2F%2Fs3-us-west-2.amazonaws.com%2Fi.cdpn.io%2F150925.RobLPv.small.09f1d70f-015b-4d32-8ea0-4969bc86b4a0.png&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=codepen" width="800" height="600" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/6073d8685bfd3e617a48884311d86a62/href">https://medium.com/media/6073d8685bfd3e617a48884311d86a62/href</a></iframe><p>Today I realized that doing the different sketches every day is a bad idea regarding achieving more. It’s better to improve and polish the every previous sketch. It took me 24*3= 74 hours to get it, pretty disappointing. So, I’m going to implement a starting scene for my open-source Sci-Fi book for the next 28 days. If you are not familiar with the story, you should read it on Medium(for free, for sure):</p><p><a href="https://medium.com/the-next-sci-fi-book/the-next-sci-fi-book-ch1-f6b963dcc33d">Walk to the Horizon</a></p><p>I’ll keep posting my daily sketches on <a href="http://codepen.io/UnforbiddenYet/posts/popular/">Codepen</a> and you are welcomed to follow my progress. Thanks and keep in touch!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=e5c705e7e369" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/nan-isnt-true/codevember-is-a-new-fashion-e5c705e7e369">Codevember is a new fashion</a> was originally published in <a href="https://medium.com/nan-isnt-true">Creative’s Blog</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Бомжтріп Львівського. Перші дні в Грузії. Батумі]]></title>
            <link>https://medium.com/@UnforbiddenYet/%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B6%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BF-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96-%D0%B4%D0%BD%D1%96-%D0%B2-%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%97-%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%BC%D1%96-1e1868deae2d?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1e1868deae2d</guid>
            <category><![CDATA[georgia]]></category>
            <category><![CDATA[travel]]></category>
            <category><![CDATA[travel-writing]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Lvivsky]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 03 Sep 2015 15:46:40 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-11-04T11:03:45.717Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Знаєш, після двох днів у морі, коли ти повністю відрізаний від цивілізації, нічого такого не робиш, що притаманне людям на суші, то неочікувана поява землі на горизонті викликає незрозумілі емоції. З одного боку хочеться вже ступити на берег, а з іншого — побути ще на кораблі, в тому безтурботному житті із сніданком, обідом, вечерею за розкладом, чудовими краєвидами тільки моря довкола та вільними думками. Але перед тим як ми висадились в порт Батумі, з нами трапилась цікава пригода — наший пором плив-плив, а потім випадково захлох, а також вимкнулося все світло. Цікава штука — ти сидиш у себе в каюті посеред моря на борту дрейфуючої залізяки і в голові прокручуються всі фільми-катастрофи, пов’язані із кораблями :) Добре, що це відбулося в денну пору доби, люди не панікували і всі чекали команди капітана, що все окей. Я думаю, якби поряд із нами якимось чином проплив айсберг, то ситуація була б кардинально інакшою. За годину двигуни завелися(а ми хоч знаходилися в каюті напів-люкс, але чули звук моторів) і ми попрямували за курсом.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_XqZbCl8FUehV2EHFFb6dA.jpeg" /><figcaption>Кораблик берегової охорони</figcaption></figure><p>Всі гори вкрилися у низькі хмари та ще і збиралося дощити. Батумі ми побачили здалеку, а саме мигаючу башту. Її нам показали грузини і пояснили, що то корпус університету. Коли підпливли ближче, зрозуміли що ми дивилися на високий і сучасний небошкряб нестандартної форми з LED-екранами на всіх сторонах будівлі. Доки ми пришвартувалися, нас час від часу штовхали два буксири на ймення “Tamara I” та “Tamara II”.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*TIULJYPL5A6okFD5Ki_ISQ.jpeg" /><figcaption>Той небошкряб посередині і є університетом</figcaption></figure><p>Пройшли митний контроль прямо на поромі, почули очікуване приємне “Добро пожаловать в Грузию” і спустилися на берег прямо під дощ. Peace Pilgrim знайшов попутку ще на кораблі і поїхав у Тбілісі на фурі.</p><p>Був вже вечір, ми не мали ніякого житла, але доля нам підкинула Васю. Вася — чувак із Німеччини, що запланував проїхати на Байкал на веліку. Ми з ним разом вирішили знайти місце для ночівлі. Дощ перестав, ми йшли вздовж траси, а більшість водіїв зустрічного нам транспорту чомусь сигналили. Ми не доганяли чому так і просто йшли далі. Якщо хочеш сходити в туалет, зарядити телефон чи поюзати інтернет, то куди маєш йти? Правильно, в Макдональдс. Яким було наше здивування, коли не знайшли макдак в центрі. Сіли в міні-автобус, який в Грузії називають маршруткою, проїхались по Батумі роззявивши рота від здивування і опинилися тут:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*DYJ47LGyMu2uUAlNJa1lPw.jpeg" /><figcaption>McDonald’s в Батумі. Більше фоток <a href="http://www.huffingtonpost.com/2013/04/05/mcdonalds-batumi-georgia_n_3021679.html">тут</a></figcaption></figure><p>Коли ви бачили такий макдональдс? Я — ніколи. Цей мак називають одним із найгарнішим в світі. Всередині навіть є тераса із квітами. Загалом, дизайн та інтер’єр нам дуже сподобався, що не можемо сказати про якість обслуговування, смак страв та ціни. Місце для ночівлі знайшли прямо на березі моря, на гальці. Поставили намети, приготували веганської їжі на пальнику, випили домашнього молдавського вина, послухали історії Васі, поділилися своїми планами і лягли спати. Засинали під шум моря і бачили місто, що світиться з усіх сторін. Незабутні відчуття.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*TAlog1uMSkD5dPN2i9_Odg.jpeg" /><figcaption>Я, Вася і пальник. Готуємо їжу прямо посеред міста</figcaption></figure><p>Все було настільки круто, що ніхто із нас не очікувати побачити поліцейського о четвертій ранку, який дуже люб’язно пояснив що розбивати намети на центральному бульварі не можна(як виявилося пляж — то частина бульвару) і порекомендував стати в сусідньому парку через дорогу. Ми не дійшли туди і натомість продовжили нашу ночівлю десь посередині. Зранку навколо нас купчилися чуваки, займалися на тренажерах(бо ми стали на майданчику), жіночка прибирала листя, обережно обмівши наші намети.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*baV-Wkcnm0CdS7mwFpuvLA.jpeg" /><figcaption>Ваcя і його причандали</figcaption></figure><p>Ми знайшли хостел і пішли досліджувати місто. Перше враження від Батумі — місто-примара, Лас-Вегас. У Грузії дозволено казино, куріння у всіх відомих і невідомих людству місцях. По місту катаються поліцейські(надалі я їх називатиму копами) на крутих американських Фордах, як у фільмах і грі GTA. Скуштували найсмачніший у світі <a href="http://cs310227.vk.me/v310227108/1dc9/KqKtC2-FPVY.jpg">аджарський хачапурі</a> у закладі “Лагуна”. Ззовні то якийсь погріб, гендель-генделем. Всередині накурено. Але, хачапурі дуже круті! Є 3 розміри цього хлібо-булочного виробу: маленький, большой і титаник. Большой ми вдвох не змогли подужати, хоча були дуже голодні.</p><p>Ми зупинилися у поганенькому хостелі із ліжками, які ріжуть шкіру. Це все що я можу сказати про хостел. Весь час падав дощ і було холодно. Хоча були моменти, коли визирало сонечко і ми думали що ось-ось розпогодиться і буде тепло. Ми так і не покупалися в морі. Але каталися на підвісній дорозі, бродили містом, ходили 12км в церкву на горі(то був наший перший похід, якщо його можна так назвати), вперше зловили машину, відвідали ботанічний сад.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ZghiDkChtFZN4baHu_c-7A.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*wtqUM-UlACDFFROJx9f9jw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ot6DnVQwaJG2lTqd1vXydw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*rTg5cebqTTwYbccTzN4sSg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*t-wtRTpQU0X1A_SMHQyZWA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*C6Tkl2UB--hqKxkYebF83w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*TLwMUHX3Dx9IY00LRXSyyQ.jpeg" /></figure><p>Сад дуже гарний, поділений секційно по регіонах нашої планети, тобто можна зустріти мексиканську, європейську, японську, африканську та інші зони. А їх там більше п’ятнадцяти. Ми гуляли годин 5. Якби не дощ, який падав весь цей час, то можна було зависнути і на довше. Особливо круте враження склала скеля над морем, що повністю заросла плющем, а внизу по береговій лінії їздить потяг. Ну просто епічний вид. А ще бамбуковий ліс, де крім бамбуку немає нічогісінько! Такої кількості ядово-зеленої рослинності я не бачив ніде.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*2YCW5fPVDCRx5IAfTRALMg.jpeg" /><figcaption>Обідаємо лавашем, сиром сулугуні та соусом Ткемалі</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VzlDPhhyRHAgh_VHVfNxLg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*l0huy1MyvjPK2qVxXkqBMw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*GR3YkhuUACP0WyZam81Yqg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*UUSeigiWygU_XeQ3tjnrNg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*tsTwWOXBp1baBsfxEfxMXw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*3pFHfDh5IF-MDSO8Ng_a8Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*kZDhlPQp4YSMMMdVo5Yuug.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*EULlMRd7WQU3jeuAMIKJ7Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*uIQ559qILiZC3ZzF2IHLvA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_JeEZbAlirFtVpjBB5o9dw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*z_pOKMPP7Mm8y0fwTNdvZw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*LaA9CYUIlv_XxKNZ2fkcew.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ivdoBHQTzcNRVjXFVjjm1Q.jpeg" /></figure><p>Ми промокли до нитки і шукаючи вихід із саду, загубилися. Йшли по другорядній стежці поміж дуже високий і дивних дерев і кущів, папороті в метр заввишки. Таке враження, наче потрапив у парк юрського періоду, от тільки динозавтрів не вистачає. Бродили, роззявивши рота. Дуже сподобався цей маршрут. Повернулися додому і відігрівалися.</p><p>Загалом в Батумі ми провели 5 днів. Місто склало дуже хороше враження. Воно сучасне, точніше стає таким — багато “несовкової”, модерної архітекрути, велодоріжки розрізають вулиці, крута набережна-бульвар, парк із озером посеред міста як в Нью-Йорку, співаючі фонтани, казино, височезні готелі(навіть Hilton є) і добрі люди. Визнаю, що ми приїхали в Грузії не у сезон, тому і дощило в Батумі весь час. Але ми не бачили на вулицях майже нікого, бо всі місцеві на роботах, а туристи приїздять тільки в липні-серпні.</p><p>В останній день хмари розійшлися і ми нарешті побачили небо. Провели той вечір на пляжі, споглядаючи за заходом сонця в морі.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*m9SEBO7C7KUxL6Vp6eF-OQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*WqH-FVKI01dJLoXTthcqxg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*k1sQBzvi43uazplmStwM1Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*cxvHeh3EDNrGMbIPffmoMA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*tam5b-xepUmZBouTiQ9FLg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*-SfnJsnC1H015FCZ_aeChQ.jpeg" /></figure><p>На цьому я завершую розповідь про Батумі, але не ставлю крапку. Ми до нього ще повернемося, обіцяю ;)</p><h4>Якщо вам сподобався цей матеріал, то поділіться записом! Щоб слідкувати за виходом нової частини про нашу подорож підпишіться на <a href="https://medium.com/@UnforbiddenYet">мене</a> чи на <a href="https://medium.com/%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85-%D0%B8-%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B2-%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B6%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B5/latest">колекцію</a>.</h4><h3>Дякую!</h3><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1e1868deae2d" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Бомжтріп Львівського. Планування та дорога]]></title>
            <link>https://medium.com/@UnforbiddenYet/%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B6%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BF-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0-30a4460ffb73?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/30a4460ffb73</guid>
            <category><![CDATA[travel-writing]]></category>
            <category><![CDATA[backpacking]]></category>
            <category><![CDATA[storytelling]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Lvivsky]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 02 Sep 2015 11:46:00 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-11-04T11:03:11.522Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h4>Чому я(ми) поїхав(ли) подорожувати?</h4><p>То був палкий місяць червень, я тільки захистив диплом магістра і мені хотілося чогось нового, хотілося провести літо якось цікаво і не рутинно, тим більше на той час я вже звільнився з роботи і не мав бажання працювати до осені. А що можна ще веселіше робити, як не подорожувати. Тому я із моєю колегою <a href="https://www.facebook.com/helen.kovalyova.50">Оленою</a>(теж кинула роботу, але раніше ніж я) почали пошуки країни, куди можна потрапити без візи і де можна з легкістю автостопити. Чому саме автостопити? Бо то не тільки дозволяє суттєво зекономити гроші і круто провести час у дорозі, а й краще пізнати культуру, поспілкуватися із місцевими та знайти нових друзів. Трішки подумавши, ми одноголосно промовили “Грузія” і почали обдумувати наш тріп. Так як я вже бував раніше закордоном, а Олена ні, то більшість із планування подорожі я взяв на себе. Ми довго шукали квитки на літак, але так і не знайшли по прийнятній для нас ціні. Пошук альтернативних варіантів не дав нічого, адже ми не мали ні найменшого бажання їхати автобусом через росію, а залізничного сполучення із Україною Грузія лишилася, коли Абхазія(західний регіон і єдина колія) була окупована її північним сусідом-мудаком. Але якось ми натрапили на сайт української <a href="http://www.ukrferry.com/">компанії</a>, яка надає послуги перевезення вантажів та пасажирів поромом із Іллічівська в Батумі. Ми не довго вагалися та забронювали собі місце на 19 червня у напів-люксі. І почався процес збирання речей.</p><h4>Пакування речей</h4><p>Так як я на той час був у Харкові та не мав майже нічого необхідного до довготривалої подорожі, то ми почали шукати речі у всіх, кого знали. Дякуючи Олені і її крутим друзям Віталіку та Каті, я отримав рюкзак на 80 літрів від <a href="http://rozetka.com.ua/terra_incognita_mountain_80_g/p83490/">Terra Incognita</a>(в який міг поміститися я сам), а також казанок для приготування їжі. На наступний день придбали спальний мішок, каримат, а також ніж, мотузки, ліхтарик. Приклавши багато зусиль до пошуку туристичної сокирки, я так і не зміг спакувати ідеальний для мене похідний рюкзак. Поїхав без неї. Намет взяв у батьків, а весь необхідний одяг забрав зі Львову. Потихеньку рюкзак набирав ваги, а я все менше вірив у те, що його зможу його тягати на собі по горах. Не маючи трекінгового взуття, я його з легкістю замінив легенькими біговими кросівками “адідас” із ядово-помаранчевими шнурками. Такий-собі хіпста гоп-стоп. Зібрали аптечку, сонцезахисні засоби, кухонне приладдя. Взяли мій макбук, фототехніку, пледик щоб не замерзенути. Також купили паперову мапу Грузії і обвели маркером її кордони(за виключенням Абхазії і Південної Осетії), а також міста і місця, які хотіли б відвідати. Всю інформацію шукали в інтернеті, на що пішло днів 3–4. В результаті, отримали більше 25-ти кружечків. “Воу, круто!”, — подумав собі я. Ми були готові до подорожі і з нетерпінням чекали відплиття. Але доля мені підкинула трішечки смердючих шкарпеток на шляху до омріяної мандрівки. І це була Одеса.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*DXHaBEcCqBk9xqD9lWKO8A.jpeg" /><figcaption>Мапа Грузії із обведеними місцями, які ми хотіли відвідати</figcaption></figure><h4>Одеса-мама</h4><p>Місце, яке багато моїх фейсбучних друзів оспівують як мекку хорошого часопроводження. Олена, яка прожила в ній більше ніж достатньо, поділилася зі мною всіма позитивними і негативними сторонами, які їй довелося побачити персонально. Тому мої очікування не були занадто оптимістичними. Те, якою я побачив Одесу і як вона нас зустріла, не стосується цієї розповіді, це мій персональний конфлікт із тим містом. Було дуже холодно, настрій псувала застуда, що непомітно атакувала то мене, то Лєну. У місті відчувався дух помпезності, змішаного із бидляцтвом його жителів на кожному кроці. Наш рейс відклали ще на декілька днів і ми провели додаткові дві доби у жахливому хостелі в очікуванні побачити захід сонця із борту корабля. Нарешті настало 21-ше червня, ми закинули рюкзаки на плечі та попрямували на маршрутці в бік Іллічівська. Описувати весь процей добирання до порту, проходження митного кордону та очікування на відправлення я не буду, бо то все не цікаво. Краще розкажу, як ми зустріли <a href="https://twitter.com/earthiankvn">чоловіка</a>, на желеті якого було написано Peace Pilgrim(Поломник за мир), а назвався він Earthian(типу Землянин). Це був чудовий дядько, який мав на меті доїхати у Японію, до міст Хіросіма та Нагасакі, на які скинули атомні бомби під час Другої Світової війни. Він подорожував без використання паспорту та грошей, навіть не доторкався до них, а мав спеціальну коробочку(яку йому подарували у Фінляндії), куди люди клали монети та купюри, якщо хотіли якось допомогти чолов’язі. Подорожувати без паспорту йому вдавалося, доки не доїхав із Британії на Балкани, де виникли проблеми із проходженням кордону. Якимось чином він дібрався живим і здоровим до Одеси, доїхав до порту і намагався протягом 3-х годин достукатися до серця касирок, щоб ті дали йому безкоштовний квиток, але все було марно. Між нами якось зав’язалася розмова, слово-за-слово і я витягнув і дав йому 100 чи 200 грн(вже не пам’ятаю) на квиток. Знайлися небайдужі люди(серед них багато грузинів), що також допомогли Землянину назбирати грошей. Отак ми разом і опинилися на одному кораблі, що мав попрямувати в Грузію.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*9g_LUOMg-Q4KXKhDyI1bbA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Ft_YSAvj6qnE85Meuu6W8Q.jpeg" /><figcaption>Прогулянка по холодній набережній Одеси</figcaption></figure><h4>“На абордаж!”</h4><p>Очікування виходу у море, коли ти вже на палубі — та ще тортура, особливо коли корабель стоїть пришвартованим, а час відплиття вже декілька годин як минув. Ми оглянули пором, пройшлися по палубах, посиділи на лавках, пофотографувалися, зрештою зробили все, щоб скоротати час. Розкажу трішки про пором. Пам’ятаєте казки про китів, що могли проковтнути цілий корабель? Так от, цей пором — той самий кит, але він ковтає вантажні вагони, вантажівки із причепами, легкові автомобілі та пасажирів. Розмірами настільки великий, що не помістився на одній фотографії. На якомусь сайті я вичитав, що це один із найбезпечніших та найкомфортніших поромів. “Ну окей”, — подумав я. Ми буди настільки втомлені, що навіть не почули, як відпливли від берега. Я визирнув із каюти(а вона у нас була напів-люкс, із кондеціонером та ілюмінатором-віконечком) і побачив вогні Одеси. Ми вийшли на верхню палубу та споглядали, як відпливали все далі і далі. За хвилин 20 ми вже не бачили нічого, окрім ночі.</p><p>Наступні декілька днів ми провели у відкритому морі, у нейтральних водах — це коли, окрім води немає нічого довкола. Зв’язок не ловить, інтернету звісно немає, по телевізору показують російські новини і Кісєльова. Я прогнозував, що таке може статися, тому завантажив пару десятків фільмів і серіалів, які ми вибирали з Оленою в останній день перебування в Харкові. Таким чином нам вдалося передивитися 3 епізоди “Зоряних війн” і ще багато всього. Через те, що в каюті ну дуже тонкі стіни, то ми були змушені чути гарцювання дітей та матюкливі балачки п’яних сусідів. Увімкнувши інженерне вміння, ми побудували шумоподавляючу стіну. Щоб ви уявили, як вона виглядала, я покажу наступну фотографію:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*74acY_Fw8wLnl6PLl13JeA.jpeg" /><figcaption>Дуже галаслива стіна, довелося її заспокоювати :)</figcaption></figure><p>Годували смачно, тричі в день: рано вранці, в обід і о 6 вечора. Я би оптимізував цей час, бо рано вранці, коли відразу прокидаєшся, то не дуже хочеться їсти(а якщо не поснідаєш, то до обіду ледве дотягуєш), а після вечері за 3 години знову бурчить в животі. В ресторані можна було щось купити додатково, але за дуже високими цінами, та ще й в доларах. Ну ок.</p><p>Ми гуляли по кораблю, загорали на палубі, зустрічали схід і захід сонця, дивилися як юнги драють підлогу, знайомилися та спілкувалися з іноземцями. Одним із них був хлопець із Німеччини, який називав себе росіянином. Але про нього розповім в наступній частині. Загалом, ми весело і не нудно провели час на поромі і 23-го ввечері побачили землю. Але про це я розповім у наступній частині!</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*PdggDOku2nOUvH3P1n3WRA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*KNqkOdQGBwhXVFDhX-OqJA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*lqAv5rU106WwKqM-fkxSIA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*4dRSqcVgfWN6fr7Pu5ubhQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Ypr37neYMGQeaSBRlOHLcA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*NOyW16t40IBlqNt9nvLPyQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_V2iii9hTqHj0ddXxo9zHg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*vdcxHkKBi98nPLf9FZA4ag.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0zXu4wWII1p9LluHERZ1Rw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*HMcur2GWuSLNk3eIZ273_Q.jpeg" /></figure><h4>Якщо вам сподобався цей матеріал, то поділіться записом! Щоб слідкувати за виходом нової частини про нашу подорож підпишіться на <a href="https://medium.com/@UnforbiddenYet">мене</a> чи на <a href="https://medium.com/%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85-%D0%B8-%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B2-%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B6%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B5/latest">колекцію</a>.</h4><h3>Дякую!</h3><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=30a4460ffb73" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[How to be smarter. 10 easy ways]]></title>
            <link>https://medium.com/@UnforbiddenYet/how-to-be-smarter-10-easy-ways-6e14163124f8?source=rss-32ed26986a9b------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/6e14163124f8</guid>
            <category><![CDATA[personal-development]]></category>
            <category><![CDATA[self-improvement]]></category>
            <category><![CDATA[motivation]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Lvivsky]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 01 Sep 2015 17:57:53 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2015-11-25T16:06:53.580Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>The human being is designed to be smart. Period. But if we take a look at the average person, such suggestion could be falsy. The reason is very simple. When people would be clever enough, then humans might disappear as a <em>Homo sapiens</em>. That’s why some of us not so smart as others. But I have good news! I’ve curated the list with helpful information and tricks that helped me and my friends(trust me, I’m an engineer) to be smarter.</p><p>So, here they are:</p><ol><li>Read more. No matter what: literature, magazines or books — everything that makes an impact on you and triggers your brain to think what you’ve just read.</li><li>Improve your memory. The more things you remember, the more needed stuff will be stacked in your head, the more solutions you will be able to find in tricky situations.</li><li>Try to understand how do other people think. When you’ll learn how people think, then you’ll predict their future actions. It’s bad-ass ability, isn’t it?</li><li>Learn new languages and improve your native one. “The more languages you know, the more you are a person” — some man said. Trust him, he a wise man!</li><li>Analyze moments of your life if you have a chance to do it. Because one day you’ll wake up and realize that you have lived such a boring life and you wanna start it over again, but you are too old for that kind of job.</li><li>Ask. Just ask questions on every topic you are interested in.</li><li>Communicate with people. Obviously, you’ll talk with stupid persons but I promise, you’ll find smart ones that may teach and inspire you more than “Smart People’s Quotations” sites.</li><li>Be curious. Try to discover new ways of making coffee or picking up the girls ;)</li><li>What is the longest river on the Earth? Google it!</li><li>Don’t believe in magic. Some sorts of “magic” might happen to you, but the rest is bullshit. Don’t trust that just one read book or done exercise will make you smarter or stronger. Work hard!</li></ol><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/378/1*hxxM_pKi8A5uw3Pl4rlcBQ.gif" /></figure><h4>Thanks for reading!</h4><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=6e14163124f8" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>