<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Alona Shkrum on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Alona Shkrum on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@alona.shkrum?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*50D6tpOXLT5Xy1JgT8df5A@2x.jpeg</url>
            <title>Stories by Alona Shkrum on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Thu, 19 Nov 2026 07:57:45 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@alona.shkrum/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Спочатку ти тремтиш. Або як я полюбила публічні виступи, які до цього ненавиділа?]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%D0%BD%D0%B5%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%87%D1%96-%D0%B7%D1%96-%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97-%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B0-%D1%96-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-73ad935cd627?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/73ad935cd627</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 09 Dec 2021 13:49:01 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-12-09T14:02:59.981Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Нещодавно на зустрічі зі студентами Української Академії Лідерства розповіла і сама згадала про свій довгий досвід страху перед публічними виступами.</p><p>Із чого народилась ціла стаття і розповідь – <strong>«Спочатку ти тремтиш. Або як я полюбила публічні виступи, які до цього ненавиділа?». </strong>👇🏻</p><p>Я зі школи страшенно боялася публічних виступів.</p><p>Уявляла собі все погане і жахливе, що може статися, і боялася ще більше) І десь у років 14 вирішила, що цей страх мене дуже злить.</p><p>Як, у кінці кінців бути політиком, якщо боїшся виступати? А політиком я бути хотіла) І хотіла, щоб мене слухали, і щоб аплодували, і щоб колись я могла отримувати задоволення від виступів.</p><p>І от я вирішила, що треба виступати більше.</p><p>Років в 14–15 визвалася грати одна на сцені в школі і розповідати монолог Белінського «Театр, любите ли вы театр?».</p><p>Читала його разів 1000, розповідала собі перед дзеркалом разів 100, і так завчила його (бо ж найстрашніше чомусь здавалося забути слова), що досі його пам‘ятаю. 🤦🏼‍♀️</p><p>Реально, можете розбудити мене вночі, і я його розкажу) тільки от я його зненавиділа)</p><p>Я змушувала себе виступати публічно, читати Ларрі Кінга, пішла в команду по дебатам спочатку в університеті тут в Києві, а потім в університеті Сорбонни в Парижі – і це завжди був малоприємний стрес, як мінімум, катастрофічний страх, як максимум)</p><p>Пам‘ятаю мій перший виступ на висуванні кандидатів від «Батьківщини» на вибори – такий собі ідеальний сетінг страшного сну:</p><p>ти, сцена, трибуна, 500 делегатів, усі старші, досвідченіші, усі не розуміють, чого це, чорт забирай, якась дівчинка попрапила в список депутатів, і щось ще буде тут зараз розповідати.</p><p>Чистий кошмар) А пройшло, до речі, непогано)</p><p>Потім – були виступи перед колективами шкіл, лікарень.</p><p>Були виступи в школі в горах Чернівецької області без опалення, де мене підтримували люди, і який я згадую з теплом….</p><p>І був один виступ в госпіталі перед працівниками, коли я вийшла після виступу в коридор, не стрималась і заплакала.</p><p>Виступи були вдалі, були жахливі, але от задоволення від цього процесу публічного виступу – я вперше отримала лише вже років у 28–29, коли виступала перед молоддю.</p><p>Тоді я вперше відчула, що до людини на сцені – ставляться не як до ворога, чи до «ну давай, розкажи нам тут», а як до друга і співрозмовника.</p><p>Це було так круто, що я не могла в це повірити. Це була просто щира розмова, не було сцени, чи мікрофону у мене, чи обов’язку виступати.</p><p>І з того часу велика частина страху – зникла.</p><p>Залишилися лише його відголоски, і сильне хвилювання.</p><p>Як там казала Шеріл Сендберг: «Запитай себе, що б ти зробила, якби не боялася?»</p><p>Дуже проста і дієва фішка – уявляєш собі детально, як би ти вийшла на сцену, і як би виступала, якби не боялася – і таким чином наче відрізаєш від себе страх – він наче поруч, але вже не такий страшний.</p><p>І от нещодавно, в Мадриді, я виступала від імені України на 143-й Асамблеї Міжпарламентського союзу (МПС) – найстарішої міжпарламентської організації у світі.</p><p>Говорила з головної трибуни Асамблеї перед більше, ніж тисячею присутніх і депутатів зі 179 країн.</p><p>І думала, що ніколи б не повірила, якби хтось мені колись сказав, що я зможу виступати від України перед тисячною залою і не боятися, і не хвилюватися.</p><p>Це був вже 3 мій такий виступ, і завжди було страшно, і завжди було хвилювання, і завжди були моменти.</p><p>А в цей раз – я сиділа на першому ряді, і готувалася втиснути промову рівно в 2 хвилини (бо потім мікрофон вимикають, а я тут все-таки виступаю від України, а не від себе самої), і вже готувалася хвилюватися;)</p><p>І тут хлопець-француз із секретаріату мого комітету (якого знаю пару років, бо готували разом нашу резолюцію), пройшов поруч від сцени, побачив моє хвилювання і такий: «you’ll do great». І посміхнувся.</p><p>І все)</p><p>Так просто! Виявляється, після:</p><p>• 100 виступів у шкільному театрі,</p><p>• 50 з університету,</p><p>• 30 на командах дебатів у Києві, Харкові та Сорбонні</p><p>• 200 з трибуни ВРУ</p><p>• 20 на тисячних мітингах</p><p>• 15 успішних виступів</p><p>• 5/6 повністю провальних виступів</p><p>• 1 виступу, після якого плачеш</p><p>• 3 виступів на міжнародному форумі МПС перед депутатами з усіх країн світу,</p><p>• тон непотрібного страху, сліз, тремтіння у колонках</p><p>• і всього лише трьох щирих і добрих слів –</p><p>це був мій перший виступ тут з ідеальним таймінгом і без хвилювання)</p><p>Прикольна штука життя)</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=73ad935cd627" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[➡️ ВР провалила Законопроект про легалізацію медичного канабісу та вирощування промислової коноплі.]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%EF%B8%8F-%D0%B2%D1%80-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E-%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%96-e3cf78f272a6?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/e3cf78f272a6</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 13 Jul 2021 17:23:09 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-12-09T14:02:00.417Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>«За» проголосувало 184 депутати.</p><p>➡️ У минулому скликанні я стала одним із 100 депутатів, які подали законопроект про легалізацію медичного канабісу.</p><p>Він мав мало шансів бути розглянутим у минулому скликанні Парламенту (і не був винесений у зал).</p><p>Але я поставила свій підпис в тому числі тому, що вважала, що дискусія про легалізацію медичного канабісу – країні потрібна.</p><p>І так, я належу до тих людей, які вважають, що і суспільство, і країна точно готові до цієї дискусії, і її треба починати.</p><p>Більше того, я маю близьку людину, яка страждає від невиліковної хвороби, яка у таких країнах, як Франція, Німеччина, США та Канада лікується за рецептом олією канабісу Канабідіол 0,2%.</p><p>В Україні ж цю олію не можна отримати жодним законним шляхом, і, як результат, ніхто не може бути впевнений у якості тієі олії, які є на чорному ринку, або у самій рецептурі.</p><p>Факт залишається фактом:</p><p>⏺ Це дискусія на сьогодні почалася, і цьому я рада.</p><p>Хоч проект Закону, очевидно, був не досконалий.</p><p>Дискусія сьогодні – не про легалізацію легких наркотиків загалом, а про легалізацію канабісу саме в медичних цілях + легалізацію вирощування в Україні канабісу замість того, щоб імпортувати закордонний продукт, який там переробляється і там залишає податки.</p><p>❗️Законопроект неоднозначний у тій системі державної служби та правоохоронних органів, у якій ми знаходимось, і зрозуміло, буде більше питань, ніж відповідей щодо контролю над подібними ліками.</p><p>Але знову ж таки, не почавши дискусію, навряд чи ми коли-небудь отримаємо систему, яка до цього готова.</p><p>➡️ <strong>Трохи фактів про медичний канабіс та законопроект для тих, хто хоче розібратися:</strong></p><p>🔻 Це ліки, які можуть позбавляти страждань понад 2 мільйони хворих з онкологією, хворобою Паркінсона, Альцгеймера, з псоріазом, розсіяним склерозом, ПТСР, паліативних хвороб, ветеранів війни з посттравматичним стресовим розладом, близько 20 000 дітей, які страждають від тяжкої епілепсії.</p><p>Якщо погуглите, то знайдете багато відео в Інтернеті, як реагують на дві-три краплини олії медичного канабісу пацієнти з важкою формою Паркінсона. Це майже єдине, що допомагає їм розвантажити їхню нервову систему.</p><p>Подібні ліки також допомагають у більшості країн світу ветеранам та людям, які зазнали страшних психологічних травм, і фізично не можуть справитися з ними – в країні в часи війни не треба пояснювати, про що я.</p><p>🔻 У законопроекті мова не про «косяки», чи «травку», а саме про ліки у вигляді пігулок, олії, капсул, спреїв, сиропів, або пластирів.</p><p>🔻 Ліки на основі медичного канабісу можна буде отримати лише після відповідного діагнозу, винятково за рецептом і в дозуванні, яке визначить лікар.</p><p>🔻 На сьогодні не було зафіксовано жодного випадку смерті у світі від передозування канабісом чи препаратами на його основі (+ вони не викликають залежності).</p><p>🔻 На сьогодні в Україні, якщо ви не знали, законодавчо дозволено вирощувати технічні коноплі з вмістом психоактивного компоненту ТГК до 0,08%.</p><p>Зп же пропонував підвищити до рівня 0,2% як дозволено у країнах ЄС.</p><p>❗️Законопроект також пропонував дозволити вирощування та переробку коноплі.</p><p>Безумовно, я не хочу, щоб вирощування канабісу спричинило виснаження наших земель, коли поля будуть засіватись масово дохідною коноплею, як вони засіваються зараз, наприклад, рапсом.</p><p>Але це вже питання до контролю, до постанов Кабміну та до регуляції процесу, а не до концептуального рішення.</p><p>Є ще питання грошей та інвестицій, які ми нарешті зможемо легально отримувати з цієї сфери, тоді як зараз вся сфера у тіні.</p><p>-</p><p>Саме така дискусія по аргументам та пунктам вище має отримати свій початок.</p><p>На жаль, я не змогла переконати свою фракцію у необхідності такої дискусії, і дуже шкода, що такої дискусії у нас не вийшло.</p><p>Проте в країні вона точно почалася.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=e3cf78f272a6" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Перші конкурси на державну службу за рік: чи буде відбір та чи є, з кого обирати?]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8-%D0%BF%D0%B0-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83-%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83-%D0%B7%D0%B0-%D1%80%D1%96%D0%BA-%D0%BD%D1%96%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B5-%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94-%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%96%D1%82%D0%B8-511fbaa09d99?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/511fbaa09d99</guid>
            <category><![CDATA[державне-управління]]></category>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[політика]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 26 Mar 2021 13:44:10 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-03-26T13:47:48.222Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>➡️ На державній службі розпочалися перші 5 конкурсів на найвищі посади</p><p>❓ Головне питання – якими вони будуть?</p><p>Чи отримаємо ми:</p><ul><li><strong>відбори адекватних і професійних людей, чи</strong></li><li><strong>- банальне затвердження на посаді тих, кого призначили без конкурсу в ручному режимі?</strong></li></ul><p>Нагадаю, що під час карантину, влада відмінила конкурси.</p><p>Призначення стали політичними, коли в ручному режимі обиралися ті, на кого вкаже керівник.</p><p>📑 Натомість 24 березня – був останній день подачі документів для конкурсного відбору на перші 5 посад вищого корпусу державної служби, а саме на:</p><p>🔻 Голову Державної податкової служби</p><p>🔻 На посаду Державного секретаря Мінінфраструктури</p><p>🔻 Голову Державної інспекції архітектури та містобудування (надважлива посада!)</p><p>🔻 Голову державної аудиторської служби</p><p>🔻 Голову національної служби здоров’я.</p><p>Усі ми розуміємо, які це впливові посади й керівники.</p><p>➡️ Отже, перші 5 конкурсів.</p><p>Дуже важливо, чи здатні вони трохи відновити довіру до держслужби. А також показати фаховий відбір.</p><p>І один із показників – скільки людей подалося на ці посади.</p><p>Зазвичай, у 2015–2019 роках на такі посади ми мали від 70 до інколи 120 кандидатів, які подавалися та проходили тести, співбесіду та ситуативні завдання.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*qJGr4KERWZ279YLISL5Avw@2x.jpeg" /></figure><p>На сьогодні маємо отаку кількість кандидатів на конкурси:</p><p>🔹 9 – на Голову Державної податкової служби.</p><p>🔹 13 – на посаду Державного секретаря Мінінфраструктури.</p><p>🔹 17 – на Голову Державної інспекції архітектури та містобудування (заміна ДАБІ).</p><p>🔹 5 – на посаду Голови Державної аудиторської служби (!)</p><p>🔹 13 – на Голову національної служби здоров’я.</p><p>Ці посади – одні з найвищих у країні, належать до категорії «А», і надзвичайно важливі для кожної конкретної галузі.</p><p><strong>І, звичайно, ця кількість кандидатів – просто жалюгідні цифри. Ось вам і весь показник довіри до служби та самого конкурсного відбору.</strong></p><p>Люди абсолютно справедливо не бажають витрачати даремно свій час, бо не вірять ні у професійну державну службу, ні в чесні відбори на ці посади.</p><p><strong>➡️ Інше питання: «Хто ж подався на ці конкурси та хто їх виграє?»</strong></p><p>Жодна комунікаційна кампанія про нову державну службу, відосики чи інфографіка, і красиві слова посадовців – НЕ здатні відновити довіру до державної служби й конкурсного відбору.</p><p>Лише реальні результати та чесні відбори достойних людей – можуть повертати довіру до конкурсів у країні.</p><p><strong>❗️ Конкурс – це лише механізм пошуку найкращих. Якщо ж країні найкращі не потрібні, а треба лише «свої», «тупі, але вірні», то це інше питання. Тоді нам і конкурси дійсно не потрібні.</strong></p><p>І не треба робити вигляд, що вони є.</p><p>➡️ На більшість посад подалися – теперішні керівники органів) Вангую, що у переважній більшості – і виграють теперішні керівники.</p><p>🔹 На Голову Державної податкової служби України подалося 8 кандидатів і теперішній керівник Олексій Любченко.</p><p>🔹 На Державного секретаря Міністерства інфраструктури подалися 12 людей та Володимир Бучко, який займає цю посаду на період карантину.</p><p>🔹 На Голову Державної аудиторської служби – 4 кандидати і Геннадій Пліс, який зараз на цій посаді на період карантину.</p><p>🔹 А на Голову Національної служби здоров’я подалося 12 людей і. Андрій Віленський, який є т.в.о. цієї посади.</p><p>Якщо на посади призначать тих самих людей, яких поставили туди в ручному режимі – це буде вироком для системи.</p><p>Бо якщо конкурси будуть банально «затверджувати» тих, хто вже призначений політично, то вони до чорта не потрібні.</p><p><strong>➡️ Що робити?</strong></p><p>✅Не мовчати, говорити про критичну важливість змін у державному управлінні.</p><p>✅Уважно слідкувати за роботою комісії, та вимагати оприлюднення всіх конкурсних процесів і співбесід на сайті комісії та НАДС, як це й було до карантину.</p><p>❗️ Також звертаюся до всіх громадських організацій: перевіряйте документи кандидатів і приходьте на співбесіди у НАДС!</p><p>Політичні призначення не професійних, лише «своїх» людей. – привели до глибокої кризи в кожній сфері нашого житті, а вирішувати складні задачі та працювати – немає кому.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=511fbaa09d99" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[ «Сонечко, ти серйозно?». Трохи з дискусії 8 березня]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE-%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B9%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8-%D0%B7-%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D1%97-8-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F-7a98fd11062a?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/7a98fd11062a</guid>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[політика]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 09 Mar 2021 16:25:04 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-03-09T16:27:18.106Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VWnlVsfobTqCN-0mAWQR1w@2x.jpeg" /></figure><p>➡️ /Про «сонечок» та «дорогеньких»/</p><p>-</p><p>🔹Тетяна Острікова:</p><p>«Солнышко, я по мелочам женщин не обманываю», – казав мені колись один відомий керівник адвокатського об‘єднання, виплачуючи мені рівно половину від заробітної плати.</p><p>Потім я звідти пішла, і зі мною пішла частина корпоративних клієнтів. Це був для мене початок, коли від юридичної діяльності я пішла у бізнес.</p><p>Висновок: «Не бійтеся проявляти свою позицію. Не бійтеся мати певну сміливість». Це безумовно виведе вас на новий якісний рівень.</p><p>🔹 Світлана Панаіотіді:</p><ul><li>Коли я пішла на першу керівну посаду, мені було 24 роки. Мене точно не сприймали серйозно. А потім в нас почалися мега-супер-корпоративні війни. А я – боєць корпоративних війн, я їх щиро обожнюю.</li></ul><p>І через деякий час всім стало зрозуміло, що не така я вже і «дитинка».</p><ul><li>Сприйняття зовнішнього у людей таке сильне, що, коли вже немає аргументів, то давайте скажемо, що ти «молодо виглядаєш» або «що ти там знаєш – ти ж тільки школу закінчила».</li></ul><p>🔹Тетяна Острікова:</p><p>«Сонечко, ну для чого тобі ті посади?» – так вмовляв мене декілька років назад поважний чоловік-політик поступитися своїм місцем у комітеті Парламенту, – Ти ж жінка, йди додому, до дітей. Ти що не розумієш, він же чоловік, він нарцистичний! А ти зі своїми амбіціями. Які у тебе можуть бути амбіції?».</p><p>Але я все ж пішла туди працювати. І зробила так, що 33 колеги-чоловіки мене поважали і прислухалися. І більше того, радилися й чекали, що я скажу.</p><p>➡️ /Про те, чи сприймають жінку «серйозно»/</p><p>-</p><p>🔹Олена Кондратюк:</p><ul><li>Останнє дослідження, яке я читала: коли ти питаєш: «Скільки, ви думаєте, зараз жінок у Парламенті?», то всі впевнені, що жінок у Парламенті більше 50%.</li></ul><p>Коли жінки виступають в Парламенті, то їх ніби є саме стільки, вони на 50% гучніші, ніж виступи чоловіків. Але ж ми знаємо, що зараз нас там 20%.</p><p>Оце яке відчуття людей, як вони бачать жінок в Парламенті!</p><ul><li>За 5–7 років Україна зробила дуже великий поступ уперед щодо можливості жінок застосовувати свої права.</li><li>Ми дуже сильно боролися за присутність жінок у політиці, Парламенті.</li></ul><p>Але присутність – це не завжди про можливість впливати на рішення. І я думаю, що якраз треба говорити про право впливати на ці рішення.</p><p>🔹 Питання до Олі Руднєвоі:</p><p>«Як можна бути серйозною, якщо вся країна знає, що ти говориш публічно про секс?»</p><p>Ольга Руднєва:</p><p>Я не вважаю, що секс – це розмова, яка робить тебе несерйозною або, вибачте, «шлюшкою».</p><p>Я не лише про секс. Я дуже різностороння і це ніколи не зашкодило моїй репутації. Я дуже спокійно ставлюся до хейтерських коментарів, бо розумію, що не всі люди живуть у 2021 році</p><p>🔹Олена Сотник:</p><ul><li>Мене завжди сприймали серйозно. Я впевнена, що те, як сприймають жінку, залежить від того, як вона сама себе сприймає.</li><li>Треба використовувати свої сильні сторони і не боятися звертатися за допомогою, і в першу чергу до чоловіків, щоб вони підсилювали твої слабкі сторони своїми перевагами.</li></ul><p>Також говорити про свої перемоги. В Україні жінки не вміють цього робити. Треба ще жінкам допомагати одна одній перемагати.</p><p>• А ще – не треба нічого нікому доводити, краще зосередитися на своїй енергії.</p><p>🔹 Питання до Дарини Лосєвоі:</p><p>«Чи сприймають тебе менш серйозно, ніж чоловіків, у сфері науки та генетики?</p><p>🔹Дарія Лосева:</p><p>Я такого моменту не помічала, бо у своїй сфері, коли я розповідаю про щось нове, то просто з’являється «вау-ефект», і не важливо, хто це каже.</p><p>Але проблема інша: на керівних посадах у науці дійсно більше чоловіків, у той час як у ВНЗ на цих предметах навчається більше жінок.</p><p>У нас в країні досі є така думка, що якщо ти красива дівчина, то ти не настільки розумна. (Сміється).</p><p>➡️ /Про впевненість у собі/</p><p>-</p><p>🔹Олена Кондратюк:</p><p>• Ми маємо хвалитися своїми здобутками, вони не настільки маленькі, як нам здається.</p><p>Мені б хотілося, щоб ми дорожили буквально будь-якими здобутками, які стосуються наших можливостей.</p><p>І головне – їх правильно вдосконалювали. Не соромитися тих маленьких перемог, які в нас є.</p><p>• Нам дійсно треба паритетного ставлення до себе, поваги до одна одної і підтримки.</p><p>🔹 Альона Шкрум:</p><p>• Ми з чоловіком познайомилися в університеті.</p><p>Я добре пам‘ятаю, як перед іспитом з філософіі – а у нас був дуже прискіпливий професор – я, як дівчинка-відмінниця, вчу всю ніч, не сплю, а Діма майже нічого не вчить, і хвалиться цим.</p><p>Ми виходимо з іспиту, де я написала 5 сторінок, а Діма щось придумував із загальної філософії, що у нього було в голові, і нас питають: «Ну як?» .</p><p>Я кажу: «Слухайте, було дуже важко, мабуть все завалила, частину забула, мабуть, у мене там трійка або четвірка, не більше…» А Діма каже: «Супер! Я геніальний. Винайшов під час іспиту нову філософську течію!».</p><p>• Ми, жінки, недооцінюємо себе з самого початку, ми скромні, ми боюмося вголос сказати про свої успіхи. Нас цьому мало вчили.</p><p>Коли жінка телефонує людині, то часто починає словами «Вибач, що потурбувала», при тому, що коли мені телефонують сотні чоловіків, їм взагалі байдуже, турбують вони мене чи ні, вони вимагають зустрічі і вивалюють мені тисячі проблем.</p><p>• Треба зупиняти себе в таких штуках і більше поважати себе, говорити про свої успіхи, сідати прямо «за стіл», а не «поруч», дивитися, як поводять себе чоловіки. Просто тому, що це більше прагматично і краще з точки зору ефективності.</p><p>🔹Севгіль Мусаєва:</p><p>• Мені не вистачає у жінок-політиків якогось стрімкого голосу.</p><p>Я бачу і відчуваю в них часто якійсь сумніви. Окрім того, що ти думаєш про те, що тобі казати, ще думаєш про те, як одягнена. Усе це створює безліч проблем, які ускладнюють життя жінкам. Ми доволі часто є заручниками стереотипів про себе.</p><p>Ця несміливість не дає нам рухатися уперед і ми постійно думаємо, як жінку будуть сприймати на посаді.</p><p>• Як це побороти в собі? Упевненістю в собі. Наводити приклади жінок-політиків в інших країнах, історії різних жінок. Вони мають підтримувати одна одну і побороти стереотипи всередині свого оточення.</p><p>🔹Леся Василенко:</p><p>• Перший час у Парламенті я боялася виступати з трибуни, постійно переживала, чи скажу я все ідеально та правильно, з фактами, чи не помилюся.</p><p>Для того, щоб не просто бути почутою, дійсно змінити щось своєю промовою або словом, ти маєш бути впевненою на 100%, що говориш істину, правду, з фактами і професійно.</p><p>• Чоловіки можуть прийти, сказати щось серйозним голосом або віджартуватися, і в них це проходить. Навіть якщо їх слова не відповідають дійсності.</p><p>У жінок такої опції немає. Ми живемо в такому собі «комплексі жінки», коли ти постійно себе перепитує, чи правильно все робиш.</p><p>🔹 Ольга Руднєва:</p><p>• Права у нас однакові із чоловіками, а можливості – різні.</p><p>Ми як жінки, маємо постійно відшукувати ці можливості і маємо змінювати просто ставлення жінок до жінок. Нам самим потрібно навчитися бути лідерками і може не дякувати або перепитувати, а просто знати, чого ми хочемо.</p><p>• Жінки – частіше стереотипізують одна одну.</p><p>• Нам просто треба не перепитувати, а рухатися туди, куди нам треба.</p><p>➡️ /Про взаємопідтримку/</p><p>-</p><p>🔹 Дарія Лосева:</p><p>• Часто, коли вітають жінок, їм бажають «жіночого щастя». І мене завжди дивувало, чому жіноче щастя – воно у всіх одне? І чому чоловічого щастя ми ніколи не бажаємо?</p><p>Тож я пропоную рухатися у більш індивідуальному напрямку. І розуміти, що немає якоїсь однієї пігулки, одного жіночого щастя, що ми всі унікальні.</p><p>І жінки, і чоловіки, і дійсно, як у жінок можуть бути зовсім не типові бажання, і щастя може бути різним.</p><p>• Я бажаю, щоб ми не зупинялися на стереотипах, а дійсно прагнули того, чого ми хочемо і не дозволяли собі заганятися в рамки.</p><p>Переважна частина успіхів залежить від нас, від жіночої дружби та солідарності, взаємодопомоги, впевненості у собі.</p><p>🔹 Ольга Руднєва:</p><p>Ми маємо шукати підтримку в жінках і точно знати, чого ми хочемо. Є велика кількість стереотипів жінок до жінок. Потрібно працювати над собою.</p><p>Багато чого наші діти бачать від нас, тому їх потрібно виховувати по-новому. Усе починається з прикладу вдома. Дуже пишаюся бути жінкою в Україні у 2021 році!</p><p>🔹Тетяна Острікова:</p><p>Жінки дискриміновані не з боку чоловіків, а з боку жінок.</p><p>Давайте любити, поважати і допомагати одна одній не просто словом, а ще й ділом.</p><p>🔹 Леся Василенко:</p><p>Ми маємо навчитися цінувати себе, бо як ми зможемо цінувати когось, якщо не вміємо робити це самі.</p><p>Я вважаю, що все криється у вихованні наступних поколінь.</p><p>Цінність нашої сьогоднішньої розмови – це можливість бути підтримкою одна для одної.</p><p>Для мене рівність – це можливість претендувати на розвиток в усіх сферах життя.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=7a98fd11062a" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[7 років Революції Гідності. Уроки, аналіз, ілюзії, мантри]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/7-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94-%D1%87%D0%B8-%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B0-%D1%83-%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5-d88407175b34?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/d88407175b34</guid>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[политика]]></category>
            <category><![CDATA[українська]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Sat, 21 Nov 2020 16:07:31 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-11-21T16:10:23.498Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p><em>Без пафосних слів чи аватарок: нація, яка не здатна на висновки, (інколи, болючі), немає жодного майбутнього.</em></p><p><strong>Тому цей день – має бути про висновки, позбавлення ілюзій, про дорослішання, про переосмислення.</strong></p><p>У 2014 ми були на рівні 14-річного підлітка.</p><p>Покажуть пиріжок із Макдональдса – побіжемо. Назвуть ворога – будемо його ненавидіти. І всі сили покладемо на боротьбу із персоналією, а не системою, яку ми дозволи цій персоналії створити, а, може, і доносили їй камінці. Назвуть героя на тракторі – ця людина на годину стане святою.</p><p>І не важливо, чи був той трактор, і чи було зрежисоване шоу.</p><p>Що б там і як би там не було – ми виросли, і подорослішали за останні 7 років.</p><p>Тільки поки не можу точно встановити, на скільки)</p><p>➡️ Ми навчилися, що зрежисовані шоу – не завжли брехливі, а щирі випадковості – не завжли щирі)</p><p>➡️ Ми навчилися діяти більш рішуче, і більше довіряти власним силам, не вірити у «добрих сусідів» з різних боків, які принесуть нам щастя, і менше боятися.</p><p>➡️ Ми навчилися власним досвідом, що дракони, яких ми вбивали – здатні перероджуватися швидше, ніж змінилися наші аватаркі у фб.</p><p>Як там казав дідусь Ернандо де Сото?</p><blockquote>«Справжні революції, – не ті, які змінюють політичну форму правління чи членів уряду, а ті, які змінюють суспільні інститути і відносини власності»</blockquote><p>Геніальна штука.</p><p>🔻 Інститути – розвалені вщент.</p><p>Державне управління валиться і тріщить по швам. І мало хто розуміє, про що ці фрази, і що це означає: яку слабкість держави, яку слабкість кожного з нас, які загрози, та які перспективи.</p><p>🔻 Відносини власності у великих містах та регіонах трохи пішли до майбутнього, «велика приватизація 90-х» закінчилася, але жодна реформа корпоративного управління не змінила грабіж на ринку державної власності. І не могла змінити.</p><p>Цистерни з водою і досі горять (не анекдот), землі віддаються за безцін, а на них будуються висотки.</p><p>➡️ Ми навчилися, що імітація реформ та сотні тисяч іноземних радників – може тривати доброю казочкою довгими роками, але не замінить конкретних дій та реформ.</p><p>➡️ Ми навчилися, що немає правильних простих кроків, що є відповіді, які нам ніхто не підкаже (бо ніхто ні чорта не знає), і рішень та кроків, які за нас ніхто не зробить.</p><p>Ці рішення чекають на нових сміливців, які будуть мати достатньо знань, інтуїції та м’язів.</p><p>Так і відбувається і дорослішання: ти в один день розумієш, що ти один у великому світі, навколо вовки зі злими і добрими посмішками, і ніхто, крім тебе, тобі не допоможе. Більше того – всім хочеться їсти.</p><p>🔻 Єдині правила – досі не встановлені.</p><p>Вони починаються з «Епіцентру» (а не з ФОПів, чорт візьми!); з того, що Зеленський не платить штраф за неносіння маски увесь карантин, але підписує закон при штрафи іншим.</p><p>Вони починаються з відсутності невідворотності покарання!</p><p>Декілька посадок «великої риби» – змінили б країну психологічно. Повірте мені.</p><p>Але час минає, і ніхто не може наважитися підняти руку на «вічні правила» та конструкції.</p><p>Зеленський якусь секунду був вище цих конструкцій, а тепер отримав обидві ноги у капканах звичної системи. І добровільно зайшов туди.</p><p>Цікаво, як він не розуміє, що у нього немає і не було жодних шансів обіграти систему – за правилами системи. Шанс був лише бити її і валити ззовні…</p><p>➡️ Українці – нація анархістів, які ненавидять будь-яку владу і правила, влада – завжди ворожа, правила – завжди варто ризикнути обійти.</p><p>Тому лише невірдворотність покарання, єдині правила для всіх та щоденне показове лінчування «великих риб» за порушення – здатно відновлювати довіру у головах.</p><p>➡️ За 7 років – ми пройшли декілька кіл натхнення, розчарувань, драконів, патріотичного піднесення і приниження від умов життя, в яких живе країна.</p><p><strong>Ми маємо наважитися на висновки і на запитання «чому не сталося?». «Чому не відбулося?»</strong></p><p>🔻 Ціла частина політичного класу збанкрутіла, інша частина політичного класу – до сих пір бажає внутрішньої помсти.</p><p>🔻 Зеленський – теж був частиною «Револяціі», був надією на протест проти обох частин, але став лише протестом заради протесту, а не заради зміни правил гри.</p><p>Він не перекинув стіл, навіть не переніс його в іншу кімнату, лише додав до нього декілька гравців-ну зовсім аматорів, які більш тимчасові, ніж напої на серветках, які їм принесли.</p><p>🔻 Ті, хто вбиває дракона, самі стають драконом (але ми ж це знали, правда?).</p><p>Хіба ми вимагали запобіжників проти цього? Ні. Про інституціі чи запобіжники ми навіть не думали.</p><p>Хтось став драконом-торгашем- перевертнем.</p><p>Хтось – драконом з екранів ТВ та без розуміння будь-яких процесів управління краіною (або, що гірше, без бажання іх зрозуміти).</p><p>Його обирали за щирість у надії, що він об’єднає навколо себе найкращу найпрофесійнішу можливу команду, а він об’єднав, як і часто до нього, близьких «пацанів», кумів та друзів.</p><p>З єдиною різницею, що його оточення ще менше розуміє щось в управлінні краіною, ще менше має знань, ніж будь-яке оточення «пацанів» з інших лідерів та часів.</p><p>❓Треба відповісти на питання: чому не вийшло і не сталося?</p><p>❓Про що була гідність і свобода?</p><p>❓Які правила нас убивали, чи яка вітсутність правил?</p><p>І ці питання важливіші для осмислення принаймні інтелектуальною частиною нації, ніж усі заклики, аватарки, вітання, пафосні слова, чи самообман, якому так легко піддатися.</p><blockquote>Як мантра:</blockquote><blockquote>Єдині правила гри (якби важко це не було) і починати з великих, а не малих!</blockquote><blockquote>Інституціі, запобіжники та інститути власності</blockquote><blockquote>Кадри та професійні команди, не близькі та дружні, а з найкращих ever людей. (І найкращих не за критеріями отриманих грантів чи чужими порадами, друзі)</blockquote><blockquote>Стратегія та велика картина для прийняття рішень, які за нас ніхто не зробить. Не імітувати, а робити. Не повторювати за кимось, а аналізувати.</blockquote><p>Із річницею!</p><p>Ми все одно дорослішаємо. С кожним роком.</p><p>Нічого не було дарма. Нічого – не було просто так.</p><p>Жалкувати можна лише про нездатність зробити висновки та кращі ходи на великій шахівниці у наступній партії.</p><p>Нам всім – трохи гідності, доброти та надії)</p><p>Уроки – мають бути вивчені.</p><p>Ілюзії – відкинуті.</p><p>Найкраще в нас (а його так багато у нас, як народі) – світить у сто разів сильніше, ніж наш анархізм, ліцемірство, розчарування чи сум.</p><p>Тільки вперед)</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=d88407175b34" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Декілька тез з дуже сильноі сьогодні промови першого Президента України Кравчука у ВР]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%82%D0%B5%D0%B7-%D0%B7-%D0%B4%D1%83%D0%B6%D0%B5-%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%96-%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0-%D1%83-%D0%B2%D1%80-357e97798268?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/357e97798268</guid>
            <category><![CDATA[политика]]></category>
            <category><![CDATA[українська]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 16 Jul 2020 18:58:48 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-07-16T19:01:05.850Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*RxxKZFAbofznI234aZ20ew@2x.jpeg" /></figure><p>«Шановний пане Президенте, шановний Голово Верховної Ради, шановний пане Прем’єр-міністре, шановні народні депутати!</p><p>Сьогодні в нас. урочистий день, великий час тридцятирічної давнини, саме в цьому залі було прийнято перший загальноукраїнський державницький документ – Декларація про незалежність.</p><p>То був складний час, а Декларація – відповіла на всі виклики того часу.</p><p>Народ шукав відповіді, хотів знати, як будемо жити далі. І сила Декларації полягала саме в тому, що вона дала такі відповіді.</p><p>…Її читали, її цитували я пам’ятаю, зверталися із запитаннями, тому що, власне кажучи, мало хто вірив у те, що зал, який складався на перших порах з 370 комуністів, і тільки 80 не членів КПРС, хоча й комуністи були різні, не вірив у те, що можна прийняти документ такого змісту..!»</p><p>-</p><p>«Декларація про суверенітет України – відкрила шлях руху вперед, Україна почала йти цим шляхом.</p><p>Були сумніви, були вагання, були проблеми, але ми їх долали. І найголовніше, що демократичне, національно-демократичне крило комуністичної партії почало поступово ставати на шлях суверенітету під впливом українського народу, тому що тоді якраз ми вміли слухати український народ. (Оплески)»</p><p>-</p><p>«Я переконаний, що ці положення Декларації і сьогодні є актуальними.</p><p>Але сьогодні час – інший; і люди також інші.</p><p>Виросло нове покоління людей молодих, енергійних, розумних, освідчених.</p><p>Ми щасливі всі депутати першого покоління, що віримо в те, що ці люди попри всі складнощі, інколи навіть хитання, інколи навіть сумніви, будуть творити нову Україну!»</p><p>-</p><p>«…Проживши 30 років в незалежній Україні і здобувши уже і досвід, і знання, ми можемо і повинні шукати відповіді на всі найскладніші питання в своїх хаті, в своїй Україні.</p><p>Ми не маємо права, маючи велику історію, великий народ, велику волю і велику силу, навіть думати про те, що хтось виконував по відношенню до нас роль училок або втручався в наші внутрішні справи!</p><p>І вже немає значення – чи це на заході, чи це на сході.</p><p>Єдине, чого ми не можемо ніколи ні за яких умов допустити. – радитись з недругами і ворогами, тому що це принижує нас і робить, вибачте на слові, кожного з тих, хто це допускає, нікчемним, дрібненьким і дуже маленьким.»</p><p>-</p><p>«Я звертаюся до вас з великим проханням, зупинити розхитування маховика ворожнечі в суспільстві і в самій Верховній Раді.</p><p>…У мене є зараз чимало часу, і я фактично дивлюсь всі баталії і часто сиджу і думаю, невже це справді пошук кращого шляху, чи це пошук найкоротшого шляху до влади через популізм і всілякі неподобства.</p><p>З боку це виглядає надзвичайно складно. Я не хочу вживати більш міцного слова».</p><p>-</p><p>«Шановний пане Президенте, (повертаючись до Зеленського) я дуже прошу Вас не забувати, що все це діє тоді, коли діє закон.</p><p>І перед законом ми усі рівні. І це не слова. (Оплески)</p><p>Я бачу, як люди або деякі депутати, деякі політичні сили зневажають закон.</p><p>Дивляться на закон навіть часто на Конституцію як на папірець, а ще гірше на ганчірку. Це неприпустимо!</p><p>І від вас залежить, щоб закон торжествував, а ті, хто порушує закон, був притягнений до відповідальності незалежно хто він був і хто він є! (Оплески)»</p><p>-</p><p>«Ми переможемо тоді, коли зіпремося на свою історію, коли обіпремося на свободу, на права людини, на віру, істину і любов – на загальнонаціональні цінності всесвітнього людського масштабу».</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=357e97798268" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Консультативна рада з місцевого самоврядування]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%B7-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-a30cd9844a09?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/a30cd9844a09</guid>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <category><![CDATA[українська]]></category>
            <category><![CDATA[політика]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 25 Jun 2020 18:48:08 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-06-25T18:50:29.437Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p><em>(лонгрід, але дуже важливий)</em></p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/437/1*Uu6bJSoKfi4kCfMjKGiAZQ@2x.jpeg" /></figure><p>Сьогодні нарешті вперше за останні 4 роки (!) зібрали Консультативну Ради з питань місцевого самоврядування.</p><p>Створили її ще в далекому 2009 році. Останній раз вона збиралася в 2016! Останніми роками ніхто й не знав і не чув про цей орган.</p><p>А дарма!</p><p>➡️ Насправді консультативна рада – це надзвичайно важлива можливість діалогу по таким непростим питанням децентралізаціі, місцевого самоврядування, виборів, ковіду…</p><p>Орган має об’єднувати урядовців, депутатів, голів областей і міст, голів усіх асоціацій місцевого самоврядування, мерів , представників ОТГ, сіл та селищ країни – усіх тих, хто приймає рішення – з усіма, хто бачить і знає ситуацію на місцях.</p><p>➡️ На сьогоднішній раді – колега з місцевого самоврядування сказав про те, що голови обласних рад краіни жодного разу НЕ бачили Президента і не зустрічалися ні з теперішнім, ні з колишнім Прем’єром.</p><p>Це і є – криза державного управління та комунікації.</p><p>Ситуацію, що склалась, потрібно терміново виправляти.</p><p>➡️ Тут я дякую пану Дмитро Разумкову, що він зібрав Консультативну раду і сподіваюсь, більше перерв на 4 роки не буде.</p><p>Рада має бути справжнім майданчиком для діалогу, конкретних питань та іх вирішень, а не просто для протокольних виступів із листочка.</p><p>На щастя, таких виступів сьогодні було не багато, але все ж вони були( А такі виступи не потрібні ні нам, ні колегам.</p><p>Зараз нам бракує відкритого та дуже чесного діалогу!</p><p>Тож кажу чесно.</p><p>Позиція перша:</p><p>1️⃣ Рада має стати справжнім і постійним майданчиком для дискусії та комунікації.</p><p>2️⃣ У складі Ради з усіх депутатів-членів Ради – немає жодного представника опозиційних сил.</p><p>Жодного представника будь-яких опозиційних фракцій!</p><p>Лише слуги народу та керівництво парламенту – три позафракційні депутати. Це як?</p><p>І що далі?</p><p>Як знаходити консенсус щодо децентралізаціі? Як знаходити 300 голосів для змін до Конституції, без яких децентралізація буде завжди незавершеною..?</p><p>І ще, у складі Ради від депутатського корпусу – 1 жінка.</p><p>Після останніх подій це взагалі сум.</p><p>Звернуся до пана Разумкова переглянути склад Ради та зробити Раду інклюзивним майданчиком. Сподіваюсь, колеги чоловіки-Слуги народу мене підтримають)</p><p>3️⃣</p><p>Я впевнена, що якби така Рада працювала ще від початку карантину й коронавірусу, ми б отримали зовсім іншу реакцію на кризу, вчасний фідбек, більш працюючі механізми та менше помилок.</p><p>➡️ Наприклад, подібна консультативна рада – постійно працює у Великобританії – називається вона «КОБРа».</p><p>Вони теж прийшли до іі обов’язковості не одразу, а після декількох великих криз в країні, коли треба було об’єднати всі зусилля.</p><p>Очолює її прем’єр-міністр, а складається вона з урядовців, депутатів, мерів великих міст, голів асоціацій та регіонів, плюс експерти та вчені. Плюс зараз окремо група медиків та вірусологів.</p><p>Саме ця рада у Великобританії розробляла всі механізми впровадження карантину та методи боротьби із вірусом.</p><p>Така інклюзивність, по-перше, викликає довіру до дій Уряду щодо карантину та антиковід заходів, а по-друге, дає в сто разів більше розуміння для регіонів.</p><p>По-третє, показує, що важливі рішення в часи криз суспільство приймає разом. Вже мовчу про безцінну можливість одразу отримати фідбек з рідниз куточків країни.</p><p>4️⃣</p><p>Надзвичайно рада, що під час засідання, не лише я говорила про наш Закон про службу в органах місцевого самоврядування (який давно не рухається).</p><p>Насправді, я була аж третьою людиною, яка про це сказала. Це круто)</p><p>Нарешті за 9 місяців з’являється розуміння того, що нам потрібна НЕПОЛІТИЧНА професійна служба в органах місцевого самоврядування.</p><p>Сподіваюсь, скоро зможу поділитися тут гарними новинами.</p><p>5️⃣</p><p>Нам критично бракує довіри, а довіра будується – через комунікації .</p><p>Жодного закону, який позбавляє місцеве самоврядування грошей, але віддає йому нові повноваження – прийнято в цій Верховній Раді бути не може без думки місцевого самоврядування.</p><p>Цю позицію висловили 90% спікерів.</p><p>Такі ж законопроекти в різних комітетах – ростуть, як гриби. І можуть обернутися катастрофою. Будемо обговорювати кожен. Вже і так на ламали дров.</p><p>Працюємо далі.</p><p>Сподіваюсь, механізм запущений.</p><p>І сподіваюсь, він буде працювати.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/454/1*4iXI_xqHNMQLPwpmR4sX9Q@2x.jpeg" /></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=a30cd9844a09" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Справа Стерненка – як пастка для Зеленського]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-671dadf4ec94?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/671dadf4ec94</guid>
            <category><![CDATA[українська]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[політика]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 17 Jun 2020 11:13:43 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-06-17T11:13:43.617Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Справа Стерненка – як пастка для Зеленського</p><p>Віктор Андрусів:</p><p>Я не буду вдаватись в деталі справи, оскільки вважаю їх абсолютно не важливими. Довести чиюсь правоту судовим процесом – безперспективно, коли все вирішується не в суді, і коли справа не про самозахист, а про геополітику.</p><p>Від самого початку ця справа не була про самозахист.</p><p>Якщо б слідство ще в 2018 році встановило замовників та мотиви нападів в першу чергу, то можливо б тоді вдалося уникнути такого резонансу і дійсно залишити її на рівні місцевих конфліктів і питання права на самозахист. Однак, підключення до цієї справи Шаріїв, Портнових і інших проросійських постригівських представників та їх шавок – перевело справу на геополітичний рівень.</p><p>Я дуже довго не міг зрозуміти надмірний інтерес до цієї справи у проросійської шобли.</p><p>Тобто зрозуміло, що мова йшла про «правосека» учасника подій 2 травня і таке інше. Але надмірність інтересу зашкалює.</p><p>Проросійські сили поставили справу Стерненка в центр своєї боротьби.</p><p>Вони використовують всі можливі інструменти для тиску на Зеленського, прокурорів, суспільство.</p><p><strong>Медведчукмедіа приділяють цьому стільки уваги, що «святкування 9 травня» вже заздрить.</strong> І очевидно, що їхній інтерес не може зводитись до банального покарання правосека за місцеві розборки.</p><p>Суть їхнього інтересу в наступному.</p><p><strong>Справа Стерненка повинна дестабілізувати ситуацію в країні, і змусити Зеленського прибитись до проросійського вектору.</strong></p><p>Це буде відбуватись наступним чином.</p><p><strong>Для представників право-радикальних та націонал-демократичних сил справа Стерненка – це протидія руському міру.</strong></p><p>Тому спробу його ув’язнити вони будуть розцінювати як перемогу і реванш російських сил. Це мобілізує їх, зробить агресивними і вони перейдуть до радикальних дій.</p><p>Очевидно, що вже найближчим часом вони спробують розгорнути Майдан і провокуватимуть владу на подальше протистояння. Це поставить перед вибором не тільки суспільство, але й саму владу, яка буде колотись по лінії за і проти у парламенті, кабміні і навіть в самому ОП, де на сьогодні є хиткий баланс інтересів.</p><p>Це все може спровокувати дострокові вибори в Раду, по факту яких Зеленський буде змушений вибирати між коаліцією з Порошенком або Медведчуком.</p><p>Однак, оскільки Порошенко сьогодні також є об’єктом переслідування влади, і він точно буде одним зі стовпів потенційного Майдану – Зеленський буде змушений вибирати Медведчука.</p><p>Отримати ще раз монобільшість – нереально. Не виключаю, що додатковими бонусами будуть якісь поступки Путіна по Донбасу, як додаткові аргументи за співпрацю з ОПЗЖ.</p><p><strong>Тому справа Стерненка – це пастка для Зеленського, спроба загнати його в коаліцію з кумом Путіна.</strong></p><p>І, зрозуміло, що цю спецоперацію проводять люди з його близького оточення.</p><p><strong>Як уникнути цієї пастки?</strong></p><p>Найголовніше – це зменшити важливість цієї справи як питання реваншу чи перемоги «руського міра».</p><p>Це можливо лише після встановлення замовників – організаторів і мотивів нападавших.</p><p>При чому усіх трьох замахів.</p><p>Саме фокус на цьому, а не на вбивстві нападника має стати пріоритетом у справі на даному етапі. Якщо вдасться встановити замовників і організаторів, затримати їх – сама справа отримає зовсім інше трактування. Несправедливість в цій справі, яку бачать багато патріотів – значно зменшиться, і думаю сама справа піде в більш об’єктивне русло.</p><p>Влада має зрозуміти, що суд не може вставновити справедливість в цій справі, без знаходження замовників-організаторів.</p><p>Без цього суспільство не прийме жодних судових рішень – а це підриває саму систему і буде мати наслідком чергову кризу, наслідки якої завжди були поганими для тих, хто вибирав «руський мір».</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=671dadf4ec94" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[➡️ Провели друге установче засідання групи по напрацюванню законодавства щодо опозиції в Парламенті.]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%EF%B8%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B5-%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8-%D0%BF%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%B2-a3a934f1fca7?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/a3a934f1fca7</guid>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <category><![CDATA[політика]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 28 May 2020 13:57:17 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-05-28T13:57:17.344Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>➡️ Провели друге установче засідання групи по напрацюванню законодавства щодо опозиції в Парламенті.</p><p>Хто розуміє важливість інституцій та балансів і противаг в часи монобільшості (і не тільки) – той добре розуміє, наскільки це важливо.</p><p>Від фракції «Батьківщина» до цієї групи делегували мене.</p><p>Насправді, це та річ, яку не можуть зробити вже декілька скликань парламентів.</p><p>Питання формування коаліції та питання опозиційного контролю – давно зникло з Регламенту ВРУ.</p><p>І баланси і противаги – ніяк не відновляться – так само як і питання дуже слабкого парламентського контролю над Урядом та контроль над виконанням законів, які ВРУ приймає.</p><p>➡️ Питання до обговорення:</p><p>❓ визначення «парламентської опозиції»</p><p>❓ напрацювання законодавства по парламентській опозиції чи по опозиції в країні загалом?</p><p>❓ напрацювання саме змін закону про регламент, де визначити питання і коаліції, чи окремого Закону про опозицію?</p><p>❓ питання гарантування конкретних прав парламентській опозиції.</p><p>Сподіваюсь, що ми вийдемо на якісний спільний документ.</p><p>Це можуть бути і зміни до Регламенту, і окремий закон про опозицію.</p><p>Суть тут важливіша форми.</p><p>А гарантії виконання тих прав важливіше, ніж іх декларації.</p><p>При чому в незалежності від того – хто в майбутньому буде коаліцією, а хто опозицією.</p><p>➡️ Говоримо як мінімум:</p><ul><li>про повний опозиційний день у парламенті, коли будуть розглядати закони від опозиції</li><li>про гарантоване право для опозиції отримувати посади голів ключових контрольних комітетів – Бюджетного комітету, Регламентного комітету та Комітету свободи слова.</li></ul><p>В цей раз цього зроблено не було.</p><ul><li>про права опозиції на новій ефективній годині запитань до Уряду.</li><li>поо право виступів з альтернативним аналізом Звіту Уряду чи презентації його програми, або звітів інших членів КМУ тощо.</li></ul><p><strong>Саме такий контроль зробить Парламент. сильнішим, а виконання законів Урядом та зміни для людей – ефективнішими.</strong></p><p>➡️ Що це точно бути НЕ може?</p><p>Це точно НЕ може бути політична історія, коли «придворною опозицією» визначать одну фракцію у Парламенті і, фактично, нівелюють значення усіх інших фракцій чи депутатських груп у парламенті, та і позафракційних депутатів.</p><p>Це НЕ може бути історія, коли є парламенті люди одного сорту – «коаліція», які забирають всі посади та більшість у всіх органах, і люди «другого сорту» – опозиційні депутати, які безправні.</p><p>Сподіваюсь на конструктивну роботу та якісний. результат.</p><p>Буду вас інформувати.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=a3a934f1fca7" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Коли державна машина не працює]]></title>
            <link>https://medium.com/@alona.shkrum/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%94-997066a3ad3f?source=rss-157e37ae83b0------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/997066a3ad3f</guid>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[політика]]></category>
            <category><![CDATA[коронавірус]]></category>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Alona Shkrum]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 07 May 2020 12:46:46 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-05-07T12:47:45.534Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Станом на сьогодні в Україні – <strong>2660 медичних працівників хворих</strong> на COVID-19. (І це лише офіційно зареєстровані кейси, насправді ж іх значно більше).</p><p><strong>Це 20% від усіх хворих на коронавірус в Україні!</strong></p><p><strong>Це означає, що кожен 5 хворий на коронавірус – це медик! </strong>І це страшна цифра.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*TWLmNtDUvnfV4Q5NCr7XTA@2x.jpeg" /></figure><blockquote>Бенксі нещодавно намалював «нового супергероя» – медсестру.</blockquote><p>Але наша країна – не спромоглася забезпечити наших супергероїв, та воїнів на передовій пандемії – ні нормальним персональним захистом, ні масками, ні достойними зарплатами, ні тестами для самих медичних працівників.</p><p>О’кей, якщо б мова йшла про перші тижні пандеміі.</p><p><strong>Але ми маємо вже другий місяць карантину – і повну неспроможність влади керувати під час кризи.</strong></p><p>➡️ Ще 30 березня був проголосований так званий <strong>Антикризовий закон</strong>, в якому Кабінету Міністрів було доручено протягом тижня встановити додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам – оці 300% іх заробітної плати.</p><p><strong>До сьогодні – вдумайтеся – до сьогодні медики таких доплат не отримали!</strong></p><p>30 березня – 7 травня!</p><p><strong>Як таке можливо?</strong></p><p><strong>➡️ Абсолютно слабке розвалене управління, розвалена державна служба та невміння приймали рішення, і банально керувати процесами під час кризи.</strong></p><p>А часу на навчання та помилки – більше немає.</p><p>➡️ 2 квітня – цей Антикризовий Закон вступив в дію.</p><p>➡️ Спочатку – КМУ дав доручення місцевій владі покрити ці виплати. Звісно, грошей у місцевої влади в 90% міст та районів – на це немає. Стався скандал.</p><p>➡️ Далі – був створений цілий <strong>Стабілізаційний фонд на 124 мільярди</strong> гривень – який мав як раз швидко забезпечити все для боротьби з пандемією та доплати медикам.</p><p>➡️ При цьому лише 22 квітня 2020 року постановою КМУ був затверджений Порядок використання коштів такого фонду.</p><p>Медики так і не отримаои доплат. Знову скандал.</p><p>➡️ Станом на вчора:</p><p>•	КМУ розповідає, що нарешті через місяць всі кошти надав на місця;</p><p>•	на місцях розповідають, що не можуть іх використати;</p><p>•	<strong>доплатили деяким лікарям становили по 86 копійок (!)</strong> (не жарт, а реальний кейс на Вінничині) скандал номер три.</p><p>•	ситуація ганебна і неконтрольована настільки, що:</p><p>•	вже <strong>Президент записує зверення і погрожує</strong> своїм власним губернаторам та головам РДА, який він призначає, якщо «вони не здійснять доплати»;</p><p>•	Прем’єр доручає губернаторам організувати службове розслідування того, чому на місцях медики не отримали обіцяну високу зарплату.</p><p><strong>Все це – симптоми повного колапсу управління та слабкості урядової машини.</strong></p><p>Коли Уряд не здатен, не всіє і не може швидко виконати закони, прийняти підзаконні акти на іх виконання, розробити антикризові швидкі рішення та проконтролювати іх виконання на місцях.</p><p>Тут мова вже не йде про якісь системні іноваційні антикризові пропозиції для країни – виконайте хоча б базові елементарні речі – закон є, гроші є, а доплат – немає.</p><p><strong>➡️ Кожен такий кейс – це симптом. </strong>В кризи всі симптоми проявляються швидше та яскравіше.</p><p>➡️ Кожна погроза «кулаком» від Президента чи Прем’єра – це розписка у власній слабкості та невмінні керувати краіною та складними процесами.</p><p>Це теж симптом – невміння організовувати процес, який працює чітко та злагоджено.</p><p><strong>Ручне управління – тут не допоможе, навіть якшо здається інакше.</strong></p><p><strong>Управління краіною в хаосі – занадто складна історія, щоб працювати з-під палки, має працювати система.</strong></p><p>Систему ж – розвалювати роками. Політизували, звільняли реальних фахівців, гралися в ручне керування та «своїх» людей, «перезавантажували» владу декілька разів, не думали ні над навчанням людей, ні над контролем.</p><p>Система працювали так-сяк у спокійний час, але дає тріщину зараз, у час кризи.</p><p><strong>❓Що робити?</strong></p><p>Треба нарешті видихнути та усвідомити помилки і проблеми, не кричати, а почати робити висновки. Як мінімум:</p><p>•	<strong>Відбудовувати інституціі </strong>(з’ясувати для себе, що таке «інституціі» і чому вони важливі)</p><p>•	<strong>Відбудовувати професійну неполітизовану державну службу з людей, які подібні кризи вже проходили, а не аматорів</strong></p><p>•	Призначати на голови місцевих державних адміністрацій професійних сильних управлінців, а не довірених осіб, яких потім міняти кожен місяць!</p><p>•	<strong>Повернутися</strong> до конкурсів чи (якщо боїтесь вже цього слова) – <strong>до відбору кандидатів</strong> на посади голів адміністрацій за мінімальним вимогами – мати досвід управлення людьми та складними процесами та відповідної знання законодавства і функцій</p><p>•	<strong>В кінці кінців державна служба – це не кастинг у серіалі, де можна замінити поганого актора на наступну серію; і не стартап кейс</strong>, де може вистрілити одна ідея після сотні провальних.., тут треба досвід і фах і особливі навички, і знання.</p><p>•	Відновити процеси державного управління та виконання завдань, <strong>створити нарешті ситуативні та стратегічні кімнати для прийняття рішень,</strong> контролювати виконання кожного доручення, які масово не виконуються та саботуються, отримувати зворотній зв’язок про виконання, і звітувати кожного дня перед парламентом та людьми.</p><p><strong>Країні не треба більше нових супергероїв.</strong></p><p>Вони в нас є: і воїни на передовій, і медики на передовій пандеміі.</p><p><strong>Треба професійних людей з холодною головою, які здатні взяти під контроль управління та вирішити кризові ситуації.</strong></p><p>Бо таких ситуацій, боюся, буде лише більше.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=997066a3ad3f" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>