<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Dmytro Fedorenko on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Dmytro Fedorenko on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@dmytrofedorenko?source=rss-30735beb92ed------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*eOptHiL-Z9tl_qYwaY7Uag.jpeg</url>
            <title>Stories by Dmytro Fedorenko on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@dmytrofedorenko?source=rss-30735beb92ed------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Sat, 14 Nov 2026 18:23:43 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@dmytrofedorenko/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[7 порад як “поженити” бізнес та благодійників?]]></title>
            <link>https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%B1%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%81-%D1%96-%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%87%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96-81b5e727afd0?source=rss-30735beb92ed------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/81b5e727afd0</guid>
            <category><![CDATA[csr]]></category>
            <category><![CDATA[благодійність]]></category>
            <category><![CDATA[ngo]]></category>
            <category><![CDATA[благотворительность]]></category>
            <category><![CDATA[charity]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Fedorenko]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 30 Sep 2021 16:28:12 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-10-18T07:16:05.188Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Як бізнесу, благодійним і громадським організаціям в процесі співпраці уникнути конфліктів, жити довго, щасливо і розквітнути в один день.</h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*YNTDirCGBjNi2tcUt0JNqw.jpeg" /></figure><p>Ми живемо в країні, де проблем більше ніж рішень. І підтвердження тому <strong>дуже мало реально працюючих Громадських організацій і Благодійних фондів</strong>, які об’єднують під своїми брендами невелику кількість емпатичних різним соціальним проблемам людей. Оскільки превалююча більшість цих об’єднань не носять комерційного характеру і не входять в орбіту КСО великих компаній, то їх функціонування будується на політиці відкритого фандрайзингу і постійному пошуку ціннісних партнерів у бізнес-середовищі.</p><blockquote>Креативний сектор економіки і ІТ-індустрія в силу небайдужості його учасників до соціальних проблем ніколи не стояли осторонь цього процесу. Вони на дуже лояльних фінансових умовах чи взагалі про-боно (для суспільного блага) щороку реалізують десятки проектів, які знаходяться інлайн з цінностями їх команди та допомагають їм реалізувати власну соціальну місію.</blockquote><p>Це дуже круто, бо філантропічні проекти не просто примушують споживача придбати товар на полиці, а й по-справжньому рятують життя, зберігають історичну спадщину, змінюють свідомість громадян. Врешті решт, це хтось повинен робити в той момент, коли державним мужам не до цього.</p><p>Здавалось би, чого ще треба бажати — всі сторони процесу мають бути задоволені результатом і працювати для суспільного блага довго і щасливо. Але не все так просто. Часто команди недержавного сектору і бізнесу перестають чути один одного, перестають ставитись відповідально до проекту, швидко вигорають, чекають один від одного чогось особливого, говорять на різних мовах про одне і те ж. В результаті на поверхню виходять конфлікти, токсичні ситуації, комплекси і обіцянки на кшталт “Невер егейн”. Виною всьому 3 банальних фактори: юридична неврегульованість відносин, відсутність повноцінного фінансування, месіанство сторін.</p><blockquote>Команда агенції “<a href="https://seventeam.agency/">SEVENTEAM</a>” допомагає з реалізацією креативних і ІТ-продуктів багатьом культурним, громадським, благодійним і освітнім проектам. За останні декілька років в портфоліо агенції можна знайти в декілька разів більше проектів соціального спрямування, ніж для корпоративного сектору. В процесі такої співпраці команда накопичила (та й накопичує по цей день) великий досвід і знання, які можуть допомогти усім учасникам процесу для створення ефективних проектів в соціальній сфері:</blockquote><ol><li><strong>Знайти спільну мову і домовитись про мотивацію кожного з учасників.</strong> На перший погляд, це абсолютно зрозумілий для кожної розумної людини етап. Але в процесі вибудови відносин між бізнесом і NGO будь-якого напрямку ще на березі треба “звірити годинники” — перевірити наскільки збігаються ваші цінності, наскільки місія бізнесу відповідає цілям благодійної організації, наскільки ви готові розуміти і чути один одного. І це тільки початок, бо <strong>за цим “періодом шлюбних ігор” треба сісти і обговорити “шлюбний контракт”.</strong> А саме, бізнес має зрозуміти справжню мету організації і чи можна її реально реалізувати за допомогою цього проекту. Прояснити для себе, чи є на боці організації людина з професійними компетенціями, яка буде виступати десіжен-мейкером в цьому питанні. Ну і, що ще головне, чи зможе організація розвивати проект настільки ефективно, як він задумується. Організація, в свою чергу, має зрозуміти саме бізнес-мотивацію у підприємства, що прийшло на допомогу. Які саме проблеми в структурі бізнесу вони планують вирішити за допомогою такої співпраці. Чи є на стороні бізнесу справді ціннісна мотивація до ефективної реалізації проекту. Зрозуміти, чим ще може допомогти бізнесу благодійна організація, якщо це не гроші. Це можуть бути бізнес-контакти, соціальне повідомлення для ринку, мотивація для команди, нагороди на індустріальних фестивалях врешті решт. Причому, це не просто варто для себе зрозуміти, а і проговорити з партнером для спільного розуміння і правильного його трактування. Адже, <strong>як казав один український класик маркетингу“Люди чують те, що їм говорять. Що їм не говорить, вони не чують”.</strong></li><li><strong>В реалізації соціально значущих проектів гроші не грають вирішальної ролі.</strong> Так, дійсно, гроші в соціалці це не головне — головне реалізація місії через ефективний продукт. Бо ще ніколи громадський, культурний чи благодійний сектор не змогли заплатити більше ніж корпоративний сектор. Але не варто сприймати цю фразу абсолютно буквально. Бо, як ми знаємо, безкоштовне не цінять. І <strong>той, хто не ризикує власними фінансами, той ставиться до продукту і до партнерства з легким пофігізмом.</strong> Енергія подібної співпраці є короткою і живе не більше одного-двох місяців. Це правило однаково діє для обох сторін. Тому кожен соціальний проект благодійна чи громадська організація має сприймати, як класичну бізнес-ініціативу з усіма її складовими.</li><li><strong>Планування і розуміння своєї ролі — головний аргумент для партнерства. </strong>Організації ще на етапі започаткування соціального проекту треба мати фінансовий план, комунікаційну стратегію, стратегію розвитку. Але головне сформувати розуміння, що будь-який проект з залученням партнера це клієнт-сервісна ініціатива, в якій вони часто виступають не замовником, а підрядником. Бо для бізнесу вони виконують сервісну функцію оператора з допомоги. <strong>Фактично, бізнес аутсорсить благодійну чи громадську експертизу на стороні для формування соціального повідомлення, для підтвердження цінностей чи для інших потреб. </strong>От саме цього розуміння часто і не вистачає для досягнення результату.</li><li><strong>Результат має бути вимірюваний. </strong>Бізнес має розуміти, що партнер здатен довести соціальний проект до кінцевої мети, мати команду, компетенції, канали залучення фінансування. Часто результатом проекту є процес, тому організації треба бути готовою для генерування регулярних звітів, спільних зустрічей для вирішення питань, передачі подяк, залучення команди партнера до своїх активностей. В більшості випадків бізнес вимагає прозорості у відносинах, розширеної звітності і допомоги зі створенням комунікаційних інструментів. <strong>Але в той же час бізнес часто відмовляється виділяти кошти на покриття операційних витрат благодійного фонду чи громадської організації, виділяючи виключно кошти на вирішення конкретної проблеми.</strong> І от в цьому моменті криється дуже велика проблема для обох сторін. Більш детально прочитати про це можна в <a href="https://life.pravda.com.ua/columns/2020/01/28/239718/">статті Валерії Татарчук</a>, засновниці <a href="http://tvoya-opora.org/">БФ “Твоя опора”</a>.</li><li><strong>Соціальні проекти — це проекти з великою емпатійною складовою. </strong>Бувають ситуації, коли фонові мутки, недосказаність, недовіра, бажання “надурити” партнера створюють в простих проектах конфлікти вселенського масштабу.<strong> </strong>Тому, якщо у організації чи у ІТ-партнера з відповідальністю та емпатією проблеми, то краще з соціальними проектами не зв’язуватись. По результату вони будуть “кривавим” для усіх сторін. <strong>А душевні рани заживають дуже довго</strong>.</li><li><strong>Держава не є соціальним проектом. </strong>Якщо держава замовляє якийсь проект, то він з вірогідністю 99,9% закладений окремою статтею в бюджеті. В крайньому випадку, <strong>чиновник завжди знає з якої статті бюджету він може його профінансувати</strong>. Тому з державою треба працювати виключно за гроші. Більш детально я цю тему розкрив в своїй <a href="https://mc.today/blogs/kreativshhikov-vosprinimayut-kak-gorodskih-sumasshedshih-pochemu-ne-nado-rabotat-na-gosproektah-besplatno/">колонці для видання MC-Today</a>.</li><li><strong>Підписання Договору дисциплінує обидві сторони процесу. </strong>Це правило діє навіть якщо ваш соціальний проект не має фінансування. Ба більше, <strong>якщо ваш проект є на 100% про-боно, то він точно має бути підкріплений Договором</strong>. Адже зафіксовані договірні відносини дисциплінують усі сторони процесу, визначають терміни, процедуру, відповідальних, відповідальність сторін і фінальний результат проекту. Підписаний Договір надає можливість з холодною головою підійти до вирішення проблемних питань, які точно виникнуть на проекті. Договір демонструє серйозність намірів сторін до його реалізації.</li></ol><p>Як бачимо, <strong>участь в проектах, що сприяють розвитку філантропії в суспільстві необхідна і ІТ-сектору, і креативним індустріям, і недержавним організаціям</strong>. Але тільки у взаємоповазі і відповідальності один перед одним і перед суспільством, може бути досягнуто справжній результат.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=81b5e727afd0" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[“Краще б ви…”.]]></title>
            <link>https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5-%D0%B1-%D0%B2%D0%B8-6795c719c148?source=rss-30735beb92ed------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/6795c719c148</guid>
            <category><![CDATA[charity]]></category>
            <category><![CDATA[corporate-responsibility]]></category>
            <category><![CDATA[charity-marketing]]></category>
            <category><![CDATA[digital-transformation]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Fedorenko]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 13 Sep 2021 11:49:14 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-09-13T11:51:35.049Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3><strong>“Краще б ви…”. Які уроки має винести бізнес після кампанії по збору коштів на відновлення костелу святого Миколая в Києві</strong></h3><p><em>Плюси і мінуси великої толоки великого бізнесу навколо великої трагедії одного столичного костелу. Або, які висновки треба зробити власникам відповідального бізнесу та їх PR-департаментам з цієї ситуації.</em></p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/996/1*a2yi3GAHLmqTKop0aJ_H2Q.png" /></figure><p>Звичайно, було б великою дурницею звинувачувати толоку великих підприємців, які вирішили скинутись по 1 мільйону гривень і підтримати відновлення органу в київському костелі святого Миколая, що постраждав від недавньої пожежі. Будь-хто має право жертвувати на ті справи, які він вважає за потрібне. І, що ще важливіше, в наших умовах краще плюс ніж мінус. Тому я не буду нікого хейтити, а просто виокремлю декілька тез, які повинні допомогти бізнесу та громадському сектору в майбутньому:</p><ol><li><strong>Менше — не значить гірше.</strong> Філантропія може і повинна час від часу бути імпульсивною. Це створює хайп, формує потік позитивної енергії і спрямовує увагу суспільства до проблеми відповідальності кожного з нас. Але правило “регулярності” працює не тільки в сексі, а і в благодійності. Бо в періоди між подібними активностями діти не починають хворіти менше, тварини менше не потрапляють до притулки, кількість одиноких пенсіонерів не зменшується, а проблеми культури це взагалі снігова куля.</li><li><strong>Системна філантропія це реалізація цінностей, результатом, якої є PR. </strong>Але точно не навпаки. Навколо цінностей бренду та особистості формуються стійкі спільноти споживачів. Іншими словами, щирій ціннісній компанії не страшні ніякі зовнішні або внутрішні кризи.</li><li><strong>Самотужки бізнес не вирішить жодну з проблем. </strong>Ситуативна філантропія, яка будується на хайпі, не являється частиною бренд-стратегії. І тому не є системною в очах споживача. Вона скоріше сприймається, як гра багатих заради піару та особистої слави. Тому дуже часто така діяльність перестає сприйматись, як ретрансляція цінностей і переходить в категорію “замолювання гріхів”. А так, як у більшості споживачів гріхи не настільки масштабні, то можна обійтись “свічкою в храмі”.</li><li><strong>Культура має значення.</strong> Благодійність в сфері дитячих хвороб, зоозахисту, соціалізації людей в скруті, військових уже більш-менш є зрозумілою категорією. Це гуманістично, це “боляче”, це стосується кожного. Але сфера культури і архітектури до сьогодні не сприймається ні суспільством, ні бізнесом, як те, що потребує їхньої системної підтримки. Більш того, про культуру взагалі “системно” забувають до моменту, коли щось згорить, чи хтось помре. Давайте зрозуміємо, людство ще не придумало більш дієвих інструментів для сталого суспільства ніж культура. І ніяка держава не вирішить за нас питання створення сенсів (хоча може і вирішить, але результат нам навряд сподобається).</li><li><strong>Формалізоване об’єднання бізнесів навколо цінностей. </strong>Якщо столичні забудовники виявились настільки емпатичними до проблем збереження унікальної київської архітектури, то може є сенс після такої “дефлорації” розвинути свій успіх і створити Благодійний Фонд на її підтримку? Системне фінансування програм фонду, борд з числа засновників і співпраця з громадським сектором та муніципалітетом, допомогли б не тільки захистити київську старовину, але й змінити ситуацію зі сприйняття демонізованих забудовників містянами.</li><li><strong>Діджитал створює можливості для філантропії. </strong>Не буду нікого переконувати в тому, що цифровий світ є найкращим комунікаційним каналом для збору коштів, просування цінностей бренду і формування стійких спільнот навколо цього. Та, що далеко ходити, навіть цей успішний збір коштів на відновлення Миколаївського костелу Києва почався з <a href="https://www.facebook.com/chechotkin/posts/6085549408185319">поста засновника Розетки Владислава Чечоткіна</a>. Єдине “але” — хайп спаде, а разом з ним і інтерес суспільства та бізнесу до проблеми та брендів, що брали участь у її вирішенні. Тому залучення бізнесу у якості учасника або партнера до створення медійних фандрейзингових електронних платформ допоможе усім сторонам не тільки підтримувати інтерес до проблематики у зацікавленої спільноти, а й сформувати лояльну аудиторію навколо цінностей бренду. Єдине, на що варто звернути увагу, так це на цінності і досвід розробки аналогічних проектів майбутнього партнера. Бо без наявности цих складових справа далеко не просунеться. Таким партнером може бути ІТ-компанія <a href="https://seventeam.agency/">SEVENTEAM</a>, яка на постійній основі займається підтримкою культурних, освітніх та благодійних проектів. В портфелі якої такі масштабні цифрові платформи, як <a href="https://prybery.org/">проект “Прибери”</a>, благодійна ініціатива <a href="https://hearts.help/">“Велике маленьке серце”</a>, цифрова платформа <a href="https://bulgakovmuseum.com/">музею Михайла Булгакова</a>, масштабна ініціатива Європейського Союзу по підтримці культури в Україні <a href="https://houseofeurope.org.ua/">“House of Europe”</a>, нашумівша в свій час перша благодійна торгова платформа <a href="https://murahy.com/">“Мурахи”</a>.</li></ol><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*AqHsXIyHr60-w9Tc3iLOnQ.jpeg" /></figure><p>Але найголовніше, що потрібно винести бізнесу і суспільству з цього кейсу, так це те, що наше успішне майбутнє сьогодні знаходиться в наших руках. І це не просто голосна, шаблонна фраза, а реалії, в яких ми живемо після “Революції гідності”.<strong> Історія дає нам шанс — так давайте ж його не профукаємо, як ми це вміємо.</strong></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=6795c719c148" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Как привить украинцам привычку убирать за собакой и этим “построить Европу в своем городе“.]]></title>
            <link>https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-30adb900aa5?source=rss-30735beb92ed------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/30adb900aa5</guid>
            <category><![CDATA[bedoglover]]></category>
            <category><![CDATA[dogs]]></category>
            <category><![CDATA[poop]]></category>
            <category><![CDATA[киев]]></category>
            <category><![CDATA[urban-planning]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Fedorenko]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 25 Aug 2016 17:47:59 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-09-05T14:39:35.596Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Как привить украинцам привычку убирать за собакой и этим “построить Европу в своем городе“. Часть 3 — Экспорт опыта в регионы</h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*hcKNC6XQBy7qbryUcRmLDA.jpeg" /><figcaption>В местах установки “Собачих вбиралень” количество убирающих за своими питомцами увеличивается до 50%</figcaption></figure><p><em>Продолжая историю развития инициативы “</em><strong><em>Собачі вбиральні</em></strong><em>”, хотелось бы напомнить, о предыдущих частях, посвященных </em><a href="https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C-1-b06b7e0c8252#.dv9g93cby"><em>идеологии проекта</em></a><em> и тому, </em><a href="https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-685578e35b4#.2i5aqivd8"><em>как проверялись гипотезы</em></a><em>, выдвигаемые в процессе разработки.</em></p><p><em>После того, как идея была оформлена, а большинство гипотез получили свое подтверждение, пришло время для главного — масштабирования инициативы.</em></p><h3>Столичный опыт</h3><p>Удивительно, но с самыми большими проблемами с установкой, обслуживанием и вообще развитием инициативы мы столкнулись именно в Киеве — регионе, где она родилась и получила свое идеологическое наполнение. У этого есть масса причин:</p><ol><li>Индифферентность власти к рядовым проблемам города;</li><li>Разрозненность зооактивистов;</li><li>Несовершенное законодательство;</li><li>Отсутствие единого органа, контролирующего зоовопросы;</li><li>Банальная нехватка средств.</li></ol><p>Но основная проблема, которая тормозит развитие подобных инциатив — это отсутствие в Киеве общины, готовой взять на себя ответственность за город, кто любит его, ощущает с ним родство и планирует его передать по наследству своим детям. Именно потому, после громкого старта в прошлом году, по результатам 2016 года, мы можем констатировать в Киеве самую низкую динамику развития проекта. <strong><em>Активистам не интересно, а для власти слишком мелко</em></strong>. Справедливости ради, управляющие компании и застройщики покупают крупные партии “<strong><em>Собачих вбиралень</em></strong>”, но в их случае речь идет об общественных пространствах с ограниченным доступом.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*V5k5Jk9WQNaKEZubLC_bZA.jpeg" /><figcaption>Вот так, с соблюдением всех правил работы с газонами в городе, активисты устанавливают в парках Киева “Собачі вбиральні”</figcaption></figure><h3>Львовский опыт и первый системный проект</h3><p>В августе 2015 года к нам неожиданно обратились представители <a href="http://ubb.com.ua/">Украинской Биржи Благотворительности</a>. На тот момент они являлись операторами гранта на создание городских проектов от компании “<strong><em>Инбев Украина</em></strong>”. В его рамках львовские активисты из инициативы <a href="https://www.facebook.com/dog.friendly.city">Dog-Friendly City</a> получили возможность, в кооперации с городскими властями, реализовать первый, действительно масштабный и системный проект по внедрению инструментария цивилизованного выгула собак на базе специальных урн с диспенсерами для пакетов.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FyWgm2CWrM7k%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DyWgm2CWrM7k&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FyWgm2CWrM7k%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/780c633737093d4fc510bf59db2bdc1f/href">https://medium.com/media/780c633737093d4fc510bf59db2bdc1f/href</a></iframe><p>В результате длинного и очень скрупулезного тендера, в котором принимали участие сразу несколько компаний, наши “<strong><em>Собачі вбиральні</em></strong>” были признаны лучшими не только по соотношению цена-качество, а и по эстетическим свойствам, которые очень важны для европейского облика Львова.</p><p><strong><em>“Собачі вбиральні” від ГО “Це наш Київ” являються найбільш естетично привабливими і не порушують загальноміську естетику”</em></strong>, — Львівська міська державна адміністрація.</p><p>Для проведения эксперимента с установкой “<strong><em>Собачих вбиралень</em></strong>” был выбран спальный район Сыхив. Первая закупка составила 40 конструкций и 250 000 БИО-пакетов для диспенсеров.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FbBqGYPNQVBI%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DbBqGYPNQVBI&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FbBqGYPNQVBI%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/b543b62f61278eba217947f03b396f81/href">https://medium.com/media/b543b62f61278eba217947f03b396f81/href</a></iframe><p>Опыт Львова был очень интересным уже тем, что он реализован по европейской классической схеме взаимодействия трех секторов:</p><ol><li>Общественного;</li><li>Власти;</li><li>Бизнеса.</li></ol><p>Также это был первый опыт, где власть попыталась решить проблему не системном уровне, не убегая от проблемы, а пытаясь решить ее централизовано наиболее эффективным способом. Для нас этом был первый опыт работы с государственными институциями, реализовывающими проекты на средства грантодателей. Также мне лично приятно осознавать, что инициатива с установкой “<strong><em>Собачих вбиралень</em></strong>” подтолкнула городские власти и социально ответственный бизнес к созданию первой цивилизованной площадки для выгула собак в парке им. И.Франко.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*SJ5ZMx4zOR-JdHtr149XQg.jpeg" /><figcaption>Согласитесь, нигде больше в Украине нет подобного рая для собак и их хозяев.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*7FnFIAnMuzOo6TQ4JADVeQ.jpeg" /><figcaption>Как найти эту, ставшую известной, площадку для выгула собак, в парке им. Франко.</figcaption></figure><p>Как и у каждой инициативы, у этой тоже есть имя. Это <a href="https://www.facebook.com/olga.kirilovich">Ольга Кирилович</a>. Обратившись к ней вы всегда сможете получить исчерпывающую консультацию на предмет того, как присоединиться к инициативе и какие успехи есть у проекта на сегодняшний день.</p><h3>Одесский опыт по рекрутированию социально-ответственного бизнеса</h3><p>После успешной реализации проекта “<strong><em>Собачі вбиральні</em></strong>” во Львове мы были уверены, что следующим масштабным проектом станет красавица <strong><em>Одесса</em></strong>. У этого утверждения была масса предпосылок. Это и действительно сильная община, и располагающая городская среда, и подверженность европейскому тренду и вообще… одесситы просто очень любят свой город.</p><p>Потому мы не сильно удивились, когда к нам обратились известный одесский предприниматель и филантроп <a href="https://www.facebook.com/profile.php?id=100003052884940">Анатолий Кавун</a> с предложением о пробной закупке нескольких “<strong><em>Собачих вбиралень</em></strong>” для установки в местах выгула собак.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/1*1TTuPvrPx4PIgVJJ3bHo5Q.jpeg" /><figcaption>У красавицы-Одессы даже урны для уборки за собаками выглядят особенно</figcaption></figure><p>В рамках агрегатора социальных проектов <a href="http://odessa.tvoygorod.org/prinyat-uchastie-226">Твой город</a> активисты объявили клич для социально-ответственного бизнеса и городских активистов по закупке оборудования для развития инфраструктуры цивилизованного выгула собак в городе. К установке “<strong><em>Собачих вбиралень</em></strong>” активно подключились рестораторы, ветеринарные клиники, застройщики и ОСМД. На момент написания статьи в Одессе уже установлено порядка 30 конструкций. У проекта появилось свое контактное лицо, <a href="https://www.facebook.com/malko.valentina">Валентина Малько</a>. Она будет готова проконсультировать желающих присоединиться к инициативе по всем аспектам ее жизни и развития.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/720/1*swK5x0-uNfM5Js4Y0O1KBQ.jpeg" /><figcaption>Первая, экспериментальная конструкция без урны. Предполагается устанавливать такие конструкции в местах, где уборка мусора затруднена в силу различных условий или же, где установка урн для органического мусора просто запрещена.</figcaption></figure><p>Но Одесса не была бы Одессой, если бы у нее не было ангелов-хранителей из числа настоящих одесситок. Благодаря активности юристки <a href="https://www.facebook.com/olesia.krok">Олеси Крок</a> наверное осталось небольшое количество жителей, которые еще не знают, что убирать за своей собакой это важно не только для эстетики, а для здоровья. Именно Олеся, своими усилиями смогла доказать медицинский факт зараженности почвы гельминтами в местах, где часто справляют нужду собаки. И именно Олеся смогла добиться того, что Полиция Одессы в лице ее начальника, Георгия Лорткипанидзе, пообещала на практике реализовать взымание штрафов с тех, кто отказывается убирать за своими питомцами.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ygQ7FAb750rQgSJrgr2I8g.jpeg" /><figcaption>Первый образовательный рейд одесских активистов в компании с полицейскими</figcaption></figure><h3>Сумы, Тернополь, Славянск и другие общественные проявления</h3><p>Дальше я расскажу еще о нескольких наиболее интересных, с точки зрения опыта, кооперациях с городскими активистами и даже коммунальными службами.</p><p>Сумская городская активистка ГО “Активні громадяни”, <a href="https://www.facebook.com/dariana.skorodied">Дарьяна Скородед</a>, подалась на малый грант от <a href="http://www.britishcouncil.org.ua/">British Council Ukraine</a> и выиграла его. С тех пор цивилизованный выгул собак пришел в парки и скверы города <strong><em>Сумы</em></strong>.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2Fszy7aCTemfk%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3Dszy7aCTemfk&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2Fszy7aCTemfk%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="640" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/f580090a08536122c3c72bcf68953be0/href">https://medium.com/media/f580090a08536122c3c72bcf68953be0/href</a></iframe><p>В западном регионе следом за Львовом к формированию правил цивилизованного выгула собак в городе, подтянулся <strong><em>Тернополь</em></strong>. Этот кейс интересен тем, что впервые в нашей практике городское коммунальное предприятие, обслуживающее городской <strong><em>парк им. Шевченко</em></strong>, сделала целевую закупку “<strong><em>Собачих вбиралень</em></strong>”. Хочется верить, что их примеру последуют и другие аналогичные государственные структуры.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/655/1*aULVv389d68sks6vPLDKlw.jpeg" /><figcaption>“В нашому парку вже давно є облаштована галявина для вигулу собак, яка дуже популярна серед власників тварин. До неї можна підійти майже з будь-якої частини парку, тому ми вирішили на чотирьох доріжках, що ведуть до місця вигулу, поставити по одній «Собачій вбиральні» щоби мотивувати власників собак прибирати за своїми улюбленцями.”, — Олещук Богдана, заведующая парком.</figcaption></figure><p>Ни для кого не секрет, что сегодня борьба за европейское мышление украинцев ведется даже не в Киеве, Львове и Одессе. Главный фронт борьбы за изменение сознания происходит на востоке Украины. Именно потому, когда к нам обратилась городская активистка <a href="https://www.facebook.com/evgeniya.alfimova">Евгения Алфимова</a> из города <strong><em>Славянск, Донецкой области</em></strong>, с просьбой подарить “<strong><em>Собачью вбиральню</em></strong>“, то мы с пониманием откликнулись на эту просьбу. Сегодня она уже установлена в парке “<strong><em>Мрія</em></strong>”.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*hJjrtlJQAbO_sxhbN1Ppog.jpeg" /><figcaption>Активист ГО “Это наш Киев”, Андрей Пикалов, несет “европу” в Славянск</figcaption></figure><p>В целом, на сегодня к инициативе подключилось порядка 10 городов и населенных пунктов Украины. Удивлением для нас были обращения по поводу закупок от общин итальянских и австрийских небольших городков. Другими словами, проект растет, он понимаем многими а конструктив “<strong><em>Собачей вбиральні</em></strong>”, который и так достаточно продуман, совершенствуется с каждой новой версией.</p><p>В следующей части статьи я расскажу о том, как мы собирали голоса под петицией о введении штрафов для хозяев собак, отказывающихся убирать за своими питомцами. Расскажу какой результат у этой инициативы и как она помогла нам с размещением нашумевшей социальной рекламы “<strong><em>Тільки б це був шоколад</em></strong>”.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=30adb900aa5" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Как привить украинцам привычку убирать за собакой и этим “построить Европу в своем городе“.]]></title>
            <link>https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-685578e35b4?source=rss-30735beb92ed------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/685578e35b4</guid>
            <category><![CDATA[cleaning]]></category>
            <category><![CDATA[dogs]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[kiev]]></category>
            <category><![CDATA[bedoglover]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Fedorenko]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 17 Aug 2016 21:07:48 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-08-25T19:38:34.634Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Как привить украинцам привычку убирать за собакой и этим “построить Европу в своем городе“. Часть 2 — Проверка гипотез</h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*k3DyiwBKNestxuRXEvSgBQ.jpeg" /><figcaption>“Хозяин, зачем ты это делаешь? Пройдет дождик и оно рассосется само.”</figcaption></figure><p><em>Предыдущую </em><a href="https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C-1-b06b7e0c8252#.bwcdculhp"><em>часть статьи</em></a><em> я посвятил истории создания проекта “Собачі вбиральні” и его основной идеологии “Расширение территории комфорта”. В этой части статьи я постараюсь раскрыть подробнее ряд гипотез, которые выдвигались в процессе разработки проекта и рассказать о том, получили ли они подтверждение в реальных условиях.</em></p><p>То, что в сфере цивилизованного выгула собак нужно, что-то делать я был уверен на 200%. А вот в том, что это будет востребовано украинцами, что инициатива будет поддержана на уровне местных и центральных властей, что вокруг нее будет сформировано сообщество локальных эко-активистов, что она заинтересует бизнес и частных меценатов, не совсем. Именно потому мы решили по порядку проверить ряд <strong><em>гипотез</em></strong>, чтобы сделать правильные выводы:</p><ol><li>В местах, где установлены “Собачі вбиральні” количество хозяев собак, убирающих за своими питомцами <strong><em>радикально повышается</em></strong>.</li><li>Власть готова поддержать инициативу без “<strong><em>дополнительной мотивации</em></strong>”.</li><li>Финансовая и организационная <strong><em>поддержка инфраструктуры</em></strong> цивилизованного выгула собак подтолкнет к созданию вокруг этой идеи небольших действенных локальных общин.</li><li><strong><em>Строительство сети</em></strong> “Собачих вбиралень” возможно посредством финансовых инвестиций частных лиц и локального бизнеса.</li><li><strong><em>Поддержку сети</em></strong> готовы взять на себя представители бизнеса, которые заинтересованы в ЦА, которая пользуется ими.</li></ol><h3>Гипотеза 1: Установка “Собачих вбиралень” приводит к положительному эффекту</h3><p>Для подтверждения гипотезы о том, что установка конструкции “Собача вбиральня” в месте выгула собак приводит к положительному эффекту, мы приняли решение в течении месяца провести социальный эксперимент. В его рамках мы установили 5 “Собачих вбиралень” в:</p><ol><li>2х парках: Мариинский парк, парк им. Пушкина</li><li>2х скверах: Русановская набережная, сквер Самосад на Подоле</li><li>1м обычном дворе: двор на ул. Героев Днепра</li></ol><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*47RfYz9WBA8reWnaWJLbQg.jpeg" /><figcaption>5 жертв социального эксперимента, которые приняли на себя первый удар</figcaption></figure><p>Проведя предварительные переговоры с Райадминистрациями и районными УЗН о возможности установки, мы вкопали и забетонировали все 5 конструкций. В течении месяца мы активно общались с владельцами собак и родителями маленьких детей, следили за трафиком пакетов в диспенсере и количеством пакетов в урне, раздавали инфографические материалы и делали выводы. А выводы оказались просто ошеломительные: Под конец эксперимента около 50% хозяев собак начали убирать за своими подопечными. У этого оказалось несколько причин:</p><ol><li>В сознании украинцев достаточно высок запрос на европеизацию. А, что это такое до конца не понятно.</li><li>Эмоциональный интерес к новому всегда берет верх над рациональными страхами ранних периодов.</li><li>В нашем постсоветском мышлении существует штамп: если кто-то это установил, значит теперь это норма поведения.</li><li>Четырежды повторенное однотипное действие, совершенное в равных условиях, превращается в привычку.</li><li>Украинцы уже были готовы к изменениям. Им просто необходимо было указать вектор куда менять и дать в руки инструмент.</li></ol><p>В моем дворе на улице Героев Днепра, буквально с первых же дней хозяева собак разделились на 2 примерно равных лагеря — тех, кто убирает за своим питомцем и, кто это отказывается делать принципиально. Причем, первые буквально по именам знают отказников и физически принуждают их последовать своему примеру.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/1*p3-Ivh6LE-t2TDS0NLn53g.jpeg" /><figcaption>Инфографическая листовка, которую наши активисты раздавали во время проведения социального эксперимента</figcaption></figure><p>Но, наряду с позитивными результатами, эксперимент показал нам и проблемы, с которыми столкнется наша инициатива и которые необходимо будет решать:</p><ol><li>Коммунальные службы саботируют уборку урн на подконтрольной им территории.</li><li>Воровство пакетов составляет 10–30%.</li><li>Оцинкованные урны с крышкой легко применяются на дачах, в гаражах и др.</li><li>В урны помимо пакетов бросают большое количество бутылок, стаканов и прочего мусора, который не имеет ничего общего с содержимым наших пакетов.</li></ol><p><strong>Гипотеза подтвердилась!</strong></p><h3>Гипотеза 2: Городские власти самостоятельно подхватят инициативу и помогут ее развитию</h3><p>Воодушевленные результатами социального эксперимента и медийного освещения данной проблематики в СМИ, мы решили не останавливаться на достигнутом и брать быка за рога. Составили <a href="http://www.survio.com/survey/d/V3R5N3S8V7R4G5B3K">Анкету для проведения онлайн-опроса</a> и собрали базу самых горячих точек города. Понимая, что для локализации проблемы нам необходимо системное решение. И без привлечения городских властей, это будет просто одной из частных, локальных инициатив. Мы написали письмо на имя мэра Киева, Виталия Кличко с просьбой посодействовать нам в получении разрешений на установку в необходимых местах, в уборке урн и вывозе органического мусора, в построении сети “Собачих вбиралень” и наполнении диспенсеров БИО-пакетами.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*3Yd4SaIoDwVQHYhA5zuvzQ.png" /><figcaption>Письмо об обмене наших конструкций на гарантии их безопасности и обслуживания в будущем</figcaption></figure><p>На подготовку ответа чиновникам закон отводит около 1 месяца. Примерно в эти сроки мы и получили ответ от Первого заместителя директора Департамента — начальника управления экологии и природных ресурсов КГГА, Д. Мавлянова. Нас уведомили, что мы занимаемся противозаконной деятельностью, которая может иметь последствия. И порекомендовали пойти по стандартной процедуре, которая, как мы понимаем, займет годы и к результату не приведет. Кроме того, чиновник нас уведомлял о том, что у них уже есть свои гражданские активисты, которые прошли весь этот бюрократический путь, получили финансирование и уже готовятся запустить свой, “кошерный”, абсолютно аналогичный проект.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*LoWgXd8vvHondONn4rGy4w.png" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*JN-mEQ9QVyzPkofygsGrtw.png" /></figure><p>Проследить логику городских чиновников до конца не удалось. Ведь, поддерживая нашу инициативу городские власти получали сплошные преимущества:</p><ol><li>Урны уже разработаны, произведены и готовы к установке</li><li>Адресная программа для установки конструкций подготовлена с учетом опроса целевой аудитории</li><li>Информационное поле сформировано, проблема очерчена, вектор решения проблематики выбран</li><li>Медийная поддержка в виде самого массового городского ресурса <a href="http://nashkiev.ua/">НашКиев</a></li><li>Креативные ресурсы агентства <a href="http://studio7.ua/">Studio7</a></li></ol><p>Другими словами, это как доска для серфа — просто встань на нее и едь. Ни копейки затрат и никаких усилий. Сплошной пиар и бенефиты!</p><p>Окей, подумали мы. Ну не хочет общине помогать городская власть. Ну так есть же районные власти, которые находятся непосредственно в эпицентре проблемы и имеют все полномочия для их решения. Пойдем к ним. Именно с помощью Глав <strong><em>Печерской, Святошинской, Шевченковской, Днепровской</em></strong> и других Райгосадминистраций Киева, был дан старт строительству сети “Собачих вбиралень” в столице.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*50OkNJ4KIhR0S1IN-SDBJQ.jpeg" /></figure><p>Справедливости ради, на более позднем этапе, после серии публичных конфликтов, глава департамента Благоустрою КГГА, <strong><em>Дмитрий Белоцерковец</em></strong>, разослал районным УЗН письмо с просьбой приложить максимальные усилия для эффективной реализации нашей инициативы.</p><p><strong>Гипотеза не подтвердилась!</strong></p><h3>Гипотеза 3: Вокруг инициативы сформируется действенная община</h3><p>Логично, что в эпицентре проблемы при появлении актуализационого инструмента, должен возникнуть вначале конфликт, потом диалог и в результате консенсус. Возникнет запрос на чистоту и ответственность перед другими жителями за ее поддержание и развитие инфраструктуры.</p><p>Мы в течении всего периода внимательно мониторим состояние конструкций, территории выгула, наличие пакетов, содержимое урны. И на сегодня можем констатировать факт, что примерно в 30% мест в рамках инициативы сформировался консенсус. Лидеры общины захотели и смогли обеспечить самостоятельное регулярное наполнение БИО-пакетами диспенсер, замотивировать коммунальщиков к регулярной очистке урны, стимулировать хозяев собак к уборке за своими питомцами. Некоторые из них, после формирования ОСББ, перенесли вопрос функционирования “Собачей вбиральні” на баланс общины.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*cmnGrsRneU5UojV_4ZMALw.jpeg" /><figcaption>Украинцы до сих пор остаются нацией с патерналистским комплексом. Они не в полной мере ощущают свою ответственность и ждут помощи от государства.</figcaption></figure><p>Можно констатировать факт того, что на сегодня украинцы готовы объединяться вокруг идеи с помощью предоставленного понятного инструментария. Но в тоже время, до сих пор остаются патерналисткой нацией, не желающей создавать свой комфорт своими руками и ожидающей помощи от государства.</p><p><strong>Гипотеза подтвердилась частично!</strong></p><h3>Гипотеза 4: Частные инвестиции помогут построить общегородскую сеть “Собачих вбиралень”</h3><p>Первые 20 конструкций “Собача вбиральня” были изготовлены на средства, полученные от рекламы в интернет-журнале <a href="http://nashkiev.ua/">НашКиев</a>. Но для строительства сети необходимы инвестиции. Причем, это должны быть безвозвратные инвестиции.</p><p>Понимая, что тема уборки собачьих отходов достаточно скользкая для бизнеса, мы решили обратиться к тем, кого по праву можно назвать “<strong><em>Маленькими героями</em></strong>” районных общин. Это и амбициозные депутаты Киеврады и Верховной Рады. Это и представители бизнеса, ведущего дела на территории общины. Это и рядовые, обеспеченные жители столичных районов, которые не готовы ждать милости от государства, но готовые уже сегодня проинвестировать средства в развитие ифраструктуры, расширяющей зону персонального комфорта в месте своего проживания.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/640/1*ED8UdKPFE_2LlhK315dP7g.png" /><figcaption>Герои маленькими не бывают</figcaption></figure><p>Как оказалось, киевляне уже устали ждать милости от природы и достаточно живо откликнулись на наш призыв. Одним из первых к проекту подключился настоящий “<strong><em>Герой общины Русановки</em></strong>”, депутат Киеврады Олесь Маляревич.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/640/1*2WmOaAuE7iRPiAd5MF_bIQ.png" /><figcaption>Герой и житель Русановки во время установки “Собачей вбиральні”</figcaption></figure><p>Он сразу же заказал для своего района 7 конструкций и практически полностью закрыл потребность в инструментарии цивилизованного выгула животных на районе.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/640/1*8CM9c7Ja8bwvvlhkCDxjGA.png" /><figcaption>Карта “Собачих вбиралень” на Русановке</figcaption></figure><p>За первым частным инвестором пришел второй – Алексей Захарченко. С помощью этого молодого политика и предпринимателя было установлено еще 6 конструкций на Оболони.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*bJTgdb8GTYnvk19ZNY3H1w.jpeg" /></figure><p>За вторым пришел третий. Совладелица видеопроизводственной компании Limelite, Анна Санден, как частное лицо, установила за свои средства 2 конструкции на Пейзажной аллее и территории Киевского Дытынця.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*2DkjID93Xw8jQ2fB7wsK3w.jpeg" /></figure><p>В результате порядка 30 “<strong><em>Маленьких героев</em></strong>” помогли столице с развитием инфраструктуры цивилизованного выгула собак и заложили небольшой, но достаточно важный кирпичик в идею <strong><em>расширения зоны персонального комфорта</em></strong> киевлян. Кто-то из них не отказывался от публикации благодарностей, а кто-то делал свое дело, уходя от публичности. <strong><em>Но каждому из них мы благодарны за то, что они сделали!</em></strong></p><p><strong>Гипотеза подтвердилась!</strong></p><h3>Гипотеза 5: Поддержку сети возьмет на себя бизнес, заинтересованный в регулярных контактах с ЦА</h3><p>Я прекрасно отдаю себе отчет, что установить конструкции “Собача вбиральня” это всего половина дела. Основная задача состоит в том, чтобы реализовать поддержку сети по следующим направлениям:</p><ol><li>Наполнение БИО-пакетами диспенсеров;</li><li>Контроль очистки корзины и вывоза органического мусора;</li><li>Аммортизация оборудования и замена вышедших из строя деталей.</li></ol><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*x4qGvf_-_vQCMRoIN0Uuxg.jpeg" /><figcaption>Представители подольской общины помогают в установке одной из первых “Собачих вбиралень” в сквере “Самосад”</figcaption></figure><p>Еще на первом этапе мы планировали построить классическую схему взаимодействия 3х секторов:</p><ol><li>Общественный сектор формирует запрос и стимулирует власти к реализации проекта</li><li>Правительственный сектор предоставляет условия к реализации этого запроса и стимулирует бизнес к участию</li><li>Бизнес-сектор финансирует реализацию проекта, получая бенефиты от власти и ЦА проекта</li></ol><p>Но экономический кризис и нежелание городских властей принимать более активное участие в проекте, не дало возможности на сегодня реализовать эту схему. Я уверен, что она получит свое развитие в самом ближайшем будущем, а пока мы пошли другим путем — создали Социальное предприятие <a href="http://lovegaw.com/">ЛавГав</a>, часть прибыли от реализации продукции которого идет на покрытие расходов, связанных с функционированием сети “Собачих вбиралень”. Но об этом позже.</p><p><strong>Гипотеза не подтвердилась!</strong></p><p>Как видим, из пяти гипотез полностью подтвердились две, одна частично и две полностью не подтвердились. Имея такие данные, можно смело говорить о том, что у проекта достаточно высокие шансы на жизнь. Ведь кризис закончится, проблемы в обществе устаканятся и, я уверен, бизнес ориентированный на собаколюбов, с огромным удовольствием воспользуется нашим уникальным предложением по доступу к своей целевой аудитории.</p><p><a href="https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-30adb900aa5#.e4ae9332o">В следующем материале я расскажу об экспорте наработанного опыта из столицы в ключевые регионы. Особое внимание уделю коллаборации с общественными активистами из Одессы и Сум и первому системному решению проблемы цивилизованного выгула собак во Львове.</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=685578e35b4" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Как привить украинцам привычку убирать за собакой и этим “построить Европу в своем городе“.]]></title>
            <link>https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C-1-b06b7e0c8252?source=rss-30735beb92ed------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/b06b7e0c8252</guid>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[poop]]></category>
            <category><![CDATA[dogs]]></category>
            <category><![CDATA[киев]]></category>
            <category><![CDATA[стартап]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Dmytro Fedorenko]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 17 Aug 2016 06:26:13 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-08-17T21:09:33.322Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Как привить украинцам привычку убирать за собакой и этим “построить Европу в своем городе“. Часть 1 – Идеология</h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*cPU0YRfNUMFYiJ9EZYcgGg.jpeg" /><figcaption>Стройная визуальная идентификация — основа любой коммуникации</figcaption></figure><p>Не скажу, чтобы я всю жизнь мечтал заниматься проблематикой собачьего дерьма, но после Майдана во мне, как бы пафосно это не звучало, что-то сломалось. В какой-то момент стало понятно, что Европа это не географический, а идеологический термин. И без ментальной европеизации каждого украинца не стоит и мечтать о том, чтобы нас воспринимали равными там, куда мы все стремимся. Так родился проект “Собачі вбиральні”.</p><p>В данном материале я бы хотел ответить на вопросы о том, как проект начинался, рассказать о его идеологии, организационной структуре, системе финансирования и стратегии развития.</p><h3>Старт проекта</h3><p><strong>2014 г.</strong> <strong>Тутта.</strong><br>Такса Ума решила разродиться ровно в тот момент, когда Дом Профсоюзов на столичном Крещатике еще пылал, а я с другом на автомобиле помогал участникам протестов пробираться через улицы, наполненные представителями Антимайдана и Беркута. Времена были тревожные, хотелось больше любви и тепла. Может быть это, а может и что-то другое повлияло, но у нас стало жить на одну собаку, <strong><em>Тутту</em></strong>, больше. <br><strong>2015 г. Лев.</strong><br>Март принес в наш дом не только тревогу по поводу военных действий на востоке, разгорающегося экономического кризиса, а и второго ребенка — <strong><em>Льва</em></strong>.</p><p>Так я в один момент превратился в дважды папу и дважды хозяина рыжих лохматых “тюбиков” одновременно. Именно в этот момент стало понятно, что сложившаяся ситуация не подразумевает эмиграцию или просто релокейшен в Европу. И именно в этот момент я из обычного киевлянина превратился в концентрат социальной проблемы — вечного конфликта родителей маленьких детей и владельцев собак. Ведь для ребенка все, что попадает в руки это конфеты, но не все, что оставляют в траве собаки это шоколад. В общем, деваться некуда — вспоминаем пословицу “<strong><em>Где родился — там и пригодился</em></strong>” и начинаем “<strong><em>Строить Европу в отдельно взятой стране</em></strong>”.</p><h3>Расширяем зону персонального комфорта</h3><p>Человек достаточно самодовольное создание и чем ниже уровень его ответственности перед социумом, тем уже его “Зона персонального комфорта”. Так среднестатистический европеец несет ответственность за чистоту в подъезде перед своими соседями, чистоту в сквере перед жителями района и чистоту в городе перед остальными горожанами. Он привык жить в комфорте и блюдет это правило на всей территории своего обитания. У украинцев, так уже сложилось, зона персонального комфорта, зачастую, ограничивается порогом квартиры или даже дверью спальни. Именно потому мы очень часто видим мусор на наших лестничных пролетах, загаженные лифты, бутылки на детских площадках, сломанные двери, украденные мусорные урны и собачьи отходы на газонах. Увы, украинцы бедная нация с очень плохим советским наслением, когда “<strong><em>Все вокруг советское. Все вокруг ничье.</em></strong>”. Потому ожидать то, что все моментально осознают свое грустное положение в ближайшее время не приходится. Но и сидеть сложа руки тоже не вариант — ведь часы жизни неумолимо тикают и нужно успеть не только “<strong><em>посадить деревья</em></strong>” а и дождаться, когда они “<strong><em>дадут тень</em></strong>”.</p><h3>Очерчиваем поле проблемы</h3><p>Как профессионал индустрии коммуникаций я знаю, что для успешного продвижения категории необходимо вначале актуализировать проблему, наполнить ее смыслом и предоставить доступный инструментарий для ее решения. Так однажды я вышел на прогулку с таксами и на один из столбов в своем дворе примотал на обычный скотч, обычный пакет из супермаркета, предварительно свалив в него запас обычных одноразовых пакетиков, в которые кассиры обычно упаковывают нам покупки на кассе. Предварительно дизайнеры моего агентства, <a href="http://studio7.ua/">Studio7</a>, разработали и напечатали стильный знак, призывающий владельцев собак убирать за своими питомцами. Сказать, что эффект был ошеломительным это ничего не сказать. На следующий день пакетов уже не стало. А еще через день в нем, без моей помощи, появился свежий запас. Я понял, что “<strong><em>народ к разврату готов</em></strong>”, почва удобрена и для изменения массового сознания необходимо совсем не много — предоставить “<strong><em>европейский инструментарий решения проблемы</em></strong>”.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/750/1*Jn8OvdnGBSYq0B65TX_bDA.jpeg" /><figcaption>Украинские ТОП-блогеры не были в восторге от эстетики этой инсталляции</figcaption></figure><h3>Собачі вбиральні</h3><p>Еще 2013 году редакцией издания, <a href="http://nashkiev.ua/">Наш Киев</a>, собственником которого я являюсь, было принято решение о переводе активностей из медийной в плоскость практической реализации изменений в городе. Для этого была зарегистрирована общественная организация “<a href="http://nashkyiv.org/">Це наш Київ</a>”. Уже самое название фиксирует наше отношение к предмету и указывает на то, что мы не планируем быть простыми статистами в процессе изменений. Внимательно изучив европейский и американский опыт в деле стимулирования горожан к уборке за своими питомцами, мы пришли к выводу, что лучшего решения, чем установка в местах выгула собак специальных конструкций “<strong><em>Dog Waste Stations</em></strong>” на сегодняшний день нет. Эти конструкции одновременно очерчивают поле проблемы, предлагают путь ее решения, формируют стойкую привычку и исполняют запрос на европеизацию. Кроме того они снимают все 3 барьера в уборке отходов за своими питомцами:</p><ol><li>Барьер 1: “<strong>У меня нет привычки брать с собой пакеты на прогулку</strong>”. Всегда известно, что в месте выгула собак будут пакеты.</li><li>Барьер 2: “<strong>В зоне выгула нет урн, чтобы выбросить пакет с отходами. Я не буду с ним ходить вечно</strong>”. Всегда известно, куда необходимо подойти, чтобы выбросить отходы.</li><li>Барьер 3: “<strong>Почему я должен это сделать первым?</strong>”. Если в зоне выгула стоит такая конструкция, то уже даже чисто гипотетически, первым стал кто-то другой.</li></ol><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*i-CaZgoHizojz5eoVSTbjw.jpeg" /><figcaption>Именно такой тип конструкции был принят за основу</figcaption></figure><p>Мне, как маркетологу, понятно, что каждый новый продукт, который выводится на рынок, должен иметь свое узнаваемое название. Мы перебрали очень много имен для нашей конструкции, но не смогли придумать ничего более стройного, чем английский оригинал, пока… не рассказали об этой идее столичному пиарщику, отцу и владельцу собаки, <a href="https://www.facebook.com/sashatodorchuk">Александру Тодорчуку</a>. Назовите конструкцию “<strong>Собача вбиральня</strong>”, безапелляционно заявил Саша. Это название настолько четко описывало продукт, настолько было понятным, что мы не спорили и без обсуждений приняли его!</p><p>В течении месяца мы с нашими подрядчиками разработали конструктив первой “Собачої вбиральні” и изготовили опытный образец, нарисовали дизайн для нанесения, создали промо-материалы на основе инфографики, зарезервировали себе место на фестивале городских проектов “PROмісто”, инициаторами, которого мы и являлись, приехали, вкопали и стали ждать мэра Киева, <strong><em>Виталия Кличка</em></strong>. Уж он то должен был заметить нас, оценить наши усилия по достоинству и дать указание городским чиновникам сформировать системное решение по цивилизованному выгулу собак в столице Украины. Но Кличко, так и не пришел… Зато пришло очень много ответственных собаколюбов, которые тут же указали на недостатки конструкции:</p><ol><li>Очень маленькая урна;</li><li>Гнутый профиль хоть и выглядит эстетично, но абсолютно не вандалоустойчив. А металлолом нынче в цене;</li><li>Надпись на рекламном топере не привлекает внимание;</li><li>Пакеты плохо фиксируются на прижимном механизме. А сам прижимной механизм создантаким образом, что только мешает изъятию пакетов;</li><li>Крепление урны на болтах повреждает мусорные пакеты и позволяет рассыпаться нашему специфическому мусору.</li></ol><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/750/1*HnIWKXSJnZFF7WFnbVcv_g.jpeg" /><figcaption>Эта первая конструкция, как первая любовь, теперь стоит в моем дворе на Оболони</figcaption></figure><p>В результате проведенных изменений, у “Собачих вбиралень” появилась урна с крышкой на 80 литров, нанесение на топере стало инвертированным а гнутый профиль был заменен на квадратную стальную трубу. А после инцидента с брошенным непогашенным бычком, на самой крышке урны появился специальный знак, предупреждающий о недопустимости такого действия.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*PEBeWyyd8alNbc8iZvBtfw.jpeg" /><figcaption>Ответственные собаколюбы столицы со своими питомцами на фотосессии</figcaption></figure><p><a href="https://medium.com/@dmytrofedorenko/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8-%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BC-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5-685578e35b4#.sqbt9qbkh">Как мы проводили социальный эксперимент в столице, конфликтовали с городскими властями Киева, системно сотрудничали с городскими властями Львова, колаборировались с городскими активистами Одессы, Сум, Славянска, Ривного, создавали петицию о введении штрафов за отказ убирать за своим питомцем, разрабатывали социальную рекламу, продумывали методы финансирования существующей сети “Собачих вбиралень”, запускали бренд “ЛавГав” и многом другом, я расскажу в следующих частях этой увлекательной истории об изменении массового сознания через такие “<strong><em>приземленные</em></strong>” темы.</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=b06b7e0c8252" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>