<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by КРОВЕЦЬ on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by КРОВЕЦЬ on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@krovets?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*9Y-OloQX1I4-evjOwvRgPQ@2x.png</url>
            <title>Stories by КРОВЕЦЬ on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@krovets?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Mon, 16 Nov 2026 18:16:58 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@krovets/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Вітайте DS1 «Стандарт оцифрування сорочок та натільного одягу»!]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B5-ds1-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82-%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%BA-%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3%D1%83-1ea45f0fc7fa?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1ea45f0fc7fa</guid>
            <category><![CDATA[онлайн-музей-кровець]]></category>
            <category><![CDATA[кровець-pro]]></category>
            <category><![CDATA[кровець]]></category>
            <category><![CDATA[традиційне-мистецтво]]></category>
            <category><![CDATA[стандарти-оцифрування]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 05 May 2026 09:38:25 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2026-05-05T09:38:25.016Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*P0wAORVHp9MiSGnJoEva6g.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*3hDZdaIcfguoQKjrO9gCjA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*vRNHGQrzS8BVdXPCLZ1M8A.jpeg" /><figcaption>DS1 «Стандарт оцифрування сорочок та натільного одягу» (це лише перші 5 сторінок, повний текст стандарту за <a href="https://drive.google.com/file/d/1rRk4hNRdu9HamGjCh8l-QIp3b7hFE4T7/view">посиланням</a> )</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*sff899FHgsekgDx6MI_u7w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*F_uK-y0BqB7OOjmMiQSCGQ.jpeg" /></figure><p><a href="https://drive.google.com/file/d/1rRk4hNRdu9HamGjCh8l-QIp3b7hFE4T7/view">«DS1 Стандарт оцифрування сорочок та натільного одягу»</a> — це перший із Стандартів оцифрування традиційного мистецтва <a href="https://krovets.ua/digi-standard">КРОВЕЦЬ-PRO</a> , розроблених на основі багаторічного досвіду в оцифруванні колекцій традиційного мистецтва та результатах досліджень потреб цільових аудиторій.</p><p>Мета Стандартів <a href="https://krovets.ua/digi-standard">КРОВЕЦЬ-PRO </a>— забезпечити достовірну в усіх суттєвих аспектах візуальну фоторепрезентацію експонатів з кожної категорії традиційного мистецтва («цифрову копію») для якісного задоволення потреб користувачів фоторепродукціями (цільових аудиторій).</p><p>Стандарти <a href="https://krovets.ua/digi-standard">КРОВЕЦЬ-PRO</a> покликані уніфікувати та деталізувати процес оцифрування для кожної категорії експонатів та надати чіткі вимоги щодо мінімальної необхідної кількості кадрів та компонування і вигляду кожного кадру.</p><p>Останні кілька років багато музеїв та колекціонерів почали оцифровувати свої колекції традиційного мистецтва — і це чудово! Але якість оцифрування все ще є дуже різною: на жаль, часто трапляються довільні ракурси кадрів, які не покривають всіх особливостей, непотрібні «красивості», непослідовні підходи до оцифрування подібних експонатів. В результаті користувачі не отримують всіх необхідних кадрів для задоволення своїх потреб, а таке «швидке оцифрування» потрібно потім комусь доробляти або повністю переробляти для створення якісної цифрової копії експонатів.</p><p>Перед тим як укладати окремі стандарти, ми визначили основні ЦІЛЬОВІ АУДИТОРІЇ користувачів та їхні потреби, потім визначили основоположні ПРИНЦИПИ, які дозволяють забезпечити достовірну в усіх суттєвих аспектах візуальну фоторепрезентацію експонатів з кожної категорії традиційного мистецтва, і лише після цього взялися за перший стандарт.</p><p><a href="https://drive.google.com/file/d/1rRk4hNRdu9HamGjCh8l-QIp3b7hFE4T7/view">«DS1 Стандарт оцифрування сорочок та натільного одягу»</a> — це не просто перша ластівка — це стандарт щодо оцифрування однієї із найскладніших для якісного оцифрування категорій народного мистецтва — традиційних сорочок. Понад 12 років тому, коли ми почали оцифровували свою колекцію, ми почали з найпростішого — двовимірних експонатів, які можна якісно репрезентувати одним-двома кадрами (картини, ікони), далі взялися за більші і складніші категорії (рушники, килими, фартухи і плахти), потім — об’ємні експонати (нагрудний і верхній одяг), і врешті дійшли до сорочок, які потребують і загальних об’ємних кадрів, і детальних фрагментів, розгорнутих на пласкому, та ще й кадрів з вивороту!</p><p>Стандарти <a href="https://krovets.ua/digi-standard">КРОВЕЦЬ-PRO</a> призначені для безкоштовного застосування, крім цього, ми надаємо власну фотостудію в Києві для оцифрування та готові навчати якісному оцифруванню — і все це безкоштовно. Ба більше — ми надаємо МІНІГРАНТИ за оцифрування невеликих колекцій (детальніше див. <a href="https://krovets.ua/qa">https://krovets.ua/qa</a>)!</p><p>Нещодавно Міністерство культури оголосило про ініціативу ТИСЯЧОВЕСНА (<a href="https://www.youtube.com/watch?v=VJguFOo5Ou8">запис події</a>, <a href="https://drive.google.com/file/d/13YfzyvcRRvWkJUPpPUY1eUptfkvMTdSC/view?usp=sharing">презентація «Тисячовесна»</a>), за якою, зокрема, можна отримати гранти на оцифрування колекцій традиційного мистецтва. Саме для таких грантів КРОВЕЦЬ безкоштовно пропонує готову платформу для оприлюднення оцифрованих колекцій традиційного мистецтва та Стандарти оцифрування <a href="https://krovets.ua/digi-standard">КРОВЕЦЬ-PRO</a> для забезпечення сталої якості оцифрування — ми готові виступати партнерами для отримання грантів програми ТИСЯЧОВЕСНА.</p><p>Оцифруймо нашу традиційну спадщину разом!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1ea45f0fc7fa" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Треба оцифровувати!]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B0-%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-9c758554ab60?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/9c758554ab60</guid>
            <category><![CDATA[аналітика]]></category>
            <category><![CDATA[стандарт]]></category>
            <category><![CDATA[оцифрування]]></category>
            <category><![CDATA[традиційне-мистецтво]]></category>
            <category><![CDATA[треба-жити]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 02 Nov 2025 12:14:21 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2025-12-28T14:10:34.900Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h4><strong>маніфест оцифрування колекцій традиційного мистецтва</strong></h4><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ApaOZwu5OTZuX0Wye9oebw.jpeg" /></figure><p>Оцифровувати треба колекції традиційного мистецтва: фотографувати, описувати експонати, фіксувати історії, пов’язані з ними…</p><p>Треба оцифровувати! Не впівсили, не коли руки дійдуть, не як заманеться. По-відповідальному! Професійно!</p><p>Треба <a href="https://krovets.medium.com/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8-%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%83-4bd9c735d82c">СТАНДАРТ</a>, щоб фоторепродукції всіх експонатів були уніфікованими, аби можна було порівнювати експонати з різних колекцій та музеїв. Треба, щоб за самими лише фоторепродукціями можна було повноцінно описати експонат, а ще — щоб за ними можна було виготовити повноцінну репліку кожного експонату на випадок втрати або пошкодження фізичного оригіналу.</p><p>Треба любити ретельно описувати експонати і мати поля для неструктурованого запису дивовиж і особливостей кожного самородка народної творчої стихії. Також треба використовувати обов’язкові стандартизовані поля з тезаурусами, аби можна було генерувати <a href="https://krovets.ua/categories/natilnii-odyag-1/4">АНАЛІТИКУ</a>, де з першого погляду видно, що було характерним, а що другорядним.</p><p>Ніщо так не піддається забуттю, як мікроісторії, пов’язані з експонатами. Хто виміняв за телятко цю скриню? Хто ходила в цьому кораловому намисті “на улицю”, хто в ньому цілувалася? Для кого ця сорочка була весільною, коли гуляли, під що танцювали? Такі оповіді про тривіальне і звичайне — це невідновні ниточки, з яких зіткане правдиве полотно історії наших родин, громад, нашої країни. Втрата пов’язаних історій робить експонати німими сиротами.</p><p>росіяни хочуть, щоб ми зневажали себе і свою історію. Важко спростовувати вигадану в п’яновар’ятоболіт’ї брехню і пояснювати, хто ми, коли не маєш під рукою надійних доказів нашого буття в минулому. Важко повірити в себе і свій рід, коли кажуть, що твої предки не створювали нічого вартого замилування і не лишили тобі спадщини.</p><p>Як ми вміємо дбати про всіх дітей, бо чужих не буває, так ми можемо подбати і про “неоцифрованих сиріт” нашої спадщини, бо колись через неї ще в чиємусь серці поселиться любов до слів “<a href="https://krovets.ua/words/9">уйош</a>”, “<a href="https://krovets.ua/words/8">баламути</a>” та “<a href="https://krovets.ua/words/9">верхоплут</a>”, а вираз “<a href="https://krovets.ua/">краса по-українськи</a>” набуде виразного змісту.</p><p>Треба оцифровувати колекції традиційного мистецтва, адже це допомагає бачити світ по-українськи, вірити в себе і в Україну — красиву, сильну, “<a href="https://krovets.medium.com/%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-a26bcc860312">нестримно і вічно творчу</a>”.</p><p>Треба відповідально оцифровувати колекції традиційного мистецтва і безпечно оприлюднювати їх в онлайн-музеї КРОВЕЦЬ, адже це — ТВОЯ КРАЇНА, ТВОЯ СПАДЩИНА, ТВІЙ КРОВЕЦЬ!</p><p>P.S.</p><p>Цим дописом ми по-своєму приєднуємося до всеукраїнського мовного флешмобу започаткованого диктантом Євгенії Кузнєцової, і дякуємо авторці за таку нагоду.</p><p>Проте, за зовнішньою формою мовного флешмобу ховається надзвичайно важливий для нас зміст, по суті це маніфест оцифрування колекцій традиційного мистецтва, саме цим ми займаємося вже понад одинадцять років, саме в цьому ми намагаємося сягнути глибин, і саме до цього ми намагаємось навернути спільників.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=9c758554ab60" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Платформа КРОВЕЦЬ]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-a26bcc860312?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/a26bcc860312</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 25 Jun 2025 11:10:22 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2026-04-18T12:50:42.279Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h4><strong>і що про неї варто знати</strong></h4><p><em>Любим друзям — на втіху<br>Шановним ворогам — на заздрість<br>Мудрим людям — для уникнення наших помилок і продовження «з нашого місця»</em></p><p>В системі ощадливого виробництва Lean є метод «5 чому?» — це такий спосіб докопатися до першопричини певного явища чи проблеми. Саме цей інструмент ми застосували щодо традиційного мистецтва та, зокрема, до нашого <a href="https://krovets.ua/">онлайн-музею традиційного мистецтва КРОВЕЦЬ</a>.</p><p>Розробляючи оновлений сайт, кожен раз, коли ми задумувались над тим, як влаштувати той чи інший розділ чи функціонал, ми мусили оглядатися на наші цільові аудиторії, їхні потреби та «болі», а далі на нашу місію та мету, а інколи брати ще вище — «як це все вписується у глобальніші контексти вищих порядків?». Відтак цей допис доповнює нашу <a href="https://krovets.ua/proekt-krovec">МІСІЮ</a>, причому часом піднімається у високості — до наших «чому вищого порядку», а інколи занурюється у деталі і нутрощі «чому саме так».</p><p>За формою цей допис влаштований чимсь подібно до українського вертепу:<br><strong>Високості</strong> — наші «чому» найвищого рівня<br><strong>Буття</strong> — цільові аудиторії, їхні потреби та наш продукт<br><strong>Нутрощі</strong> — технічні тонкощі, як все влаштовано</p><h3>ВИСОКОСТІ</h3><p>Ми свідомо минаємо аж самісінький вершечок всіх «чому», а саме для чого (на нашу думку) потрібна і якою має бути Українська держава (кому це цікаво, див. <a href="https://yd-1.medium.com/%D1%82%D1%80%D0%B8-%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D1%82%D1%80%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96-bccb86c1a916">[1]</a> ), натомість починаємо з ролі культури.</p><h3>1. Роль культури</h3><p>Визначень культури дуже багато, серед них є і таке, що Культура (від лат. розвивати) — це передусім про вплив. Ми сіємо те, що хочемо, щоб потім проросло, культура — це свого роду «ментальне насильство» над «наївним і незіпсованим знаннями» прямоходячим ссавцем роду гомо сапієнс з метою зробити з нього людину (щоб він не їв слабших і щоб сильніші не з’їли його), європейця, українця. Ми вже бачили доведення такого погляду методом «від супротивного»: посієш <em>«вєлікую русскую літературу» </em>— зійде макабрична різанина в Маріуполі і Бучі.</p><p>З такої точки огляду, Культура — це сумарний вплив всіх форм і джерел: місцеві легенди, кіно, література, медіа, мода, школа, родина, двір… Ті, на кого не впливають «якісніші» джерела, підпадають під вплив «менш якісних», а вакууму не буває. Саме з такого огляду про культуру говорить Святослав Шевчук <a href="https://youtu.be/z5Vc6bkB5BU?t=3562">[2]</a> . <br>(про культуру і політику див. <a href="https://yd-1.medium.com/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D1%83-%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83-78506ad4f7d1">[3]</a>)</p><p>Одне із найвлучніших сучасних визначень культури, належить Едгару Шайну:</p><blockquote>“Культура — це спосіб співпраці задля досягнення спільних цілей, якого дотримувалися так часто і так успішно, що люди навіть не замислюються над тим, щоб спробувати чинити по-іншому.”</blockquote><p>А одне із найбільш доречних для нас, українців, визначення (можна сказати спеціально під нас з нашою історією адаптоване) належить В’ячеславу Липинському:</p><blockquote>“Культура — сума ціностей, що служить для виживання своєї групи”</blockquote><h3>2. Важливість нашої власної оповіді про наше минуле</h3><p>Якщо сприймати культуру як сумарний загальний вплив (через безліч форм, зокрема — міфи, перекази, казки, вигадки, фентезі, художні форми і т. д.), то історія — це підгалузь культури, що спеціалізується на минулому.</p><p>Що відрізняє (чи мало б відрізняти) історію від вільного оповідування, фантазії, міфу — це передусім очікувана від історії правдивість. Саме тому наш оповідач, історик, в ідеалі мав би бути неупередженим, бо ми ж хочемо, щоб історія була правдивим свідченням про минулі події.</p><p>Здебільшого ж історики можуть мати власні упередження і можуть не мати доступу до всієї доказової бази. Звідси необхідність посилатися в оповіді на джерела і докази.</p><p>Ті країни, нації, народи, спільноти, які самі розповідають про себе, є у вигіднішій позиції порівняно з тими, хто про себе мовчить.</p><p>Якщо ми про себе не говоримо, то про нас говоритимуть інші, але є нюанс — ті, інші, теж мають свої інтереси… Шанси, що інші писатимуть про нас правду, як ми бачимо на власному досвіді, примарні.</p><p>(про важливість власного голосу див. <a href="https://yd-1.medium.com/%D1%8F-%D1%94-a2970c1c00cc">[4]</a>)<br>(про історизацію див. <a href="https://yd-1.medium.com/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0-%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2-b46e266f1796">[5]</a>)</p><p>Оповідувати про себе важливо, щоб розповісти світові, собі й своїм нащадкам, хто ми, які ми, що ми тут були, і це наша земля.</p><h3>3. Важливість культурної спадщини (в ролі доказової бази)</h3><p>Кодекс музейної етики від ІСОМ (п.3.1) <a href="https://icom.museum/wp-content/uploads/2018/07/ICOM-code-En-web.pdf">[6]</a> замість поняття «експонат» або «фондова одиниця» оперує поняттям «primary evidence» — первинний доказ.</p><p>Звернення до доказів і джерел — це те, що робить нашу оповідь (про нас) надійнішою, правдивішою і достовірнішою. Чим частіше ми посилаємося на релевантні достовірні джерела і докази, тим важче маніпулювати нашою оповіддю і оббрехувати нас. <br>(про матрицю історії див.<a href="https://yd-1.medium.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96-%D1%84%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97-56985184420a">[7]</a>)</p><p>Чим ширшою і достовірнішою є наша верифікаційна база, всі архівні і музейні документи та експонати, на які ми посилаємося в оповіді, тим правдивішою і переконливішою стає наша оповідь про нас і наше минуле, і тим важче нашу оповідь переписувати і маніпулювати нею. <br>Культурна Спадщина (в ролі доказової бази) — це свого роду щит проти зазіхань на нашу історію, який захищає нас від закидів типу «вас здєсь нєбило».</p><p>Нехай вас не вводить у оману простота самих артефактів чи витворів. Задовго до ковіду і повномасштабної війни нам пощастило побувати у сховищі експонатів, зібраних у Чорнобильській зоні експедицією пана Ростислава Омеляшка. Серед іншого там є багато веретен: це такі виточені на токарному верстаті або вистругані дерев’яні палички (великі голки або маленькі видовжені котушки), на які намотують щойно випрядену нитку. На наше німе запитання <em>«для чого було взагалі збирати такі примітивні речі»</em> пан Омеляшко показав — <em>«дивіться, ось ці кілька — це з такого села, а ось це з іншого, а ці ще з іншого, а ці з того самого, але з іншого присілка…»</em>. На перший погляд вони всі однакові, але якщо придивитися, то трохи різні, а якщо знати, що звідки і трохи завдати собі клопоту, то можна схопити і певну закономірність: тут такі, а там такі, довші ось там, з гострим кінчиком — тут… А натренувавши око, можна «відчитувати», що звідки. Все разом це ілюструє <strong>«принцип варіативності у наслідуванні локального стилю»</strong>, бо однакових, один в один, таки нема, а також, знаючи, де яке було знайдене, ці веретена <strong>документують</strong>, що там, у тих селах, жили люди і серед всього пряли нитки, і ось нехитрий «струмент», за допомогою якого вони це робили. А наклавши на мапу ці села — отримаємо ареал поширення такого явища. Здавалося б, що може бути простіше від веретена, але навіть воно здатне свідчити, підтверджувати історію, нашу оповідь про нас на нашій землі.</p><p>Позірна простота, ба навіть примітивність експонатів, не є ознакою їхньої малоцінності. Навпаки, скільки завгодно примітивний експонат може свідчити про надважливі речі (якщо не втрачена пов’язана з ним інформація) — річ у своєчасному записі та вмінні відчитувати.</p><p>Важить не так мистецька цінність експонату, як його оригінальність: міра причетності, пов’язаності з часом, місцем, подіями і людьми (і міра задокументованості цієї причетності).</p><h3>4. Важливість збереження культурної спадщини</h3><p><em>«Закони біосу однакові для всіх — народження, страждання, смерть…»</em>, а закони фізики однаково впливають на все матеріальне, в тому числі на матеріальну культурну спадщину. Якщо належним чином не берегти експонатів — вони нищаться. Всяка матерія з часом втрачає якості і як не зотліває, то піддається ерозії.</p><p>На матеріальну культурну спадщину впливає все — світло, температура, вологість, шкідники, бруд, механічні пошкодження, крадіжки тощо.</p><p>Вплив всіх чинників кумулятивний і незворотний. Барвнику, що вигорів на світлі, неможливо повернути чи додати «автентичної» яскравості. Волокна, що розсипаються під впливом пральних засобів, назад не відновити…</p><p>Непомітний для ока вплив не означає відсутності впливу.</p><p>Вища якість і краща збереженість доказової бази дозволяє робити кращий і глибший аналіз, і відтак — переконливішу оповідь.</p><p>Оскільки всяка фізична матерія не може зберігатися вічно (хоча музеї намагаються це зробити або хоча б продовжити життя наскільки можливо), то є сенс зберігати не лише самі артефакти, а й цифрову інформацію про артефакти, у вигляді, який може проіснувати довше, ніж їхня матеріальна форма: йдеться про зображення та опис експонатів у цифровому вигляді.</p><p>Збереження цифрових копій — це окреме завдання і теж спосіб збереження, але пам’ятаймо, що оригінальність таких доказів вже не є ідентичною самим фізичним оригіналам, тому оригінали важливо зберігати якнайкраще.</p><p>Збереження фізичних експонатів не допускає свавільності — хочу так роблю, хочу сяк роблю, а не хочу, то й нічого не роблю. Це технологія, якої потрібно дотримуватися, інакше будуть пошкодження і втрати. Ця технологія не є досконалою («<em>закони біосу</em>…» — матерія таки псується), але нам є у кого вчитися, адже світові музеї постійно її вдосконалюють. Проте «легкого і приємного» варіанту немає — зберігати це дорого і витратно, одна помилка може змарнувати зусилля цілих поколінь музейників.</p><p>Нічого спільного зі збереженням не має псевдо-реставрація спадщини: дошивання втраченого, відрізання і перешивання, домальовування, випорювання, тобто будь-які втручання в експонати, роблені не професійними реставраторами, бо все це позбавляє докази автентичності, оригінальності, тобто справжньої причетності до свого часу і місця.<br>(музеї про збереження див. <a href="https://manual.museum.wa.gov.au/temperature-and-relative-humidity">[8]</a> та <a href="https://www.amnh.org/research/scientific-collections">[9]</a>)<br>(наші публікації до теми збереження див. <a href="https://yd-1.medium.com/%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-c3be0e38a1b6">[10]</a> , <a href="https://yd-1.medium.com/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%97-%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-56c40d0f271d">[11]</a> , <a href="https://yd-1.medium.com/%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%88%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96-7f95b8021872">[12]</a> та <a href="https://yd-1.medium.com/%D0%BD%D0%B5%D1%89%D0%B8%D1%80%D1%96-7e6a74767973">[13]</a>)</p><h3>5. Важливість оприлюднення культурної спадщини</h3><p>Цілком логічно, що для використання культурної спадщини у якості доказової бази в наших оповідях та історіях, потрібен доступ до цієї доказової бази. Але доступ, за визначенням, є тим, що наражає спадщину на втрати, по-суті, будь-яке «турбування» фізичних експонатів завдає їм більшої чи меншої шкоди. Тому (цивілізовані фахові) музейники визначають, наскільки кожен експонат можна турбувати, чи варто його лишати в постійній експозиції, чи можна показувати лише на коротеньких тимчасових виставках.</p><p>Наприклад, для визначення тривалості експонування особливо чутливого до дії світла живопису беруть мікро-фрагмент експонату з фарбою і опромінюють його потужним світлом, при цьому заміряють наскільки пігменти втрачають яскравість під дією певної кількості люменів і таким чином визначають, як довго і за яких умов можна експонувати такий експонат навіть при слабкому розсіяному денному світлі (пам’ятаєте приглушене світло в залах із пастелями Дега в паризькому Орсеї чи завішені накриваками акварелі ТГШ в Музеї Шевченка?).</p><p>По-суті, за музейними стандартами, такої дилеми як «збереження чи експонування» не існує, збереження важливіше за експонування, бо інакше з часом просто не буде що експонувати.</p><p>Пріоритетність збереження над експонуванням провокує (цілком зрозумілий) закид у обмеженні доступу до такої необхідної нам для оповідування доказової бази. В крайній формі це виливається у звинувачення, мовляв, <em>«наша спадщина гниє в музеях»</em>.</p><p>Закид щодо «гниття в музеях» є відверто маніпулятивним, бо на практиці для гниття потрібна постійна висока вологість, а такого навіть в найгірших з наших музеїв нема! Зазвичай музейні фонди нищать недогляд, шкідники та крадіжки, а тепер ще й варвари зі сходу.</p><p>Цілком виправдана з міркувань збереження важкодоступність фізичної верифікаційної бази значною мірою компенсується (або може компенсуватися) широкою доступністю оцифрованої верифікаційної бази у цифрових сховищах, як-от <a href="https://metis-publish-portal.eanadev.org/en/search?query=edm_datasetName%3A1413_%2A">Europeana</a> <a href="https://www.europeana.eu/">[14]</a>.</p><p>Самі по собі експонати — німі, для того, щоб вони «заговорили», потрібна оповідь, яка стає можливою в експозиції (викладені певним чином експонати, підписані належним чином + додаткова інформація на стендах + екскурсії), на сторінках книги, в відеоформатах або у формі усної оповіді.</p><p>Експонування, так само, як і збереження, є технологією, якої треба дотримуватися (про те, що експонати заборонено не те що одягати на живих моделей, а й використовувати особисто у будь-який спосіб, прямо пише у кодексі етики ІСОМ у п. 2.26).</p><p>Отже, «дилема» з експонуванням полягає в тому, що якщо фізичні фондові одиниці (зовсім) не оприлюднювати, то їх стає важко використати в оповіді, а якщо занадто активно (фізично) оприлюднювати, то вони швидше псуються і нищаться. Це вирішується кожним музеєм з думкою про поточні і наступні покоління, а цифрові формати оприлюднення тут є дуже помічними.</p><h3>6. Важливість оцифрування і оприлюднення традиційного мистецтва</h3><p>Традиційне мистецтво — це та частина культурної спадщини, яка є одним із найправдивіших виразників мистецьких смаків цілого народу, бо цілий народ брав безпосередню участь у його створенні. Саме такий широкий осяг і таке демократичне врахування голосів, тобто естетичних вподобань кожної спільноти, ба навіть кожної особи, і робить традиційне мистецтво без перебільшення цінним культурним набутком всього людства та невичерпним джерелом натхнення.</p><p>Традиційне мистецтво України, на рівні з мистецтвами інших країн і народів, є невід’ємною частиною культурного різноманіття Світу. Втрата навіть найменшої частинки будь-якого з мистецтв будь-якого народу Світу — є невідновною втратою для всього людства.<br> <br>Окрім цього, для нас, українців, традиційне мистецтво (на рівні зі всіма іншими нашими мистецтвами) є критично важливим, адже воно допомагає:</p><p><strong>• пам’ятати хто ми і які ми, знати, що ми тут були і це наша земля, і ось — високохудожні докази нашої самобутности<br>• відрізняти, де наше, витворене цілими поколіннями утілення “краси по-українськи”, а де чуже<br>• уміти бачити світ по-українськи, вміти читати і писати нашою мистецькою мовою<br>• вірити в себе і в Україну — красиву, сильну, “нестримно і вічно творчу”</strong></p><h3><strong>БУТТЯ</strong></h3><h3><strong>7. Цільові аудиторії</strong></h3><p>З верхотур «чому це важливо» спустимось на грішну землю до нашого буття, чи по сучасному операційної діяльності, аби зрозуміти фактичний контекст, потреби, цілі і «болі» основних груп наших користувачів, бо попри будь-які найвищі прагнення, працювати доводиться з «заземленими», тобто фактично існуючими цільовими аудиторіями, а не ідеальними небожителями.</p><p>Ми визначили такі цільові аудиторії:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*wA6wWZZJZ_HfmIqMYVGoog.jpeg" /><figcaption>Цільова аудиторія №1 “Зацікавлені і дослідники”</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*hypwG5HxpB9HkbfNkEP5Uw.jpeg" /><figcaption>Цільова аудиторія №2 “Творці контенту”</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*NYY-d3OPjAJRdHIJCleM6g.jpeg" /><figcaption>Цільова аудиторія №3 “Видавці і виробники”</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ZcZvEohYj_VK_C-o0djVOw.jpeg" /><figcaption>Цільова аудиторія №4 “Музеїі та колекціонери”</figcaption></figure><p>Адресуючи завдання і потреби наших цільових аудиторій, онлайн-музей КРОВЕЦЬ функціонально — це «три в одному», а саме:</p><p><strong>1)</strong> <strong>Класичний онлайн-музей</strong></p><p><strong>2)</strong> <strong>Агрегатор колекцій традиційного мистецтва</strong></p><p><strong>3)</strong> <strong>Фотобанк (продаж додаткових фоторепродукцій експонатів у кращій якості)</strong></p><p>«<strong>Зацікавленим і дослідникам» </strong>— показуємо, яким є традиційне мистецтво України, тобто пояснюємо, що таке <strong>КРАСА ПО-УКРАЇНСЬКИ</strong>, а саме:</p><p>· у що одягалися, як прикрашалися, якими речами себе оточували</p><p>· які локальні стилі побутували в різних місцевостях України</p><p>· які крої, матеріали, техніки, орнаменти, риси та ознаки були характерними, а які винятковими</p><p>Пояснюємо це за допомогою<strong>:</strong></p><p>· <strong>Великої кількості контенту </strong>(понад 3800 експонатів, проілюстрованих 45 тисячами фоторепродукцій). Завдяки такій великій кількості фоторепродукцій кожен онлайн-експонат на екрані можна роздивитися краще, ніж на фізичній виставці, бо для кожного експонату ми робимо багато деталізованих кадрів з усіх боків і навіть з вивороту.</p><p>· <strong>Аналітики з графіками</strong> (дозволяє бачити загальну картину традиційного мистецтва кожного регіону та дізнатися, які його риси та ознаки були основними, а які другорядними)</p><p>· <strong>Класифікації експонатів за локальними стилями</strong> (показує виявлені нами яскраві феномени традиційного мистецтва, притаманні окремому регіону, району чи спільноті)</p><p><strong>«Творцям контенту» і «Виробникам» </strong>— пропонуємо можливість легально купити фоторепродукції (для особистого некомерційного використання), та можливість домовитись про купівлю прав на виготовлення реплік експонатів чи їх частин.</p><p><strong>«Музеям і приватним колекціонерам» </strong>— пропонуємо інтегровану систему обліку та оприлюднення колекцій, долучення їх до <a href="https://metis-publish-portal.eanadev.org/en/search?query=edm_datasetName%3A1413_%2A">EUROPEANA</a> та можливість продавати свої фоторепродукції.</p><h3><strong>8. Екосистема КРОВЕЦЬ</strong></h3><p>Ми не хотіли зробити «ще один» онлайн-музей, ми прагнемо зробити КРОВЕЦЬ ключовим інструментом пізнання українського традиційного мистецтва, а також дієвим інструментом цивілізованої взаємодії ключових цільових аудиторій.</p><p>Схематично взаємодія наших ключових цільових аудиторій має такий вигляд:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/602/1*03eKoay6HEW9sSq4sq075g.jpeg" /><figcaption>Екосистема КРОВЕЦЬ</figcaption></figure><p>Ми не маємо постійного державного чи грантового фінансування, тому досягнути нашу <strong>МЕТУ (показати, яким є українське традиційне мистецтво та проілюструвати його цінність)</strong> та нашу <strong>ВЕЛИКУ АМБІТНУ ЦІЛЬ (оцифрувати і оприлюднити всі приватні і музейні колекції)</strong> ми можемо виключно спільними зусиллями, разом з іншими колекціонерами та музеями, залучивши їх до оцифрування і оприлюднення на нашій платформі їхніх оцифрованих колекцій.</p><p>Приваблювати колекціонерів та музеї ми сподіваємося завдяки:</p><p>· <strong>Доступності — оприлюдненню їхніх колекцій в онлайн-музеї КРОВЕЦЬ та на </strong><a href="https://metis-publish-portal.eanadev.org/en/search?query=edm_datasetName%3A1413_%2A"><strong>Europeana</strong></a></p><p>· <strong>Монетизації — продажу фоторепродукцій експонатів</strong> та прав на виготовлення реплік</p><p>· <strong>Захисту їхнього цифрового контенту (фоторепродукцій)</strong></p><p>Саме для цього ми зробили для користувачів та підписників:</p><p>· <strong>дуже легким те, що потрібно якнайширшим колам</strong>, а саме — огляд опису і титульних фоторепродукцій всіх експонатів</p><p>· <strong>доступним за доволі символічну плату (підписку) </strong>— огляд всіх фоторепродукцій кожного експонату у невисокій якості (приблизно 300x400 пікселів)</p><p>· <strong>досить складним, але доступними за додаткову плату </strong>— завантаження (за окрему плату) фоторепродукцій експонатів у високій якості (до 700Кб). При цьому забезпечуємо безпеку прав музеїв та колекціонерів, що вимагає від користувачів контентом додаткової верифікації, яку широкі верстви можуть сприймати як дорогі, невиправдні і надмірні дії, і через це не хотітимуть проходити верифікацію, а натомість погодяться на неї лише ті, кому це дійсно потрібно, тобто ті, хто готовий відповідально користуватися контентом і готовий за це заплатити.</p><p>Вся ця взаємодія забезпечується завдяки <strong>ПІДПИСЦІ</strong> та <strong>ПЛАТІ ЗА КОНТЕНТ (ФОТОРЕПРОДУКЦІЇ)</strong> — по суті<strong>, ми інтегруємо в онлайн-музей функції фотобанку.</strong></p><h3><strong>НУТОРОЩІ</strong></h3><h3><strong>9. Стандарти спільноти</strong></h3><p>Як і у будь-якій справі, для досягнення видатних результатів мало просто <strong>час від часу робити правильні вчинки —</strong> не менш важливо ще й <strong>постійно не робити неправильних</strong>. Саме тому ми прагнемо вибудувати екосистему, яка сприятиме цивілізованим практикам і не толеруватиме дикунського ставлення до нашої країни, нашої спадщини та прав авторів контенту.</p><p>Платформа КРОВЕЦЬ покликана сприяти цивілізованим формам збирання, зберігання, оприлюднення культурної спадщини, зокрема традиційного мистецтва, а також цивілізованому оприлюдненню та використанню контенту (фоторепродукцій та пов’язаних прав на виготовлення реплік експонатів за фоторепродукціями) у відповідності з нашими цінностями і принципами:</p><h4><strong>Принципи:</strong></h4><p><strong>Відповідальне колекціонування </strong>передбачає: належне збереження, етичне придбання, уникнення конфліктів інтересів, виключно професійну реставрацію, своєчасний опис та оцифрування колекцій, дотримання заборони на особисте використання експонатів (одягання, позичання для фото/відеосесій тощо), в разі продажу — дотримання чинних Правил торгівлі антикварними речами та чинного Податкового законодавства. <strong>Мета відповідального колекціонування — поповнення і оцифрування (не)державної частини Музейного Фонду України та збереження її у максимально гарному стані.</strong></p><p><strong>Відповідальне експонування </strong>передбачає: всі дозволені міжнародними музейними стандартами та кодексами способи експонування, які не наражають пам’ятки на зношення, пошкодження і знищення (до дозволених способів експонування не входять, зокрема, такі: покази предметів колекції на живих людях, фото/відеосесії з використанням предметів колекції, одягнених на людей). <strong>Мета відповідального експонування — якнайширша можлива популяризація (не)державної частини Музейного Фонду України, яка не шкодить її збереженню.</strong></p><p><strong>Відповідальне користування контентом </strong>передбачає: використання контенту, зокрема фоторепродукцій експонатів із Сайту, з дотриманням всіх вимог власників прав на цей контент та ЗУ «Про авторське право та суміжні права». <strong>Мета відповідального користування контентом — якнайширше і якнайприбутковіше публічне і комерційне використання контенту, зокрема фоторепродукцій експонатів, з дотриманням всіх прав власників цього контенту.</strong></p><p><strong>Стандарти спільноти КРОВЕЦЬ </strong><a href="https://krovets.ua/community-standards">[15]</a> — це компіляція ключових вимог міжнародних і українських професійних стандартів та законодавчих актів, які задають орієнтири, окреслюють межі дозволеного і гармонізують взаємодію цільових аудиторій.</p><p>Ми не прагнемо будь-якою ціною залучити в нашу спільноту якнайбільше учасників. Між кількістю і якістю ми обираємо якість, тому ми шукаємо відповідальних однодумців, які поділяють наші <strong>Цінності і Мету</strong> <a href="https://krovets.ua/proekt-krovec">[16]</a>, а наші <strong>Стандарти спільноти</strong> слугують своєрідним «лакмусовим папірцем», який відсіює тих, з ким нам не по дорозі.</p><p>Окрім <strong>Стандартів Спільноти</strong>, ми залучали провідних юристів, аби ті врахували всі юридичні, бухгалтерські та податкові тонкощі та професійно прописали наші: <a href="https://krovets.ua/terms-of-use"><strong>Умови користування</strong></a>, <a href="https://krovets.ua/terms-of-purchase-of-photoreproductions"><strong>Умови купівлі фоторепродукцій</strong></a> та <a href="https://krovets.ua/terms-of-publicizing-collections"><strong>Умови оприлюднення колекцій</strong></a>.</p><h3><strong>10.</strong> <strong>Стандарт оцифрування</strong></h3><p>Наш Стандарт оцифрування викладений у Серії публікацій <strong>«Відповідальне колекціонування»</strong> <a href="https://krovets.medium.com/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-2f5cf621bdf6">[17]</a> пояснює кроки, необхідні для оцифрування, і наразі покриває такі теми:</p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9-10a124517921">Мета оцифрування</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2-8aadab83490b">Облік експонатів</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81-4dedbe5e2f1b">Фотографування: Обладнання і організація процесу</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9-%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-5be7efc3c36b">Фотографування: Кількість зображень</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%96-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-4f57242a0d">Фотографування: Якість і розміри зображень</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8-%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%83-4bd9c735d82c">Фотографування: Ракурси і композиції кадру</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-9b78f804a8ac">Фотографування: Постобробка зображень</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-1aa6319f04e3">Фотографування: Зберігання і облік зображень</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-dcc4a4b5f225">Авторське право</a></p><p>· <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-1b81b4048ac">Завантаження на сайт Кровець</a></p><p>Ми будемо деталізовувати Стандарт Оцифрування та ілюструвати його прикладами та уроками.</p><p>Стандарт оцифрування є критичним інструментом для забезпечення послідовності процесу оцифрування задля уніфікованості фоторепродукцій та описів, це важливо для того, щоб всі оцифровані колекції були в одному форматі і читалися з одної оптики.</p><h3><strong>11.</strong> <strong>Джерела інформації на сайті krovets.ua (атрибуція і описові дані)</strong></h3><p>Оскільки ми не є ані фаховими істориками, ані антропологами (чи етнографами), то в ключових моментах ми покладаємося або на роботу фахівців, або на треті (незалежні) сторони, або на інформацію, яку можна самостійно перевірити на сайті.</p><p>Ми намагаємося мінімізувати власні судження (бо ми не маємо ані належної музейно-антропологічної освіти, ані досвіду) і намагаємося уникати даних, які неможливо перевірити.</p><h4><strong>Атрибуція (місце побутування, місце походження)</strong></h4><p>95% наших надходжень — придбані у перекупників, і лише 5% ми придбали в подорожах у власників на місцях.</p><p>Зазвичай експонати привозять звідти, де їх купили перекупщики, і місце походження і побутування збігаються (в рідкісних випадках це не так, наприклад, в нас є одна ікона чернігівська за стилем, але привезена з Вінниччини).</p><p>В атрибуції ми покладаємося на власні дані (5%) та на інформацію щодо походження від третіх сторін — перекупщиків (95%). Оскільки перекупщики не завжди є об’єктивними і часом свідомо брешуть, або «не паряться» збиранням інформації про експонат (тобто <em>“товар”</em>), то ми ввели рейтинг достовірності, який показує, чи ця інформація від оригінальних власників (найвищий рейтинг R1- найдостовірніша атрибуція), чи від перекупщиків (рейтинг R2-R5), чи атрибуція зроблена нами ( рейтинг R6 - найнепевніша атрибуція).</p><p>Не маючи можливості впливати на перекупщиків (аби ті збирали і передавали нам достовірну інформацію щодо походження), нам залишається чітко маркувати рівень достовірності атрибуції, аби користувачі знали, яка з них достовірна, а яка менш надійна.</p><p>(про «історичні обстоювання» див. <a href="https://yd-1.medium.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96-%D1%84%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97-56985184420a">[18]</a>)</p><h4><strong>Опис експонатів (матеріали, техніки, кольори, крої…)</strong></h4><p>Опис експонатів на платформі КРОВЕЦЬ здійснюють музеї та колекціонери через свій «кабінет колекціонера», а для всіх існуючих на сьогодні на сайті експонатів опис зробили ми самостійно.</p><p>В описі експонатів важливі три речі:</p><p>· <strong>повнота</strong> — зазначені всі якості і характеристики, які є в експонаті;</p><p>· <strong>достовірність</strong> — описані якості і характеристики дійсно присутні в експонаті;</p><p>· <strong>послідовність</strong> — однакові якості і характеристики називаємо однаковими термінами.</p><p>Про ці три якості опису ми дбаємо завдяки:</p><p>· <strong>Тезаурусам даних</strong> — які містять стандартні набори значень для кожного поля опису;</p><p>· <strong>Фоторепродукціям</strong> — робимо такі ракурси і таку кількість фоторепродукцій, аби за ними можна було описати всі якості і характеристики кожного експонату, або перевірити і виправити опис всіх якостей і характеристик.</p><p><strong>Ми намагаємося, аби все, що ми описуємо в експонаті, можна було перевірити за нашими фоторепродукціями. Якщо ми перелічуємо кольори, техніки та крої, то все, зазначене в нашому описі, має бути очевидним і видимим на фоторепродукціях.</strong></p><p>Саме для цього ми робимо таку кількість фоторепродукцій і такі ракурси, аби за фоторепродукціями можна було описати і перевірити правильність опису, ми таким чином «підстраховуємось» на випадок, якщо ми чи інші колекціонери щось пропустили чи наплутали в описі.</p><p>Окрім «підстрахування і верифікації опису», такий підхід також дозволяє роз’єднати процеси фотографування і опису. Фотографувати може фотограф, маючи безпечний доступ до експонатів. А описувати може фахівець за самими лише фоторепродукціями, без доступу до експонатів. Це робить процес оцифрування гнучкішим: фотографування можна робити, коли є зручна нагода і фахівці для фотографування, а опис за фоторепродукціями — коли є час лише у фахівця для опису, а не всіх, хто керує доступом до експонатів . Такий підхід також менше «тривожить» експонати (їх менше дістають і ховають).</p><p>Таким чином, ми оприлюднюємо на сайті лише ті описові дані про експонати, в достовірності яких користувачі можуть самостійно переконатися, переглянувши фоторепродукції експонатів.</p><p>Враховуючи, що не всі колекціонери можуть фахово описати свої експонати, такий підхід дозволяє, в разі потреби, дистанційно залучати для забезпечення повноти, достовірності та послідовності опису сторонніх спеціалістів, при цьому не наражаючи експонати на необхідність переміщення та зайвого «обмацування».</p><p>Винятком з цього правила є поле «часовий пояс», коли точна інформація щодо дати створення експонату відсутня, ми обираємо часовий пояс «за аналогією» з тими експонатами, для яких така дата відома, або з подібними експонатами — похибка в такій оцінці почасти компенсується широтою часових поясів (по півстоліття).</p><h4><strong>Що ми не робимо</strong></h4><p>В 2014 та 2022 роках значно пожвавлювався інтерес до української культури і традицій, але будь-який хайп породжує безліч (псевдо)«експертів» і «гуру». І то теж ніби добре, — <em>«що поганого в популяризації?»</em>, — От лише якість такої популяризації та зміст такого <em>«шок!!! А ви знали</em>,<em> що?!!»</em>-контенту часом дійсно шокують своєю відірваністю від історії, науки та і самих традицій.</p><p>Ми, як власники медіа-ресурсу, який поширює інформацію про традиційне мистецтво України, вважаємо цілком неприйнятним поширювати інформацію, яка не має задокументованого історичного джерела та яку не можна підтвердити фоторепродукціями експонатів. Зокрема, це стосується такого:</p><p><strong>«назви символів і знаків» </strong>— <em>«оце — «рачки», а оце — «ватрачки»</em>… Насправді існувало безліч локальних назв та інтерпретацій різних геометричних фігур та орнаментів і їх фрагментів, одна і та ж фігура в сусідніх селах може називатися по-різному. Проблема у належному і своєчасному документуванні цих назв. Навіть в найранніших дослідженнях (початок ХІХ ст.) є порівняно (з кількістю описаних предметів) мало згадок про локальні назви символів і знаків. Пізніші дослідники, особливо в підрадянський час, взагалі не документували таке. Щодо експонатів, придбаних нами особисто в подорожах, то в тих рідкісних випадках, коли ми чули такі назви знакам чи орнаментам від власників експонатів, ми їх записували і вказували в полях «Особливості узору», «Декор» та «Додаткові відомості».</p><p><strong>«значення символів і кольорів, пояснення сенсів, які закладали у вишиванку давні майстрині»</strong> —<em> «ромб — це символ зораного поля, оце — знак від вроку, а ці чотири ромби — щоб діти родилися»</em>. Якщо назви знаків ще хоч якось задокументовані, то значення цих знаків, тобто що вкладали в них ті, хто їх вишивав, — це взагалі явище в професійній історичній етнографічній літературі практично не задокументоване. Найранніші (ХІХ ст.) польові етнографічні дослідження селянського побуту проводилися вже у модерну добу, коли навіть селяни (які могли читати) вже знали, що земля — це планета, а сонце — це зірка в центрі сонячної системи, ті дослідження проводили в добу залізниць, пароплавів, фотографії, доказової медицини, коли в Європі вже не було «повністю відрізаних від світу» архаїчних закутків (якщо дослідник з великого світу туди добиралися, то закутки були не такі вже і відрізані). В тих дослідженнях питань про <em>«вкладені сенси»</em> не ставили, а ті, хто створював витвори, які є експонатами в нашому музеї, вже тоді розуміли, що урожай залежить від їхньої праці та що від вогнепальної зброї вишиті обереги не допомагають. Ба більше, наша художня література від Котляревського (не кажучи про барокову і літописи) до Стефаника і далі часом описує побут, орнаменти та узори, але не згадує про їхнє <em>«значення»</em> чи <em>«дію»</em>. Та і якщо б це дійсно мало місце, якщо б наші предки дійсно <em>«зналися на тонких енергіях і зашивали в рушники і сорочки щастя і долю»</em>, то чому українці так натерпілися від імперій та воєн, де ж чудотворна дія всіх тих сенсів і оберегів, чому це все зникло, якщо було таким ефективним? Ми свідомо утримуємося від описів <em>«езотеричної сторони»</em> орнаментів та будь-яких <em>«розшифровок орнаментів»</em> чи <em>«пояснень закладених в символи сенсів і значень»</em>, натомість фокусуємось на їхній естетиці, бо саме естетичні міркування спричинили таке різноманіття, а не езотеричні (навіщо змінювати <em>«потужний оберег/орнамент»</em>, який <em>«реально працює»</em> — копіюєш собі все один в один і маєш гарантований результат).</p><p><strong>«ареал побутування конкретного експонату»</strong> — <em>«ця керсетка побутувала в цьому і ще трьох сусідніх районах»</em>. Кожен експонат має місце створення і місце (чи місця) побутування. Місце створення — це де він був виготовлений, здебільшого це одне місце (виключенням може бути, коли виготовлення передбачає кілька етапів, які відбуваються в різних локаціях). Місце побутування — це місце, де цей конкретний експонат перебував впродовж користування, здебільшого, це одне село або два (якщо власниця вийшла заміж в інше село). Один конкретний експонат не міг водночас побутувати в десятках сіл кількох районів, тому для конкретного експонату «ареалом» може бути лише доведені і належним чином задокументовані місця, де цей конкретний експонат використовувався. Ареал поширення групи (подібних) експонатів — це зведена інформація, яка базується на атрибуції кожного експонату з виділеної групи експонатів. Якщо атрибуція всіх експонатів такої групи є надійною, то і ареал побутування є надійним. Ми вважаємо цілком безвідповідальним поширювати інформацію про <em>«широкий ареал побутування конкретного експонату»</em>, позаяк такий ареал неможливо підтвердити доказами, натомість оформивши <strong>підписку</strong> <a href="https://krovets.ua/register">[22]</a> у нас на Сайті, в розділі «Аналітика» можна відфільтрувати ознаки і побачити ареал поширення для групи експонатів за відфільтрованими значеннями.</p><h3><strong>12.</strong> <strong>Історико-Етнографічне районування</strong></h3><p>Як нефахівці в картографуванні та етнорайонуванні, ми застосовуємо на сайті Історико-Етнографічне районування (зокрема межі та назви етнорегіонів), розроблене фахівцями. Це районування зроблене за відповідною методологією та на основі опрацювання великого масиву даних.</p><p>Свого часу ми дослідили цю тему, попитали фахівців і музейників, переглянули відповідні публікації і на основі цього обрали <a href="https://www.wikidata.org/wiki/Q135067715"><strong>районування зроблене Тамарою Косміною та Оксаною Косміною</strong></a>.</p><p>Навіть якби ми отримали якісь обґрунтовані суттєві зауваження до цього районування, то ми не ті, хто має право щось у ньому самовільно змінювати, бо будь-які зміни можуть здійснюватися виключно фахівцями і в межах відповідної методології та на основі наукового аналізу масиву належно задокументованих даних.</p><p>Мусимо наголосити, що ми вважаємо цілком неприйнятним використовувати будь-які нефахові <em>«варіації щодо етнорайонування»</em>, особливо ті, які, по-суті, є побічним продуктом діяльності <em>«шукачів старовини» </em>(тобто перекупщиків), які на свій розсуд креслять межі етнорегіонів, обґрунтовуючи їх ніде належним чином не задокументованим <em>«власним досвідом»</em> на основі <em>«вилазок»</em>, метою яких було скуповування старих речей для перепродажу, а не наукове дослідження.</p><p>(наші міркування щодо етнорайонування див. <a href="https://yd-1.medium.com/%D0%BC%D0%BE%D1%97-%D0%BF%D1%8F%D1%82%D1%8C-%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%BA-%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-4f91d7a1c530">[19]</a>)</p><h3><strong>13.</strong> <strong>Локальні стилі</strong></h3><p>Однією з найхарактерніших рис традиційного мистецтва України (та й інших країн теж) є <strong>різноманіття</strong>.</p><p>Це стосується всіх категорій традиційного мистецтва, але ми це спершу помітили, оцифровуючи категорію «Натільний одяг», бо саме ця категорія в нашій колекції найкраще укомплектована експонатами (понад 1350 офцифрованих сорочок проілюстровані майже 30 тисячами фоторепродукцій).</p><p>Справді, такого узагальненого поняття, як «українська сорочка» ніколи не існувало, натомість в різних місцевостях формувалися власні впізнавані традиції оздоблення і крою сорочок — локальні стилі, за якими можна розрізнити сорочки: Верховинські, Гадяцькі, Борщівські, Сарненські, Серафинецькі, Вербовецькі, Космацькі, Пістинські, Стінянські, тощо… Саме за цими стилями люди колись відчитували де свій, а де чужий.</p><p>Всі знають, що традиційні вишиті сорочки на Полтавщині відрізнялися від сорочок Покуття чи Буковини, але навіть на найлокальнішому рівні, в межах одного осередку чи навіть села, не було двох однакових сорочок, але при цьому деякі з них були впізнавано подібними. Таку варіативність і подібність водночас ми назвали <strong>«принципом варіативності у наслідуванні зразка/стилю».</strong></p><p>Про варіативність в народному мистецтві згадується ще в «Гуцульщині» В. Шухевича:</p><blockquote><em>«Гуцул кождого разу змінює сї мелїзмати і ніколи не заграє другий раз зовсім так само, як грав першого разу»</em>.</blockquote><p>Але ми дійшли до цього власним емпіричним шляхом, проаналізувавши понад тисячу сорочок з нашої колекції, а також сотні сорочок з інших музейних та приватних колекцій, і переконалися, що серед старовинних дійсно не знайти двох однакових сорочок (варіативність), проте є багато подібних «мов рідні сестри» (подібність).</p><p><strong>«Рідні сестри» формують «родини», тобто локальні стилі, всі сорочки в одному стилі є впізнавано подібними, але не ідентичними — неповторними.</strong></p><p>На основі нашої колекції ми вже ідентифікували понад 100 локальних стилів (жіночих сорочок), але з додаванням інших колекцій певні стилі можуть розбитися на дрібніші, а можуть знайтися нові, ще не описані нами локальні стилі.</p><p>Оскільки міра візуальної споріднености експонатів з одного локального стилю набагато більша, ніж міра візуальної споріднености експонатів з одного етнорегіону, то за формою наші «локальні стилі» — це своєрідні «під-під-категорії», застосовані поки лише для підкатегорії «жіночі сорочки».</p><p>Локальні стилі дають глядачам ще один рівень узагальнення, вони розбивають множину експонатів певної підкатегорії з певного етнорегіону на менші групи — за візуальною подібністю оздоблення.</p><p>Технічно локальні стилі працюють як ідентифікатор «подібних експонатів»: зайдіть на наш сайт і переконайтеся, що на сторінках більшості жіночих сорочок є розділ «подібні експонати», де перелічені «подібні мов рідні сестри» сорочки — це працює завдяки класифікації за «локальними стилями».</p><p>Без класифікації за локальним стилями користувачам довелося б самостійно в своїй уяві групувати експонати певного регіону за якимось критерієм і самостійно визначати, які експонати є «подібними».</p><p>Варто віддати належне, що досить подібну класифікацію ще в середині 1970-х пробував робити М.І. Парлаг</p><blockquote>(див. статтю «Рукописи про вишивання візерунків на Закарпатті, записані та упорядковані М.І. Парлагом», автор В. Коцан , «Науковий збірник Закарпатського музею народно архітектури та побуту, випуск 7», Ужгород, Видавництво Олександри Гаркуші, 2020).</blockquote><p>Михайло Іванович це робив виключно для жіночих сорочок Закарпаття та виключно за місцем розташування орнаментів на сорочках, а ми це вже застосували для всіх жіночих сорочок зі всіх регіонів (і плануємо застосувати для всіх категорій традиційного мистецтва), а також ми враховуємо ще й характер орнаменту, а не лише місце його розташування.</p><p>Забігаючи наперед, зазначимо, що локальні стилі уможливлюють <a href="https://vytvory.ua/uk/constructor/shirts?m=8&amp;pid=267&amp;edit=2">конструктор сорочок ВИТВОРИ</a>, бо комбінування орнаментів лише з одного етнорегіону, призводить до змішування «яблук і апельсинів в одну купу», натомість комбінування орнаментів з одного локального стилю забезпечує і чистоту стилю, тобто автентичність, і варіативність. Ми вже відтворили частину локальних стилів у своєму онлайн-конструкторі ВИТВОРИ.</p><h3><strong>14.</strong> <strong>Аналітика</strong></h3><p>Згаданий вище <strong>«принцип варіативності у наслідуванні зразка/стилю»</strong> означає, що в нас є популяція експонатів, деякі з яких між собою дуже подібні, проте не ідентичні. Є сенс роздивлятися і кожен з них окремо, бо вони таки всі різні і кожен має щось особливе, водночас корисно розуміти, що саме їх об’єднує, які саме риси, ознаки і характеристики.</p><p>Ми ставили за мету інфографічно показати узагальнену картину <strong>«краси по-українськи»</strong> — показати, які масштаби має те чи інше явище, як часто зустрічається, що є типовим, а що трапляється зрідка.</p><p>Для цього ми для всіх категорій на сайті зробили розділи «Аналітика» (наприклад, <strong>«Натільний одяг»</strong> <a href="https://krovets.ua/categories/natilnii-odyag-1">[20]</a>, або <strong>«Натільний одяг (Полтавщини)»</strong> <a href="https://krovets.ua/categories/natilnii-odyag-1/19">[21]</a>), в яких є графіки, побудовані для полів кожної категорії. Ця інфографіка показує «одним поглядом» загальну картину — наскільки кожне значення поширене. Це допомагає зрозуміти, які риси, ознаки і характеристики були домінуючими, які були зазвичай присутні, а які зустрічалися зрідка.</p><p>Така інфографіка — це узагальнення, яке важко зробити самостійно, просто переглянувши сотню експонатів, бо людський мозок такі узагальнення робить не так досконало і швидко, як комп’ютер.</p><p><strong>Аналітикою ми допомагаємо «відчитувати» закономірності, які в інший спосіб важко побачити, а в поєднанні з локальними стилями це допомагає зрозуміти характеристики і поширеність кожного локального стилю.</strong></p><p>За <strong>підпискою</strong> <a href="https://krovets.ua/register">[22]</a> інфографіка стає «активною», тобто підписник може застосовувати фільтри (недоступні користувачам без підписки) для виділення окремих параметрів і тоді розділ «Аналітика» генерує графіки лише за тими виділеними параметрами.</p><p>Це робить активну інфографіку інструментом професійного дослідження характеристик традиційного мистецтва, наприклад, вибравши у фільтрах значення «жіночі сорочки»+«Полтавщина»+«Манжети вузькі»+ «Вирізування, призбирування» можна одразу побачити загальну картину поширеності сорочок з такими ознаками.</p><p>Активна аналітика заснована на двох ключових речах — тезаурусах даних та активній (тобто задаваній фільтрами) інфографіці.</p><p>Навіть у фаховій літературі про українське народне мистецтво досі не було притомної аналітики (навіть фіксованої), ніхто не завдавав собі клопоту описувати та аналізувати великі масиви даних про однорідні експонати. В кращому випадку видавалися каталоги однотипних експонатів, де кожен експонат проілюстрований одною-двома фоторепродукціями, а табличних порівнянь і графіків ніхто особливо не робив. Якщо в друкованій книжці ще можна зробити (фіксовану) інфографіку, то активну (з можливістю фільтрування значень) можна зробити лише в онлайн-ресурсі.</p><p>Можливість побачити загальну картину, оглянувши лише кілька графіків, суттєво економить час користувачів, бо тепер непотрібно листати сторінки каталогів і оглядати сотні експонатів, намагаючись натренувати око, аби «в голові» вивести якісь закономірності і збагнути секрет «<strong>краси по-українськи</strong>».</p><p><strong>До речі, вже перша інфографіка «Походження експонатів за районами» показує міру відомого і невідомого — наскільки «укомплектовані експонатами» всі райони кожного регіону і які в них є «білі плями». Оці «білі плями» — це саме ті райони, з який варто знаходити і оцифровувати експонати, аби відобразити повну картину традиційного мистецтва в усіх регіонах!</strong></p><p>Наприклад, в інфографіці видно, що <strong>Сорочки Західного Поділля</strong> <a href="https://krovets.ua/categories/natilnii-odyag-1/10">[23]</a> представлені здебільшого Борщівським і Заліщицьким районами, а решта території Західного Поділля — це «біла пляма».</p><p>Варто зазначити обмеження нашої аналітики, головне з яких — на Сайті видно загальну картину в цілому лише за всіма експонатами, оприлюдненими на сайті, а не за всіма експонатами певної категорії, які існують. Наприклад, аналітика натільного одягу Полтавщини показує узагальнену картину лише щодо полтавських сорочок, оприлюднених на нашому Сайті, а не всіх полтавських сорочок, які збереглись до нашого часу.</p><p>Для того, аби аналітика показували загальну глобальну картину, потрібно досягнути нашу велику амбітну ціль — оцифрувати всі колекції традиційного мистецтва. І саме над цим ми працюємо!</p><h3><strong>15.</strong> <strong>Авторські права і права на використання контенту</strong></h3><p>На нашому Сайті оприлюднені не експонати (фізичні витвори традиційного мистецтва), а цифровий контент — фоторепродукції експонатів.</p><p>При використанні чужих творів потрібно брати письмовий дозвіл у власника авторських прав, при цьому за <strong>Ст.8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» </strong><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text">[24]</a> народне мистецтво не є об’єктом авторського права. Це означає, що ми, як творці фоторепродукцій, не маємо питати вишивальниць, що вишили давні сорочки, дозволу на використання їхніх творів у наших фоторепродукціях. А ось наші фоторепродукції експонатів традиційного мистецтва можуть бути об’єктом захисту прав (навіть враховуючи положення відповідної Європейської Директиви 2019 року). Крім того, творці цифрового контенту, вправі самостійно визначати на яких умовах поширювати і продавати свій контент і права на відтворення.</p><p>Оновлений онлайн-музей КРОВЕЦЬ влаштований так, що будь-який контент (фоторепродукції у високій якості до 700кБ) можна лише купити, попередньо оформивши <strong>онлайн-підписку</strong> <a href="https://krovets.ua/register">[22]</a> та пройшовши верифікацію. Такі на перший погляд «надмірності» захищають власників контенту від неконтрольованого скачування, бо, мовляв, це ж <em>«у відкритому доступі»</em>, та від подальшого неправомірного використання контенту в різний спосіб, в тому числі публічно або комерційно. На жаль, в першій, незахищеній версії онлайн-музею КРОВЕЦЬ ми дуже часто ставали жертвами неконтрольованого скачування нашого контенту саме через <em>«відкритість доступу»</em>, тобто, незахищеність скачування. Навіть попри чітко зазначені на старому сайті Умови користування контентом лише одиниці із тисяч відвідувачів старого сайту завдавали собі клопіт питати в нас дозвіл на легальне використання нашого контенту.</p><p>За чинними <strong>Умовами користування сайтом</strong> <a href="https://krovets.ua/terms-of-use">[25]</a> і за <strong>Умовами купівлі фоторепродукцій</strong> <a href="https://krovets.ua/terms-of-purchase-of-photoreproductions">[26]</a> будь-які фоторепродукції з нашого сайту, куплені у високій якості (або завантажені у низькій якості без підписки), можна використовувати виключно для <strong>особистих некомерційних потреб </strong>— це означає, що за фоторепродукціями, наприклад, можна відтворити орнамент на вишитій сорочці для себе, але не можна цю сорочку продати чи подарувати комусь іншому.</p><p><strong>Для будь-якого комерційного (тобто з метою продажу) та/або публічного (тобто для поширення чи дарування) використання нашого контенту потрібен письмовий дозвіл від власника фоторепродукцій та дозвіл від музею (власника колекції).</strong></p><p>Це ґрунтується на:</p><p>· <strong>ЗУ «Про авторське право та суміжні права»</strong></p><p>· <strong>Постанові Кабміну</strong> <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text">[27]</a>, яка регулює розмір роялті</p><p>· <strong>Розділі 46 Положення про Музейний Фонд</strong> <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2000-%D0%BF#Text">[28]</a> <em>«46. Виготовлення образотворчої, друкованої, сувенірної продукції з використанням зображень музейних предметів здійснюється відповідно до вимог законодавства у сфері авторського права та з </em><strong><em>письмового дозволу музеїв, у яких вони зберігаються</em></strong><em>.»</em></p><p>· <strong>Ст. 6 «Види музеїв» ЗУ «Про музеї»</strong> <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#n58">[29]</a></p><p>Дозвіл на використання фоторепродукцій або відтворення експонатів отримується від правовласників у приватному порядку (не через функціонал нашого сайту). В разі необхідності отримати такий дозвіл ми можемо переслати такий запит власникам авторських прав.</p><p><strong>Будь-який спосіб використання фоторепродукцій без письмового дозволу є порушенням прав і тягне за собою правову відповідальність.</strong></p><p>Окрім фоторепродукцій наших власних експонатів, на сайті оприлюднені фоторепродукції експонатів, що належать іншим колекціонерам та музеям. Ми оприлюднюємо фоторепродукції лише з письмового дозволу власників авторських прав на <strong>Умовах оприлюднення колекцій</strong> <a href="https://krovets.ua/terms-of-publicizing-collections">[30]</a>.</p><p><strong>Права на наші власні фоторепродукції зареєстровані і на них є відповідні Сертифікати авторських прав.</strong></p><p><strong>Окрім авторських прав захищеними є наші торгові марки:</strong></p><p><strong>· КРОВЕЦЬ</strong></p><p><strong>· ТВОЯ КРАЇНА, ТВОЯ СПАДЩИНА, ТВІЙ КРОВЕЦЬ!</strong></p><p><strong>· КРАСА ПО-УКРАЇНСЬКИ</strong></p><p>Ми радіємо, коли хтось може заробити гроші на наших фоторепродукціях, використовуючи їх публічно або комерційно (виготовляючи на їх основі схеми вишивок, репліки експонатів тощо), тому, враховуючи скільки зусиль ми та інші колекціонери і музеї вкладаємо в придбання, зберігання та оцифрування колекцій, вважаємо, що і ми вправі очікувати справедливу плату за свої зусилля.</p><p><strong>Всі надходження з продажу наших власних фоторепродукцій ми донатимо на статутну діяльність ГО «КРОВЕЦЬ», тобто, на обслуговування і підтримку роботи онлайн-музею та на сприяння оцифруванню інших колекцій традиційного мистецтва.</strong></p><h4><strong>Ціноутворення дозволу на відтворення</strong></h4><p>Постанова Кабміну <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text">[27]</a> , зокрема, встановлює:</p><blockquote>«МІНІМАЛЬНІ СТАВКИ авторської винагороди (роялті) за відтворення і (або) опублікування творів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва:</blockquote><blockquote>13. Вироби з вишивкою, плетіння з бісеру</blockquote><blockquote>з ручною вишивкою — 4 <br> з машинною вишивкою — 2 <br> вироби з бісеру — 4</blockquote><blockquote>* Ставки винагороди (роялті) нараховуються як відсоток відпускної ціни кожного примірника твору (виробу), якщо інше не визначено у цьому додатку.»</blockquote><p>Ці мінімальні ставки є орієнтиром для музеїв при встановленні плати за дозвіл на відтворення експонатів, а також є орієнтиром для судової практики вирішення спорів щодо плати за відтворення, тому ми орієнтуємось на ці мінімальні ставки (як такі, нижче яких опускатися не слід).</p><p>Музей/колекціонер є утримувачем експонату (а колекціонер за нього ще й заплатив), без зусиль музею/колекціонера на придбання та утримання експонату, експонат не був би доступним. Музей/колекціонер контролює доступ до своїх експонатів і без їхнього дозволу їхні експонати не можна оглянути і сфотографувати (оцифрувати). Музей/колекціонер вправі встановлювати винагороду (роялті) «за відтворення своїх експонатів», але для цього музею/колекціонеру потрібно надавати доступ виробникам до своїх фондів — фізичних експонатів, аби виробники могли роздивитися і сфотографувати експонати таким чином, щоб виготовити репліки цих експонатів. Доступ до фізичних фондів є небажаним для музею/колекціонера, бо потребує надійних заходів безпеки ітд., тому <strong>значно безпечніше (для фізичних експонатів) один раз їх сфотографувати (оцифрувати) і надавати виробникам не фізичний доступ до експонатів, а якісні фоторепродукції, на яких можна роздивитися всі деталі, необхідні для виготовлення реплік експонатів</strong> (саме таку мету ми ставили в нашому стандартів оцифрування).</p><p>В свою чергу, коли фотограф оцифровує експонати, робить фоторепродукції (за якими виробники можуть виготовляти репліки експонатів), то фотограф «за замовчуванням» є автором фоторепродукцій експонатів.</p><p>Отже, музей/колекціонер і фотограф можуть претендувати на роялті за використання їхніх фоторепродукцій для відтворення реплік експонатів за фоторепродукціями. Враховуючи це варто:</p><p>В разі, якщо музей/колекціонер найняв за власний кошт фотографа, то в договорі з фотографом варто чітко зазначати, що всі права на фоторепродукції передаються від фотографа до музею/колекціонера і що фотограф не має права надавати дозвіл третім сторонам на відтворення експонатів за фоторепродукціями.</p><p>В разі, якщо оцифрування здійснювалось, скажімо, за грантовий кошт, то у фотографа не має лишатися прав на відтворення експонатів за його фоторепродукціями (бо фотографу вже заплатили за його роботу).</p><p>Для врахування прав та інтересів музеїв/колекціонерів та фотографів ми обстоюємо такий підхід щодо ціни на дозвіл на відтворення експонатів за фоторепродукціями:</p><p>· <strong>якщо музей/колекціонер надав доступ фотографу, отримав фоторепродукції але не платив фотографу за ці фоторепродукції — то 5% музею/колекціонеру, і 5% фотографу;</strong></p><p>· <strong>якщо фотограф отримав свою плату за фотографування від третіх сторін (грант) і музей/колекціонер отримав фоторепродукції від фотографа безкоштовно, то музей/колекціонер бере лише свої 5%, а фотограф — 0%;</strong></p><p>· <strong>якщо музей/колекціонер сам фотографував або заплатив фотографу за фоторепродукції — то музей/колекціонер бере всі 10%, а фотограф — 0%;</strong></p><p>Якщо замість фотографа оцифруванням колекції займається стороння Організація, то:</p><p>· <strong>якщо музей/колекціонер надав доступ до своїх експонатів Організації, яка за свій кошт оцифровує інші колекції, і музей/колекціонер отримав фоторепродукції своїх експонатів, але не платив Організації за ці фоторепродукції — то 5% музею/колекціонеру, і 5% Організації що оцифровувала (Організація має укласти договір зі своїм фотографом, що всі права на фоторепродукції фотограф передає цій Організації);</strong></p><p>· <strong>якщо музей/колекціонер надав доступ до своїх експонатів Організації, що отримала грант на оцифрування, і музей/колекціонер отримав фоторепродукції своїх експонатів, але не платив Організації за ці фоторепродукції — то 5% музею/колекціонеру, і 0% Організації що оцифровувала (бо Організація фінансувалась грантом, Організація має укласти договір зі своїм фотографом, що всі права на фоторепродукції фотограф передає цій Організації);</strong></p><p><strong>Це орієнтовний пропонований підхід до ціноутворення дозволу на відтворення експонатів, який, на нашу думку, враховує інтереси всіх сторін і нікого не упосліджує.</strong></p><p>Для отримання прав на поштучне чи серійне відтворення експонатів чи орнаментів на продаж, підписники надсилають через платформу запити власникам прав і, якщо власники не проти, домовляються щодо розміру роялті (в форматі прямого спілкування, не через платформу КРОВЕЦЬ).</p><h3><strong>16.</strong> <strong>Підписка</strong></h3><p>Згідно із чинними законами, музейний фонд України складається з державної частини і недержавної. Державна частина утримується в державних і комунальних музеях, які отримують фінансування від держави чи органів місцевого самоврядування. Крім того, музеї мають право брати плату за вхід, натомість приватні колекціонери, ми в тому числі, не мають стороннього фінансування і мусять витрачати власні гроші на:</p><p>· Придбання експонатів</p><p>· Зберігання і забезпечення безпеки експонатів</p><p>· Оцифрування експонатів</p><p>· Розробку і підтримку роботи сайту</p><p>Без виконання всіх цих кроків користувачі не зможуть побачити фоторепродукції експонатів приватних колекцій на нашому сайті.</p><p>Офлайн виставки приватних колекцій не завжди є можливими, бо потребують величезних витрат і, як правило, є дуже ризикованими з міркувань безпеки (часто колекціонери просто не можуть забезпечити належної безпеки і йдуть на компроміс, і дорого платять за таку недбалість).</p><p>Аби покрити хоча б частину витрат на оцифрування і підтримку роботи сайту, а також аби надати іншим колекціонерам і власникам прав на фоторепродукції можливість монетизувати свої зусилля в легальний і цивілізований спосіб, ми запровадили <strong>підписку</strong> <a href="https://krovets.ua/register">[22]</a> за користування певним функціоналом і контентом сайту, а також запровадили плату за завантаження фоторепродукцій у вищій якості (до 700кБ).</p><p><strong>Підписка </strong><a href="https://krovets.ua/register">[22]</a> дає користувачам право переглядати не лише титульну фоторепродукцію кожного експонату, а й усі додаткові фоторепродукції у низькій якості (приблизно 300х300 пікселів), а також дозволяє користуватися фільтрами і активною аналітикою та відбирати вподобані фоторепродукції в свій moodboard.</p><p>Додатково Верифіковані підписники ще можуть завантажити за окрему плату вибрані фоторепродукції у високій якості (до 700кБ). Плату за кожну фоторепродукцію встановлюють власники колекцій та фоторепродукцій (в разі продажу їхніх фоторепродукцій вони цю плату отримують від ГО «Кровець» на основі звітів платформи КРОВЕЦЬ).</p><p>Наразі весь цифровий контент (фоторепродукції), який є на сайті станом на травень 2025, є власністю засновників ГО «Кровець», і всі надходження з продажу їхнього власного контенту йдуть на підтримку діяльності онлайн-музею та на сприяння оцифруванню інших колекцій.</p><p><strong>Оплачені і завантажені фоторепродукції у високій якості (до 700кБ) можна використовувати виключно для особистого використання, тобто не для публічного та або комерційного використання. Для публічного та або комерційного використання потрібно брати окремий письмовий дозвіл у власників прав (і окремо погоджувати плату за це).</strong></p><p>Ми надіємось, що <strong>підписка</strong> <a href="https://krovets.ua/register">[22]</a> та продаж контенту дозволятимуть нам утримувати сайт, а іншим музеям та колекціонерам — відшкодовувати хоча б частину своїх витрат на оцифрування їхніх колекцій.</p><p><strong>Оператор сайту — ГО «Кровець» — не має інших джерел фінансування, окрім підписки і продажу контенту.</strong></p><h3><strong>17.</strong> <strong>ВИТВОРИ — платформа для продажу кастомізованої музейної сувенірки та міжбрендових колаборацій</strong></h3><p>Ми дуже добре знаємо наскільки (традиційне) мистецтво зачаровує і зваблює: на будь-якій гарній виставці хочеться надивитись, ще й «набрати з собою на пам’ять» побільше приємних вражень!</p><p>Функцію такого «збереження приємних вражень від мистецтва» виконує музейна сувенірна продукція, чи як зараз часом кажуть —<em> “мєрч”</em>, або — “<strong>крам</strong>”. Ми вже всі звикли, що десь на виході з музею чи виставки можна купити альбом, календар, екоторбу, худі чи бодай набір листівок з ілюстраціями експонатів з виставки.</p><p>Працюючи над оновленою версією онлайн-музею КРОВЕЦЬ, ми заодно переосмислювали «традиційну музейну сувенірку» і в результаті створили <a href="https://vytvory.ua/uk/constructor">платформу <strong>ВИТВОРИ</strong></a>.</p><p>Vytvory.ua — це онлайн-платформа, де не лише можна замовити репліку експонатів, а також можна спів-творити з талановитими майстринями минулого, тобто складати свої власні, неповторні комбінації з автентичних орнаментів. Для цього ми вбудували в онлайн-конструктор згадуваний вище <strong>принцип варіативності у наслідуванні зразка/стилю </strong>і отримали інструмент кастомізації, який дозволяє не тільки відтворювати автентичні орнаменти, взяті з експонатів з онлайн-музею КРОВЕЦЬ (в онлайн-конструкторі ВИТВОРИ у кожного орнаменту є посилання на онлайн-музей КРОВЕЦЬ — на експонат, з якого ми той орнамент взяли), а й досягати тої <strong>«варіативності і подібності водночас»</strong>, що є одною з визначних ознак традиційного мистецтва України.</p><p>Поки ми маємо лише онлайн-конструктор сорочок, але інші види продукції вже на підході.</p><p><strong>Для брендів і бізнесу платформа ВИТВОРИ пропонує чудові можливості для співпраці, колаборацій та брендування продукції. І всі ці можливості для монетизації і заробітку через платформу ВИТВОРИ можуть стати доступними і для всіх музеїв та колекціонерів, які оприлюднюють свої колекції в онлайн-музеї КРОВЕЦЬ.</strong></p><p>Власникам колекцій, які оприлюднили свої колекції на сайті КРОВЕЦЬ, ми даємо можливість отримати плату за використання їхніх експонатів, коли за їхнім дозволом ми робимо схеми вишивки з їхніх експонатів та робимо їх доступними у онлайн-конструкторах платформи ВИТВОРИ.</p><p><strong>Щоразу як в онлайн-конструкторі замовлятимуть сорочку (чи інший виріб), вишитий за схемою із сорочки колекціонера чи музею — колекціонер чи музей отримуватиме за це плату.</strong></p><p>Такий спосіб монетизації, по-перше, масштабується — з однієї стародавньої сорочки можна зробити схему і відшити її в багатьох одиницях продукції і багатьох продуктах. По-друге, таке використання культурної спадщини є цілком безконтактним, тобто нічим не шкодить давнім артефактам, натомість сприяє їх популяризації у цивілізований спосіб — дає їм справжнє друге життя!</p><h3><strong>18.</strong> <strong>EUROPEANA</strong></h3><p>В 2015 році ми одними з перших в Україні приєдналися до міжнародної музейної мережі Europeana. На час приєднання левова частина експонатів з України, оприлюднена на Europeana — це були наші експонати, а в перші тижні повномасштабного вторгнення саме наші експонати були найбільш відвідуваними в усій Europeana!</p><p>В 2024 наші експонати в Europeana деактивували, бо за умовами нашого договору з платформою мало бути активне посилання на оригінальний музейний сайт, а наш сайт був зламаний.</p><p>16 грудня 2025 ми оновили нашу присутність на Europeana для всіх 3840 наших експонатів. Відтак, станом на грудень 2025 року, <a href="https://metis-publish-portal.eanadev.org/en/search?query=edm_datasetName%3A1413_%2A">73% (3840 із 5270) експонатів долучених до Europeana з України, були долучені нами</a>. Ми маємо діючий договір з Europeana і плануємо робити регулярні завантаження контенту з нашого сайту на Europeana.</p><p>Для музеїв та колекціонерів це тепер стає доступним способом оприлюднити свої колекції на провідній міжмузейній платформі Europeana.</p><p><strong>Приєднання колекцій — це дуже тривалий і недешевий процес, ми ж можемо давати музеям і колекціонерам можливість доєднатися до провідної музейної мережі цілком безкоштовно (для цього треба дотримуватися нашого Стандарту оцифрування та Умов оприлюднення колекцій).</strong></p><p>Оприлюднення своєї колекції на <a href="https://metis-publish-portal.eanadev.org/en/search?query=edm_datasetName%3A1413_%2A">Europeana </a>— це введення своїх експонатів у міжнародний науковий та публічний обіг, це як отримання закордонного паспорту. Без такого оприлюднення колекція буде культурним надбанням України, але не Світу.</p><h3><strong>19.</strong> <strong>Колір нестримної й вічної творчості</strong></h3><p>На завершення кілька слів про нашу айдентику.</p><p><strong>Використане у нашій назві слово «Кровець» </strong><a href="https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24865-krovec.html#show_point"><strong>[31]</strong></a><strong> ніби створене для позначення чогось збереженого, розкішного і надійно прихованого до свого часу.</strong></p><p>Первісна версія Логотипу «Кровець» <a href="https://krovets.ua/collections/2">[32]</a> — створена на основі фрагменту орнаменту з <strong>житомирської запаски</strong> <a href="https://krovets.ua/item/kro-1062">[33]</a>.</p><p>Оновлений варіант логотипу став результатом «спрощення до основи, до самого осердя» первісного логотипу.</p><p><strong>Оновлений логотип КРОВЕЦЬ символізує коштовний діамант-самородок — шедевр народної творчої стихії.</strong></p><p>Цей діамант-самородок — чудовий, але в такому вигляді самородок важко використати (пам’ятаймо, що одягання експонатів заборонене)…</p><p>Бі Бі Кінг казав, що джаз — це блюз, який отримав університетську освіту, так і у нас, ВИТВОРИ — це сучасна технологічна онлайн-платформа, яка варіативно відтворює автентичні шедеври традиційного мистецтва, надає їм користувабельності в сучасному контексті й надається до кастомізації та масштабування. ВИТВОРИ — це творче, сучасне і безпечне переосмислення та обрамлення культурної спадщини, це відновлення старовинних шедеврів народної творчості у сучасному контексті, що надає справжнє, без лапок, нове життя нашим традиціям.</p><p><strong>Логотип «Витвори» символізує діамант народної творчості у елегантній сучасній оправі — самородок народної творчості, огранений і готовий до сучасного використання.</strong></p><p><strong>Використаний в логотипі «Кровець» шрифт NAMU</strong> — це теж про тяглість і взорування, адже Національний художній музей України у будівлі архітектора Городецького це найдавніший професійний столичний музей, заснований і пов’язаний із першорядними музейними діячами: Біляшівським М.Ф., Хвойкою В.В., Щербаківським Д.М., Ханенками Б.І. та В.Н., Терещенком О.М., Ернстом Ф.Л., Козловською В.Є., Мощенко К.В., Кричевським В.Г., Олешею О.Г., Болсуновським К.В., Середою А.Х., Красицьким Ф.С., Жолтовським П.М., Таранушенко С.А. (і це лише найвидатніші із найранніших) та цілою низкою інших. Це та відправна точка українського професійного музейництва, ідейними спадкоємцями якого ми почуваємо обов’язок бути.<br> <br> Ну і, нарешті, <strong>колір логотипу «Кровець» (і «Витвори») — червоний</strong>, це…</p><p>Ні, це не той <em>“червоний”</em>, із немов насильно підселеним до нього <em>“чорним”</em> із пісні на слова Павличка 1964 року!</p><p>Як можна було добровільно, і без самоцензури (глибоко врослого в нас совка), зримувати <em>“любов”</em> до <em>“журба”</em> — вони ж у поєднанні стають сумною приреченістю на безпросвітну тугу без жодного натяку навіть на по-совєцьки “світле” майбутнє?!!<br> <br> Наш червоний — це колір “<em>України войовничої, і України нестримно й вічно творчої</em>”, колір, яким просякнутий один з найяскравіших здобутків “наших двадцятих” та, без перебільшення, найгеніальніший твір Аркадія Любченка “Вертеп” (1929).</p><p><strong>Наш червоний — це “<em>колір нестримних палахтінь</em>”, колір “<em>нестримної й вічної творчости</em>”!</strong></p><h3><strong>ПІСЛЯМОВА</strong></h3><p>Цей довгочит постав з багатьох різних дописів, технічних завдань, storybrand-ів тощо, і мав умістити буквально «все» про КРОВЕЦЬ (перший варіант назви був <em>«Платформа КРОВЕЦЬ, і </em><strong><em>все</em></strong><em> що про неї варто знати»</em>. Та якщо вмістити геть все, то це виснажуватиме читачів перфекціоністичними деталізаціями і обґрунтуваннями, тож сюди ввійшло все найкритичніше.</p><p>Такою відвертістю ми беззастережно розкриваємо і пояснюємо все — від високості до начинки, — оприявнюємо невидиме оку закулісся і робимо це свідомо і щиро: любим друзям — на втіху, шановним ворогам — на заздрість, мудрим людям — для уникнення наших помилок і продовження «з нашого місця».</p><p>А ще, тому, що для всіх нас — це:</p><p>НАША КРАЇНА,</p><p>НАША СПАДЩИНА,</p><p>НАШ КРОВЕЦЬ!</p><p>(с) Кровець</p><p>Жодна частина з цієї публікації не може використовуватися без дозволу авторів</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=a26bcc860312" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Нова сторінка…]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-71f55ab099f7?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/71f55ab099f7</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 03 Oct 2022 17:23:50 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2025-05-21T11:26:33.441Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Поки ми <a href="https://krovets.ua/">працюємо над новим сайтом КРОВЕЦЬ</a>, раді повідомити про наш новий проєкт — онлайн конструктор сорочок ВИТВОРИ vytvory.ua</p><p>А це сорочки, репліки яких ви можете замовити через ВИТВОРИ:</p><h3><strong>Застереження щодо використання фоторепродукцій</strong></h3><h4><strong>НЕ ДЛЯ НАВЧАННЯ ШІ: жодним чином не обмежуючи виключні права автора за авторським правом, будь-яке використання опублікованих тут фоторепродукцій для «навчання» технологій генеративного штучного інтелекту (ШІ) для генерування будь-якого контенту прямо заборонено. Автор зберігає за собою всі права на ліцензійне використання цієї роботи для генеративного навчання ШІ та розробки мовних моделей машинного навчання.</strong></h4><h3>Волинське полісся</h3><p>D1</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/900/1*P1UrJIalJSMM_RUQePUQrw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/948/1*mqc7Z9MROAzLhcZVi8xajA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/948/1*sA12iDCUxtN3exm-uBE1xA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/902/1*v0MrM8ZMh1vsspC5Jc-g9w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/950/1*ZeIAzHsGx6La4BCSyv-I-Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1006/1*fIU8BehAXBVbHtJN2_0eHQ.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*jcTr6uFhV8qJ7g3CY5_T4g.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*HtIqbwG0nlSzCzCb_iqhTw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>D3</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/950/1*gK9A3IDVJY4ZK8rE8tTQUQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*TiIv4h1M3IlZHnSoWIho2A.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*K6m3OumAaALOfqHVVXT0Pw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>D4</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/950/1*61VWl-FM_H1y1x41R5zOUQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VT66JTwBmOKMYfsMmTNC-Q.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Житомирське Полісся</h3><p>H1</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1002/1*JPS7XvmPBdMaY93HPa4sYw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*gxbRRs8_6p__Y5foM2qOfw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/980/1*djQoHizYFk7cVKKobZU7PA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/934/1*mRoLwU3Ehhb2X1euTrbA3Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/866/1*HrhW1Ul1kE11mKmKvDVRPA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*TYtLQEo95gyf2ZslZUf5QQ.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Новгород-Сіверське Полісся</h3><p>O1</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*uKTKTsLotvd4qs8R-bdcaQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*-CTolpZN8YFWOM4YAOMDAg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Yrbylhn-pGBO1oEhEu0Dsw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*hnRCZBOpag0ut2a4sft8Jw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/975/1*jvboIvyFE3YTbCMWemUijw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*cTblLUF6DnOrL1cxP31veg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/952/1*RWUYsYmVBpUcKH2D-OmkDA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*l0e8nmBSCyz9rXkngFiwGw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*BfGj7eFPXgizvV2yYwr9lQ.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Полтавщина</h3><p>S1</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*s7VO6IBDIj90KfsoDDE8dg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*RBr4TM8jh48qVHOkQeZMiA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*xUO2SkMxW38ebyzANXGj-w.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*47KLwpB1Ak9IfPZDyHqfFA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*BCw8ov4KMcFkmoj-Nrdnjg.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>S2</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1015/1*JfIz_zaKMYt8hYnSxjPOrQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*KCNUUfZKbn115XU9fga-nA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*8KJoCstZ4SlsIi0Fe9K-Eg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*rLKX_dAwiyD-Km1kcBypwg.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>S7</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*76_UentTmsmHKsW30G5Qvg.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Середнє Подніпров’я</h3><p>U1</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*x7HK7HvX3Z1yZ2WvckW2Pw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*dEXAYszKT2bV7sqhTRXKDw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*5gFuU4sFUUA5xW0_akaTJA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*yB912Ee9uqQi7LkPep9dLQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*S6ye36WKMhRTz0RV0xXhng.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*f_JqmD_X1iSI43hJYIRoUA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0rspCr05nZDEKtsony5X4Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Ss9E2PDeseZhT0FQU3xmMg.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*gDo_2lZxo8cgKb0GS2gaUw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*zHMdGL491oeSd8zoZ9DVCA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>U3</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1022/1*OVgCB8imcKWPZgDJALSkzg.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>U4</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*hVZUm_k56Rle-yorPeMDtw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>U5</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0PnUe4JNlNBbr0tE3I_ppQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*wdVXyF1-TfULiUe43WHZRg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*d3QzRbxTfs9gqYivfU-6Yw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1019/1*geumak2ZM0_WbQpLjN4PgA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*v7qHdDisEulm9mK54xkWAg.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Слобожанщина</h3><p>V1</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*fRD1f0c49iMyuLdArlaVqA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>V2</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*dfnJPoBTA7Fj2bdUZRvD0A.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>V4</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*vqeIAfneY94BrYDP1_JIUA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Сорочки зі Слобожанської колекції Національного музею народної архітектури та побуту України</h3><p>V6</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/698/1*NLFtWfyc5HWjMNa98xC_bA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/786/1*Qd2k_xO5SFr8Ewls1FiAwA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/807/1*_w3nkJ_0pbvmiAPurKfxzw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/751/1*CVKXZ6fYywN4NHEcIJlICw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>V7</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/922/1*eVI8_QHTlI97ehxQ6zIgoQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/922/1*Oqv1bQylqTNCYOiBcVmNuw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/774/1*wPQkS_Nar87IL3wq9vGt9A.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/846/1*CPuSAA_JMqteyku_fGLh8Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/922/1*dXaZSklOA8I-3NhSwbfEFQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/808/1*o0wU6q1eli1PNkdv9sYgtw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/684/1*5GqyuESYrvb9sRxZqj_XsA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/809/1*gFMPY8qsY8MULfk2W2xPKw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Східне Поділля</h3><p>W2</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*c9gVE38-xT8oEHsuzcLzaw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><h3>Чернігівське Полісся</h3><p>Y1</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*S4m6PmWRM7QYOv4n0IZ-mw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*ZprNUpsNa2vfTiCBA2JR1g.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*qctRpS-lWcE6oE8jaDcXFQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/989/1*t5nhdI2v5Fv9BLPddgumAQ.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>Y2</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*u1b5272dGC7R13dFkhmjPw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*qGHv1n6n08AOFhWkiqrtmg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*P3dEyX-liZULx_JwHc4HBA.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*NCxJtDcRxLp3Envzc03fDg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0DK0T1Pb6YExvHP8lYFp5g.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*UE1ISs0lgxTOyOR6P7ucZw.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*cPaPtbrTbCfcgb51pnhFUA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*PB-NQOjCoplXEAgO-WWTaA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/992/1*Zkjp4DNLXzPq7H6zpL6olg.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><p>Y9</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Tt9d0zX120lC7IXZfALcaQ.jpeg" /><figcaption><strong>NO AI TRAINING:</strong> Without in any way limiting the author’s exclusive rights under copyright, any use of this publication to “train” generative artificial intelligence (AI) technologies to generate any content is expressly prohibited. The author reserves all rights to license uses of this work for generative AI training and development of machine learning language models.</figcaption></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=71f55ab099f7" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[КРОВЕЦЬ Річний Звіт 2019]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-2019-62bfcd7ff5a?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/62bfcd7ff5a</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 03 Feb 2020 11:59:02 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2025-05-21T11:23:40.598Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*3jdFyplHmDouD4NLewL4gQ.jpeg" /></figure><h3><strong>Слово від укладачів</strong></h3><p>На Покрову, 14 жовтня 2019, сайту krovets.com.ua виповнилося п’ять років! Аби бути точним, сайту мало б виповнитись п’ять років, якби його не зруйнувала хакерська атака у травні 2019.</p><p><strong>[UPD 20–04–2025: оновлений сайт онлайн-музею - </strong><a href="https://krovets.ua/"><strong>krovets.ua</strong></a><strong>]</strong></p><p>Тимчасова недоступність сайту не означає, що ми сидимо склавши руки — поки триває розробка нового вдосконаленого ресурсу, ми продовжуємо оцифровувати експонати, а також намагаємось бути вірними традиції підзвітності користувачам сайту.</p><p>Необхідність відновлювати, а вірніше розробляти новий вдосконалений сайт стала для нас гарною нагодою переосмислити нашу місію та користь, яку ми намагаємось створювати для різних груп користувачів.</p><p>В далекому 2014 ми розробляли сайт для оприлюднення лише експонатів зі своєї власної колекції, згодом ми вирішили, що варто оцифровувати й інші колекції, відтак первинною метою проекту КРОВЕЦЬ було <strong>«зберегти, оцифрувати і оприлюднити всі шедеври народного мистецтва, котрі знаходяться у приватному володінні».</strong></p><p>Вивчаючи впродовж 5-ти років користувачів сайту та їхні потреби, ми зрозуміли, що саме лише оприлюднення експонатів не задовольняє всіх потреб усіх груп користувачів. Ми застосували «принцип 5-ти чому» аби визначити справжні причини, чому людям потрібні оцифровані експонати з приватних збірок, і, відповідно, чому користувачі мали б користуватися нашим сайтом.</p><p>З допомогою Наталки Лещенко та Насті Панкової ми визначили такі узагальнені групи користувачів сайту:</p><blockquote>· <strong>Професійні музейники, етнографи, антропологи, фольклористи, реконструктори, краєзнавці, майбутні професіонали: кафедри етнології, культурології, фольклористики, власники приватних колекцій</strong> — хочуть мати доступ до бази експонатів з приватних колекцій з надійною атрибуцією та стандартизованим науковим описом;</blockquote><blockquote>· <strong>Поціновувачі народного мистецтва, вишивальниці, майстри hand-made</strong> — хочуть розуміти спільні ознаки, притаманні мистецтву окремих регіонів або осередків, а також рідкісні особливості експонатів та мати доступ до бази зразків для наслідування і вивчення;</blockquote><blockquote>· <strong>Костюмери кіно та телебачення, письменники, журналісти</strong> — хочуть мати надійне джерело історичних впізнавано-репрезентативних зразків одягу та предметів побуту для різних регіонів та часових поясів для відтворення у своїх творах достовірної естетичної атмосфери часу і місця.</blockquote><p>Потреби у цих груп користувачів досить різні: одним потрібні узагальнені дані щодо певної категорії та певного регіону — так би мовити «вид з висоти пташиного польоту», іншим навпаки потрібен деталізований контент у високій якості для можливості відтворення унікальних стародавніх зразків, ще іншим потрібен інструмент фахового аналізу та наукового дослідження.</p><p>В новій версії сайту ми прагнемо адресувати потреби ширшого кола користувачів, а також надіємось задовольняти потреби користувачів якісніше і ефективніше.</p><p>В світлі цих оновлень, ми сформулювали оновлену місію платформи КРОВЕЦЬ.</p><blockquote><strong>Онлайн-музей українського народного мистецтва КРОВЕЦЬ — це новітня платформа оприлюднення зразків народного мистецтва, котрі знаходяться у приватному володінні, що надає різним категоріям користувачів упорядковану, достовірну інформацію про експонати, яку ці користувачі потребують для формування цілісного уявлення про те, які саме ознаки кожної категорії народного мистецтва у певному етнорегіоні в певний часовий проміжок були типовими і характерним, а які були радше винятками з правила, надає можливості для аналізу даних та містить якнайширшу бібліотеку деталізованих високоякісних ілюстрацій для поглибленого вивчення та відтворення технік.</strong></blockquote><p>Яким чином все це працюватиме — буде видно на нашому оновленому сайті, про деякі особливості розповідаємо в розділі «Реліз нового сайту» Річного Звіту 2019.</p><p>Насамкінець, <a href="https://krovets.medium.com/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-%D0%B7%D0%B0-2018-%D1%80%D1%96%D0%BA-4e2025763a30">попередні річні звіти</a> ми складали станом на 14 жовтня — день заснування сайту, проте, враховуючи плановані нововведення, ми мусимо синхронізувати звітні дати, зробивши їх більш прийнятними і такими, що надають для порівняння зі звітами інших подібних до нашого закладів.</p><p>Отже, пропонуємо Річний Звіт за рік, що закінчився 31 грудня 2019 року, включно із всіма даними за попередні періоди.</p><h3><strong>Основа представлення</strong></h3><p>Оскільки ані міжнародних, ані Українських стандартів звітування, обов’язкових для платформ оприлюднення експонатів (недержавних інтернет-музеїв), не існує, то ми дотримуємося всіх раніше використовуваних підходів щодо розкриття та формату звітування, єдина зміна порівняно з попередніми періодами — це зміна звітної дати з 14 жовтня на 31 грудня.</p><p>Річний звіт покликаний служити головній меті :</p><blockquote><strong><em>Мета річного звіту — надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про діяльності сайту krovets.com.ua у 2019 році в усіх суттєвих аспектах.</em></strong></blockquote><p>Людською мовою це означає, що звіт має надавати якнайточнішу доступну інформацію про все суттєве, що стосується сайту, і що можна більш-менш точно виміряти.</p><p>Задля зручності користувачів звіт складений у форматі, подібному до річного звіту за 2018 рік, зокрема, в таблицях із кількісними параметрами за змоги надається порівняльна інформація за попередні періоди.</p><p>Всі кількісні показники наведені у річному звіті за 2019 рік вимірювалися та розраховувалися за допомогою тих самих програм, формул, підходів і припущень, що й показники минулого року.</p><p>Основні джерела кількісних показників:</p><blockquote>· Реєстр обліку експонатів КРОВЕЦЬ</blockquote><blockquote>· Реєстри інших приватних колекцій (лише в стосунку до тих експонатів, які були завантажені на сайт КРОВЦЬ)</blockquote><blockquote>· Звіти сайту КРОВЕЦЬ</blockquote><blockquote>· Google analytics</blockquote><blockquote>· HotLog</blockquote><h3><strong>Коротко про все</strong></h3><p>Поступ у досягненні мети платформи КРОВЕЦЬ ми вимірюємо за такими ключовими параметрами:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*6utEdDYmPk5mhgXkRv3cfQ.jpeg" /></figure><p>Головні параметри, на які ми маємо безпосередній вплив — це кількість оприлюднених на сайті:</p><blockquote>· <strong>експонатів</strong></blockquote><blockquote>· <strong>зображень</strong></blockquote><p>Вони залежать виключно від нашої працьовитості і потребують найзначніших зусиль.</p><p>Інші параметри під нашим безпосереднім впливом — це кількість оприлюднених на сайті:</p><blockquote>· <strong>колекцій</strong></blockquote><blockquote>· <strong>імен творців</strong></blockquote><blockquote>· <strong>термінів у словничку</strong></blockquote><blockquote>· <strong>новин</strong></blockquote><blockquote>· <strong>відео</strong></blockquote><blockquote>· <strong>публікації</strong></blockquote><p>Вони теж важливі, але потребують значно менших зусиль, більшість з них взагалі генеруються автоматично при завантаженні нових експонатів.</p><p>Ключові показники ефективності нашого сайту — це кількість:</p><blockquote>· <strong>відвідувачів</strong></blockquote><blockquote>· <strong>переглядів</strong></blockquote><p>Ці показники ілюструють міру зацікавленості користувачів сайтом як таким, та вимірюють корисність чи потрібність контенту сайту. Звичайно, ці показники опосередковано залежать і від наших зусиль, особливо від кількості експонатів та зображень на сайті, але можуть суттєво змінюватися від низки інших чинників — наших публікацій у соціальних мережах, публікацій про наш ресурс у ЗМІ, свят, днів тижня тощо.</p><p><strong>Іншими словами, кількість відвідувачів та переглядів — це доречні, достовірні та об’єктивні мірила наших популяризаторських зусиль.</strong></p><p>Кожен із цих десяти основних параметрів можна точно виміряти в абсолютних величинах (в одиницях), проте для інтерпретації та пояснення ми будемо використовувати ще й відносні показники — коефіцієнти, співвідношення основних параметрів один до одного.</p><p>Джерелом всіх основних показників є: сам сайт (електронний реєстр експонатів) та лічильник відвідуваності сайту.</p><h3><strong>Детальніший погляд</strong></h3><h4><strong>Експонати і зображення</strong></h4><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/645/1*I9SWaJXbCJTUlXMOkmRP6Q.jpeg" /></figure><p>За 2019 рік ми оприлюднили на сайті трохи менше експонатів, ніж за 2018, та відповідно, завантажили на сайт менше зображень, ніж у 2018 році.</p><p>Станом на 31 грудня 2019 загальна кількість експонатів на сайті складала 3 590 одиниць (це понад 90% від загальної кількості експонатів у нашій етнографічній колекції), а загальна кількість зображень складала 37 789 одиниць.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*TQL4dn4ctHiDumKsto63eg.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т2</strong> ілюструє щорічний приріст експонатів за категоріями.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*KMwFY5Vu7vbaRwY0V8bPVw.jpeg" /></figure><p>Діаграма <strong>D2</strong> показує кількість експонатів за регіоном походження та за рейтингом достовірності.</p><p>Висота кожного стовпчика — це кількість експонатів з певного регіону, а кольором позначена надійність атрибуції (зеленим надійна, помаранчевим менш надійна). Таким чином можна оцінити міру точності атрибуції всіх наших експонатів.</p><p>Ця діаграма гарно ілюструє для чого потрібно якісно документувати походження експонатів. На початку нашої збиральницької діяльності ми усвідомлювали важливість документування атрибуції, але часто занотовували лише регіон походження або область (більшість продавців не завдавали собі клопоту розповідати нам з якого району і села походять артефакти, а ми не особливо журилися відмовою). Наслідки недосконалого документування можна оцінити — це помаранчеві верхівки стовпчиків.</p><p>Джерелом інформації щодо атрибуції експонатів, яка оприлюднюється на сайті, є наші первинні зошити надходжень (з 2007 року до сьогоднішнього дня), в яких ми записуємо інформацію про наші надходження зі слів продавців (у випадку придбання на антикварному), або зі слів першовласників (в експедиціях).</p><p>Коли атрибуція не була задокументована вчасно (під час придбання), то встановити її «заднім числом» можна хіба за “припущенням на основі досвіду” (власного або якихось польових збирачів), або “припущенням за аналогією з іншими зразками” (на основі подібності ознак з експонатами, котрі мають точнішу атрибуцію).</p><p>Оскільки ми є колекціонерами, а не етнографами, ми не маємо достатнього фаху для атрибуції «за власним досвідом» (тому ми такій атрибуції присвоюємо найнижчий рейтинг — R6), а для атрибуції «за аналогією» потрібне надійне джерело експонатів з високою точністю атрибуції (про яке лишається лише мріяти), тому ми мусимо здебільшого покладатися на “інформацію з других рук” (свідчення продавців).</p><p>Радимо всім колекціонерам ретельно документувати всю наявну інформацію про походження експонатів, не відкладаючи це на колись.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*56kcoFLePLy7WVOZX3Mt3A.jpeg" /></figure><p>Діаграма <strong>D3</strong> ілюструє помісячну динаміку наповнення сайту експонатами (в одиницях).</p><p>Верхня лінія графіка — це загальна кількість експонатів на сайті у певний місяць, а кольорами позначені окремі категорії. За цією діаграмою можна оцінити питому вагу окремої категорії у загальній кількості експонатів.</p><p>А ще з цієї діаграми можна прочитати деякі наші секрети, зокрема, наш підхід до послідовності оцифрування. Як бачите, ми почали з найпростішого — ще до відкриття сайту ми відсканували майже всі наші світлини та сфотографували майже всі народні ікони та килими (по одному зображенню на один експонат). Далі ми йшли від простішого (народні картини) до складнішого (поясний одяг, стегновий одяг) намагаючись оцифровувати повністю цілі категорії. Це дуже зручно, адже, фотографуючи експонати з однієї категорії, «набивається рука», виходить швидше і якісніше. Оцифрування кожної нової категорії потребувало вироблення підходу (скільки зображень потрібно для кожного експонату, в яких ракурсах фотографувати, як виставляти світло…), але завдяки поступовому нарощенню складності ми не мусили ламати собі голову, а лише кожен раз трошки вдосконалювали попередній підхід. Наприклад, досвід оцифрування плоских предметів (килими, рушники, запаски) ми використали для оцифрування фрагментів об’ємних експонатів. А об’ємні експонати (що потребують зйомки на манекенах) ми теж почали з найпростішого — із фотографування кептарів…</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*7xwIoPTUoEOaa97LySQEDg.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т3</strong> ілюструє щорічний приріст зображень за категоріями.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*msxHqRfZ9cIY33aER77HKQ.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т4</strong> показує середню кількість зображень на один експонат за категоріями. З діаграми видно, що наш підхід до кількості зображень, необхідних для документування одного експонату, змінювався під впливом досвіду.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*tlDGFzFCdFjemPA2UchvvA.jpeg" /></figure><p>Діаграма <strong>D4</strong> ілюструє помісячну динаміку наповнення сайту зображеннями (в одиницях).</p><p>Верхня лінія графіка — це загальна кількість зображень на сайті станом на певний місяць, а кольорами позначені окремі категорії.</p><p>Зверніть увагу, що за динамікою завантаження експонатів (таблиця <strong>Т2 </strong>та діаграма <strong>D3</strong>) складається враження, ніби в перші роки ми працювали активніше (завантажили на сайт більше експонатів).</p><p>Проте, варто поглянути на динаміку завантаження зображень (таблиця <strong>Т3 </strong>та діаграма <strong>D4)</strong>, як прояснюється, що найактивніше ми працювали саме у 2017, 2018 та 2019 роках, завантажили більше зображень ніж у 2015 та 2016).</p><h4><strong>Відвідувачі та перегляди</strong></h4><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*7v9l8oz3eN_X_TlG6gXhrA.jpeg" /></figure><p>У 2019 році наш сайт відвідало значно менше відвідувачів, ніж у 2018 році, оскільки більшу половину року сайт не працював через хакерську атаку в середині травня 2019р.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*MFWd7mtTLmfoA_VktDcieA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*G5FbrYwZNKmZWVa3TxkYOA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Nu3zyLwHX6L1397W25-k2w.jpeg" /></figure><p>Цікаво, що попри ріст у загальній кількості переглядів, середня кількість переглядів на один експонат та на одне зображення сповільнили темпи росту.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*3w8YZeDTXTjf_-wRN4CxAQ.jpeg" /></figure><p>Подібна динаміка спостерігається і з середньою кількістю відвідувачів на один експонат і на одне зображення.</p><p>Це наштовхує на думку, що кількість додаткових експонатів понад певний рівень стає не настільки важливою для відвідувачів. Тобто, для частини користувачів, аби отримати уявлення про, скажімо, натільний одяг Полтавщини, не потрібно переглядати аж 60 зразків, а цілком досить і меншої кількості експонатів.</p><p>Аналогічно можна припустити, що і кількість зображень на один експонат понад певну кількість стає надмірною, тому частина користувачів не переглядає всіх зображень.</p><p>Така уявна відносна надмірність може здаватися невиправданою, особливо з огляду на те, що у нашому мережевому атласі народного мистецтва досі є значна кількість категорій ледве представлених, або взагалі не представлених експонатами. В такій ситуації заповнення «білих плям» видається раціональнішою опцією, аніж додавання додаткових експонатів до і так гарно репрезентованих категорій.</p><p>Але, по-перше, такому заповненню лакун на практиці заважає відсутність (або рідкісність) самих експонатів — деякі регіони є відверто «бідними» на експонати і відшукати там щось варте оприлюднення дуже складно.</p><p>По-друге, в тривалій перспективі, велика кількість експонатів у кожній категорії, така собі «етно-big-data», дозволить виконувати різноманітні дослідження, які нині або неможливо навіть уявити, або ж вони потребують величезних зусиль (наприклад, синтезування точнішої етномапи).</p><h3><strong>Колекції</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Yx5TN1_fWjdQklD3NEisvg.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т5</strong> показує експонати в розрізі колекцій та категорій.</p><p>Протягом 2019 року до нас не долучалися нові колекції, оскільки більшу частину року сайт не функціонував.</p><p>Неспішне приєднання колекцій має пояснення — це фрагментарне оцифрування інших колекцій зробили не їхні власники, а ми (вкравши трохи часу у оцифрування власної збірки), тому і кількість долучених до сайту колекцій і кількість експонатів у них є надто скромною (ми намагалися вибирати найцікавіші на наш погляд експонати із тих колекцій).</p><p>Оцифрування колекцій вимагає часу і зусиль, і ми раді, що така робота триває, нам відомо про колекціонерів, які активно працюють над оцифруванням своїх збірок.</p><h3><strong>Творці</strong></h3><p>Попри те, що за 2019 рік ми встановили імена 24-х авторів/авторок експонатів, на жаль, ситуація з документуванням імен залишає бажати кращого. Наразі ми встановили імена авторів лише 6% наших експонатів.</p><p>В широкому сенсі це є ознакою нашого колективного невігластва та неповаги яко сучасників до наших минулих поколінь, до всіх тих «невідомих» творців, адже всі витвори народного мистецтва були створені конкретними людьми, проте ми не спромоглися зберегти їхні імена для нащадків.</p><h3><strong>Крої</strong></h3><p>У 2019 році ми описали 92 нові крої. Така порівняно невелика кількість унікальних кроїв пояснюється тим, що чим більше було описано кроїв, тим менше залишається неописаних.</p><h3><strong>Публікації</strong></h3><p>Формально у 2019 році ми не зробили жодної публікації, проте враховуючи зміну звітної дати, у минулорічний звіт не ввійшло три публікації</p><blockquote>1. <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%94-pr-%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8E-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2-c4490a699439">КРОВЕЦЬ шукає PR-агенцію та авторів</a></blockquote><blockquote>2. <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-%D0%B7%D0%B0-2018-%D1%80%D1%96%D0%BA-4e2025763a30">КРОВЕЦЬ Річний звіт 2018</a></blockquote><blockquote>3. <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96-40aea9a42472">Полтавські сорочки, які вони насправді?</a></blockquote><p>Зі всіх цих публікацій варто виділити останню, яка, по суті, є випробовуванням формату аналітики, який ми плануємо застосовувати для всіх категорій експонатів на оновленому сайті.</p><h3><strong>«Ціна» зусиль</strong></h3><p>На жаль досі трапляються поодинокі користувачі, котрі не завдають собі клопоту з’ясовувати, що ми віртуальний музей, а не магазин, і запитують: «яка ціна?»…</p><p>Ми вимірюємо «ціну» наших зусиль у абсолютних величинах (годинах і днях):</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*NoGkYgoPolDdbGaHujdvTw.jpeg" /></figure><p>На основі цих даних можна планувати процес оцифрування , скільки часу і людей потрібно на оцифрування певної кількості експонатів.</p><p>Та чи можна якось інтерпретувати ці дані? Чи можна, скажімо, оцінити — багато це чи мало?</p><p>Поглянемо на це з точки зору мети, оголошеної на нашому сайті:</p><p><em>«ЧОМУ ми це робимо:Бо ми любимо! Любимо свою країну, любимо мистецтво</em></p><p><em>Віримо, що народне мистецтво України є вартісним джерелом натхнення</em></p><p><strong><em>Впевнені, що спільними зусиллями можемо зберегти, оцифрувати і оприлюднити всі шедеври народного мистецтва, котрі знаходяться у приватному володінні</em></strong><em>»</em></p><p>З цієї точки зору, як в абсолютних величинах (кількість годин і днів), так і у відносних (відсоток вихідних і святкових днів, витрачених на оцифрування), це не видається надмірною ціною для досягнення поставленої мети. Ба більше, це вселяє надію: якщо змогли ми, то зможуть й інші!</p><h3><strong>Подяки</strong></h3><p>Дякуємо вам за те, що були з нами всі ці роки!</p><p>Ваша підтримка, ваші перегляди, зауваження і коментарі є потужним джерелом для нашого натхнення, що живлять наш ентузіазм та завзятість!</p><h3><strong>Реліз нового сайту</strong></h3><p>Ми працюємо над оновленим сайтом, зокрема, вже майже закінчили веб-дизайн і скоро перейдемо до верстки.</p><p>Що чекатиме вас на новому сайті?</p><p>Попередній варіант КРОВЦЯ мав доволі «стандартний» дизайн, який з часом став відверто застарілим, тому для розробки веб-дизайну оновленого ресурсу ми залучили чудового дизайнера, який разом з нами передивився найкращі зразки музейних сайтів зі всього світу для того, аби новий КРОВЕЦЬ був не просто інформативним, а й зручнішим у користуванні та приємним для ока.</p><p>Окрім дизайну, ми працюємо над деталізацією та стандартизацією бази даних, зокрема, над тезаурусами, саме це дасть можливість робити впорядкований аналіз ознак для кожної категорії експонатів.</p><p>Також ми не перестаємо оцифровувати нашу збірку, зокрема, поки сайт не працював, ми оцифрували сорочки (майже 1200 вже повністю оцифровані і лише 150 нам лишилося). Також ми робили додаткові фото — на оновленому сайті ви зможете переглянути додаткові зображення фрагментів килимів (5–12 для кожного килима).</p><p>Питання, яке, напевно хвилює найбільше — коли ж нарешті запрацює оновлений КРОВЕЦЬ? Враховуючи перфекціонізм з яким ми та команда розробників підходимо до справи, та враховуючи, що ми все робимо або власними руками, або за власний рахунок, ми поки що не можемо спрогнозувати точну дату відкриття оновленого сайту, проте, щойно ми зможемо це зробити ми обов’язкова повідомимо про це Вас.</p><p>Дякуємо, що Ви з нами! До зустрічі на оновленому сайті!</p><p><strong>[UPD 20–04–2025: оновлений сайт онлайн-музею — </strong><a href="https://krovets.ua/"><strong>krovets.ua</strong></a><strong>]</strong></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=62bfcd7ff5a" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Полтавські сорочки, які вони насправді?]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96-40aea9a42472?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/40aea9a42472</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 21 Dec 2018 14:55:01 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2025-05-21T11:17:03.716Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*UeUZbZMXfmxQvfuBAJfBtw.jpeg" /></figure><p><strong>[UPD 20–04–2025: Ця публікація є “аналоговим” прототипом функціоналу, який на оновленому сайті онлайн-музею — </strong><a href="https://krovets.ua/"><strong>krovets.ua</strong></a><strong> вже є стандартним не лише для полтавських сорочок, а для всіх категорій всіх регіонів — див. розділ АНАЛІТИКА для </strong><a href="https://krovets.ua/categories/natilnii-odyag-1/19"><strong>Полтавські жіночі сорочки на оновленому сайті КРОВЕЦЬ</strong></a><strong>]</strong></p><p>В цій публікації аналізуємо Полтавські жіночі сорочки з сайту krovets.com.ua, аби визначити, які з їхніх ознак є найхарактернішими.</p><p>Ознаки розділено на групи: <strong>Достовірність атрибуції, Походження, Матеріали, Крій, Оздоблення,</strong> кожна з яких проілюстрована інфографікою, базованою на даних сайту КРОВЕЦЬ.</p><p>Сподіваємося, що цей допис допоможе вам збагнути, якими ж насправді були полтавські сорочки.</p><h3><strong>1. Достовірність атрибуції</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*85gGPlGxsMUYO0RUVnmbHw.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em>Ця діаграма показує наскільки точною є інформація про походження наших Полтавських сорочок: <strong>R1</strong> — точна, <strong>R6</strong> — ненадійна</figcaption></figure><h3><strong>2. Походження</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*wumW7TFqk6QWq1xdqmEFVQ.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong>Найбільш репрезентовані сорочками Миргородський, Роменський та Гадяцький райони</strong>, а для 64-х сорочок, відомо лише, що вони походять з Полтавської області</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*-pKjNnyvVdRHwkbJlfAjKQ.png" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць) Ця мапа показує кількість Полтавських сорочок, що походять з кожного району Полтавщини</em></figcaption></figure><h3><strong>3. Матеріали</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*C6trAWEqxWedLF7uj5TeOQ.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong>“Домоткане полотно” — це в переважній більшості випадків конопляне (</strong>а не лляне) полотно, зрозуміло, що, окрім полотна, для виготовлення всіх сорочок використовувалися ще нитки і гудзики</figcaption></figure><h3><strong>4. Крій</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*-DMyco8R8nMzR50KfuZW-w.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong>Найпопулярнішими були два крої: SRZ49 та SRZ60 </strong>— понад половина всіх Полтавських сорочок, оприлюднених на сайті, пошиті за цими двома кроями. Решту кроїв знаходьте у розділі КРОЇ</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*-ys1ki8MpLlq3RJ0SxhXLw.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong>Найпопулярнішими були уставкові сорочки з уставкою пришитою по пітканню, прямим зверху рукавом, пришитим до стану по основі (приклад такого крою SRZ49), а також з частково призібраним зверху рукавом (приклад такого крою — SRZ60)</strong>. Щоб переглянути всі крої, які відповідають цим ознакам, у розділі КРОЇ відфільтруйте відповідні опції у полях: “плечове зібрання” , “уставкова пришита до стану”, “рукав пришитий до стану” та “рукав верх”</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*dXENdho6lkGE1l91raCbWQ.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong><em>В усіх </em>Полтавських сорочках на нашому сайті комір (відкладний або стоячий) - відсутній</strong></figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*T6mBudTfnDUNhiapjRm0fA.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong><em>У більшості </em>Полтавських сорочок на нашому сайті манжетів нема</strong>, а навіть вузенькі манжети (шириною до 2-х см.) зустрічаються лише у 13% сорочок</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*4NUXjZPOnL2nohIHzT6qzw.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong><em>Більшість </em>Полтавських сорочок на нашому сайті — додільні, тобто довгі (трохи нижчі колін) і пошиті із суцільних полотнищ</strong>, десятина сорочок довгі, але зшиті із верхньої та нижньої половин, і лише 5 сорочок — короткі (до пояса)</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*6-ejGHhVThTlgt_NFg8PPA.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong><em>Більшість </em>Полтавських сорочок на нашому сайті — пошиті з трьох пілок полотна (ширина пілки трохи більше 40см.) </strong>і лише 15% сорочок пошиті з двох пілок (шириною понад 60см.)</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*OFJ8DW3eT3dcWyOdHU03HA.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong><em>У більшості </em>Полтавських сорочок на нашому сайті ластка ромбовидна</strong>, а у 12 сорочок ластки немає</figcaption></figure><h3><strong>5. Оздоблення</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VEBd3TFS6pHVlXGBfQk7uw.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong><em>При виготовленні всіх </em>Полтавських сорочок використовувались техніки: шиття і вишиття</strong>, також часто використовувалась техніка призбирування і рідше зубцювання</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*uU75IkShuL8bnJMWH9bwhw.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) При виготовленні </em>Полтавських сорочок використовувались чимало швів, зокрема, <strong>ми нарахували сорок технік вишивки, найпопулярнішими з яких були: лиштва, вирізування, мережка і хрестик. </strong>Переглянути сорочки, в яких використано ту чи іншу техніку вишивки можна через ПОШУК, ввівши в полі “Техніка” потрібну назву техніки. Варто зауважити, що порівняно з іншими описами, опис технік вишивок — це царина, в якій ми почуваємося не найвпевненіше (ми могли не внести у опис технік деякі шви, бо мали сумніви щодо правильної назви).</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*xqjnw0LPlwja8BimiSvs5w.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) При виготовленні </em>Полтавських сорочок<em> застосовувалось від трьох до тринадцяти, </em><strong><em>найчастіше - сім технік вишиття в одній сорочці</em></strong></figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*FKEa1ud8OV2NbAV-eymTHQ.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) При оздобленні </em>Полтавських сорочок <em>застосовувались: геометричні, рослинні та орнітоморфні (лебеді на подолці) узори, </em><strong><em>найчастіше — геометричні</em></strong></figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*zB0HqTBUVBOvTrj2_FhUrQ.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) При оздобленні </em>Полтавських сорочок застосовувались різні кольри, <strong>найпопулярнішою була вишивка “білим по білому” </strong>(з нею часто комбінувалися інші кольори, особливо світлі), також популярними були чорний і червоний, а ще на Полтавщині часом використовували доволі незвичайний колір індиго.</figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*uHyushaMZgq9ZZTGXPBOIQ.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) При оздобленні </em>Полтавських сорочок <em>застосовувалось від одного до п’яти різних кольорів, </em><strong><em>найчастіше один </em></strong><em>(так, це — білий по білому)</em></figcaption></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*CyGHOflx2TsSpqWqbyWhFQ.jpeg" /><figcaption><em>(в дужках показана — кількість одиниць, а на графіку — %) </em><strong><em>У більшості </em>Полтавських сорочок є подолка</strong></figcaption></figure><h3>Зауваги та застереження</h3><p>Мета цієї публікації — на основі значного масиву упорядкованих даних:</p><blockquote>· проілюструвати весь спектри можливих значень та ознак, які можна надійно виміряти, притаманних <strong>Полтавським жіночим сорочкам </strong>з нашого сайту</blockquote><blockquote>· обґрунтовано вивести переважні або домінуючі ознаки та властивості, притаманні цим зразкам</blockquote><p>Однією з умов для такого аналізу є наявність значної кількості зразків, належним чином описаних та задокументованих — ми нещодавно завантажили на сайт останню порцію жіночих сорочок з Полтавщини (зараз на сайті їх 157, це понад 90% від Полтавських сорочок у нашій збірці).</p><blockquote><strong>Цей наш аналіз ілюструє повну картину нашої збірки Полтавських сорочок, і лише якоюсь мірою може ілюструвати (всі) Полтавські сорочки початку ХХ століття, як такі.</strong></blockquote><p>Проте, для виведення надійних закономірностей та узагальнень щодо (всіх) Полтавських сорочок початку ХХ ст., в аналізі мала б використовуватися репрезентативна вибірка із загальної популяції.</p><p>Це означає, що мала б бути визначена величина популяції, а вибірка мала б відповідати розрахованим параметрам, серед яких головні — це кількість зразків та випадковий спосіб їхнього вибирання (ми ж набуваючи експонати керувалися не рівномірною репрезентацією «буденних» і «святкових» сорочок, та рівномірною репрезентацією всіх районів Полтавщини, а свідомо намагалися зібрати найцікавіші, на наш погляд, зразки).</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=40aea9a42472" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[КРОВЕЦЬ: Річний звіт за 2018 рік]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-%D0%B7%D0%B0-2018-%D1%80%D1%96%D0%BA-4e2025763a30?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/4e2025763a30</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 23 Oct 2018 12:44:39 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2025-05-21T11:04:56.597Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*5eviW6SYvitjkfNYafvR6g.jpeg" /></figure><h3><strong>Замість вступу</strong></h3><p>На Покрову, 14 жовтня 2018, нашому сайту <a href="https://krovets.com.ua/"><strong>krovets.com.ua</strong></a> виповнюється чотири роки!</p><p>[UPD 20–04–2025: оновоений онлайн-музей <a href="https://krovets.ua/">krovets.ua</a>]</p><p>Зазвичай річні звіти складають станом на 31 грудня, чи принаймні на якусь круглу дату, початок або кінець місяця, а також розпочинають розділом «Основа представлення», в якому ретельно прописують всі стандарти, правила, політики і припущення, на основі яких звіт складений.</p><p>Оскільки ані міжнародних, ані Українських стандартів звітування, обов’язкових для застосування приватними колекціями, не існує, то ми вважаємо, що маємо право дозволити собі і таку незвичайну звітну дату (що зробиш, коли сайт був заснований саме на Покрову), і трохи вільніший формат звітування. Але навіть попри такі спрощення і застереження, річний звіт покликаний служити головній меті :</p><blockquote><strong><em>Мета річного звіту — надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про діяльності сайту krovets.com.ua у 2018 році в усіх суттєвих аспектах.</em></strong></blockquote><p>Людською мовою це означає, що звіт має надавати якнайточнішу доступну інформацію про все суттєве, що стосується сайту, і що можна більш-менш точно виміряти.</p><p>Задля зручності користувачів, звіт складений у форматі, подібному до річного звіту за 2017 рік, зокрема, в таблицях із кількісними параметрами, за змоги надається порівняльна інформація за попередні періоди.</p><p>Всі кількісні показники наведені у річному звіті за 2018 рік вимірювалися та розраховувалися за допомогою тих самих програм, формул, підходів і припущень, що й показники минулого року.</p><p>Основні джерела кількісних показників:</p><blockquote>· Реєстр обліку експонатів КРОВЕЦЬ</blockquote><blockquote>· Реєстри інших приватних колекцій (лише в стосунку до тих експонатів, які були завантажені на сайт КРОВЕЦЬ)</blockquote><blockquote>· Звіти сайту КРОВЕЦЬ</blockquote><blockquote>· Google analytics</blockquote><blockquote>· HotLog</blockquote><h3><strong>Коротко про все</strong></h3><p>Мета проекту КРОВЕЦЬ <strong><em>«зберегти, оцифрувати і оприлюднити всі шедеври народного мистецтва, котрі знаходяться у приватному володінні»</em></strong>. Поступ у досягненні цієї мети ми вимірюємо за такими ключовими параметрами:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*koDItp24G2c60HXZmOnp3Q.jpeg" /></figure><p>Головні параметри, на які ми маємо безпосередній вплив — це кількість оприлюднених на сайті:</p><blockquote>· <strong>експонатів</strong></blockquote><blockquote>· <strong>зображень</strong></blockquote><p>Вони залежать виключно від нашої працьовитості й потребують найзначніших зусиль.</p><p>Інші параметри під нашим безпосереднім впливом — це кількість оприлюднених на сайті:</p><blockquote>· <strong>колекцій</strong></blockquote><blockquote>· <strong>імен творців</strong></blockquote><blockquote>· <strong>кроїв</strong></blockquote><blockquote>· <strong>термінів у словничку</strong></blockquote><blockquote>· <strong>новин</strong></blockquote><blockquote>· <strong>відео</strong></blockquote><blockquote>· <strong>публікацій</strong></blockquote><p>Вони теж важливі, але потребують значно менших зусиль, більшість з них взагалі генеруються автоматично при завантаженні нових експонатів.</p><p>Ключові показники ефективності нашого сайту — це кількість:</p><blockquote>· <strong>відвідувачів</strong></blockquote><blockquote>· <strong>переглядів</strong></blockquote><p>Ці показники ілюструють міру зацікавленості користувачів сайтом як таким та вимірюють корисність чи потрібність контенту сайту. Звичайно, ці показники опосередковано залежать і від наших зусиль, особливо від кількості експонатів та зображень на сайті, але можуть суттєво змінюватися від низки інших чинників, наших публікацій у соціальних мережах, публікацій про наш ресурс у ЗМІ, свят, днів тижня тощо.</p><blockquote><strong>Іншими словами, кількість відвідувачів та переглядів — це доречні, достовірні та об’єктивні мірила наших популяризаторських зусиль.</strong></blockquote><p>Кожен із цих основних параметрів можна точно виміряти в абсолютних величинах (в одиницях), проте для інтерпретації та пояснення ми будемо використовувати ще й відносні показники — коефіцієнти, співвідношення основних параметрів один до одного.</p><p>Джерелом всіх основних показників є: сам сайт (електронний реєстр експонатів) та лічильник відвідуваності сайту.</p><h3><strong>Детальніший погляд</strong></h3><h4><strong>Експонати і зображення</strong></h4><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*xyNV5ntgQhE-UoVGnkXcnA.jpeg" /></figure><p>За 2018 рік ми оприлюднили на сайті відчутно менше експонатів, ніж за 2017, та відповідно, завантажили на сайт менше зображень, ніж у 2017 році.</p><p>Таке зменшення завантажених експонатів і зображень викликане тим, що в 2018 році ми почали роботу над ще одним проектом, якому мусили приділити значну частину свого часу, доступного для соціальних проектів.</p><p>Станом на 14 жовтня 2018 загальна кількість експонатів на сайті складала 3 135 одиниць (це понад 77% від загальної кількості експонатів у нашій етнографічній колекції), а загальна кількість зображень складала 29 013 одиниць.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*4vNaGRjFdOdXCgaGCjZR-Q.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т2</strong> ілюструє щорічний приріст експонатів за категоріями.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*vCmLRZNJz6jYbLqMckkiBg.jpeg" /></figure><p>Діаграма <strong>D2</strong> показує кількість експонатів за регіоном походження та за рейтингом достовірності.</p><p>Висота кожного стовпчика — це кількість експонатів з певного регіону, а кольором позначена надійність атрибуції (зеленим надійна, помаранчевим менш надійна). Таким чином можна оцінити міру точності атрибуції всіх наших експонатів.</p><p>Ця діаграма гарно ілюструє для чого потрібно якісно документувати походження експонатів. На початку нашої збиральницької діяльності ми усвідомлювали важливість документування атрибуції, але часто занотовували лише регіон походження або область (більшість продавців не завдавали собі клопоту розповідати нам з якого району і села походять артефакти, а ми не особливо журилися відмовою). Наслідки недосконалого документування можна оцінити — це помаранчеві верхівки стовпчиків.</p><p>Джерелом інформації щодо атрибуції експонатів, яка оприлюднюється на сайті, є наші первинні зошити надходжень (з 2007 року до сьогоднішнього дня), в яких ми записуємо інформацію про наші надходження зі слів продавців (у випадку придбання на антикварному), або зі слів першовласників (в експедиціях).</p><p>Коли атрибуція не була задокументована вчасно (під час придбання), то встановити її «заднім числом» можна хіба за “припущенням на основі досвіду” (власного або якихось польових збирачів), або “припущенням за аналогією з іншими зразками” (на основі подібності ознак з експонатами, котрі мають точнішу атрибуцію).</p><p>Оскільки ми є колекціонерами, а не етнографами, ми не маємо достатнього фаху для атрибуції «за власним досвідом» (тому ми такій атрибуції присвоюємо найнижчий рейтинг — R6), а для атрибуції «за аналогією» потрібне надійне джерело експонатів з високою точністю атрибуції (про яке лишається лише мріяти), тому ми мусимо здебільшого покладатися на “інформацію з других рук” (свідчення продавців).</p><p>Радимо всім колекціонерам ретельно документувати всю наявну інформацію про походження експонатів, не відкладаючи це на колись.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*8rGlpmZKpDp7Eb2n3bwLeQ.jpeg" /></figure><p>Діаграма <strong>D3</strong> ілюструє помісячну динаміку наповнення сайту експонатами (в одиницях).</p><p>Верхня лінія графіка — це загальна кількість експонатів на сайті у певний місяць, а кольорами позначені окремі категорії. За цією діаграмою можна оцінити питому вагу окремої категорії у загальній кількості експонатів.</p><p>А ще, з цієї діаграми можна прочитати деякі наші секрети, зокрема, наш підхід до послідовності оцифрування. Як бачите, ми почали з найпростішого — ще до відкриття сайту ми відсканували майже всі наші світлини та сфотографували майже всі народні ікони та килими (по одному зображенню на один експонат). Далі ми йшли від простішого (народні картини) до складнішого (поясний одяг, стегновий одяг), намагаючись оцифровувати повністю цілі категорії. На практиці, це дуже зручно, адже, фотографуючи експонати з однієї категорії, «набивається рука», виходить швидше і якісніше. Оцифрування кожної нової категорія потребувало вироблення підходу (скільки зображень потрібно для кожного експонату, в яких ракурсах фотографувати, як виставляти світло…), але завдяки поступовому нарощенню складності ми не мусили ламати собі голову, а лише кожен раз трошки вдосконалювали попередній підхід. Наприклад, досвід оцифрування плоских предметів (килими, рушники, запаски) ми використали для оцифрування фрагментів об’ємних експонатів. А об’ємні експонати (що потребують зйомки на манекенах) ми теж почали з найпростішого — із фотографування кептарів…</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*kXb0FJNg8HUp0PTkdR9CbQ.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т3</strong> ілюструє щорічний приріст зображень за категоріями.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*1Uc5-h_jsES8RSUumaeXUg.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т4</strong> показує середню кількість зображень на один експонат за категоріями. З діаграми видно, наш підхід кількості зображень, необхідних для документування одного експонату, змінювався під впливом досвіду.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*r56YOhX8-By_X8owmBTIBA.jpeg" /></figure><p>Діаграма <strong>D4</strong> ілюструє помісячну динаміку наповнення сайту зображеннями (в одиницях).</p><p>Верхня лінія графіка — це загальна кількість зображень на сайті станом на певний місяць, а кольорами позначені окремі категорії.</p><p>Зверніть увагу, що за динамікою завантаження експонатів (таблиця <strong>Т2 </strong>та діаграма <strong>D3</strong>) складається враження, ніби перший рік ми працювали активніше (завантажили на сайт 1 655 експонатів), ніж другий (470 експонатів) та третій (600 експонатів).</p><p>Проте, варто поглянути на динаміку завантаження зображень (таблиця <strong>Т3 </strong>та діаграма <strong>D4)</strong>, як прояснюється, що найактивніше ми працювали саме у 2017 та 2018 роках, завантажили 8 552 та 7 355 зображень, відповідно.</p><h4><strong>Відвідувачі та перегляди</strong></h4><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*RUHtCGgzFmHGaaYizifp2Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*noFmaoZ4gaf4VFeTr0UeTg.jpeg" /></figure><p>У 2018 році наш сайт відвідало менше відвідувачів ніж у 2017 році, і всі разом у 2018 році вони зробили менше переглядів ніжу 2017 році.</p><p>Спад відвідуваності пояснюється головним чином тим, що в другій половині року ми не мали часу на активність у соціальних мережах.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*WQdx5_UK_32ZPMN-nl_LGA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*l0c3IxxdldC6rCZN0pSaQQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*mc9ujTS-6XN1DSh2QxArjw.jpeg" /></figure><p>Аналіз та інтерпретація коефіцієнтів наведені у <a href="https://www.facebook.com/notes/%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%82%D1%80%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D0%B7-%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%82%D1%80%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B2%D0%B0%D1%81/1514557725326786/">річному звіті за 2017 рік</a>.</p><h3><a href="https://krovets.com.ua/uk/collections"><strong>Колекції</strong></a></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*xNN7E3fas--c3In5vV56fQ.jpeg" /></figure><p>Таблиця <strong>Т5</strong> показує експонати в розрізі колекцій та категорій.</p><p>Протягом 2018 року до нас долучилася <strong>колекція «Сулиця»</strong> — чудова збірка народних картин з Полтавщини.</p><p>Таке неспішне приєднання колекцій не вражає, але є просте пояснення цьому — це фрагментарне оцифрування інших колекцій зробили не їхні власники, а ми (вкравши трохи часу в оцифрування власної збірки), тому і кількість долучених до сайту у 2018 -2017 роках колекцій і кількість експонатів у них є надто скромною (ми намагалися вибирати найцікавіші на наш погляд експонати із тих колекцій).</p><p>Оцифрування колекцій вимагає часу і зусиль і ми раді, що така робота триває, нам відомо про колекціонерів, які активно працюють над оцифруванням своїх збірок.</p><h3><strong>Творці</strong></h3><p>Попри те, що за 2018 рік ми встановили 39 імен творців експонатів, на жаль, ситуація з документуванням імен залишає бажати кращого. Наразі ми встановили імена авторів лише 6% наших експонатів.</p><p>В широкому сенсі це є ознакою нашого колективного невігластва та неповаги яко сучасників до наших минулих поколінь, до всіх тих «невідомих» творців, адже всі витвори народного мистецтва були створені конкретними людьми, проте ми не спромоглися зберегти їхні імена для нащадків.</p><h3><a href="https://krovets.com.ua/uk/cutting">Крої</a></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0nnk6NUlo6VQ2CPXuzO1ew.jpeg" /></figure><p>У 2018 році ми запровадили новий розділ <a href="https://krovets.ua/cuts">КРОЇ</a>. Для кожного крою цей розділ містить:</p><blockquote><strong>структурований опис</strong></blockquote><blockquote><strong>детальні схеми крою та 3D візуалізацію крою на віртуальному манекені (тільки для часто вживаних кроїв, а саме: SRZ32, SRZ37, SRZ49, SRZ60, SRZ67, SRZ87, SRZ90)</strong></blockquote><blockquote><strong>мапу з ареалом побутування крою</strong></blockquote><blockquote><strong>каталог експонатів (сорочок) пошитих за таким кроєм</strong></blockquote><p>Поки-що описані лише крої всіх жіночих сорочок, що є на нашому сайті, з часом плануємо додати опис кроїв й інших категорій одягу.</p><p>Варто згадати, що це перший у світовій музейній практиці структурований онлайн опис кроїв для такої кількості експонатів.</p><h3>Публікації</h3><p>У 2018 році ми започаткували серію публікацій присвячених <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-2f5cf621bdf6"><strong>практикам відповідального колекціонування</strong></a>:</p><ol><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9-10a124517921">Мета оцифрування</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2-8aadab83490b">Облік експонатів</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81-4dedbe5e2f1b">Фотографування: Обладнання і організація процесу</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9-%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-5be7efc3c36b">Фотографування: Кількість зображень</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%96-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-4f57242a0d">Фотографування: Якість і розміри зображень</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8-%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%83-4bd9c735d82c">Фотографування: Ракурси і композиції кадру</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-9b78f804a8ac">Фотографування: Постобробка зображень</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-1aa6319f04e3">Фотографування: Зберігання і облік зображень</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-dcc4a4b5f225">Авторське право</a></li><li><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-1b81b4048ac">Завантаження на сайт Кровець</a></li></ol><p>Мета цих публікацій поділитися нашими напрацюваннями в царині оцифрування приватних колекцій.</p><h3><strong>“Ціна” зусиль</strong></h3><p>Навіть досі трапляються поодинокі користувачі, котрі не завдають собі клопоту з’ясовувати, що ми віртуальний музей, а не магазин, і запитують: «яка ціна?»…</p><p>Традиційно наводимо тут виміри наших зусиль:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*iMhOXm_H7BsXRdcXczvQAA.jpeg" /></figure><p>На основі цих даних можна планувати процес оцифрування , скільки часу і людей потрібно на оцифрування певної кількості експонатів.</p><h3><strong>Подяки</strong></h3><p>Дякуємо всім вам за те, що ви є, і за те, що були з нами ці роки!</p><p>Ваша підтримка, ваші перегляди, зауваження, коментарі та критика є потужним джерелом для нашого натхнення і вдосконалення!</p><p>Сподіваємося, що наш мережевий атлас народного мистецтва, наш інструмент колективної дії, наш сайт і надалі надихатиме вас на нові відкриття та здобутки!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=4e2025763a30" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[КРОВЕЦЬ шукає PR агенцію та авторів]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%94-pr-%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8E-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2-c4490a699439?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/c4490a699439</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 03 Oct 2018 11:24:26 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2018-10-03T11:55:10.256Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*7xXKOXlSWVRlTkwl5EXd3w.jpeg" /></figure><p><a href="https://krovets.com.ua/"><strong>КРОВЕЦЬ</strong></a><strong> </strong>— це мережевий атлас народного мистецтва укладений на основі експонатів з приватних збірок, упорядкований за категоріями народного мистецтва та місцем походження експонатів.</p><blockquote>КРОВЕЦЬ:</blockquote><blockquote>· <strong>Оцифровує і оприлюднює витвори народного мистецтва</strong>, на сайті вже є понад 3тисячі експонатів включно із 27 тисячами якісних зображень, схемами крою, геолокацією, атрибуцією та докладним описом…</blockquote><blockquote>· <strong>Популяризує українське народне мистецтво в Україні і світі</strong>, сайт відвідало понад 70 тисяч відвідувачів які зробили понад 500 тисяч переглядів (<a href="https://www.facebook.com/notes/%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%82%D1%80%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D0%B7-%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%82%D1%80%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B2%D0%B0%D1%81/1514557725326786/">більше статистики у Річному Звіті</a>)</blockquote><blockquote>· <strong>Має повноцінну англомовну версію</strong> і одним з перших в Україні <a href="https://www.europeana.eu/portal/en/search?q=DATA_PROVIDER%3A%22%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F+%5C%22%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%5C%22%22"><strong>приєднався до міжнародної музейної мережі Europeana</strong></a> і досі є там основним постачальником контенту з України.</blockquote><blockquote>· <strong>Заохочує відповідальне ставлення до нашої культурної спадщини</strong>, зокрема у серії публікацій про <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-2f5cf621bdf6">Практики відповідального колекціонування</a> ділиться всіма своїми професійними секретами та технологіями.</blockquote><h3><strong>Цільова аудиторія PR комунікацій</strong></h3><blockquote><a href="https://krovets.com.ua/uk/page/pro-nas">Мета проекту КРОВЕЦЬ</a> — “спільними зусиллями зберегти, оцифрувати і оприлюднити всі шедеври народного мистецтва, котрі знаходяться у приватному володінні“</blockquote><p>Досягнути таку мету можливо лише гуртом — зусиллями тих, хто зберігає та оцифровує, і тих, для кого це робиться, хто користується цим контентом і надихається народним мистецтвом. Тому <strong>аудиторією наших PR комунікацій є власники витворів народного мистецтва і суспільство в цілому, передусім його креативні прошарки</strong>.</p><h3><strong>Мета PR комунікацій</strong></h3><p>Ми хочемо спонукати суспільство:</p><blockquote>· <strong>усвідомити важливість, вартісність, цінність і актуальність нашої культурної спадщини, зокрема, народного мистецтва</strong></blockquote><blockquote>· <strong>активніше використовувати ресурси нашої культурної спадщини при створенні сучасних продуктів</strong></blockquote><blockquote>· <strong>відповідально ставитись до збереження нашої культурної спадщини</strong></blockquote><p>Стосовно цих завдань <a href="https://krovets.com.ua/">сайт КРОВЕЦЬ</a> виконує роль доступного і логічно упорядкованого сховища якісного етнографічного контенту (описової інформації і зображень зразків народного мистецтва), свого роду, інформаційно-дослідницької бази. Ця база здатна проілюструвати як загальну картину українського народного мистецтва, так і локальні особливості окремих категорій народного мистецтва, а також варіативність зразків в межах вузьких категорій.</p><p>Проте, самі по собі оприлюднені на сайті експонати не промовляють, їм бракує оповіді — історій, які користувачі могли б сприйняти.</p><blockquote>Такі історії ілюстровані контентом із сайту КРОВЕЦЬ за формою можуть бути: <strong>відеороликами, слайд-шоу, презентаціями, підкастами, статтями, дослідженнями, монографіями, фільмами, </strong>можуть навіть бути просто прикладами-джерелами, на які посилаються експерти в своїх виступах та інтерв’ю…</blockquote><h3><strong>Шукаємо PR агенцію</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*4T2FDufqcmo1FRiE-jOEvA.jpeg" /></figure><p>Для розробки PR стратегії націленої на досягнення зазначеної вище мети та для втілення в життя запропонованої PR стратегії.</p><p>На платній основі.</p><p>Бюджет буде обговорюватися для кожної пропозиції окремо.</p><p>Як оцінюємо ефективність пропозицій?</p><p>Є такі фактичні <strong>параметри, які можна більш-менш точно виміряти</strong>:</p><blockquote>1. кількість відвідувачів сайту</blockquote><blockquote>2. кількість переглядів, що зробили відвідувачі</blockquote><blockquote>3. кількість переглядів, вподобань і поширень на наших сторінках у соцмережах (<a href="https://www.facebook.com/krovets">https://www.facebook.com/krovets</a> <a href="https://www.instagram.com/krovets/">https://www.instagram.com/krovets/</a> <a href="https://twitter.com/krovetsUA">https://twitter.com/krovetsUA</a>)</blockquote><blockquote>4. згадки про наш сайт у ЗМІ.</blockquote><blockquote>5. публікації, дослідження, інтерпретації тощо, які послуговуються контентом з нашого сайту.</blockquote><p>…а є ще <strong>те, що має значення</strong>:</p><blockquote>1. міра обізнаності публіки про актуальність і важливість народного мистецтва загалом (на фоні “мовчання” музеїв — наш сайт є чи не єдиним джерелом інформації про народне мистецтво такого ґатунку)</blockquote><blockquote>2. міра використання публікою народного мистецтва в якості джерела натхнення для творчості і дизайну</blockquote><blockquote>3. міра відповідальності у ставленні до культурної спадщини</blockquote><blockquote>4. міра обізнаності публіки про наш сайт</blockquote><p>Вартісними здобутками для нас були б значне, тобто “в рази” чи “на порядок”, збільшення параметрів, які можна точно виміряти. А також результативні дії, спрямовані на збільшення параметрів, які мають значення.</p><h3><strong>Шукаємо авторів</strong></h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*nPVXcG1E9-HRkO4P15ITsw.jpeg" /></figure><p>Шукаємо авторів досліджень та інтерпретацій, ілюстрованих контентом із <a href="https://krovets.com.ua/">сайту КРОВЕЦЬ</a>.</p><p>Форма таких творів — будь яка, аби лише ми могли якось оприлюднити ці твори на наших інтернет-ресурсах.</p><p>Стосовно наповнення, це можуть бути:</p><blockquote><strong>· праці оглядового характеру, про народне мистецтво України загалом</strong></blockquote><blockquote><strong>· фахові наукові та науково-популярні дослідження певних локальних видів народного мистецтва</strong></blockquote><blockquote><strong>· </strong><a href="http://artistproject.metmuseum.org/"><strong>мистецтвознавчі інтерпретації</strong></a><strong> зразків народного мистецтва</strong></blockquote><blockquote><strong>· мистецтвознавчі порівняння зразків українського народного мистецтва та мистецтва високого, сучасного або народного інших країн тощо.</strong></blockquote><p>Вимоги до матеріалів — в залежності від встановлених професійних стандартів відповідного жанру.</p><p>Головним, але не визначальним, критерієм оцінки творів є <strong>міра цитування в творі експонатів із сайту КРОВЕЦЬ</strong>.</p><p>На платній основі.</p><p>Оплата за встановленими загальноприйнятими для відповідного виду творів розцінками.</p><p>Пропозиції та запити просимо надсилати нам <a href="https://krovets.com.ua/uk/page/kontakti">на пошту</a> або повідомленнями <a href="https://www.facebook.com/krovets/">через соціальні мережі</a>.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=c4490a699439" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Завантаження на сайт КРОВЕЦЬ]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-1b81b4048ac?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1b81b4048ac</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 08 Jul 2018 21:11:11 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2025-05-21T11:00:45.955Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Ця публікація із серії <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-2f5cf621bdf6"><strong>Практики відповідального колекціонування</strong></a><strong> </strong>присвячена завантаженню оцифрованої інформації на сайт <a href="https://krovets.ua/">krovets.ua</a>.</p><p><strong>[UPD20–04–2025: ця публікація описує застарілий процес завантаження на стару версію сайту krovets.com.ua, натомість, з 20 квітня 2025 року завантаження на оновлений онлайн-музей здійснюється через функціонал Кабінету Колекціонера на сайті </strong><a href="http://krovets.ua/"><strong>krovets.ua </strong></a><strong>— відповідно до </strong><a href="https://krovets.ua/terms-of-publicizing-collections"><strong>Умов оприлюднення колекцій</strong></a><strong>]</strong></p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*4S49Y264bFo_4UJ4di2kog.jpeg" /></figure><p>Нарешті всі роботи щодо офирування колекції завершені — експонати пронумеровані, описані в електронній базі даних, для кожного експонату зроблена і зредагована достатня кількість зображень (у достатній якості), вся інформація надійно і послідовно записана і збережена. Отже, настав той хвилюючий момент, коли інформацію про експонати можна оприлюднювати, тобто завантажувати на сайт krovets.com.ua.</p><h3><strong>10.1 Завантаження на сайт</strong></h3><p>Технічно завантаження відбувається таким чином:</p><p>1. <strong>Колекціонер доводить наявність у нього прав на фоторепродукції експонатів та підписує ліцензійну угоду</strong>, в якій надає право оприлюднювати фоторепродукції своїх експонатів на сайті krovets.com.ua (в угоді фіксується назва колекції, кількість експонатів, назви всіх зображень)</p><p>2. <strong>Колекціонер передає фоторепродукції експонатів (в електронному виді) і електронний реєстр колекції </strong>адміністратору сайту (надсилає електронною поштою, через googledisk чи на зовнішньому диску)</p><p>3. Всі <strong>фоторепродукції експонатів отримані від Колекціонера для завантаження на сервер перевіряються</strong>: чи всюди є водяні знаки, чи розмір кожного файлу відповідає вимогам для долучення, чи назви файлів у правильному форматі тощо. В разі виявлення помилок і неточностей — файли повертаються колекціонеру для виправлення</p><p>4. <strong>Всі перевірені та прийняті адміністрацією сайту фоторепродукції експонатів переміщуються на сервер </strong>(виконати ці дії можна, лише маючи відповідну авторизацію і права доступу до серверу, тому їх виконує адміністратор сайту, зазвичай це займає кілька хвилин)</p><p>5. <strong>Для кожного експонату фіксується фактична кількість файлів-зображень</strong></p><p>6. <strong>В надісланий Колекціонером електронний реєстр експонатів для кожного експонату у полі «Photo» вносяться назви всіх файлів-зображень</strong> (це робить адміністратор сайту)</p><p>7. <strong>Із наданого колекціонером електронного реєстру приватної колекції у форматі MS Access експортується таблиця ЕКСПОНАТИ у файл у форматі .XLS</strong>. Цей файл далі ретельно перевіряється на відсутність пропущених даних, помилок, непослідовностей тощо, а в разі виявлення таких, файл повертається колекціонеру для виправлення всіх помилок і неточностей. Переконавшись, що помилок немає, з цього файлу видаляються певні поля, далі цей файл зберігається у форматі придатному до пакетного імпорту на сайт та імпортується на сайт (завантажується на сервер, це займає кілька секунд)</p><p>8. <strong>Щойно закінчилось імпортування файлу, на сайті у відповідних розділах з’являються нові об’єкти</strong> — експонати з нової колекції з повним описом та зображеннями</p><p>9. <strong>Для тих експонатів, які мають рейтинг атрибуції R1 та R2 (тобто відомо, з якого населеного пункту вони походять), адміністратор сайту проставляє геотеги</strong></p><p>10. <strong>Для всіх експонатів проставляються назви англійською мовою</strong></p><p>11. <strong>Імена новостворених Творців перевіряються і для кожного завантажується фотопортрет </strong>(або аватар) і текстовий опис (біографія, якщо відома)</p><p>12. <strong>Назви новостворених колекцій перевіряються і для кожної завантажується лого</strong> і короткий текстовий опис</p><p>13. <strong>В словничок додаються нові терміни</strong> (якщо серед назв ново-завантажених експонатів є такі слова, які потребують пояснення)</p><p>14. <strong>Для предметів одягу проставляються ідентифікатори кроїв</strong> (див розділ 10.2 нижче)</p><p>15. <strong>Пізніше, до експонатів можуть додаватися схеми вишивки</strong> (у разі якщо їх хтось складе)</p><p>Після успішного виконання всіх цих кроків експонати стають доступними для перегляду на сайті, тобто місія служіння суспільству шляхом оприлюднення ще однієї приватної колекції може вважатися виконаною. Ну, майже виконаною, бо є ще дещо…</p><h3><strong>10.2 Опис кроїв предметів одягу</strong></h3><p><a href="http://krovets.com.ua/uk/cutting">Крій (предметів одягу) </a>може стосуватися таких категорій: «Натільний одяг», «Поясний одяг», «Стегновий одяг», «Нагрудний одяг», «Верхній одяг» та «Головні убори».</p><p><a href="http://krovets.com.ua/uk/cutting">Крій описує</a> з яких компонентів складається предмет одягу, як ці компоненти між собою з’єднані і які ознаки має кожен з цих компонентів. Крої більшості предметів народного одягу не є унікальними (кількість кроїв значно менша від кількості експонатів), тому ми згрупували описи кроїв за спільними ознаками, визначаючи основні компоненти та перелік можливих значень для кожного з них.</p><p>Для опису крою певного експонату ми переглядаємо такі зображення:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*8WgTCakKwEkgzCyE1ruQoA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*sF5AZqnEWx7fcDR7L7KqVw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*tqMsIFU6ng6BluEv5v-VaA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_Mzj3UVHfuf977gPacYt4A.jpeg" /></figure><p>Зазвичай цих чотирьох зображень досить, аби роздивитися і описати всі компоненти крою. Інколи ми оглядаємо ще й інші зображення, аби краще роздивитися певний елемент і переконатися у правильності опису. І вже у зовсім рідкісних випадках ми оглядаємо сам експонат для уточнення нашого опису крою (ми намагаємось уникати огляду експонатів аби зайвий раз їх не чіпати).</p><p>Для прикладу, ось перелік компонентів крою [та їх можливих значень] для опису крою жіночих сорочок:</p><blockquote>· <strong>Довжина</strong> [зшита, стану(до), додільна]</blockquote><blockquote>· <strong>Ширина (в полотнищах)</strong> [2 пілки (пілка 45–80см), 3 пілки (пілка 40–50см), 4 пілки (пілка 40–50см), 5 пілок (пілка 40–50см), …]</blockquote><blockquote>· <strong>Плечове зібрання</strong> [волоського типу, косим рукавом, тунікоподібна, уставкова, цільним рукавом, на кокетці]</blockquote><blockquote>· <strong>Уставка, пришита до стану</strong> [основі, пітканню, по основі та пітканню, навскоси]</blockquote><blockquote>· <strong>Уставка, ширина</strong> [одну пілку, менше пілки (20–30см), більше пілки]</blockquote><blockquote>· <strong>Рукав, пришитий до стану по</strong> [основі, пітканню, по основі та пітканню, навскоси]</blockquote><blockquote>· <strong>Рукав, ширина</strong> [одна пілка (40–50см), більше пілки (40–50см)+(5–20см), трапецієвидний]</blockquote><blockquote>· <strong>Рукав, верх</strong> [частково призібраний, прямий, призібраний, з суцільнокроєною уставкою]</blockquote><blockquote>· <strong>Рукав, низ</strong> [прямий, призібраний]</blockquote><blockquote>· <strong>Манжети</strong> [воланом, вузенькі манжети, звичайні]</blockquote><blockquote>· <strong>Ластка</strong> [частина боку, ромбовидна, прямокутна, частина рукава]</blockquote><blockquote>· <strong>Комір</strong> [стоячий, відкладний, отвір]</blockquote><blockquote>· <strong>Розріз (пазуха)</strong> [спереду, вертикально збоку, горизонтально боку, ззаду]</blockquote><p>Спершу для кожного експонату визначається значення кожного компоненту, а потім присвоюється ідентифікатор крою, який має таку комбінацію ознак, а далі на сайті для кожного експонату присвоюється відповідний ідентифікатор крою.</p><h3><strong>10.3 Реєстрація прав на фоторепродукції</strong></h3><p><a href="http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12">Закон України «Про авторське право та сумісні права»</a> захищає права авторів незалежно від того, чи було авторське право на певний твір зареєстроване, чи ні. Проте, є певні переваги такої реєстрації, головна з яких — усунення необхідності проводити експертизу під час суперечок і судових позовів щодо порушення авторських прав. Відповідно в інтересах колекціонера зареєструвати свої права на фоторепродукції своїх експонатів. Про те, як саме це зробити, ми писали в розділі <strong>«</strong><a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-dcc4a4b5f225"><strong>Авторське право</strong></a><strong>»</strong>.</p><h3><strong>10.4 Реєстрація права власності на експонати</strong></h3><p>Право власності на експонати у приватному володінні у нашій країні та в наш час не завжди легко підтвердити чи довести, зокрема це стосується таких типів експонатів, як предмети ткацтва, одяг, кераміка тощо.</p><p>Історично так склалося, що народне мистецтво не сприймалося як щось дорогоцінне, а почасти така ситуація й не змінювалась. Як наслідок, якщо при купівлі-продажу більш коштовних артефактів (наприклад, ікон та картин) право власності на них якось можна зареєструвати (можна укласти та засвідчити у нотаріуса договір купівлі-продажу за умови, що погоджена у договорі вартість експонату була підтверджена сертифікованим суб’єктом оціночної діяльності, що має право робити таку оцінку).</p><p>А ось із менш коштовними експонатами (рушники, одяг, кераміка) виникають питання:</p><blockquote><strong>· Як оцінити рушник або сорочку, за якою методологією?</strong></blockquote><blockquote><strong>· Що робити, якщо професійна (чи офіційна) оцінка не збігається з погодженою ціною?</strong></blockquote><blockquote><strong>· Що робити, коли продавець не може пояснити, де він придбав річ і відповідно в договорі купівлі-продажу не буде опису «родоводу», або ланцюжка власників?</strong></blockquote><blockquote><strong>· Що робити, коли продавець відмовляється навіть написати розписку, що він (вона) немає фінансово-майнових претензій до покупця відносно продажу певної речі (а таку розписку нотаріус може завірити і без оцінки)?</strong></blockquote><blockquote><strong>· Де шукати нотаріуса у глухому селі, якщо експонат придбано в експедиції?</strong></blockquote><blockquote><strong>· Чи варто взагалі морочити собі голову договорами і правом власності на не дуже коштовні речі?</strong></blockquote><blockquote><strong>· Як бути, коли таких менш коштовних речей назбирується дуже багато і всі разом вони вже є цінним набутком?</strong></blockquote><p>Ці та інші запитання наразі не мають чітких відповідей та відповідної законодавчої бази, а це своєю чергою створює низку ризиків для власників-колекціонерів.</p><blockquote><strong>Найголовніший ризик це — яким чином підтвердити своє право власності на власну колекцію.</strong></blockquote><p>Проте, здійснивши всі кроки, необхідні для оцифрування власної колекції, а саме:</p><ol><li><strong>маркування експонатів</strong> (логотипом або ініціалами колекціонера та унікальним порядковим номером кожного експоната)</li><li><strong>ведення електронного обліку експонатів</strong> (з детальним описом експонату)</li><li><strong>фотографування експонатів</strong> і збереження фотографій упорядкованим чином</li></ol><p>у колекціонера виникає можливість зареєструвати своє право власності на свою колекцію наступним шляхом:</p><blockquote>· <strong>Укладається договір дарування колекції якомусь близькому родичу</strong> (аби уникнути необхідності оцінювати кожен експонат), а додатком до цього договору є детальний перелік експонатів, який містить номер, назву та зображення кожного експонату</blockquote><blockquote>· <strong>Такий Договір дарування може бути зареєстрований нотаріусом</strong> (і для цього не потрібна грошова оцінка кожної речі), таким чином відбувається державна реєстрація цього правочину щодо множини раніше ніде не зареєстрованих експонатів.</blockquote><p>Звичайно, це не пояснює, яким саме чином збірка була набута (бо, зазвичай, всі експонати були придбані на основі усних угод з продавцями), але доводить належність множини окремих експонатів до збірки певного колекціонера.</p><p>В разі необхідності, наступним кроком, описану, оцифровану та зареєстровану таким чином збірку можна:</p><blockquote>· оцінити (як цілісну збірку)</blockquote><blockquote>· продати</blockquote><blockquote>· подарувати</blockquote><blockquote>· залишити у спадок</blockquote><blockquote>· позичати (належним чином це документуючи, а саме складаючи договір з додатком, що містить список експонатів, опис та фотографії кожного експонату, що передається)</blockquote><p>Проте, навіть без реєстрації договору дарування у нотаріуса, системно задокументована інформація про експонати разом із фотознімками експонатів може слугувати доказом того, що ці експонати перебувають (або, принаймні, перебували в певний час) у власності колекціонера — бо лише власник колекції може зробити фото кожного експонату (у такому форматі, ракурсі та якості, як вимагається умовами розміщення на нашому сайті) та тільки власник може описати кожен експонат настільки детально, наскільки можна описати, тільки маючи до нього безпосередній доступ.</p><p>За обробленими знімками, розміщеними на сайті (та за датою їхнього розміщення/створення) можна буде, у разі необхідності, стверджувати, що оригінали знімків (у форматі RAW) були зроблені до оприлюднення. Доказом цього буде наявність оригінальних знімків у колекціонера, адже електронні файли оригінальних знімків, окрім самих зображень, містять метадані про камеру, якою була здійснена зйомка, дату зйомки, параметри зйомки тощо (фотографії розміщені на сайті цієї інформації не міститимуть). Не маючи експонату його фотографію можна лише скопіювати з сайту (але на сайті будуть лише оброблені та захищені фотографії у меншій якості).</p><blockquote><strong>Оцифрування і оприлюднення фоторепродукцій експонатів на сайті, відтак, може слугувати доказом існування певної збірки у колекціонера, котрий розмістив ці фотографії.</strong></blockquote><p>Колекціонерам важливо мати гарно задокументований опис особливостей кожного експонату, а саме: розмір, вагу, особливі прикмети, які неможливо дізнатися, не заміривши та не потримавши експонат у руках. Така інформація про експонат не оприлюднюється на сайті (та не надсилається адміністрації сайту), отже вгадати, або санкціоновано заволодіти нею без згоди колекціонера неможливо — відповідно, наявність у колекціонера інформації про особливості експонату може свідчити про належність експонату саме йому.</p><h3><strong>10.5 Інші переваги для власників колекцій, що оприлюднюють свої збірки</strong></h3><p>Окрім згаданого вище, оцифрування і оприлюднення колекцій відкриває багато інших можливостей, зокрема:</p><blockquote>· <strong>Відшкодування витрат на оцифрування за рахунок грантових програм</strong> — зокрема завдяки <a href="https://ucf.in.ua/">Українському Культурному Фонду</a> відкривається можливість фінансування проектів, спрямованих на оцифрування культурної спадщини. Таке фінансування може покривати частину або усі витрати на оцифрування, в такому випадку оприлюднення колекції на сайті <a href="http://krovets.com.ua/uk">krovets.com.ua</a> — слугує доказом оцифрування і оприлюднення колекції, що є необхідним для отримання грантових коштів</blockquote><blockquote>· <strong>Можливість продажу авторських прав на фоторепродукції</strong> — такі права можуть цікавити видавництва або авторів, що досліджують або пишуть про народне мистецтво. В такому разі, переглядаючи експонати на сайті <a href="http://krovets.com.ua/uk">krovets.com.ua</a> автори можуть дізнатися про існування необхідних для їхньої праці фоторепродукцій та домовитись із власником прав на ті фоторепродукції</blockquote><blockquote>· <strong>Відкритість для співучасті у нових електронних проектах </strong>— <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-2f5cf621bdf6">ми вже згадували про наш поступ </a>у розробці проекту віртуального складання 3D строїв на основі зображень та кроїв з нашого сайту, а окрім цього є й інші проекти популяризації культурної спадщини, які потребують або базуються на цифровому контенті — фоторепродукціях експонатів</blockquote><blockquote>· <strong>Відкритість для співучасті у музейно-виставкових проектах</strong> — завдяки оприлюдненню на сайті <a href="http://krovets.com.ua/uk">krovets.com.ua</a> про певну колекцію можуть дізнатися куратори міжмузейних виставок, їм залишиться лише звернутися до власника колекції та узгодити умови позики експонатів для виставки</blockquote><blockquote>· <strong>Приєднання колекції до міжнародних музейних мереж </strong>— зазвичай приєднання окремої музейної або приватної оцифрованої колекції до міжнародної музейної мережі, наприклад Europeana, займає тривалий час і потребує певних вкладень, <a href="http://krovets.com.ua/uk/news/krovec-pryyednavsya-do-europeana">а ресурс КРОВЕЦЬ вже пройшов цей шлях</a>, відповідно, після оприлюднення колекції на сайті <a href="http://krovets.com.ua/uk">krovets.com.ua</a>, через певний час колекція стає <a href="https://www.europeana.eu/portal/en/search?q=DATA_PROVIDER%3A%22%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F+%5C%22%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%5C%22%22">доступною у міжнародній музейній мережі Europeana</a> і власникові колекції для цього не потрібно докладати жодних зусиль та витрат</blockquote><blockquote>· <strong>Можливість використовувати розроблені договори для різних видів співпраці</strong> — власники колекцій, оприлюднених на сайті <a href="http://krovets.com.ua/uk">krovets.com.ua</a> можуть безкоштовно отримати від адміністрації сайту зразки угод для юридичного оформлення різних правочинів стосовно своїх експонатів (продажу авторських прав, передачі експонатів на виставку тощо)</blockquote><blockquote>· <strong>Участь у проектах монетизації експонатів</strong> — здебільшого утримування приватної колекції потребує витрат, проте починають з’являтися нові способи отримання прибутку з оцифрованих експонатів (йдеться не про продаж або прокат самих експонатів, а про цілком безпечні, «безконтактні» способи заробітку). Задля приєднання до таких ресурсів необхідно аби колекція була вже оцифруваною та оприлюдненою</blockquote><blockquote>· <strong>Можливість зберігати експонати у спільному центрі збереження</strong> — у <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-2f5cf621bdf6">нашій першій публікації </a>ми вже згадували про плани щодо центру збереження приватних колекцій, проте, маючи оцифровану та юридично легалізовану колекцію можна домовлятися про відповідальне зберігання експонатів не лише у громадських, а й у державних музейних сховищах</blockquote><blockquote>· <strong>Можливість подарувати або лишити у спадок свою колекцію, знизивши ризик її розкрадання — </strong>завдяки наявності заздалегідь зробленого опису і фоторепродукцій експонатів виникає можливість проведення інвентаризації, звірки наявності та якості експонатів колекції, а це запобігає несанкціонованій підміні експонатів та розкраданню колекції</blockquote><p>Ми живемо в час, коли все дуже швидко розвивається, тому скоріше за все досить скоро можуть з’явитися і нові способи використання нашої оцифрованої культурної спадщини як в цілому, так і оцифрованих приватних колекцій зокрема.</p><h3>Насамкінець</h3><blockquote>Оцифрування та розміщення колекцій на сайті krovets.com.ua — це не лише прагматичний крок до подолання реальних ризиків, пов’язаних із володінням витворами народного мистецтва, а передусім вияв соціальної відповідальності та зрілого ставлення до нашої культурної спадщини. А ще це дієвий спосіб служіння як нашим сучасникам, так і нащадкам. Це те, що робить нас гідними громадянами і європейцями.</blockquote><p>Якщо вам подобаються наші публікації, діліться ними з іншими і вподобайте наші сторінки у соціальних мережах:</p><p><a href="https://www.facebook.com/krovets">https://www.facebook.com/krovets</a></p><p><a href="https://twitter.com/krovetsUA">https://twitter.com/krovetsUA</a></p><p><a href="https://www.instagram.com/krovets/">https://www.instagram.com/krovets/</a></p><p><a href="https://krovets.ua/">http://krovets.ua/</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1b81b4048ac" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Авторське право]]></title>
            <link>https://krovets.medium.com/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-dcc4a4b5f225?source=rss-7d3408a76e07------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/dcc4a4b5f225</guid>
            <dc:creator><![CDATA[КРОВЕЦЬ]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 21 Jun 2018 11:27:55 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2025-05-21T10:53:43.202Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Ця публікація із серії <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-2f5cf621bdf6"><strong>Практики відповідального колекціонування</strong></a><strong>, </strong>присвячена авторському праву на зображення експонатів.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*g9__lwuIk5Oddiq8L1kGfg.jpeg" /></figure><p>Що таке авторське право і до чого воно має стосунок?</p><blockquote><strong>Кожен твір (витвір, зроблений руками людини) має автора. Ім&#39;я автора може бути вказане на творі, а може бути невідоме. Навіть якщо ім&#39;я автора не відоме — це не значить, що у твору немає автора. Права всіх авторів захищаються законами про авторське право. На практиці це значить, що без письмового дозволу автора публічне або комерційне використання його творів заборонене.</strong></blockquote><p>В дуже загальних рисах: авторське право захищає права творців, які є авторами творів. Творами можуть бути будь-які матеріальні (картини, скульптури…) і нематеріальні (романи, вірші…) об&#39;єкти, які є результатом творчої праці авторів.</p><p>Радимо детальніше ознайомитися з відповідною законодавчою базою. Щонайменше варто прочитати <a href="http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12">Закон України “Про авторське право та суміжні права”</a>, аби розуміти основні визначення та положення (об&#39;єкт авторського права, автор, ризики, відповідальність).</p><p>Отже, автором шедевру народного мистецтва є людина, яка створила цей шедевр: автором сорочки є майстриня, яка її пошила і вишила, автором народної ікони — іконописець, а автором миски — гончар ітд…</p><blockquote><strong>Навіть якщо витвір не є шедевром, тобто, виглядає, на наш погляд, цілком буденно і “не має художньої цінності”, але якщо цей витвір є результатом творчої праці (ручною роботою, а не конвеєрним продуктом), то у цього витвору є автор.</strong></blockquote><p><strong>Автором фоторепродукції шедевру народного мистецтва (фотографії колекційного предмету) є людина, яка цю фоторепродукцію зробила, тобто фотограф, що зробив знімок.</strong></p><p>Отже, авторське право зачіпає процес виготовлення фоторепродукцій експонатів та подальшого їхнього використання наступним чином:</p><blockquote>· <strong>Виготовлення фоторепродукцій власними силами</strong> (колекціонером або працівником музею)</blockquote><blockquote>· <strong>Виготовлення фоторепродукцій третіми сторонами </strong>(волонтерами, професійними фотографами)</blockquote><blockquote>· <strong>Використання власних фоторепродукцій музеєм або колекціонером</strong></blockquote><blockquote>· <strong>Використання фоторепродукцій, виготовлених третіми сторонами</strong></blockquote><blockquote>· <strong>Комбінована співпраця</strong></blockquote><p>Цей перелік, так само як і цей розділ, є радше орієнтовним та не може бути джерелом повної і актуальної інформації щодо авторських прав. Зокрема, окрім згаданого вище, ще може бути потреба у врегулюванні авторських прав авторів творів (з яких були зроблені фоторепродукції): наприклад, якщо автор картини ще живий, то потрібно отримати у нього дозвіл на використання репродукцій його картин у випадку публічного або комерційного використання цих репродукцій.</p><p>В будь якому разі, завжди радимо звертатися до професійних юристів, а також читати <a href="http://bukvoid.com.ua/news/legalliterature/2011/10/09/201135.html">фахову літературу на цю тему</a>!</p><h3><strong>9.1 Виготовлення фоторепродукцій власними силами (колекціонером або працівником музею)</strong></h3><p><a href="http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12">За ЗУ «Про авторське право та суміжні права»</a> автором твору є особа, яка в результаті своєї творчої праці створила цей твір. Отже, якщо сприймати все дуже прямолінійно, то особа, яка натиснула кнопку на фотокамері і є автором фоторепродукції.</p><blockquote>· <strong>Колекціонер, що самостійно фотографує свої експонати, є автором всіх фоторепродукцій своїх експонатів.</strong> Це значить, що колекціонер може продавати або дарувати право на використання його творів — фоторепродукцій та може захищати свої авторські права. Без письмового дозволу автора публічно або комерційно використовувати твори автора заборонено.</blockquote><blockquote>· <strong>Коли працівник музею фотографує музейні експонати, автором всіх фото будуть музей і працівник разом (в рівних частках 50–50).</strong> Це означає, що ані працівник, ані музей не зможуть самостійно використовувати фоторепродукції без письмового дозволу іншого співавтора. Аби музей мав виняткове право на фоторепродукції, зроблені своїм музейним працівником, музей повинен укласти з працівником угоду, де прописується, що виняткове право на всі фоторепродукції належить музею, або можна прописати такий пункт в договорі найму з працівником. Такий договір захищає музей від позовів від працівників (та колишніх працівників) та дає музею можливість уникнути витрат, пов&#39;язаних з отриманням прав на використання фоторепродукцій, виготовлених музейними працівниками.</blockquote><h3><strong>9.2 Виготовлення фоторепродукцій третіми сторонами (волонтерами, професійними фотографами)</strong></h3><p>На замовлення музею або колекціонера фоторепродукції експонатів можуть виготовляти треті сторони, це можуть бути професійні фотографи, підрядні організації, волонтери тощо.</p><blockquote>· Оскільки за законом автором є той, хто створив фоторепродукції, то <strong>музеям і колекціонерам потрібно отримати від автора фоторепродукцій право на використання цих творів</strong>. Це право передається шляхом підписання з автором ліцензійного договору, в якому автор, тобто фотограф (ліцензіар), передає виняткове або невиняткове право на використання його творів музею/колекціонеру (ліцензіату), у договорі можна уточнити, якими саме способами ліцензіат може використовувати твори, а також варто надати повний перелік всіх творів, права на які передаються (бажано з їхніми зображенням по кількадесят на сторінку). Такий ліцензійний договір може бути частиною договору підряду (на фотографування експонатів) між фотографом і музеєм /колекціонером, або може бути окремим договором. Ліцензійний договір особливо важливо укласти у випадку коли фотограф виготовляє фоторепродукції безкоштовно, бо навіть якщо фотограф передасть усі відзняті фото музею/колекціонеру безкоштовно, то без такого ліцензійного договору музей/колекціонер не зможуть використовувати ці фото публічно або комерційно, а отже це може наразити музей/колекціонера на судові позови від фотографа.</blockquote><h3><strong>9.3 Використання власних фоторепродукцій музеєм або колекціонером</strong></h3><p>Музей або колекціонер, що є автором фоторепродукцій, має нічим не обмежене право на використання своїх творів — фоторепродукцій експонатів (в разі якщо термін авторського права на твір з якого зроблена фоторепродукція вже збіг), тобто, може продавати, оприлюднювати фоторепродукції на власному сайті, продавати або передавати права на використання своїх фоторепродукцій видавництвам, телеканалам, медіа, може самостійно друкувати календарі, постери, використовувати зображення у рекламі тощо….</p><p>При продажі прав на певний спосіб використання власних фоторепродукій експонатів третім сторонам (видавництвам тощо) варто укладати ліцензійні договори, де чітко прописувати:</p><blockquote><strong>термін дії прав,</strong></blockquote><blockquote><strong>дозволені способи використання</strong></blockquote><blockquote><strong>перелік творів, права щодо яких передаються</strong></blockquote><p>Для того, щоб довести своє право на фоторепродукції, в разі необхідності, потрібно мати достатні докази авторства. Щонайменше, ми радимо зберігати всі оригінали фоторепродукцій (у форматі RAW), бо метадані кожного оригінального файлу-зображення містять інформацію про дату і час створення, про параметри зйомки, назву і серійний номер камери — все це може мати вирішальне значення для встановлення авторства фототворів. В разі відсутності оригіналів зображень, дивитимуться на найдавнішу дату створення, або дату завантаження на сайт.</p><h3><strong>9.4 Використання фоторепродукцій, виготовлених третіми сторонами</strong></h3><p>Музей або колекціонер, що не є автором фоторепродукцій, може набути таке право шляхом підписання ліцензійного договору з автором (або власником прав). В такому випадку музей або колекціонер можуть використовувати фоторепродукції зі своїх експонатів лише в такі способи, які дозволені у ліцензійному договорі. Тому укладаючи ліцензійні договори потрібно дуже уважно прописувати способи використання фоторепродукцій, а ще краще отримувати виключне право на використання у будь-який спосіб без обмежень.</p><blockquote><strong>Виключне право означає, що автор передає всі права повністю і сам автор більше не матиме права використовувати свої твори без письмового дозволу музею/колекціонера.</strong></blockquote><h3><strong>9.5 Комбінована співпраця</strong></h3><p>Трапляються ситуації, коли у музею/колекціонера є експонати, але немає фоторепродукцій і до музею/колекціонера звертається видавництво, медіа-компанія, або інша організація з пропозицією зробити фоторепродукції з музейних експонатів, аби потім використати ці фоторепродукції у власних цілях (скажімо, у книжці або відео-ролику).</p><p>В такому випадку потрібно добре розуміти, що відбувається і належним чином прописувати все це в договорі, а саме (припустимо, що йдеться про музей/колекціонера, які мають окрему кімнату, де можна облаштувати фотографування експонатів третьою стороною):</p><blockquote>1. <strong>Музей/колекціонер погоджує з Третьою Стороною, які саме експонати будуть фотографуватися </strong>та коли відбуватиметься зйомка.</blockquote><blockquote>2. <strong>Музей/колекціонер дозволяє Третій Стороні облаштувати тимчасову фотостудію у своєму приміщенні</strong>, надає Третій Стороні для цього кімнату.</blockquote><blockquote>3. <strong>Музей/колекціонер передає, а Третя Сторона отримує експонати для фотографування</strong> — ці експонати приносять у кімнату зі сховища і дають можливість Третій Стороні фотографувати ці експонати у кімнаті у присутності представника Музею/колекціонера</blockquote><blockquote>4. <strong>Третя Сторона фотографує експонати у кімнаті в присутності представника Музею/колекціонера </strong>— таким чином створює фоторепродукції цих експонатів, авторське право на всі ці фоторепродукції за замовчуванням належатиме Третій Стороні, якщо інше не прописано в договорі</blockquote><blockquote>5. <strong>Третя Сторона повертає, а Музей/колекціонер перевіряє і приймає експонати після фотографування </strong>— перевіривши цілість, стан і кількість, ці експонати повертають до сховища</blockquote><blockquote>6. <strong>Третя Сторона звільняє надане їй приміщення (кімнату для фотостудії)</strong>, а Музей/колекціонер приймає звільнену кімнату.</blockquote><blockquote>7. <strong>Третя Сторона використовує фоторепродукції з експонатів</strong> на власний розсуд , або у такий спосіб, який прописаний в договорі</blockquote><blockquote>8. <strong>Музей/колекціонер може мати інтерес щодо використання фоторепродукцій, виготовлених Третьою Стороною</strong>, в такому випадку в договорі має бути зазначено, що Третя Сторона передає Музею/колекціонеру право на використання у погоджений в договорі спосіб всіх (або певних) фоторепродукцій, створених Третьою Стороною, в такому разі варто зафіксувати факт передачі фоторепродукцій у «Акті пердачі-приймання фоторепродукцій», а також варто зафіксувати факт передачі прав у «Акті пердачі-приймання прав на використання фоторепродукцій» (це може бути все в одному акті, але там має бути чітко написано, що передаються фоторепродукції і право їх використання). Якщо в договорі не зазначено, що Третя Сторона передає Музею/колекціонеру права на використання фоторепродукцій, зроблених Третьою Стороною, то навіть якщо Музей/колекціонер якось отримає фоторепродукції, то не зможе їх використовувати без письмового дозволу Третьої Сторони.</blockquote><p>Така комбінована співпраця, за великим рахунком, потребує щонайменше трьох договорів (які фізично можуть бути об’єднані в один), а саме:</p><blockquote>· <strong>Надання (та повернення) приміщення (кімнати) </strong>для облаштування тимчасової фотостудії та проведення фотографування експонатів</blockquote><blockquote>· <strong>Надання (та повернення) погоджених експонатів для фотографування</strong> Третьою Стороною у кімнаті, наданій для цього</blockquote><blockquote>· <strong>Передача прав на використання фоторепродукцій зроблених Третьою Стороною </strong>та передача копій фоторепродукцій від Третьої Сторони до Музею/колекціонера</blockquote><p>Всі передачі та повернення (приміщень, експонатів, фоторепродукцій і прав на використання фоторепродукцій) мають фіксуватися відповідними Актами приймання-передачі, де зазначається: що саме передається, місце, дата, час, кількість, стан, хто передає, хто приймає.</p><blockquote>В договорі також варто зазначити, хто несе ризик пошкодження і втрати експонатів під час зйомки Третьою Стороною.</blockquote><p>Окремої уваги потребує встановлення належної винагороди за:</p><blockquote>· <strong>Право користування приміщенням,</strong> наданим для проведення фотозйомки</blockquote><blockquote>· <strong>Право фотографування експонатів</strong> наданих музеєм/колекціонером третій стороні</blockquote><blockquote>· <strong>Право на використання фоторепродукцій</strong> (виготовлених третьою стороною) і наданих музею/колекціонеру третьою стороною, яка створила ті фоторепродукції</blockquote><p><strong>Окрім винагороди за право користування приміщенням і право фотографування експонатів, варто належним чином подбати про відповідну (грошову) заставу на час фотографування Третьою Стороною</strong>, адже вартість експонатів, що надаються для фотографування, може бути дуже значною і у випадку пошкодження або втрати експонатів Третьою Стороною, винна сторона має відшкодувати всі ці втрати.</p><p>Можна надіятися, що “пронесе” (і нічого страшного під час зйомки Третьою Стороною не трапиться), або, що, в разі чого, у Третьої Сторони знайдуться фінансові можливості, достатні для повного відшкодування втрат, заподіяних експонатам під час зйомки, але такий підхід фактично значить, що музей/колекціонер бере на себе всі ризики, пов&#39;язані з пошкодженням і втратою експонатів під час фотографування Третьою Стороною.</p><p>Для безпечного і відповідального вирішення подібних ситуацій бажано не лише фіксувати актами приймання-передачі будь-які переміщення експонатів до/від Третьої Сторони і не лише чітко зазначати в договорі, хто несе ризики пошкодження і втрат під час зйомки, а й отримувати достатнє (грошове) забезпечення на випадок пошкодження експонатів, або страхувати ризики пошкодження і втрат під час фотографування Третьою Стороною (а вартість страхування перекладати на таку Третю Сторону).</p><blockquote>Для розрахунку розміру грошового забезпечення варто визначити таку “страхову” вартість експонатів, що тимчасово передаються Третій Стороні для фотографування, яка даватиме можливість покрити всі витрати на реставрацію і відшкодування шкоди (у випадку пошкодження), або покрити витрати на придбання аналогічного експонату (у випадку його повної втрати).</blockquote><p>Варто також знати, що авторське право на твори не обов&#39;язково реєструвати (всі твори захищаються законами і без реєстрації), але за бажання авторське право можна <a href="http://intpravo.com.ua/avtorske-pravo?http%3A%2F%2Fintpravo.com.ua%2Favtorske-pravo%3Futm_source=facebook&amp;utm_medium=smm&amp;utm_campaign=lookalike&amp;utm_content=obkradenym&amp;utm_term=zoloty">зареєструвати</a>, принаймні, це може зекономити гроші на експертизу.</p><h3>Насамкінець</h3><p>Варто пам’ятати, що авторські права мають термін придатності, зазвичай це до кінця життя автора плюс сімдесят років.</p><p>На відміну від багатьох інших галузей права, авторське право в українському законодавстві представлене досить притомно, бо ці наші закони базуються на міжнародних конвенціях щодо авторського права. Тому у випадку відсутності локальних прикладів і зразків можна орієнтуватися на практики і зразки закордонні.</p><blockquote>Хочемо ще раз наголосити, що ця публікація не є і не може бути вичерпним джерелом інформації щодо авторського права, тому в разі потреби радимо звертатися до професійних юристів.</blockquote><p>В наступній нашій публікації ми поговоримо про процес <a href="https://medium.com/@yd.1347/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-1b81b4048ac"><strong>завантаження на сайт КРОВЕЦЬ</strong></a>.</p><p>Якщо вам подобаються наші публікації, діліться ними з іншими і вподобайте наші сторінки у соціальних мережах:</p><p><a href="https://www.facebook.com/krovets">https://www.facebook.com/krovets</a></p><p><a href="https://twitter.com/krovetsUA">https://twitter.com/krovetsUA</a></p><p><a href="https://www.instagram.com/krovets/">https://www.instagram.com/krovets/</a></p><p><a href="https://krovets.ua/">http://krovets.ua/</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=dcc4a4b5f225" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>