<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Ludmyla Nychay on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Ludmyla Nychay on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@ludmylanychay?source=rss-87a437eed65a------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/0*JYCBW9IW7jCgIwPs.jpg</url>
            <title>Stories by Ludmyla Nychay on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@ludmylanychay?source=rss-87a437eed65a------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Thu, 19 Nov 2026 05:58:34 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@ludmylanychay/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Арт резиденція як Кітпес)]]></title>
            <link>https://medium.com/@ludmylanychay/%D0%B0%D1%80%D1%82-%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%8F%D0%BA-%D0%BA%D1%96%D1%82%D0%BF%D0%B5%D1%81-bffee82ae0cb?source=rss-87a437eed65a------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/bffee82ae0cb</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Ludmyla Nychay]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 13 Jan 2016 19:19:40 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-01-13T19:19:40.641Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<blockquote>Ключові слова: <strong>кітпес</strong> — анімаційне створіння, що поєднує особливості двох різних за психологією створінь у єдине гармонійне ціле; <strong>художник</strong> — одна із сторін співпраці, маємо на увазі митців різних професій та діячів культури; <strong>влада</strong> — інша сторона співпраці, має ресурси та можливість їх використовувати на законних підставах, центральні, регіональні та місцеві органи влади; <strong>арт-резиденція</strong> — місце для тимчасового проживання та роботи художника, передбачає контакт з середовищем не місцевого художника або іноземця,є способом подолання ізоляції, виховання гостинності на проблемних локаціях.</blockquote><p>З радянських часів і до сьогодні в Україні паразитує думка, що «художник має бути голодним», а на цьому стереотипі виховане покоління, яке зараз при владі (за віком), грається цим поняттям, сприяючи щільному його заляганню у світогляд нового покоління. Культура, що завжди намагалась маргіналізуватися, аби залишитись не знищеною, сьогодні вже повстає, воює, йде у владу. Згадайте про своїх знайомих музикантів, художників, акторів і зловіть себе на думці, яку чули від родичів цих людей — «нероби», «таке собі», «краще би чимось путнім зайнявся».</p><p>Влада, як і заможніші родичі, цурається митців, бо ті постійно чогось вимагаю, просять, чекають. Аби подолати стереотипи, і дати усвідомити новій владі слова Зігмунда Фрейда у листі до Альберта Енштейна: « чи невідворотна війна?… Все, що підтримує культурний розвиток, працює проти війни…», пропоную безболісну і дуже корисну модель співпраці — кітпес.</p><p>Художник - уже сформована сторона співпраці. Художнику потрібна любов, визнання, тепло і комфорт, простір і свобода. То є <strong><em>Кіт</em></strong>. Владу треба ще виховати. Влада на службі у народу, має робити вигідні для нього дії, аби бути ефективною та викликати любов народу, тобто хазяїна. То є <strong><em>Пес</em></strong>.</p><p>Про ідеальну співпрацю. Коли художник стає потрібним владі, влада забезпечує йому комфорт. Художник за це платить їй любов’ю і виконує роль медіатора з народом. Все органічно, якщо влада добре дресована на свою безпосередню роль, робити дії, що викликають схвалення хазяїна.</p><p>Кожна влада має прагнути робити кроки у відповідності до світового розвитку, має прагнути миру, доброго сусідства, має охороняти цінності, які народ називає своєю культурою.</p><p>Одним із дієвих механізмів, що перевірені світовою практикою, найглобальніше у Європі є арт-резиденція. Арт-резиденція позбавляючи художника маргіналізації, робить його таким вірусом, що проникає під шкіру суспільства, додаючи гордості власному народу, сприяє самоідентифікації та відкриває контакт зі світом поза бізнесом та війнами.</p><p>Стиль вирішення проблем досить ординарний у «цивілізованій загниваючій капіталістичній»))) Європі. В більшості випадків художника не цікавить які проблеми вирішуються його діяльністю, а влада мало цікавиться формами діяльності, якими вирішуються їх задачі. У цьому випадку і «вовки цілі і вівці ситі…»</p><p>Суцільна свобода та ненасильна діяльність на користь народу. Владі немає потреби бути експертами, готувати нові кадри чи перекваліфіковуватись, просто видавати наявні ресурси, аби бути причетними до прямих своїх обов&#39;язків — тобто робота у новому форматі. В свою чергу новий формат розвиватиме коллаборація арт-менеджерів, продюсерів та художників, виконуючи своє покликання з натхненням, бо нарешті відчуватимуть свою потрібність.</p><p>Звичайно це передбачає всеохопну соціалізацію творчої еліти, але це не буде обтяжувати, якщо буде відсутня цензура, а буде лише система грантування. Це додатковий бонус для влади. Програма грантування це своєрідний лакмусовий папірець, що може стати експертизою, скануванням проблем та загроз у соціумі. За допомогою програми можна ставити актуальний діагноз і швидко реагувати арт-терапією.</p><p>Актуальним буде наш кітпес для реального об’єднання громадян, адже в Україні споконвічно співпереживають владу безліч культур, меншин та «більшин», що у такому механізмі залишаючись автентичними на генетичному рівні матимуть змогу відчувати себе єдиними.</p><blockquote>Хазяїва дуже тішаться, коли домашні кіт і пес дружать, споглядання на це примирення, ворогуючих у дикій природі створінь, є підсвідомим задоволенням від причетності до творення миру та цивілізації. Народ буде в захваті, коли побачить на власні очі наповнення їх вільного часу культурними подіями, контактами з іноземністю та відчує від цього , що про них дбають, думають і, що влада працює.</blockquote><p>Ще одним козерем арт-резиденцій може стати створення ситуації успіху, при якому кожен може відчути себе художником і за це його будуть любити. Є лише одна небезпека — влада для такого суспільства відіграватиме все меншу роль!)))</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=bffee82ae0cb" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[У пошуках ідентичностей українських арт резиденцій]]></title>
            <link>https://medium.com/@ludmylanychay/%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%85-%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%B0%D1%80%D1%82-%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9-f652f38aa1d5?source=rss-87a437eed65a------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f652f38aa1d5</guid>
            <category><![CDATA[ukrainian]]></category>
            <category><![CDATA[art-resistance]]></category>
            <category><![CDATA[artist]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Ludmyla Nychay]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 30 Dec 2015 14:21:19 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2015-12-30T14:21:19.322Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p><em>У пошуках ідентиностей української арт-резиденцій</em></p><p><em>Зацікавившись арт-резиденціями як митець невідомий і практикуючий вкрай рідко, я промоніторила майже півтисячі різноманітних пропозицій у світі. Для пошуку їх користувалась двома ресурсами </em><a href="http://www.transartists.org/"><em>TransArtist</em></a><em> та </em><a href="http://www.resartis.org/en/"><em>Res Artist</em></a><em>, що акумулюють у собі резиденції для митців з усіх куточків світу. Кожна наступна мені здавалася привабливішою за попередню і навіть умови щодо оплати перебування в них досить обґрунтовано лягали у мою свідомість, адже результати чи фідбек від них був досить добре описаний. Маючи таку змогу я відвідала таких дві. Найбільшим для мене відкриттям стало зовсім не те, що я очікувала, а сатисфакція самим процесом. Ніщо не можна порівняти зі статусом митця у іноземній резиденції. Головним досягненням для мене стали не фінальні виставки чи запрошення до нових проектів, а можливість доторкнутися до іншого життя у такий невимушений спосіб, поза туристичними маршрутами та рекреаційними вигодами. Кожна подорож то ніби прожита самостійно окрема книга історично-побутового жанру, чим я так захоплювалась у юності.</em></p><blockquote>Отже кілька видимих бонусів опісля іноземної арт-резиденції:</blockquote><blockquote>З кожної подорожі ти повертаєшся не таким як туди їхав. Ти ніби оголений і одітий у нову одіж. Ти почищений від стереотипів та натхненний людськими відмінностями, а ще більше подібностями. Розширюється світобачення як мінімум на третину.</blockquote><blockquote>Ти позбуваєшся комплексу меншовартості серед іноземців, стаєш рівноправним гравцем у міжнародних діалогах.</blockquote><blockquote>Ти переживаєш проблеми незнайомих і далеких до цього людей і рефлексуючи приймаєш виклики разом з ними. Ти стаєш більш космополітичнішим.</blockquote><blockquote>Знаходиш нових друзів (якщо вмієш дружити).</blockquote><blockquote>А вихід із зони комфорту, додає твоїй творчості нових відтінків. Твоє мистецтво стає відповідальнішим.</blockquote><blockquote>Твоє мистецтво стає актом висловлювання і не тому, що ти можеш, а тому, що це комусь потрібно. Тебе запрошують, щоб ти висловився саме в цьому місці.</blockquote><p><em>Далі я досліджувала участь у резиденціях локальних митців. І в обох митці були зацікавлені у спільному проекті, але поводили себе досить розслаблено, звичайно вони виконували умови контракту, але у звичних для себе умовах це було швидше діалог з іноземними колегами ніж висловлювання на виклик.</em></p><p><em>Тут їх роль полягала у головній задачі резиденцій — ввести в контекст, чим паралельно займалися і куратори.</em></p><p><em>Перечитавши багато матеріалів конференцій та рапортів засідань спеціальних рад з арт-мобільності, можу сказати, що європейські та американські експерти роблять великі ставки на роль арт-резиденцій для актуалізації мистецтва для міжкультурного діалогу та для вирішення економічних негараздів. Вони виробляють рекомендації щодо умов для митців, щоб досягати своїх поставлених цілей.</em></p><p><em>Поки у нас ще не існує таких впливових організацій та експертів, але практика арт-резиденцій відбувається і набуває популярності. Думаю, коли з’явиться їх критична маса, тоді і ми почнемо задумуватися над їх ролями.</em></p><p><em>Трохи про українську практику… Можу сказати, що організовані резиденції дуже схожі на іноземні, але за браком фінансування задовольняються здебільшого локальними митцями. Серед організаторів завжди учасники з іноземним досвідом, але ви пам’ятаєте, що місцеві митці завжди більш розслаблені і не отримуючи тих перерахованих бонусів не отримують достатньо стимулу для сильного висловлювання. Ніхто не міряється своїми ідентичностями, лише використовують можливості які їм випадають.</em></p><p><em>Досить дивним є той факт, що у нас заведено забезпечувати матеріально митця, що відразу ставить обмеження на міжнародність резиденції. Навіть у найбідніших країнах митцям пропонують житло, майстерню і куратора, а інші витрати покриває сам учасник, лише рідко яка резиденція надає стипендію чи покриває витрати на матеріали, здебільшого за все платить художник. З іншого боку художники можуть звертатися за тревел грантами, у цьому зацікавлені міжнародні організації, цілі яких збігаються з цілями арт-резиденцій.</em></p><p><em>Для організаторів резиденцій, для художників ця інформація мала б бути доступною. Якусь частину коштів мала б покривати зацікавлена сторона, а тут їх дві. Митець який цікавиться українським контекстом та організатор, якщо звичайно він чітко означує свої цілі. Якщо є ціль — є зацікавлений інвестор. Ми не говоримо про матеріальний одноразовий прибуток, а про соціальну інвестицію у розвиток території чи громади.</em></p><blockquote><em>Отже, на сьогодні українська арт-резиденція, як гостинний двір з забезпеченим хазяїном чекає іноземців у гості, гарненько їх годує, аби ті зробили їм гарну славу. Господарі мало цінують, чи не дуже вірять у велетенський потенціал українських локацій для інтересу іноземних та й локальних митців. Мабуть, у нас лише формується практика резиденцій і ми маємо експериментальні локації для зрощення різноманітних моделей та пошуку ідентичностей, які нам необхідні для появи на міжнародній карті арт-резиденцій для потужної арт-мобільності. У майбутньому, дуже близькому, ми маємо шанси подолати ментальну ізоляцію та через мистецтво стати повноцінними гравцями на міжнародній арт-сцені.</em></blockquote><p><em>Це все до розмови про майбутні резиденції для митців на Сошенка 33</em></p><p><em>З повагою Людмила Ничай, мистецтвознавець, художниця, учасник міжнародних арт-резиденцій, член Ради ГО «Конгрес Активістів Культури», куратор проекту ART Mobility of UA, співзасновник «Мистецького простору 365», співорганізатор культурно-мистецької резиденції «Над Богом»</em></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f652f38aa1d5" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>