<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Makcim Gladunets on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Makcim Gladunets on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@makcim?source=rss-2962b5f10608------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/0*3c0JBKVFzUeG039J.</url>
            <title>Stories by Makcim Gladunets on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@makcim?source=rss-2962b5f10608------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Sun, 22 Nov 2026 23:06:41 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@makcim/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Про довгі пробіжки]]></title>
            <link>https://medium.com/@makcim/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B8-1a97fa5d7be1?source=rss-2962b5f10608------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1a97fa5d7be1</guid>
            <category><![CDATA[running]]></category>
            <category><![CDATA[біг]]></category>
            <category><![CDATA[marathon-training]]></category>
            <category><![CDATA[марафон]]></category>
            <category><![CDATA[marathon]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Makcim Gladunets]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 14 Sep 2020 08:42:10 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-09-14T09:23:19.570Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Довгий біг</h3><p>У довгі пробіжки привертають більше уваги, ніж будь-який інший компонент марафонських тренувань. Це стало символом статусу серед бігунів на тренуванні, мірилом, за допомогою якого людина порівнює себе із іншими бігунами. Тож дивно, коли ми виявляємо, що більшість існуючих порад щодо довгого бігу є помилковими. Після тижнів з відносно малим кілометражем, деякі плани тренувань пропонують виснажливий довгий біг, який більше схожий на біг до нещасного випадку, ніж на продуктивне тренування. Пробіг довжиною 20 миль(32км) в кінці програми три-тренування-в-тиждень, може бути як деморалізуючим, так і фізично шкідливим. Перспектива довгої пробіжки стала великим знаком питання — ви не впевнені, що виживете, але тим не менше ви піддаєтесь стражданням. Незважаючи на безліч анекдотичних та академічних доказів проти такої тактики навчання, поради щодо досягнення (або виходу за межі) 20-мильної(32км) пробіжки зберігаються. Це стало магічним числом для марафонців, без урахування індивідуальних відмінностей у здібностях та цілях. Незважаючи на те, що незліченні марафонці досягли фінішу за допомогою цих програм, марафонський метод Хансонса виходить з іншого. Це не тільки зробить тренування приємнішим, але й допоможе вам покрити 26,2 (42км) більш ефективно.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/441/1*RozpVC0HMxQlZgK89wUTcQ.png" /><figcaption>переваги довгих пробіжок</figcaption></figure><p>Хоча наш довгостроковий підхід може звучати радикально, він глибоко вкорінений у результатах усередині лабораторії та зовні на дорогах. Коли я читав літературу з фізичних вправ, тренував елітну команду з Кевіном та Кітом і перевіряв теорії на власному тренуванні, я зрозумів, що необхідні перегляди давніх переконань щодо марафонських тренувань, і зокрема тривалих пробіжок. Як результат, пробіг довжиною 16 миль (26км)— це найдовший тренувальний день за стандартною програмою Хансонса. Але є заминка: одне з улюблених висловлювань Кевіна та Кіта про довгострокову перспективу: “Це не те, що пробігти перші 16 миль марафону, а останні 16 миль!” Вони мають на увазі те, що план тренувань повинен імітувати накопичувальну втому, яка відчувається під час марафону, не забиваючи повністю ноги. Замість того, щоб витратити весь тиждень на відновлення від попередньої довгої пробіжки, ви повинні будувати базу для майбутньої довгої пробіжки.<br>Погляньте на тиждень у Розширеній програмі, яка включає довгу пробіжку у неділю довжиною 16 миль (26 км). Випереджаючи це, ви повинні виконати темпову пробіжку в четвер, а легкі короткі пробіжки у п’ятницю та суботу. Ми не даємо вам повного вихідного дня перед довгою пробіжкою, оскільки відновлення відбувається в легкі дні. Оскільки жодне тренування повністю не зменшило запаси енергії, а ноги відчували розбитість, ви відчуєте наслідки втоми, що накопичується з часом. План дозволяє частково відновитися, але він розроблений, щоб уникнути відчуття абсолютної свіжості, перед довгою пробіжкою. Після недільної довгої у вас буде легкий день бігу в понеділок і силова зарядка у вівторок. Спочатку це може здатися занадто великим, але оскільки темп та довжина вашої довгої пробіжки пристосовані до ваших здібностей та досвіду, потрібно менше відновлення.</p><h3>Фізіологія довгих пробіжок</h3><p>Тривалі пробіжки приносять із собою цілий список психологічних та фізіологічних переваг, багато з яких відповідають і перевагам легкого бігу. Психічно довгі пробіжки допомагають вам поступово формувати впевненість, збільшуючи кілометраж щотижня. Вони допомагають вам розвинути навички подолання труднощів, необхідні для фіншу будь-якої події на витривалість. Вони також вчать вас, як зберігати наполегливість, навіть коли ви не відчуваєте себе на 100%. Оскільки ви ніколи не знаєте, що станеться в день марафону, це може бути справжньою перевагою. Однак найбільш помітними є фізіологічні зміни, які відбуваються в результаті тривалих пробіжок. Серед переваг — покращений VO2max, посилений ріст капілярів та зміцнення серця. Тривалі пробіжки також допомагають навчити ваше тіло використовувати жир як паливо на клітинному рівні. Тренуючи своє тіло довго бігати, ви дозволяєте йому адаптуватися і вчитеся зберігати більше глікогену, тим самим дозволяючи йому рухатись довще до виснаження.<br>Окрім поліпшення запасів енергії у м’язах, тривалі пробіжки також збільшують м’язову силу. Незважаючи на те, що ваше тіло спочатку використовує м’язові волокна, що повільно скорочуються, протягом тривалого періоду, воно врешті-решт починає використовувати волокна, що швидко скорочуються, пісоя втоми повільних волокон. Єдиний спосіб тренувати швидкі волокна — це бігати досить довго, щоб спочатку втомлювати повільні волокна. Зміцнивши всі волокна, ви уникнете бонусів в день перегонів. На сьогодні більшість цих адаптацій, мабуть, починають здаватися звичними. Ви можете отримати багато переваг легких робіт в тривалих пробіжках.</p><h3>Керівництво з довгих пробіжок</h3><p>Поради відомого дослідника та тренера з бігу доктора Джека Деніелса є основою для нашої філософії довгих пробіжок. Він рекомендує бігунам ніколи не перевищувати 25–30% щотижневого кілометражу в довгій пробіжці, незалежно від того, тренуються вони на дистанції 5K або марафон. Він додає, що слід дотримуватись часового обмеження 2: 30–3: 00, припускаючи, що перевищення цих рекомендацій не приносить жодної фізіологічної вигоди і може призвести до перетренованості, травм та вигорання.<br>Доктор Дейв Мартін, науковий співробітник університету штату Джорджія і консультант збірної США, робить ще один крок далі, рекомендуючи тривалі пробіжки тривати від 90 хвилин до 2 годин. Незважаючи на те, що він пропонує біг довжиною 18–25 миль (29–40км) для марафонців високого рівня, слід врахувати, що бігун такого рівня може закінчити біг довжиною 25 миль (40км) менш ніж за 3:00 години. Це наголошує на важливості обліку темпу довгої пробіжки. Доктор Джо Вігілій, тренер і вчений збірної США, надалі підтримує це поняття, рекомендуючи поступово збільшувати довгі пробіжки, поки спортсмен не досяг 2:00–3:00 годин. Безумовно, пробіжка на 25 миль(40км), подолана менш ніж за 3:00 години елітним бігуном, забезпечить різні фізіологічні адаптації, ніж біг на 25 миль(40км) менш досвідченого бігуна за 3:30 або більше годин.<br>За словами легендарного південноафриканського дослідника та автора, доктора Тіма Ноукса, постійний, від легкого до помірного біг на 70–85% VO2max, який триває протягом 2:00 годин і більше, призведе до найбільшого виснаження глікогену. Фізіолог доктор Девід Костілл також зауважив, що біг, що триває 2 години, зменшує м’язовий глікоген на цілих 50%. Хоча така швидкість виснаження глікогену є прийнятною в день перегонів, вона є непродуктивною в середині тренувального циклу, оскільки для його відновлення потрібно 72 години. Коли ви зменшуєте ці запаси енергії, ви можете пропустити важливі тренування через втому або тренуватися на втомлених ногах і потенційно нашкодити собі. Замість того, щоб ризикувати зменшенням віддачі та призначати довгі пробіжки на 20 миль(32км) , марафонський метод Хенсонів розглядає відсоток кілометражу та загальний час, витрачений на біг. Незважаючи на те, що ми рекомендоємо максимальну довжину пробіжки 16 миль(26км), ми більше зацікавлені у визначенні довжини вашої довгої пробіжки на основі загального щотижневого кілометражу та вашого темпу для довгої пробіжки. Це може здатися нетрадиційним, але ви зрозумієте, що ніщо із запропонованого нами не є випадковим; все це міцно базується на науці з доведеними результатами.</p><h3>Довгі пробіжки: тренуємось що б змінитись чи тренуємось вижити?</h3><p>Рекреаційним марафонцям часто кажуть робити пробіжки довжиною понад 20 кілометрів як спосіб підготувати розум. І хоча я розумію цей аргумент, я сумніваюся, що він вартий можливих наслідків. У 1985 році вчені дослідили тренованих 40 чоловіків, які щойно фінішували марафон. У всіх були м’язові пошкодження ніг, що саме по собі не дивно. Однак, що здивувало — були пошкодження мітохондрій та капілярів. Через тиждень рівень глікогену нормалізувався, але пошкодження залишилися. Через вісім тижнів все ще були залишки пошкоджень. Якщо ви робите кілька 20-мильних(32км) пробіжок, готуючись, то, швидше за все, робите подібні пошкодження ногам. Мітохондрії та капіляри мають вирішальне значення для працездатності. Якщо ми постійно завдаємо шкоди цим компонентам, то ми покращуємо адаптацію чи просто забираємо те, що витрачали на їх будівництво останні місяці? Якщо ми постійно забираємо з цього запасу, то ми закінчуємо просто виживанням від довгої пробіжки до довгої пробіжки, не кажучи вже про значне збільшення шансів отримати травму. Трохи відступаючи, ми отримуємо фізіологічні переваги, і ми тренуємось змінитись, а не просто виживати.<br>Як вказав доктор Ноуксом, серед тренерів широко прийнято стверджувати, що довгі пробіги не повинні перевищувати 25–30% щотижневого кілометражу. Все одно, цій настанові вдається загубитися в багатьох програмах марафонських тренувань, намагаючись наповнити кілометраж. Наприклад, програмадля початківців, з максимальним кілометражем у 40–50 миль (64–80км) на тиждень і рекомендує довгу пробіжку 20 миль(32км), порушує основне правило. Хоча епічна подорож зазвичай затиснута між легким днем та днем відпочинку, не можна обійти той факт, що вона становить близько 50% щотижневого кілометражу бігуна.</p><h3>Запитання тренеру</h3><ul><li>З яким темпом я повинен робити свої довгі пробіжки?</li></ul><p>Як правило, ми тренуємо бігунів дотримуватися від-легкого-до-помірного темпу протягом довгої пробіжки. Замість того, щоб розглядати свою довгу пробіжку як збільшений легкий день, подумайте про це як про довге тренування. Якщо ви марафонець-новачок, почніть з легшого боку діапазону темпів, поки звикаєте до довгих дистанцій. Більш просунутим бігунам варто підтримувати помірний темп, оскільки їхні м’язи адаптуються до стресу таких подвигів витривалості. Точні темпи дивіться в діаграмі темпів. У довгостроковій перспективі (в прямому і переносному значенні), коли ви уникаєте перебору цими довгими тренуваннями, ви отримуєте більше переваг і уникаєте потенційного спаду від перетренованості.</p><blockquote>Витримка з <a href="https://www.goodreads.com/book/show/29342198-hansons-marathon-method">Luke Humphrey — Hansons Marathon Method: Run Your Fastest Marathon the Hansons Way (2nd edition, 2016)</a> з моїм недолугим перекладом українською) Якщо є правки по тексту — не соромтесь писати в коментарях.</blockquote><p>P.S. Книга варта того, щоб її прочитати. Особисто мені дуже сподобалась. Коли цікаво про інші бігові роботи звідти ж — також дайте знати в коментарях.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1a97fa5d7be1" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Сходження сходами — тренування на сходах для бігунів]]></title>
            <link>https://medium.com/@makcim/%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%85-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2-4005b180b216?source=rss-2962b5f10608------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/4005b180b216</guid>
            <category><![CDATA[бігові-вправи]]></category>
            <category><![CDATA[крошня-бігова]]></category>
            <category><![CDATA[біг]]></category>
            <category><![CDATA[сходи]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Makcim Gladunets]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 13 Dec 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-02-12T16:51:36.183Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Сходження сходами — тренування на сходах для бігунів</h3><p><strong><em>Ви хочете пожвавити свою зимову підготовку? Все, що вам потрібно, це сходи. З різними варіантами підйомів сходами ви можете тренувати специфічну бігову силу своїх ніг і встановити нові стимули. Отже, давайте підемо і привітаємося з вашими новим викликом — сходи!</em></strong></p><blockquote>Переклад здійснено спеціально для <a href="https://www.facebook.com/RunDayZt/">Крошня бігова</a></blockquote><h3>Переваги сходження сходами</h3><ul><li>Ви тренуєте свою силову витривалість для бігу.</li><li>Ваше враження (plyometrics) стає більш потужним. Ви не тільки отримаєте вигоду від цього, коли будете бігати в гору, але й на плоскій поверхні. Крім того, активна робота ногами допомагає уникнути травм</li><li>Це дуже ефективне тренування і стимулювання для серцево-судинної системи.</li><li>Грайливий тренінг додає різноманітності вашому зимовому тренуванню і також є ідеальним безпечним варіантом, оскільки ви можете знайти освітлені або навіть внутрішньобудинкові сходи, коли на вулиці темно. Сходження сходами, як тренування, звичайно, може бути включене і в літню програму тренувань.</li></ul><h3>Загальні поради для сходження сходами:</h3><ul><li>Сходження на сходи слід проводити тільки після розминки.</li><li>Застереження. Коли ви у вологому стані - краще перейти до теплого приміщення.</li><li>Сходження сходами може бути гарною заміною для коротких інтервалів.</li><li>Якість краще за кількість. Це завжди так для сходження сходами, оскільки чисте та динамічне виконання важливо для уникнення травм.</li><li>При виконанні кожної вправи тіло залишається стабільним: особлива увага приділяється тулубу, який під час тренування повинен завжди підтягуватися.</li><li>Після слід провести заминку. Тим не менш, на наступний день після сходження сходами ви можете відчути болі в м’язах, особливо на початку.</li></ul><h3>Можлива послідовність тренувального блоку сходження сходами</h3><ul><li>Від 10 до 15 хвилин розминки</li><li>Мобілізуйте суглоби, 3 інтервальних пробіжки</li><li>Від 10 до 15 хвилин сходження сходами в серії (можливо більше одного проходу) — зазвичай на повній швидкості вгору і вниз. Виберіть з колекції вправ нижче (або спробуйте всі!):</li></ul><blockquote>1. Перескоки і координаційний спуск сходами (не забудьте включити коротку перерву в нижній частині сходів, оскільки це інтенсивно)</blockquote><blockquote>2. Гомілкові стрибки</blockquote><blockquote>3. Частий біг боком (в обидві сторони)</blockquote><blockquote>4. Стрибки <em>з присядом</em> (якщо також включені стрибки згори вниз, знову зробіть перерву в нижній частині сходів)</blockquote><blockquote>5. Бокові стрибки</blockquote><blockquote>6. Стрибки на одній нозі (обидві ноги)</blockquote><ul><li>Від 10 до 15 хвилин заминка, потім розтягування</li></ul><h3>Колекція вправ: Сходження сходами</h3><p>Вправи демонструє <a href="http://www.indurance.ch/judithscorner/">Judith Wyder</a>, 5 разова чемпіонка світу і один з найшвидших бігунів Швейцарії.</p><p><strong>Перескоки і координаційний спуск сходами (Skipping and coordinative climbing down the stairs)</strong></p><p>При перескоку кожен крок робиться вибухово, а коліно підтягується. Хороша координаційна вправа — спуск сходами, але будьте обережні: починайте повільно!</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FBY3fjQJxBTc%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DBY3fjQJxBTc&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FBY3fjQJxBTc%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/d9860230c1a0ae2c8218d65023738c6d/href">https://medium.com/media/d9860230c1a0ae2c8218d65023738c6d/href</a></iframe><p><strong>Гомілкові стрибки (Ankle jumps)</strong></p><p>Пальці активно підтягуються вгору, стрибаючи з переднього відділу стопи. Коліна завжди спрямовуються вперед, щоб забезпечити хорошу вісь ніг.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FVCPTLMi0OjA%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DVCPTLMi0OjA&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FVCPTLMi0OjA%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/b292bb765ff43e8184b311219b378a21/href">https://medium.com/media/b292bb765ff43e8184b311219b378a21/href</a></iframe><p><strong>Частий біг боком (<em>Frequency runs sideways)</em></strong></p><p>Рух здійснюється під кутом 90 ° до сходів. Висока частота ніг і координована робота рук є ключовими для цієї вправи.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FQgqFCkCF30Q%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DQgqFCkCF30Q&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FQgqFCkCF30Q%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/f143fb36983c0c941ac3e76c0bb06dee/href">https://medium.com/media/f143fb36983c0c941ac3e76c0bb06dee/href</a></iframe><p><strong>Стрибки <em>з присядом (Squat jumps)</em></strong></p><p>Стрибки з присядом, також називають стрибками жаби, можуть бути змінені залежно від рівня: спробуйте перестрибнути 1, 2, 3 або 4 сходинки за раз. Стрибки можуть бути динамічними або статичними, залежно від мети. Хороша вісь ніг важлива для обох. До спусків треба уважно підходити — Увага: Ми попередили вас про можливі болі в м’язах!</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FQhSP2doJxNc%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DQhSP2doJxNc&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FQhSP2doJxNc%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/0fcd8efac8efd32d421f49cc0827f8bb/href">https://medium.com/media/0fcd8efac8efd32d421f49cc0827f8bb/href</a></iframe><p><strong>Бокові стрибки <em>(Sideway jumps)</em></strong></p><p>Сила і координація в одному, незалежно від того, чи здійснюєте ви їх статично або динамічно. Ця вправа особливо рекомендується для трейлранерів і лижників.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2Fqrs-9CssV4U%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3Dqrs-9CssV4U&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2Fqrs-9CssV4U%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/351601490a48ce87fa00079daade38f3/href">https://medium.com/media/351601490a48ce87fa00079daade38f3/href</a></iframe><p><strong>Стрибки на одній нозі <em>(One-legged jumps)</em></strong></p><p>В цих одноногих стрибках є щось більше, ніж можна було подумати, неважливо, чи ви робите кожен крок або перескакуєте деякі з них. Крім того, стрибки повинні виконуватися вибуховим способом.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FnRgD1NMKA1k%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DnRgD1NMKA1k&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FnRgD1NMKA1k%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/4c3c5dcf5489d35373c5bf18325e5dd5/href">https://medium.com/media/4c3c5dcf5489d35373c5bf18325e5dd5/href</a></iframe><p><strong>Ці відео люб’язно надані<em> </em></strong><a href="http://www.indurance.ch/"><strong><em>indurance</em></strong></a><strong><em> і Judith Wyder.</em></strong></p><p>Автор цього запису в блозі<em>: Stefanie Meyer</em></p><p><em>Originally published at </em><a href="https://blog.runningcoach.me/en/2018/12/13/stair-climbing-for-runners/"><em>blog.runningcoach.me</em></a><em> on December 13, 2018.</em></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=4005b180b216" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Ты никогда не будешь счастлив как художник, если ты не верен себе]]></title>
            <link>https://medium.com/@makcim/%D1%82%D1%8B-%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%88%D1%8C-%D1%81%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B8-%D1%82%D1%8B-%D0%BD%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD-%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%B5-55bb66c3a45b?source=rss-2962b5f10608------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/55bb66c3a45b</guid>
            <category><![CDATA[art]]></category>
            <category><![CDATA[photography]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Makcim Gladunets]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 07 Jul 2017 12:39:29 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-07-07T12:44:17.858Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*ciVPASP1GTB4tPn8IgJDsw.jpeg" /></figure><p>Вот это “художника не волнует, что другие думают” — гигантская ложь. Большинство художников волнует, что другие думают о его работе больше, чем кто-либо еще в мире. Творчество-это что-то неопределенное и страшное, и немного одобрения заставляет нас чувствовать себя хорошо. Это ядовито.</p><p>Мир может быть действительно дерьмовым местом. Людям нравятся терзания художников (кто знает почему), и многие талантливые творцы восприняли эту болтовню и либо соглашаются с статус-кво, либо вообще уходят. Это глупая, ненужная трагедия.</p><p>Странно то, что свирепость наиболее сильна внутри самого художественного мира. Художники сознательно сторонятся конструктивной критики за преднамеренную казнь каждого десятого создателя ради дешевого личного удовлетворения. Интернет делает такое поведение более легким. Я не говорю, что нет плохого искусства. Но люди путают “мне не нравится” или чаще (хотя они это никогда не признают это) “я не понимаю” с “это плохое искусство”. Хорошее искусство новаторское. Оно показывает контроль среды и ее методов (и контролируемое игнорирование их, при желании аля Поллак). Оно передает идею или эмоцию эффективно и ясно. Оно часто (хотя и не всегда) носит свое сердце на рукаве, являясь продолжением его создателя. Но вот секрет: большинство людей ужасно говорят о том, что делает хорошее искусство. Они путают критический анализ с критикой, несут ненадежности или самодовольности. Они путают глубокомысленные рассуждения с очернениями ради попытки казаться образованными или просвещенным.</p><p>Я училась в музыкальной школе по классу композиции. Я пишу непопулярную-непопулярную музыку. Даже большинство преданных классической музыке предпочли бы услышать 200-летний репертуар, чем тот «современный» материал, который я пишу, независимо от того, что это описание означает. Моя самая популярная штука ужасно непопулярна. Мне все равно. Зачем? Это я. Мало кто ценит музыку, которую я пишу, как то, что я делаю. Что еще более важно, я болел и мучился над каждой нотой и делал все, что мог, чтобы сделать эту музыку максимально возможной, но, как только я положил его там в мире, это вне моего контроля. И мы никогда не должны получать удовлетворение или гордиться или разочаровываться в себе, основываясь на вещах, находящихся вне нашего контроля. Мы можем чувствовать себя счастливыми, что их оценили, но гордость должна быть чем-то, что мы присваиваем себе из внутренней проверки наших усилий.</p><p>Вы должны развестись с финансовым успехом и почестями от Ваших коллег от успеха как художник и самоактуализации. Понимаете, все, что вы можете сделать, это быть как можно более объективными, быть так информированы и осведомлены о техниках, истории, репертуаре своего дела, как можно и создавать свои работы в меру своих способностей без оговорок. Как только вы это сделаете, то, что происходит с ним, когда вы выведете его в мир, находится вне вашего контроля.</p><p>И конечно, факт, что это находится вне нашего контроля вместе с очень человеческим желанием проверки, означает, что многие из нас участвуют в поведении, начиная от зависания нашей самооценки от критики других и просто потворства в нашей работе. Потворство может работать, если вы хорошо знаете свою аудиторию, и если ты в этом исключительно ради финансовой выгоды, ну, все, больше власти Вам. Но если хоть капля в этом для самовыражения, вы никогда не будете действительно удовлетворены, когда вы лицемерите.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/0*lFM155T7D21wlEvR.jpg" /><figcaption>Я еще не ворвался в чарты Billboard с моей музыкой. Большой крик.</figcaption></figure><p>Вот где это становится очень сложно: я не говорю, чтобы полностью отключиться от внешнего мира, потому что там есть полезные отзывы. Не путайте конструктивную критику своей техники с неодобрением своего творческого видения или, что еще более важно, выражением вашего внутреннего «я». Никто не может сказать вам правильный способ сделать это. Нет абсолютного. Любой, кто говорит, есть, говорит так, потому что у них есть потребность узаконить себя некоторым способом, чтобы успокоить собственные страхи и комплексы. То, что люди могут сказать Вам, — то, каким количеством ясности Вы обладаете, когда Вы переводите внутренние размышления к внешнему выражению. Если они очень сообразительные, они могут подсказать вам, как Вы могли бы быть лучшим само-аналитиком. Но если их критика состоит из самодовольного отказа подумать - критический анализ никогда не предназначался, чтобы опустить Вас, подняв их. Это отвратительный обряд в большинстве художественных кругов — положить свою работу перед коллегами, чтобы ее можно было разорвать на клочки, только чтобы увидеть, может ли создатель выйти на другом конце с волей продолжать. Я вижу его много в младших студентах бакалавриата: они думают, что они должны разрушить что-то, чтобы узаконить их мнение, почувствовать, как будто они — часть правящих кругов. Но это предвзятое мнение, как критиковать создает предвзятый просмотр и предвзятое наблюдение редко стоит того. К сожалению, я вижу, что такое поведение продолжается и после ранних лет обучения. Я всегда говорил, что необоснованные мнения — это никчемная валюта, которая чаще всего используется неопытным, неосведомленным или чрезмерно измученным. То же самое происходит с воздушной похвалой.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/0*nANIw-hHIvsjit90.jpg" /><figcaption>Пишите музыку, снимайте фильмы и делайте фотографии, которые хотите.</figcaption></figure><p>Хотите стать лучшим художником? Выключите ваш компьютер. Отключите Instagram. Покажите два средних пальца миру и начните создавать и не делиться своей работой, пока вы так не гордитесь тем, что вы сделали, что единственная причина, по которой вы делитесь ею, состоит в том, чтобы получить больше бизнеса, таким образом, Вы можете заработать немного денег от этой странной вещи, которую мы делаем для обладания другими свободными от любой потребности в одобрении. Есть, конечно, другая загвоздка. Даже если вы это сделаете: Вы мастер своего дела, вы подавляете потребность во внешнем одобрении, расстраиваете критиков-подражателей, которые прикрывают свои комплексы, распиная других, вы все равно можете не иметь успеха в финансовой или обывательском смысле. Крайне редко финансовый или общественный успех мера художественной ценности. Возможно, вы не тот, кого мир ищет в данный момент. Возможно, вы, к сожалению, не обладаете достаточным количеством талантов, необходимых для прорыва истинного творческого результата. Но если вы действительно верите в искусство и вы хотите чувствовать себя самореализованными как художник, то никакая мера успеха не удовлетворит вас, если вы поставили под угрозу то внутреннее видение.</p><p>Приверженность тому, кто Вы, на первом месте. Если финансовый и популярный успех никогда не наступит, ну, тогда вам придется задавать жесткие вопросы, например, является ли карьера в другом месте более целесообразной, с искусством как хобби. Но сначала найдите то, что делает вас счастливыми и кто вы в мире творчества, потому что мы ужасно удачливы быть в том мире во-первых. Затем постройте более практические части своей жизни вокруг того места.</p><blockquote>автор -Алекс Кук является кливлендским портретным, событийным и пейзажным фотографом. Он имеет степень магистра прикладной математики и в настоящее время получает докторскую степень в Music Compositon. Он — также энергичный всадник.</blockquote><blockquote><a href="http://cookestudios.com/">cookestudios.com</a></blockquote><p><strong><em>Переведено специально для — Photografist журнал о современной фотографии</em></strong> <a href="https://vk.com/tempadres">https://vk.com/tempadres</a></p><p>Оригинал <a href="https://fstoppers.com/originals/youll-never-be-happy-artist-if-youre-not-true-yourself-182259">https://fstoppers.com/originals/youll-never-be-happy-artist-if-youre-not-true-yourself-182259</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=55bb66c3a45b" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Как искать новые таланты в Instagram — мнения 6 фоторедакторов.]]></title>
            <link>https://medium.com/@makcim/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B5-%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8B-%D0%B2-instagram-%D0%BC%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F-6-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2-f903b6d606f2?source=rss-2962b5f10608------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f903b6d606f2</guid>
            <category><![CDATA[art]]></category>
            <category><![CDATA[instagram]]></category>
            <category><![CDATA[photo-editor]]></category>
            <category><![CDATA[photography]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Makcim Gladunets]]></dc:creator>
            <pubDate>Sat, 15 Apr 2017 08:36:18 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-04-15T09:16:14.660Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/620/1*Gu7sCGb2eMWcOhtTy4btcA.jpeg" /><figcaption><em>© </em><a href="https://www.instagram.com/amr_alfiqy/">Amr Alfiqy</a> для TIME LightBox, фотографа нашел через IG фоторедактор Olivier Laurent</figcaption></figure><p>В то время как в течение многих лет социальные медиа рассматривались как инструмент для прокрастинации, все больше и больше фотографов признают профессиональные преимущества использования его для продвижения своих фотографий. Быстрота и доступность Instagram отчасти делают его полезным для фоторедакторов, арт-покупателей и компаний, которым необходимо найти новую работу или нанять человека для сьемки.</p><p>В нашем недавнем руководстве по использованию хэштегов Instagram, созданного в сотрудничестве с PhotoShelter (который вы можете скачать бесплатно <a href="http://resources.photoshelter.com/photographers-guide-instagram-hashtags/?&amp;utm_source=emaillaunch&amp;utm_medium=PS_Guide&amp;utm_content=instahashtags&amp;utm_campaign=&amp;mkt_tok=eyJpIjoiWVRCa05UY3hZbU00WlRFNSIsInQiOiJLczhGejRhc1ZaMUFzbVwvKzJ2c1ZTR0o1XC9OVUFaR0R5V0tjT0NMdHpcL1lYNWg1N3FGSUpLR01wNDJSaTYyMktsQXZQVmU3SEZNaGc3NFBtUUQ5U2s2bnJzNFBhak0zNlZtWERZQ0dMRkhTY0FQZ3ljQzZTemdCR0lIRTMwU2VxQiJ9">здесь</a>), мы подчеркнули важность использования хештегов, чтобы помочь вашей работе увидеть правильную аудиторию. После этого мы поговорили с шестью фоторедакторами, которые дали нам представление о том, как они используют Instagram, чтобы находить и отслеживать текущую работу новых и признанных фотографов.</p><p><strong>Оливье Лоран, редактор </strong><a href="http://time.com/section/lightbox/"><strong>LightBox at Time</strong></a></p><blockquote>«Я постоянно использую Instagram, чтобы открыть новые таланты, а также и изучить работу признанных фотографов. Можно много узнать о видении, личности и загруженности фотографа через ленту Instagram. В зависимости от ситуации и моих редакционных потребностей, я либо ищу конкретного фотографа, либо позволю приложению провести меня через сеть случайных счастливых кликов, чтобы обнаружить людей, которых я никогда не знал, особенно за пределами моих обычных знакомых.</blockquote><blockquote>Все знают о Девине Аллене, уроженце Балтимора, который сделал обложку TIME во время протестов 2015 года, но я регулярно публикую и поручать задание фотографам, обнаруженным в Instagram. Последним из них был Амр Альфики, египетский фотограф, который является беженцем в Нью-Йорке. Я поручил ему освещать протесты в аэропорту после спорного запрета на поездки президента Дональда Трампа. Это показывает, как Instagram может отображать вам новые фотографические голоса при правильном использовании.</blockquote><blockquote>Я либо просматриваю определенные хэштеги, либо теги местоположения. Последний позволяет вам узнать, кто на месте, когда что-то происходит по всему миру, и я всегда удивляюсь, когда вижу профессиональных фотографов, которые не используют эти возможности. Другой способ найти новые голоса — посмотреть, кто за кем следит — иногда коллеги и друзья открывают новые таланты, а прокрутка их списков может стать источником информации.</blockquote><blockquote>Я использую Instagram каждый день, несколько раз в день. Иногда вы увидите кого-то нового, с кем вы хотите поработать. Никогда не знаешь, что найдешь сегодня.”</blockquote><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/620/1*ipVxUpTAN_MZqoASlxrDDQ.jpeg" /><figcaption><em>“Mitiku Kassa, </em>Комиссар Эфиопии по управлению рисками стихийных бедствий, в своем офисе в Аддис-Абебе<em>’” ©</em><a href="http://zachabubeker.com/"><em> Zacharias Abubeker</em></a><em> для Bloomberg Businessweek, найден через IG фоторедактором Jane Yeomans.</em></figcaption></figure><p><strong>Джейн Йоманс, фоторедактор в </strong><a href="https://www.bloomberg.com/businessweek"><strong>Bloomberg Businessweek</strong></a></p><blockquote>“Instagram является одним из многих инструментов для работы с фотографиями, которые я использую при ежедневном поручении заданий и поиске фотографий. Я часто смотрю на Instagram, чтобы увидеть, где фотографы находятся в мире, так как большинство недель я ищу, чтобы рассказать историю во всем мире. Кроме того, я смотрю Instagram для лицензирования существующих фотографий. Я также использую его для пополнения моей базы/найти новых фотографов. У меня есть лицензионные фотографии от фотографов, которых я нашел на Instagram, и нанял фотографов, чьи проекты я нашел на Instagram (некоторые фотографы, о которых я уже знал, но видели, что они были в месте, из которого мне нужны были фото). Иногда, если я ищу конкретное событие / место, я буду смотреть по хэштегу”.</blockquote><p><strong>Кэрри Макдональд, редактор социальных фотографий в </strong><a href="https://www.nytimes.com/"><strong>New York Times</strong></a></p><blockquote>“Я опубликовал проекты, которые видел на Instagram, такие как серия Кони Айленд Марка Хартмана. Я работал с Амандой Боэ, еще одним редактором фотографий в The Times, чтобы опубликовать его в нашем нью-йоркском разделе и в качестве «проекта выходного дня» на Instagram. Совсем недавно я работал с Марком Макелой в серии, которую он назвал «В первую очередь сосредоточенной». Марк регулярно снимает для The Times, и мы часто переписываемся по электронной почте о Instagram. Он сосредоточился на основных цветах, и мы сделали уик-энд из этого для @nytimes.</blockquote><blockquote>Я использовал социальные сети, чтобы найти новых фотографов, когда я работал в нашем Гонконгском бюро. Не только Instagram, но и Twitter и Facebook. В моей нынешней должности я не нанимаю фотографов так часто, как большинство других в The Times. (Моя основная задача — работать со всеми фотографами, которые уже снимают для нас, охватывая все: от войны до еды). Но когда я нанимаю, я сначала смотрю на присутствие Instagram у фотографа. Когда мы работаем над проектом, предназначенным прежде всего для Instagram, я стараюсь склониться к людям, которые имеют сильное присутствие на платформе. Мы использовали хэштэги Instagram в новостных ситуациях, но я обычно не ищу хэштэгов, чтобы найти новых фотографов. Я не думаю, что есть обязательно простой способ найти кого-то нового, например, следовать тегу #photojournalism, который является массовым. Я, как правило, позволяю себе немного потеряться, перескакивая с одной учетной записи на другую. Я смотрю на Instagram каждый день, и я знаю, что многие мои коллеги-фоторедакторы делают то же самое. Часть того, что я делаю — мониторю канал @nytimes и смотрю на то, что публикуют коллеги и друзья, а также ищу новые работы и новые стили”</blockquote><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/620/1*ZR2elF2O2FpeKi_6SvBgxQ.jpeg" /><figcaption>Изображение из серии «Грех и спасение в городе-баптисте»<em> © </em><a href="http://matteichphoto.com/#1"><em>Matt Eich</em></a><em>, найденое в IG фоторедактором издания Burn Magazine Francesca Gennari</em></figcaption></figure><p><strong>Франческа Дженнари, Внештатный редактор и фоторедактор на в </strong><a href="http://www.burnmagazine.org/"><strong>Burn Magazine</strong></a></p><blockquote>“Как внештатный редактор, иногда, особенно если я ищу определенную тему/проблему, Instagram становится полезным инструментом. Я ежедневно использую его — очень важно быть всегда связанным и следить за IG, Вы никогда не знаете то, на что следующая картина будет похожа … Для burn.diary, в котором я регистрируюсь еженедельно, возможно 2–3 раза в неделю. Хэштеги позволяют Вам фильтровать содержание быстро во множестве изображений, сохраненных в сети. Для Burn мы обычно получаем заявки через веб-сайт burn.diary, но иногда мы используем Instagram, чтобы получить лучший и более глубокий взгляд на фотографов, которых мы намереваемся издать. Instagram использует язык, который является намного более немедленным и позволяет Вам понимать, как фотограф “видит” — он часто говорит Вам больше о фотографе, чем фото эссе, которое скорее фильтруется действительностью и намерением.</blockquote><blockquote>Я еще не нанял никого через Instagram для моей внештатной работы, но кто-то на самом деле нанял меня вместо этого! Для Burn мы показали фотографов, которых я нашел на Instagram и для Burn Magazine и для @burndiary. Это зависит от темы, которую я ищу, обычно я использую очень определенные хэштеги в своем собственном исследовании. Для @burndiary мы обычно ищем хэштеги, такие как #burnmagazine или #photodiary или #dailydiary. Используя эти хэштеги, фотограф, заинтересованный в приобретении учетной записи, поможет нам быстро найти их. Это работает в обе стороны”.</blockquote><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/620/1*ETT12Xp9csMiIL6fF3CgBA.jpeg" /><figcaption>Эстер — нигерийская женщина 25 лет, она живет в убежище для женщины с детьми и детьми без сопровождения, управляемыми Protezione Civile. Она сбежала из Нигерии несколько месяцев назад с ее дочерью под названием Счастье. Она сказала, что “я рада быть здесь после длинного и жесткого путешествия это было опасно для меня, но главным образом для моей дочери. Благодаря итальянскому городу Riace и его мэру Mimmo у моей дочери есть шанс для лучшего будущего здесь” <em>© Francesco Pistilli для Open Society Foundations, фотографа нашла Maggie Soladay через IG.</em></figcaption></figure><p><strong>Магги Соладей, фоторедактор в </strong><a href="https://www.opensocietyfoundations.org/"><strong>Open Society Foundations</strong></a></p><blockquote>“Я ежедневно нахожусь в Instagram, и я курирую ведущих Instagram для Open Society Foundations аккаунта в Instagram. Подписываясь на фотоагентства, фотореалистичные СМИ и фотоколлективы, такие как: The Photo Society, Feature Shoot, Visura, Blink, VII, Noor, Rawiya Collective, Boreal Collective, Prime Collective, и multiple Everyday Projects, я узнаю действительно важную информацию о том, кто где и каким вопросам посвящает себя.</blockquote><blockquote>Instagram был бесценным за последние несколько лет, когда освещал проблемы миграции в США и Европе из самых разрушенных и небезопасных стран мира. Я лицензировал изображения, заказывал снимки и нашел кандидатов на ведущих Instagram, основываясь на том, кто освещает проблемы мигрантов и беженцев в ключевых точках кризиса, например, когда Македония закрыла границу с Грецией. Я также счел полезным следить за фотографами в Мексике, чтобы узнать, кто освещал повседневную жизнь на фоне насилия в таких местах, как штат Герреро, Мексика.</blockquote><blockquote>Если я буду искать работу над жесткой категорией как несовершеннолетние мигранты без сопровождения, находящиеся в пути в Европе, я буду искать хэштеги, пока не найду твердое доказательство того, что профессиональный фотограф находился в одном из лагерей или по тем же маршрутам миграции, где они, возможно, столкнулись с этим почти незаметным явлением.</blockquote><blockquote>Каждую неделю мы передаем нашу учетную запись в Instagram различным фотографам (иногда коллектив или команда). Мы платим стипендию фотографам, чтобы они делились своими личными проектами на канале. Пока они охватывают темы, которые дополняют нашу работу в таких областях, как права человека, справедливость и равенство. Для многих фотографов, начало отношений с Open Society Foundations, происходит с Instagram.</blockquote><blockquote>Но чаще, чем что-нибудь, Instagram сохраняет фотографов и их работу перед моими глазами. Их присутствие и готовность делиться историями с Instagram — один из решающих факторов в том, с кем работать для определенных проектов”.</blockquote><p><strong>Дженна Гарретт, фоторедактор в </strong><a href="https://www.wired.com/"><strong>WIRED</strong></a></p><blockquote>«Фотографы часто публикуют фото-тизер нового проекта, над которым они работают, или пока они находятся на месте через Instagram. Если это интересно, я пишу им по электронной почте, чтобы узнать больше. Я еще не наняла кого-то, работу которого я обнаружила на платформе, но это не вне сферы возможности. Я также не ищу конкретных хэштегов, но, возможно, мне следует! Я часто показываю проекты на WIRED, которые я нахожу через Instagram. Instagram — моя основная и любимая форма социальных сетей, поэтому я постоянно копаюсь в ней. Мне очень нравится исследовательский канал Instagram, и я проверяю, кто из фотографов, которыми я восхищаюсь, следит за ним (вы можете обнаружить некоторые интересные вещи, сделав это!) ».</blockquote><p><strong><em>Переведено специально для — Photografist журнал о современной фотографии</em></strong> <a href="https://vk.com/tempadres">https://vk.com/tempadres</a></p><p>Оригинал <a href="http://www.featureshoot.com/2017/04/5-photo-editors-discuss-how-they-use-instagram-to-find-new-talent/">http://www.featureshoot.com/2017/04/5-photo-editors-discuss-how-they-use-instagram-to-find-new-talent/</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f903b6d606f2" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[ПОЛЕЗНЫЕ СОВЕТЫ ОТ ФОТО РЕДАКТОРА — ЧТО ДЕЛАТЬ ИЛИ НЕ ДЕЛАТЬ?]]></title>
            <link>https://medium.com/@makcim/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%8B-%D0%BE%D1%82-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D1%87%D1%82%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%8C-cc4806922a0d?source=rss-2962b5f10608------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/cc4806922a0d</guid>
            <category><![CDATA[советы]]></category>
            <category><![CDATA[фотографам]]></category>
            <category><![CDATA[фотография]]></category>
            <category><![CDATA[photografist]]></category>
            <category><![CDATA[фоторедактор]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Makcim Gladunets]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 15 Mar 2017 12:10:51 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-03-15T12:10:51.281Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/400/1*30QGRjwSgvqLaBxe0ypibw.jpeg" /><figcaption><a href="https://visura.co/user/mmurrmann/news">Mark Murrmann</a></figcaption></figure><p>Рассмотрим среду, в которой вы работаете. Установление отношений. Работа длительная. Да, есть исключения. Это выходит за рамки того как правильно пишется имя редактора.</p><ol><li><strong>БУДЬТЕ ИЗБИРАТЕЛЬНЫ В ХЕШТЕГАХ.</strong></li></ol><p>Помечая редактора на каждой фотографии, которую вы когда-либо публиковали в Instagram, обычно не эффективный способом продать вашу работу/себя ему. #Photografist_чтиводня</p><p><strong>2. УВАЖАЙТЕ ИСТОРИЮ.</strong></p><p><em>Вы рассказываете историю, которая важна для вас? Вы хотите, чтобы она была опубликована?</em> Проделайте это с небольшим уважением к истории — лента в Twitter не обрежет ее. Добавление тегом редактора к фотографии на Facebook — тоже не то. Ни один из них не передаст текстовое сообщение.</p><p><strong>3. НИКАКИХ МЕСЕНДЖЕРОВ.</strong></p><p><em>Работает ли редактор в журнале?</em> Если вы не знаете, лучше всего написать редактору по адресу editors@magazinename.com. Если вы найдете его личный номер на личном веб-сайте (некоторые редакторы-фрилансеры тоже), это не супер идея, отправить ему текст и узнать, получили ли они ваше фоторепортажное предложение.</p><p><strong>4. ДЕЛИТЕСЬ СВОЕЙ РАБОТОЙ.</strong></p><p>Не отправляйте email, чтобы спросить, хочет ли редактор видеть вашу работу. Просто отправьте. Они ожидают этого. Случается каждый день, все время.</p><p><strong>5. ПОМЕСТИТЕ СВОЕ ИМЯ НА ЭТОМ.</strong></p><p>Если вы сделаете фото-зин или какое-либо другое промо, нанесите на него свое имя, особенно если вы отправите его редактору без какой-либо заметки или обратного адреса или чего-либо еще, чтобы узнать, от кого оно. Кроме имени можете добавить, где вы находитесь и некоторые контактные данные. «Но я поеду куда угодно» на самом деле не решает. Полезно знать, где сейчас находятся люди.</p><p><strong>6. ОЖИДАЙТЕ ПОЛУЧИТЬ ДЕНЬГИ.</strong></p><p>Не рассказывайте историю, сообщая редактору, что это бесплатно. Вы всегда должны рассчитывать на получение оплаты за свою работу. Если вам комфортно, отдавая свою работу за «заработать имя», пусть редактор подумает над этим. Но НЕ предлагайте ему работу бесплатно прямо из дверей.</p><p><strong>7. ПОКАЗЫВАЙТЕ КОНКРЕТНЫЕ ПРОЕКТЫ, А НЕ ПОШАГОВЫЕ ИНСТРУКЦИИ ПО ВАШЕМУ ВЕБ-САЙТУ.</strong></p><p>При встрече с редактором просто показывая ему свой сайт, вы тратите время. Свое и чужое.</p><p><strong>8. ЗНАЙТЕ, ЧТО НЕДАВНО ОПУБЛИКОВАЛ ЖУРНАЛ.</strong></p><p>Если журнал просто сделал большой рассказ по определенному вопросу, он, скорее всего, не сможет также использовать вашу историю по той же теме.</p><p><strong>9. ОСОЗНАВАЙТЕ, КТО ВЫ.</strong></p><p><em>Вы lifestyle фотограф, снимающий счастливых белых людей, проходящих через золотые, залитые солнцем луга, и вы иногда окунаетесь food фотографию?</em> Хотя хорошо быть открытым ко всем видам фотографии, но вы, скорее всего, не тот фотограф, с которым мы можем работать. Не делайте из этого проблему. И определенно, не спорьте с редактором.</p><p><strong>10. РЕКОМЕНДУЕТСЯ ПРЕДУПРЕДИТЬ, ПРЕЖДЕ ЧЕМ ШОКИРОВАТЬ НАС.</strong></p><p><em>Вы фотографируете голых вампиров в пропитанных «кровью» ваннах? </em>Предупреждение NSFW (не безопасно на работе) будет приветствоваться. Кроме того, ЗАПАРОЛЬТЕ.</p><p><strong>10. ДАЙТЕ РЕДАКТОРУ ВРЕМЯ ОТВЕТИТЬ.</strong></p><p>Куй железо, пока горячо — хорошо, но дайте редактору немного времени, чтобы добраться до него. Неделю или больше — это хорошо. И будьте уверены — если вы отправите рассказ, и редактору это понравится, он свяжется с вами.</p><p><strong>11. ЭТО ВСЕ О ПЕРСПЕКТИВЕ.</strong></p><p>Не принимайте все, что говорит фоторедактор, как Евангелие. Они все самоуверенные, они все заняты. Некоторые из них добры и конструктивны. Другие — ворчливые, а некоторые — просто засранцы. Пользуйтесь здравым смыслом и воспринимайте все, что говорит фоторедактор, с недоверием.</p><p><strong>12. ПОМНИТЕ, ЧТО РЕДАКТОРЫ — ЛЮДИ.</strong></p><p>Не пересказывайте истории через социальные сети (Instagram, Facebook, Twitter), особенно если вы не знакомы с редактором. Если вы намерены сделать это, ОПРЕДЕЛЕННО не делайте в 5 утра по часовому поясу редактора. Не каждый редактор переключает в беззвучный или выключает телефон на ночь. Будить ранним утром уведомлением от Facebook — это быстрый способ отклонить вашу работу.<br>- // -</p><blockquote><strong><em>Марк Муррманн</em></strong><em> является фоторедактором в журнале Mother Jones. Марк пришел в Mother Jones в 2007 году в качестве фотокорреспондента, работая в качестве фотографа-контрактника с ZUMA Press. Он изучал фотографию в UC Berkeley’s Graduate School of Journalism, а затем в Лондоне в качестве студента-победителя гранта Alexia Foundation Photography.</em></blockquote><p><strong><em>Переведено специально для — Photografist журнал о современной фотографии</em></strong> <a href="https://vk.com/tempadres">https://vk.com/tempadres</a></p><p>Оригинал <a href="https://visura.co/user/mmurrmann/news/3655">https://visura.co/user/mmurrmann/news/3655</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=cc4806922a0d" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>