<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by New housing policy on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by New housing policy on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@newhousingpolicy?source=rss-8b234522803e------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*nuusUswVOPS7bHD88mDRyQ.png</url>
            <title>Stories by New housing policy on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy?source=rss-8b234522803e------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Fri, 20 Nov 2026 20:02:16 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@newhousingpolicy/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[2022. Review and future plans from New Housing Policy]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/2022-review-and-future-plans-from-new-housing-policy-1d145a30ce55?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1d145a30ce55</guid>
            <category><![CDATA[policy]]></category>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 30 Dec 2022 13:24:54 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-12-30T13:24:54.517Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Passing year was particularly difficult, but our team was ready for the challenges and goes on to work with the challenges ahead. Below you will find an overview of our own, partner and all-Ukrainian processes and projects that have had the greatest impact on the housing sector.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*d50VUQ2ntpD9W2dRnOnyHQ.png" /></figure><h3>Successes</h3><ul><li>Forum “New housing policy” — extensive open conversation on the topic of housing with a focus on politics. Representatives of research and public organizations, the Ukrainian Ministry of Communities, international partners and donors were involved. Recording (UA) available via the link: <a href="https://youtu.be/dcmxVsgqfLo">youtu.be/dcmxVsgqfLo</a>, Report (EN): <a href="https://bit.ly/Newhousingpolicyforum_report_EN">bit.ly/Newhousingpolicyforum_report_EN</a></li><li>The “Land Policy in Urban Communities” seminar series is an in-depth review and discussion of contemporary challenges and opportunities in land management and taxation with practitioners, local authorities, and academics. See report in UA: bit.ly/3C2txSw and recordings (UA): bit.ly/3jzM16A.</li><li>Introduction of the topic for communities (Ivano-Frankivsk, Vinnytsia). We saw that, despite the previous neglect of the topic of housing management and construction at the local level, the first projects and processes of housing development are emerging, where the municipality might assume the role of leading partner.</li><li>With the help of donors, the Ministry supported those who showed solidarity with the displaced people through the “Shelter” program. The fullest possible use of existing housing on the basis of mutual aid and support is commendable, although it is too early to assess the results and prospects of this program.</li><li>The first result of our research for co-HATY IDP rehousing project is the risks and opportunities modelling of different organizational forms of temporary housing. It is of interest for anyone who wants to understand what opportunities exist for temporary housing projects to become communal or community property. Report: (EN) <a href="https://bit.ly/3FZYdFm">bit.ly/3FZYdFm</a> , presentation (EN) : <a href="https://bit.ly/3Q1zLHZ">bit.ly/3Q1zLHZ</a></li><li>Emerging partnerships with international researchers, practitioners and organizations (Julie Lawson, Grzegorz Gajda, Alice Pittini, Housing Europe, ENHR, PBL, EIB), which contributed to the presentation of the housing policy review at the European Network on Housing Research conference panel, the establishment of the Crisis, Conflict and Recovery working group enhr.net/crises-conflict-and-recovery/ — join if you want to keep up to date with the latest academic projects such as:</li><li>The first peer-review article of our researchers on housing policy in Ukraine before and during the war will soon be published on the website: <a href="http://www.tandfonline.com/journals/reuj20">www.tandfonline.com/journals/reuj20</a> Sukhomud, G. and Shnaider, V. (Forthcoming in 2023). Continuity and Change: Wartime Housing Politics in Ukraine. The International Journal of Housing Policy: Housing Futures Essays.</li><li>We also advise you to pay attention to 1) the analytical report by Cedos “Social, temporary and crisis housing” with a thorough analysis of various housing funds and their problems (EN): <a href="https://bit.ly/3Q2Knq8">bit.ly/3Q2Knq8</a> , 2) the analytical report of Transparent cities on the comparison of the mechanisms of construction and management of social housing in the EU and OECD (UA): <a href="https://bit.ly/3jC2tDi">bit.ly/3jC2tDi</a> 3) analytical report for the Council of Europe on housing cooperatives (UA) <a href="https://bit.ly/3vp0TXU">bit.ly/3vp0TXU</a>. Despite these and other developments, some changes at the state level score out the gains:</li></ul><h3>Failures</h3><ul><li>The unclear status of the National Recovery Plan to which a lot of pro bono efforts and time were invested by various stakeholders and professionals, and once again — put on the shelf? The collapse of trust in the work process under the leadership of state bodies may very well lead to decrease of interest for consultations by experts and CSOs. But this does not compare to the complete lack of stakeholder involvement in the next point:</li><li>Law №5655 — a draft law that affects the interests of dozens of parties, local self-government bodies, and professional communities was conceived without any consultation with them. Such action is undermining the foundations of parliamentarism, democracy and poses a threat of curtailment for decentralization reform. Currently, the mockery continues as politicians declare that “it has to be adopted now, and then we will talk about the details” of what should happen in the new ministry.</li><li>Unfortunately, the unification of the Ministries of Infrastructure and Communities does not preserve the progressive directions of public administration of recent years, i.e. spatial planning, housing economics, new studies of urban and rural development, landscapes and regional policy are almost completely ignored. The Ministry, which finally had the authority to take care of the soft planning of territories and spatial governance, once again became the <em>Derzhbud (Soviet State construction ministry)</em> which orders and controls construction. The circle of development has returned to the initial stage of evolution.</li><li>Not only were there no rent regulation programs or partial compensation, but there was not even an audit of existing or at least empty housing. State Youth Housing agency spent a fortune on the purchase of several dozen apartments, irrelevant in the light of the real challenges.</li><li>That is why, in particular, housing reconstruction is not thought through the lens of politics, but only through the lens of physical spaces and built environment. It is still yet to be understood as a part of the country’s recovery. Currently, despite significant changes, the topic remains on the margins of discussions both within the country and for international partners. We are working towards changing that — read more about our plans next.</li></ul><h3>Opportunities and prospects</h3><ul><li>On February 16, 2023, an international forum will be held with the participation of scientists, experts and high-ranking officials from Ukraine and the Netherlands, where we are co-organizers and will present the agenda for the development of the housing sector in the context of the reconstruction. PBL Ukraine’s Housing Recovery Forum. Rebuilding a place to call home. <a href="https://bit.ly/3i1Xsnc">https://bit.ly/3i1Xsnc</a></li><li>Capacity building program for Ukrainian communities in cooperation with the EU and Ro3kvit Urban Coalition for Ukraine — focusing on networking, peer-to-peer exchange of approaches and creation of policies and institutions for housing management and spatial planning. More soon.</li><li>Economics of housing — an online course to be launched in spring — will explain how macro-financial stability, global financial crises, modern financial instruments and future russian reparations are connected with the economic and political design of the housing system.#</li><li>Donors’ attention to the competent use of finances (from the side of EIB, CEB, World Bank) that rely on the system of funds management for the sustainable effect of investments in housing construction, their compliance with the diversity of models of ownership and residence for different social groups, and further effective management. This is an opportunity to challenge Ukrainian business-as-usual, rather than preserve developer-led (re)construction.</li><li>In the summer of 2023, a workshop organized by us on reconstruction issues will be held at the conference of the European Network on Housing Research (ENHR) in Łódź on June 28–30 <a href="https://enhr.net/activities/conferences/">enhr.net/activities/conferences/</a></li></ul><p>Our gratitude goes to the Ukrainian defenders, and we wish them victory in the new year!</p><p>In touch in the New year, New Housing Policy team</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1d145a30ce55" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Підсумки року та плани на майбутнє від Нової житлової політики]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8-%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-12b7ff8fc236?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/12b7ff8fc236</guid>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[житло]]></category>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 30 Dec 2022 10:45:10 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-12-30T10:45:10.175Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*LdKInJ0fLbHl_zwtO1Ik4w.png" /></figure><p>Рік був надзвичайно непростий, але наша команда була готова до викликів й успішно працює далі. Нижче ви знайдете огляд відібраних нами власних, партнерських та загальноукраїнських процесів та проектів, що справили найбільший вплив на сферу житла.</p><p><strong>Успіхи</strong></p><ul><li>Форум “Нова житлова політика” — Масштабна профільна розмова на тему житла з фокусом на політику. Залучені були представники дослідницьких і громадських організацій, Мінгромад, міжнародних партнерів і донорів. Запис за посиланням: <a href="https://youtu.be/dcmxVsgqfLo">youtu.be/dcmxVsgqfLo</a>, Звіт: <a href="https://bit.ly/Newhousingpolicyforum_report_UA">bit.ly/Newhousingpolicyforum_report_UA</a></li><li>Серія семінарів “Земельна політика у міських громадах” — глибокий огляд і дискусії про сучасні виклики та можливості в управлінні та оподаткуванні землі з практиками, органами ОМС й науковцями. Дивіться звіт: <a href="https://bit.ly/3C2txSw">bit.ly/3C2txSw</a> та записи: <a href="https://bit.ly/3jzM16A">bit.ly/3jzM16A</a>.</li><li>Уведення теми для громад (Івано-Франківськ, Вінниця). Ми побачили, що попри попереднє ігнорування теми управління і будівництва житла на місцевому рівні, зʼявляються перші проекти й процеси розбудови сфери житла, де муніципалітет може брати на себе роль лідера.</li><li>Перший результат дослідження проектів для ВПО co-haty — моделювання ризиків та можливостей різних організаційних форм житла. Цікаво для всіх, хто хоче зрозуміти які можливості існують для того, щоб тимчасові проекти житла ставали надбанням громади і розвивалися. Звіт: <a href="https://bit.ly/3FZYdFm">bit.ly/3FZYdFm</a>, презентація: <a href="https://bit.ly/3Q1zLHZ">bit.ly/3Q1zLHZ</a></li><li>Знайомство і досвід взаємодії з міжнародними дослідниками і організаціями (Julie Lawson, Grzegorz Gajda, Alice Pittini, Housing Europe, ENHR, PBL, EIB), що сприяла представленню огляду житлової політики на панелі конференції European Network on Housing Research, заснуванню робочої групи Crises, Conflict and Recovery <a href="https://enhr.net/crises-conflict-and-recovery/">enhr.net/crises-conflict-and-recovery/</a> — приєднуйтеся, якщо хочете бути в курсі останніх академічних проектів, зокрема таких як:</li><li>Поява першої академічної статті наших дослідниць про житлову політику в Україні під до і під час війни вже скоро на сайті: <a href="https://www.tandfonline.com/journals/reuj20">www.tandfonline.com/journals/reuj20</a> Sukhomud, G. and Shnaider, V. (Forthcoming in 2023). Continuity and Change: Wartime Housing Politics in Ukraine. The International Journal of Housing Policy: Housing Futures Essays.</li><li>Держава за допомогою донорських коштів змогла реалізувати програму “Прихисток” для найменш забезпечених верств населення, що виражає солідарне формування бачення щодо житла як права для кожного і кожної. Щоправда, довгострокові наслідки наразі ще важко передбачити.</li><li>Радимо також звернути увагу на 1) аналітичний звіт Cedos “Соціальне, тимчасове і кризове житло” з ґрунтовним аналізом різних фондів житла та їхніх проблем: <a href="https://bit.ly/3GA3ZPz">bit.ly/3GA3ZP</a>, 2) аналітичний звіт Transparent cities про порівняння механізмів будівництва та управління соціальним житлом в ЄС та ОЕСР: <a href="https://bit.ly/3jC2tDi">bit.ly/3jC2tDi</a> 3) аналітичний звіт для Ради Європи про можливості створення житлових кооперативів в Україні <a href="https://bit.ly/3vp0TXU">bit.ly/3vp0TXU</a>. Не зважаючи на ці та інші напрацювання, деякі зміни на державному рівні перекреслюють здобутки:</li></ul><p><strong>Провали</strong></p><ul><li>Незрозумілий статус Національного плану відновлення, в який було проінвестовано дуже багато зусиль, волонтерського залучення професіоналів і черговий раз — покладено на полицю? Руйнування довіри до робочого процесу під керівництвом державних органів не піде не користь подальшим консультаціям з експертами та ОГС. Але це не порівняно з абсолютною відсутністю залучення зацікавлених сторін у наступному пункті:</li><li>Закон №5655 — силовими методами просунуто законопроект, який зачіпає інтереси десятків сторін, органів місцевого самоврядування, професійних спільнот без жодної з ними консультацією, — це підваження засад парламентаризму, демократії й шлях до згортання реформи децентралізації. Наразі знущання продовжуються в тезах від політиків, що “ми зараз приймемо, а потім поговоримо про деталі” того, що має відбуватися в новому міністерстві.</li><li>На жаль, обʼєднання міністерств Інфраструктури та громад відбувається без збереження прогресивних напрямків державного управління останніх років, адже майже повністю проігноровані просторове планування, економіка житла, нові дослідження міського й сільського розвитку, ландшафти та регіональна політика. Міністерство, що нарешті мало повноваження опікуватися мʼяким плануванням територій та просторовим врядування, знову стало радянським Держбудом, який замовляє і контролює будівництво. Коло розвитку повернулося на початкову стадію еволюції.</li><li>Тому, зокрема, житлова відбудова не мислиться через лінзи політики, а через фізичні простори й досі не осмислена як частина відновлення країни. Наразі, не зважаючи на досить значимі зсуви, тема залишається на маргінесах дискусій і всередині країни, і для міжнародних партнерів. Працюємо над тим, щоб це змінити — про плани читайте далі.</li></ul><p><strong>Можливості й перспективи</strong></p><ul><li>16 лютого 2023 відбудеться міжнародний форум за участі науковців, експертів та високопосадовців з України та Нідерландів, де ми є співорганізаторами і представимо порядок денний для розвитку сфери житла в контексті реконструкції PBL Ukraine’s Housing Recovery Forum. Rebuilding a place to call home. <a href="https://bit.ly/3i1Xsnc"><em>https://bit.ly/3i1Xsnc</em></a></li><li>Братимемо участь у програмі розбудови спроможностей для українських громад в співпраці з партнерами ЄС та Ro3kvit — з фокусом на створенні політик й інституцій управління сферою житла і просторового планування. Скоро — більше.</li><li>Economics of housing — курс, що ми запустимо весною — пояснить, як макрофінансова стабільність, глобальні фінансові кризи, сучасні фінансові інструменти та майбутні репарації РФ звʼязані з економічним і політичним дизайном системи житла.</li><li>Увага кредиторів і донорів до грамотного використання фінансів — EIB, CEB, World Bank розраховуватимуть на систему управління коштами для сталого ефекту інвестицій в житлове будівництво, їх відповідності різноманіттю моделей володіння та проживання для різних соціальних груп та подальше ефективне управління. Це є хорошою передумовою провадити дослідження і для громад і для держави щодо інноваційних форм і моделей, що будуть відповідати сучасним трендам.</li><li>Влітку 2023 відбудеться воркшоп, організований нами, присвяченій питанням відбудови на конференції Європейської мережі дослідників житла (ENHR) в Лодзі 28–30 червня <a href="https://enhr.net/activities/conferences/">https://enhr.net/activities/conferences/</a></li></ul><p>На звʼязку у новому році, з любовʼю, команда Нова житлова політика</p><p>Дякуємо захисникам та захисницям і бажаємо перемог в новому році!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=12b7ff8fc236" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Підсумки курсу семінарів “Земельна політика в міських громадах”]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B8-%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83-%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85-ae72219cb362?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/ae72219cb362</guid>
            <category><![CDATA[policy]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[land]]></category>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 04 Dec 2022 12:52:24 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-12-04T13:39:24.655Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0FEjNIW75f666U8K3D4GkA.png" /></figure><p>Земля є унікальним ресурсом, що не підпадає під звичні уявлення про ринкові відносини і класичну теорію попиту і пропозиції, адже власники отримують монопольне право на її користування. Земля, окрім виняткових ситуацій, не може бути створена — адже це простір, а не просто грунт. В той самий час земля є безумовно одним з найбільш цінних ресурсів, вона уможливлює наше існування загалом. Чому вже у 17 столітті науковці зрозуміли цінність землі, як головного джерела створення вартості, а сьогоднішня економічна наука її оминає?</p><p>В Україні земельне питання не є новим і чимало досліджень та інструментів впливу, ринкових і політичних механізмів було створено. З іншого боку, частина з них не використовується сьогодні через брак організаційних ресурсів, а оцінка землі ще не стала масовою. Громади можуть використовувати ці та інші інструменти для створення інноваційних практик землекористування. Більше про економічні питання і підходи до визначення вартості землі слухайте у записі <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Yh7thkBS7Bc&amp;list=PL3r3_USwMcJT2hIyonAXkKVsJJENMqv54&amp;index=1"><strong>Економіка землі — ключові принципи і поняття / 1-ий семінар курсу</strong></a> (доповідачі — Павло Федорів, Андрій Мартин)</p><p>Українські громади, що тепер складають єдину ланку місцевого самоврядування і покривають всю територію держави є відповідальними за використання землі в інтересах мешканців і майбутніх поколінь. Земля вкрай зрідка розглядається як унікальний ресурс, що потребує особливого підходу в управлінні (створення резервів землі — земельних банків, публічних баз даних тощо). Це вимагає також і нових підходів —наприклад, сучасної системи оподаткування майна, що могла б дозволити громадам стабілізувати бюджетні надходження і створити більш справедливі механізми оподаткування.</p><p>Сьогодні рівень описаності та оцифрованості земель вкрай недостатній, що є першочерговим викликом для всіх органів місцевого самоврядування, адже “<em>неможливо управляти тим, що ви не можете оцінити</em>”. Водночас деякі громади роблять все можливе для цифровізації земель і розширення податкової бази, уточнення меж і власників та публічного звітування для контролю над цими процесами, створюючи проривні прецеденти, варті уваги.</p><p>Як це працює сьогодні в Україні, і які виклики бачать експерти — слухайте в записі другого семінару <a href="https://www.youtube.com/watch?v=5uoRPI4YsUY&amp;list=PL3r3_USwMcJT2hIyonAXkKVsJJENMqv54&amp;index=2"><strong>Земельна політика в громадах — управління і оподаткування</strong></a> (доповідачі — Володимир Дубровський, Ельвіра Колос, Богдан Балюк)</p><p>Сучасним викликом для експертів та управлінців є створення розуміння того, наскільки обмеженими насправді є земельні ресурси громад для нової забудови, що тягне додаткові земельні втрати для транспортної та енергетичної інфраструктури. Багатофункційні ландшафти і нові програми розвитку територій, що включають диверсифікацію використання і створюють умови для сталого розвитку — один з напрямків зміни земельної політики.</p><p>Також, підхід екосистемних послуг дозволяє включити природні ландшафти, що створюють якість життя та добробут, в різноманітні економічні моделі для громади і враховувати унікальні екологічні властивості, при плануванні територій та оцінці землі в громаді. Водночас тотальне переведення природи в цифровий вимір може мати і свої недоліки, де унікальні місцевості можуть зникати під тиском іншої фінансової вигоди. Більше про це слухайте на третьому семінарі <a href="https://www.youtube.com/watch?v=3v4ACG01zrk&amp;list=PL3r3_USwMcJT2hIyonAXkKVsJJENMqv54&amp;index=3"><strong>Довкілля, мобільність і земельна політика </strong></a>(доповідачі — Дмитро Беспалов, Анна Даниляк, Олександра Сладкова)</p><p>Але критичним питанням для майбутнього розвитку є також те, що багато явищ просторового планування і земельної політики виходять за межі окремих громад. Спільні інфраструктурні проекти, туристично-рекреаційні чи екологічні ландшафти, мобільність та навіть житлове будівництво є причинами і необхідністю для співпраці громад.</p><p>Механізми співпраці наразі знаходяться на початковій стадії розробки, але деякі громади вже ініціюють різноманітні формати, що долучають сусідів до ухвалення спільних рішень. До того ж обмежені механізми впливу на власників землі, та не до кінця прозорий механізм наповнення державного реєстру в період формування громад суттєво обмежили можливості регуляції майбутнього використання земель. Це обмежує свободу дій муніципалітетів для сталої земельної політики. Більше про ці виклики та можливості співпраці слухайте у 4ому семінарі <a href="https://www.youtube.com/watch?v=kTWK_XPXvY0&amp;list=PL3r3_USwMcJT2hIyonAXkKVsJJENMqv54&amp;index=4"><strong>Земля в агломерації — інвестиції, конфлікти, спільне планування</strong></a> (доповідачі — Тарас Кубай, Єгор Власенко)</p><p>Щодо житлової політики земельна політика сьогодні є дуже інструментальною і підпорядкованою потребам цього моменту, фактично стаючи засобом (одним з багатьох) для будівництва житла. Водночас слабке розуміння специфічної природи економіки житла (а не лише будівництва) унеможливлює збалансоване і довгострокове ухвалення рішень. Фактично, громадами часто маніпулюють забудовники, адже отримуючи землю дешево чи безоплатно й рідко платячи з неї податки за умовами короткострокових орендних договорів, вони перекладають вартість утримання інфраструктури та соціальних послуг на громаду, збираючи всю ренту із цієї землі в момент продажу майна.</p><p>Непрозоре ціноутворення і зазвичай кричуща дешевизна землі сьогодні не грає на руку громадам, які мають механізми збирати вищі податки й фінансувати розвиток громади зі спеціального фонду. Крім створення стратегічних земельних резервів, слід переглянути політику оренди та умови на яких вона надається для будівництва і стимулювати більш сталі моделі власності, в тому числі оренді неприбуткові форми — кооперативи, муніципальні житлові компанії тощо.</p><p>Про нове мислення щодо ролі землі для будівництва житла та економічні моделі слухайте у записі підсумкового семінару <a href="https://www.youtube.com/watch?v=WAJgFiD39D0"><strong>Земельна і житлова політика –точки перетину</strong></a> (доповідачі Ґжегож Гайда, Павло Федорів, Альона Ляшева)</p><p>Дякуємо захисникам та захисницям за можливість думати про розвиток країни в умовах війни.</p><p>Команда Нової житлової політики.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=ae72219cb362" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Про дерегуляцію, іпотеку, Шуляк-Тетчер і відбудову Нова житлова політика]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8E-%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%83-%D1%88%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BA-%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%80-%D1%96-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-427697800c31?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/427697800c31</guid>
            <category><![CDATA[thatcher]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <category><![CDATA[policy]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 06 Sep 2022 18:29:35 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-09-06T18:29:35.292Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Проблема кінця 1970-х в Британії — в держави немає грошей продовжувати ефективно регулювати великий державний сектор економіки і ресурсів продовжувати активно будувати житло / Аналогія з Україною — сьогодні знайти рішення відбудувати все без участі державного капіталу і регулювання людям у власність</p><p>Власне, рішення Тетчер, які зруйнували систему доступного житла, збудовану Клементом Етлі в Великобританії після Другої Світової, на десятиліття вперед (можливо назавжди):</p><h4>Етап 1</h4><p>1) Дерегуляція банків (фінансового сектору)</p><p>→ нові інструменти сек’юритизації боргів, збільшення інтересу міжнародних компаній у грі на ринках цінних паперів</p><p>2) Право викупу соціального житла, субсидії на придбання житла, дешеві кредити від держави</p><p>→збільшення попиту на ринку, зростання боргів домогосподарств</p><p>3) Низька ставка національного банку для підтримки дешевих позик</p><p>→ при низьких ставках депозитів індивідуальні інвестори охоче купують нерухомість, яка стає більш довгостроковим і прибутковим інструментом, аніж депозити</p><h4>Етап 2</h4><p>4) Зменшення участі місцевих громад у житловому будівництві, зменшення інструментів контролю над використанням землі, продаж землі на аукціонах</p><p>→ нові можливості спекуляції, зростання вартості землі</p><p>5) Стагнація зарплат і низьке зростання економіки</p><p>→ розрив між доходами домогосподарств і вартості землі та житла</p><p>6) Відмова держави забезпечувати повну(високу) пенсію</p><p>→ підвищений попит на іпотеку, щоб мати нерухомість як безпековий актив</p><h4>Етап 3</h4><p>7) Інституційні інвестори отримують доступ й інтерес грати на ринках житла і землі (очікування подальшого зростання вартості житла)</p><p>→ додаткове зростання попиту на нерухомість, її здорожчання</p><p>8. Збільшення зацікавленості і участі банківського сектору в житловій сфері/ринку</p><p>→ нові інструменти додаткової сек’юритизації, зниження стандартів контролю за доходами позичальників і можливістю повертати борги</p><p>9) Додатковий підвищений попит за допомогою неспроможних до обслуговування іпотек (неробочих кредитів)</p><p>→ циклічні кризи, що в результаті стягують в людей майно у власність великих компаній як заставу, але не балансують ринок</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*2Q4l2ReSeI-B_gw6bxLL7w.png" /></figure><h4><em>Коло замкнулося. Земля дорожчає, житло дорожчає, борг більшає, доступність не зростає.</em></h4><p>Єдина відмінність в Україні — в нас немає реальної оцінки вартості міської землі, а методички і проекти Мінрегіону з 2021 року ще не були втілені вжиття. Як тільки вібудеться стабілізація/перемога і систематична оцінка землі — при відсутності активної земельної і житлової політики громад та держави ми опонимося у вічному циклі недоступності житла.</p><p>Ryan-Collins “Why can’t you afford a home?”</p><p>Більше слухайте тут: <a href="https://youtu.be/N-K95lPmc2M">https://youtu.be/N-K95lPmc2M</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=427697800c31" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Не створювати нові нерівності. Частина 2 — як мислити відбудову в інтересах громади]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0-2-%D1%8F%D0%BA-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D0%B2-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8-e9cdcdd27a8b?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/e9cdcdd27a8b</guid>
            <category><![CDATA[urban-planning]]></category>
            <category><![CDATA[war]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[social-justice]]></category>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 31 Jul 2022 17:07:50 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-08-01T08:46:36.550Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Не створювати нові нерівності. Частина 2 — як мислити відбудову в інтересах громади</h3><p>Від довоєнного механізму так званої «комплексної реконструкції застарілого житла» до сучасних проектів відбудови та законів про відновлення — замість житлової реформи і реформи управління землею ми боремося з наслідками неефективної, несправедливої і дотаційної сфери управління житлом.</p><p>Про важливість будівництва житла для економіки говорять багато. Аргументація як правило зводиться до тези «будівництво дає зростання ВВП і робочі місця». Але варто подивитися на ці твердження ширше і спочатку відповісти на запитання: Якого типу це робочі місця? Які податки утримує держава і громада? Які ризики це несе для просторової справедливості, екології, ідентичності громади? І головне — чи буде створено в результаті житлового будівництва більш справедливу економіку?</p><p>Для того щоб будувати все більше забудовники пробують нав’язати проблему «застарілого житла». Хоча насправді це насамперед проблема «неефективного утримання житла»: скільки б ми не будували, якщо ми не будемо належним чином дбати про житло — через кілька десятиліть проблема повернеться і, можливо навіть загостриться. Без перегляду принципів управління власністю і розподілу власності в нас не тільки не було можливості розвивати житлову сферу, а навіть зберегти той житловий фонд (просторовий і матеріальний ресурс), що було збудовано на 1991ий рік.</p><p>Яку роль земельна рента відіграє у створенні справедливих і сталих громад та до чого тут оподаткування майна — читайте далі в цій статті.</p><h3>Спадок соціалізму — основа неолібералізму</h3><p>Суспільна власність на капітал та землю у радянські часи означали, що продукування міського простору не підпорядковувалося логіці капіталістичної конкуренції за простір. Повоєнна житлова політика насправді не значно відрізнялась від політик в інших європейських країнах і полягала у будівництві цілих районів державного або муніципального соціального житла на вільних земельних ділянках, переважно для робітничого класу (Enyedi, 1998; Smith, 1996) та згодом підтримці житлового кооперативного руху.</p><p>Хоча в Соцблоці існували нерівності в стандартах і якості житла між різними групами (Szelenyi, 1987), рівень соціально-просторових відмінностей суттєво скоротився і різниця в забезпечності житлом була меншою, ніж у довоєнний час або у тогочасних капіталістичних містах. Відносна рівність підтримувалася через державний контроль над процесом будівництва, неринковим механізмом розподілу житла й обмеженнями, які накладалися на обмін житлом. Стандарти, розмір і технічні параметри нових квартир були детально визначені й сформульовані як вираження «об’єктивних потреб у житлі». Державна монополія на землю означала її однакову вартість по всьому місту. Плата за користування не була пов’язана з розташуванням житла (Sykora, 1993: 284).</p><p>1990-ті та 2000-ні роки стали періодом активних реформ прав власності. Впровадження капіталізму передбачало інститут приватної власності, який допомогла вибудувати приватизація — зокрема масова безоплатна приватизація квартир із державного житлового фонду та приватизація іншої нерухомості. Ця масова приватизація житлового фонду жителями дозволила їм залишитися у своїх квартирах. Це сталося в більшості країн Cоціалістичного Блоку і було спрямовано на скорочення видатків міст і держав на утримання житла. З державної системи загального добробуту відбувався перехід до системи добробуту, заснованій на приватній власності (Asset-based welfare regime) (Aidukaite, 2004).</p><p>Цей перехід до капіталізму показав невідповідність між логікою максимізації прибутків від земельних ділянок та принципами просторової організації соціалістичних міст (і соціально-просторової справделивості загалом) (Badyina and Golubchikov, 2005, p. 2). Майже все житло перебуває у власності приватних осіб, більшість яких займають власні помешкання, а тому в них зберігся відносно вільний доступ до центральних історичних районів міст.</p><p>Масова приватизація квартир створила парадоксальний розрив зв’язку між доходами домогосподарств і власністю на житло. Не лише в межах одного району, але й в одному будинку можуть жити люди різних класів, статусів і доходів. Виникли так звані «подрібнені структури власності»: в межах одного будинку можуть жити власники квартир і орендарі, які винаймають житло у власників, а також інші власники.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ymYDaIPy2Y2Jgnx-affNRA.jpeg" /><figcaption>1993ій рік на Подолі в Києві. Перехрестя Юрківської і Костянтинівської.</figcaption></figure><p>Така ситуація суттєво впливає на можливості джентрифікації, оскільки стає складно втілити інвестиційний проект у наявне міське середовище. Девелопер, який захоче вкласти капітал у цей житловий фонд, зіткнеться з численними домогосподарствами-власницями, які мають дуже різні житлові умови, уподобання та фінансовий стан (Bernt, 2016: 8), тому джентрифікація і розбудова оренди житла в класичному розумінні не склалися в Україні і до сьогодні.</p><p>Але, у цього явища існує зворотна сторона. Через те, що у<em> </em>СРСР була створена і усталена неефективна система ЖЕКів, які не були спроможні підтримувати житло в якісному стані, модернізації цього житла перед приватизацією 1990-х також не відбулося. До того ж, з того часу не було масово впроваджено нові організаційні форми для управління багатоквартирними будинками і землею після приватизації — і до останнього часу ці ж ЖЕКи (формально управлінські компанії) заповнюють величезну управлінську порожнечу і призводять до подальшої деградації житлових будівель без накопичення структурних фондів на реконструкцію.</p><h4>У підсумку, на державному рівні закріпилася орієнтація на два процеси — посилену приватизацію комунального і державного майна для більш ефективного управління і максимізації прибутків, а також розрахунок, що люди самі себе забезпечать за наявності приватної власності</h4><p>(підхід asset-based welfare, що бере своє коріння в політиці приватизації соціального житла Маргарет Тетчер). Через цю ідеологічну рамку і відповідно високий рівень приватизації, держава і громади постійно дофінансовують приватну власність.</p><h3>Публічні видатки на приватні статки</h3><p>Трансформації просторів міст невідривно пов’язані зі змінами самих суспільств, що продукують ці простори. Посилення лібералізації та дерегуляції містопланування та землекористування в Україні призвели до комодифікації (перетворення на товар) міського простору. Ключовими аспектами лібералізації є критичне послаблення ролі муніципальних органів у регулюванні будівництва (зокрема про останні нововведення часів війни <a href="https://zaxid.net/nova_postanova_kabminu_i_shemi_dlya_nedobrochesnih_zabudovnikiv_n1546196">тут</a>), контролі за його характеристиками та властивостями, зменшення кількості етапів, що необхідні для початку будівництва, фактична перевага права на власність над містобудівною документацією. Все це для того, аби підвищувати »інвеституційну привабливість» = легкість ведення бізнесу. Такий підхід показує слабке розуміння ролі сфери житла і земельної політики політиками та управлінцями.</p><p>Попри минулі розмови про «податки», «інвестиції» та економічне зростання, яке стимулює девелопмент в українських містах, реалії були зовсім іншими.</p><h4>Великі міста інвестували муніципальні кошти в наддорогу (а часто ще й «б’ютифікаційну») інфраструктуру, яку не мали змоги підтримувати, але яка вела до «нових центрів зростання»: нові автомобільні розв’язки, метро, мости, дорогі декоративні ландшафтні проекти тощо.</h4><p>Висока маржинальність девелопменту в Україні балансувалася низькими доходами населення і тому довгий час ми не спостерігали «будівельного буму». Але з часом державні житлові програми дозволили доповнювати ці доходи через субсидування купівлі недоступного житла — або через сплату частини вартості, або здешевлення позики — і передавали гроші одразу до забудовників.</p><p>Житло в капіталістичній економіці є фундаментальною сферою для примноження багатства, яка в той же час що генерує нерівність (Aalbers, 2016, p.10). Разом з надто низьким оподаткуванням нерухомості, це означає, що вся рента переходить тим, хто володіє нерухомістю і землею, а громада не отримує нічого — бюджетні кошти витрачають на підвищення вартості приватної власності. Як пише журналістка Леся Падалка, лише за кілька останніх років КП «Плесо» виконало за бюджетні 300 мільйонів гривень роботи, які допомогли капіталізувати приватну житлову забудову, підвищивши потенційну вартість цієї нерухомості публічним коштом.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/740/0*1mnp6knrtv4wAxEF.jpg" /><figcaption>ЖК Лебединий, lun.ua</figcaption></figure><p>Саме така схема передувала будівництву трьох житлових комплексів на Лівому березі Києва: ЖК «Лебединий» (біля метро «Харківська»), ЖК «Рів’єра» (біля метро «Славутич») і ЖК на Маланюка, 101 (більш відомий як «Русанівська гавань», біля метро «Лівобережна») (Падалка, 2020). Крім того, киянам знайома схема будівництва нових станцій метрополітену не поряд з існуючим житлом, де є найбільша потреба в транспорті, а поряд з ще не збудованими житловими комплексами, що також спрямована на підвищення приватних прибутків. Замість створення якості життя та мобільності всієї громади, такі проекти головним чином виконують роль трансферу публічних коштів до власників землі та/або нерухомості, яка на ній знаходиться.</p><h3>Інвестиції громади мають приносити суспільну користь громаді</h3><p>Частину вартості земельних ділянок складає земельна рента, яка може залежати від розташування та того, що знаходиться поряд з цією ділянкою — інфраструктура чи природний ресурс. Будівництво містом транспортної чи соціальної інфраструктури поряд із ділянками може підвищувати їх вартість — наприклад, лінія трамваю поряд з офісним центром чи школа посеред житлової забудови.</p><h4>Фінансування інфраструктури здійснюється із бюджету, до якого докладається вся громада, а прибутки від таких інвестицій громади отримують в першу чергу ті, хто володіє землею і нерухомістю поряд.</h4><p>Адже, не докладаючи до цього жодних зусиль, вони отримують подорожчання активів. Якщо мова йде про власне житло і мікро-бізнеси/неприбуткові організації, то цей ефект є позитивним для соціального розвитку місцевої спільноти, яка отримує ресурси для розвитку. Але найчастіше такою вигодою користаються великі землевласники і рантьє, не сплачуючи з цього відповідних своїм прибуткам податків.</p><p>Підхід, що широко застосовується в країнах ЄС, дозволяє повертати частину інвестицій громади (усуспільнювати земельну ренту) називається дослівно «утримання вартості землі» (<a href="https://www.oecd.org/cfe/cities/land-value-capture.htm#:~:text=Land%20value%20capture%20is%20a,action%20should%20generate%20public%20benefit.">land value capture</a>) і його логіка виходить з того, що <em>інвестиції громади мають приносити суспільну користь громаді</em><strong>. </strong>Одним із механізмів повернення вартості землі є оподаткування земельних ділянок (land value tax) або оподаткування нерухомості загалом (property tax/real estate tax). Обидві ці форми існують в Україні, але працюють вкрай неефективно.</p><ol><li>Податок на землю</li></ol><p>Згідно вихідної ідеї — зростання сплаченого податку разом зі зростанням вартості землі відображає покращення загального економічного добробуту. Це створює більш рівні умови для економічної діяльності (не спотворює ринковий баланс). В той же час, комунальна земля, що використовується для громадських функцій, залишається у міській власності і податки з неї не збираються.</p><p>Але в Україні існує величезна кількість пільг для платників цього податку, починаючи від розміру ділянки закінчуючи соціальним статусом, а вартість землі в країні загалом серйозно недооцінена у оцінках нормативної вартості. Наприклад, земля (м2) у Києві за нормативною оцінкою <a href="https://ips.ligazakon.net/document/re38107?an=30">коштує </a>в середньому 1430 грн (40 євро) на противагу приблизно 33 000 грн (930 євро) в Берліні.</p><p>Згідно аналітики openbudget.gov.ua/analytics/incomes, цей податок складав в 2020 році не більше 1% доходів місцевих бюджетів.</p><p>2. Податок на нерухомість</p><p>Такий податок зазвичай становить якийсь відсоток від вартості нерухомості, а оскільки база оподаткування (вартість нерухомості) оновлюється раз в кілька років, то його розмір відображає зміни вартості цієї нерухомості. Оподаткування нерухомості може виконувати також інші функції — наприклад перерозподілу житла та багатства: для кожного наступного помешкання у власності ставка податку може бути вищою, щоб обмежувати спекулятивний попит та знеохочувати багатих скуповувати нерухомість, що вже частково зроблено в Україні під час продажу нерухомості. Фактично податок на нерухомість є своєрідною платою за використання земельних ділянок під певну функцію та доступ до благ, які громада створює довкола цієї ділянки.</p><p>Що ж не так з місцевим оподаткуванням нерухомості? Воно зовсім не виконує функції утримання вартості землі та <em>усуспільнення ренти</em> з неї, бо база та ставка оподаткування залежать не від реальної вартості об’єкта, а від його площі та розміру мінімальної заробітної плати. Ставки податку встановлюються за рішенням органів місцевого самоврядування, але не можуть перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр бази оподаткування на рік. За 2021 рік плата становила не більше 90 гривень/м2 — незалежно від вартості об’єкта, його локації та потенційного прибутку, який такий об’єкт може приносити. Ці цифри є неспівмірно малими зі ставками орендних плат за офісні чи торгові площі, що означає, що майже весь обсяг ренти переходить у приватну власність. Більше того, існують податкові пільги — 60 м2 для квартир та 120 м2 для будинків (незалежно від їх кількості), які дозволяють більшості власників нічого не платити.</p><p>В Україні цей податок складає до 3% доходів місцевих бюджетів, зі значною перевагою в оплаті юридичних осіб. У порівнянні, в «ліберальних» США така ставка складає в середньому 1.2% вартості нерухомості, що приносить в місцеві бюджети в середньому 72% доходів.</p><h4>Неадекватне оподаткування нерухомості і майна має також далекосяжні наслідки для сфери житла та можливостей для новозбудованої джентрифікації і створення неконтрольованих ані державою, ані громадою островів багатства поміж моря бідності.</h4><h3>Відбудова без бідних</h3><p>Фантастичні <a href="https://www.kbd.estate/novini-16">пропозиції приватних міст</a>, що можуть обійтися без муніципалітетів і розподілу соціальної відповідальності — яскраве свідчення про відсутність розуміння міста як цілісної економічної і соціальної системи. Кожне таке «приватне місто» є споживачем культурних й інфрастуктурних ресурсів «звичайного міста» — від муніципальних театрів й історичних площ до аеропортів і конференц-холів, але хоче позбавитися бюрократії і витрат на їх утримання, переклавши останні на абстрактну державу.</p><p>Якщо додати до цього пропозицію сплачувати нижчі податки (наче за надання приватних послуг замість державних), але водночас безкоштовно утримувати землю в приватних руках— то стає зрозумілим, що така ситуація є наслідком можливості для девелоперів паразитувати на автомобілецентричній інфраструктурі, слабкому містобудівному контролі і земельному регулюванні в громадах.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/0*IFPcF3E9L6-hJ2yF.jpg" /><figcaption>Мастер-план приватного міста від <a href="https://www.kbd.estate/novini-16">kbd.estate</a></figcaption></figure><p>Але, якщо дивитися, на процеси, що загоржують великим містам у найближчому майбутньому, то стає зрозумілим, що масштаби значно більш драматичні. Протягом лише останніх двох років Мінрегіон створив чотири версії проекту Закону про так звану «комплексну реконструкцію застарілого житла», за якою передбачається знесення цього житла та будівництво на його місці приватним капіталом чогось більш прибуткового. Якщо здатність платити визначатиме все — ми отримаємо просторове розшарування за доходами і відповідну поляризацію міст, яку вдавалося обмежувати раніше за рахунок немобільності житлового фонду. Хоч цей процес обговорення триває з 2016 року, сьогоднішня ситуація у зруйнованих містах, що знаходяться під контролем України, є насправді продовженням цієї проблеми — лише тепер зненавидених хрущівок немає.</p><h4>У кожній новій редакції цього Закону «про реконструкцію застарілого житла» скорочувались гарантії для людей, що володіють таким застарілим житлом — щодо житла чи району, куди вони будуть переселені у випадку такого знесення.</h4><p>Ігнорування можливостей поліпшення, адаптації, ущільнення території з повагою до наявної інфраструктури, спільнот і просторів є словниковим прикладом практик «реконструкції через витіснення». Відповідальність за розбудову спільної інфраструктури натомість перекладалась на міську громаду. Якщо плани реконструкцій міст після війни нагадуватимуть принципи, якими керувалися раніше, це породить три проблеми:</p><p>1) Надання нерухомості у власність для бідних домогосподарств відтворить наявну проблему неспроможності обслуговувати ці будинки і в перспективі 40 років призведе новозбудоване житло до того стану хрущівок, який ми маємо сьогодні. Тобто, такий механізм спрямований на боротьбу з наслідками проблеми — існуванням застарілого житла, а не причиною — неспроможністю багатьох людей володіти житлом у приватній власності.</p><p>2) Буде усталена неспроможність громади збирати ресурси з ділянок, що зростатимуть у вартості, і розподіляти ці прибутки для блага громади, зокрема створення соціального житла, розвитку громадського транспорту, освітніх можливостей, прихистку і допомозі ВПО.</p><p>3) Вплив і прибутковість девелопменту будуть зростати. Громади залишатимуться з дуже обмеженим набором інструментів для регулювання розбудови міст і управління землею, створення просторово збалансованих районів і соціально справедливих умов життя. А місцеві спільноти спостерігатимуть за джентрифікацією і витісненням у районах «відбудови».</p><p>Отже, необхідно реформувати підхід до управління житлом і землею.</p><h3>Висновки</h3><p>Сьогодні міжнародні організації та фонди поставлені перед очевидними фактами розриву між бідними і багатими в містах й фокусуються на тому, щоб зменшувати нерівності. Їхні донорські проекти включать необхідність створення потужних муніципальних інституцій, що спроможні діяти в інтересах громади у сфері житла. Це йде в розріз з політиками роздержавлення і відходу муніципалітетів від активного контролю майна і землі, що просувається Комітетом ВР і Мінрегіоном.</p><p>Успадковані очікування, що люди самі себе забезпечать за наявності приватної власності (теорія asset-based welfare) — є загрозою відтворити помилку загальної приватизації початку 1990-х. Нам необхідно негайно переглянути бажану пропорцію (пропозицію) муніципального і державного майна на ринку житла для створення відновлюваних механізмів управління житлом на благо громади у перспективі десятиліть.</p><p>Проблема відсутності механізму створення <em>житла для всіх</em> вилізе знову. Адже сьогодні будівництво здебільшого відбувається без огляду на соціальну стабілізацію, місцеву економіку і її стійківсть, локальну ідентичність чи системне бачення екологічність. Одним з ризиків для міст є оновлення через знесення (demolition-based regeneration), що призводить до відселення, відриву людей від місця проживання, втрати місцевої спільноти та соціальних зв’язків.</p><h4>Без зміни оподаткування нерухомості ми продовжуватимемо втрачати земельні ділянки та ренту з них (які повністю переходитимуть у приватну власність), а простір наших міст залишатиметься товаром, який багаті купуватимуть для своїх бажань та потреб.</h4><p>Тому місто має активно утримувати вартості землі та/або оподаткувати нерухомість і управляти землею в інтересах громади, надаючи перевагу довгостроковій оренді над продажем, контрактам і оподаткуванню забудовників над “швидкими вигодами”, сталим моделям управління житлом над продовженням існування радянських ЖЕКів.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=e9cdcdd27a8b" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Не створювати нові нерівності.]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-1678bebd0328?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1678bebd0328</guid>
            <category><![CDATA[gentrification]]></category>
            <category><![CDATA[land]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[war]]></category>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 12 Jul 2022 17:37:29 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-07-13T11:15:31.039Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Не створювати нові нерівності. Частина 1: Що необхідно знати про <em>просторову справедливість</em> при відбудові міст.</h3><p><a href="https://mistosite.org.ua/ru/articles/shcho-take-dzhentryfikatsiia-i-chy-ie-vona-v-ukraini?fbclid=IwAR3ke_QnT-Xg23kFVp7lKy9PAa8CFxgR6e7GX1BtdrU4Y1MyZjgZ-KgzB7A">Перша версія</a> цієї статті з’явилася у кінці 2018-го. Тоді ця розмова стосувалася окремих явищ у місті — приватизації та зміну функцій будівель культури, які раніше були у власності громади. Та сьогодні масштаб міських трансформацій збільшився у рази. В той же час, переосмислення помилковості старих підходів до розбудови міста ми не досягли. «Архітектура після відбудови», що прослідковується у різних проектах, таких як <a href="https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Frecreateua.com%2F%3Ffbclid%3DIwAR3_XgGcOyOXD1xxNDVpmW0o92Q-yVb_ocDHQ3hOeYxo3RLLWgQqyNM6wr4&amp;h=AT0woNvYHxmZ6dWrKaLh_D_IwTVPMJ8wSLDit0XcohsJSY0VVtIBxoSPUvrBA3IegmVCQMXaSjWxp_HICYCbrLSM7HzBP7vjo0efGka6nlZPIsT0ihVSmQrKfp7jZrkvog1kig">Recreate UA</a> яскраво виказує загальнопрофесійне нерозуміння архітекторами і планувальниками соціальних, політичних і економічних процесів, що стоять за створенням міського середовища.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/0*kXhBV3xT40ONNSD1" /><figcaption>Рендери ущільнення(!) території в Маріуполі. Благоустрій і людей зберегли</figcaption></figure><p>І хоча війна зруйнувала чимало домівок на сході, півдні і півночі України, в деяких містах вже відновлюється будівництво, а через міграцію людей — посилився тиск капіталу на центральні райони у Львові, Івано-Франківську, Тернополі тощо. Високою також є вірогідність, що у великих містах, що не значимо постраждали від російського вторгнення, відновляться процеси економічного витіснення вразливих груп, схожі на ті, що відбувалися до 24 лютого, а в тих містах, що будуть відбудовувати, не оглядатимуться на принципи соціальної справедливості.</p><p>Перша частина цієї статті є наміром розібратися у тому, як сьогодні критично підходити до розбудови та аналізу міського середовища, а також звідки беруться ресурси для нового будівництва і чим насправді є джентрифікація. Солідаризація початку війни повільно перейде в новий стан економічного балансу, який може відтворювати довоєнні моделі нерівномірного розвитку, а може запропонувати і більш соціально справедливі підходи.</p><p>У другій частині ми познайомимо читача з необхідністю повернення громадських інвестицій, справедливим розподілом соціальної відповідальності і проблемою «безкоштовної землі».</p><h3>Дві різні джентрифікації</h3><p>Слабка інституційна спроможність і зачасту небажання муніципалітетів керувати просторовими змінами уможливлює явище, яке відомий економічний географ Девід Гарві називає процесом <em>накопичення через позбавлення</em> (accumulation by dispossession). Капітал приватизує міський простір чи суспільні ресурси задля збільшення власних прибутків — через обмеження доступу до цього простору та підвищення плати за користування (ренти) (Гарві, 2021). Приватизація соціальних гуртожитків у Києві останніх років, знесення історичної забудови та підвищення поверховості, виселення комунальних кінотеатрів, відсутність соціальної інфраструктури і агресивне ущільнення — все є зв’язаним з реальними процесами економічного витіснення, що не регулюється громадою.</p><p>Термін «джентрифікація» звично асоціюється з соціо-просторовими змінами у містах — як змінами самого міського середовища, так і соціальних груп, які в ньому перебувають і живуть. За понад півстоліття існування цього терміну, його значення розширилося від опису процесів у центрі Лондона (Glass, 1964) до теорії про <em>глобальну міську стратегію</em> (global urban strategy; Smith, 2002). Авторкою терміну є соціологиня Рут Глас, яка 1964 року у книзі «Лондон: аспекти змін» описала процес зміни класової структури у середмісті Лондона. До історичних районів, населених, здебільшого, робітничим класом, почав «вторгатися» новий середній клас. Глас іронічно називає його «дворянством» (gentry), а сам процес — «джентрифікацією» (gentrification).</p><p>Її ключова теза полягала у тому, що переїзд заможніших людей був пов’язаний з покращенням стану житлового фонду та публічної інфраструктури, а подальше зростання вартості житла і послуг навколо призводили до витіснення тих, хто там жив раніше (Glass, 1964). Якщо Глас використовувала слово «джентрифікація» у специфічному англо-американському контексті, то згодом цей термін став парасолькою для різних процесів у різних частинах світу. Його стали використовувати для опису процесів, які не обов’язково пов’язані зі зміною населення районів за доходами, але також соціальними та культурними змінами, що впливають на міське середовище.</p><p>Якщо навіть зміна функцій будівлі не дозволяє максимізувати ренту, то існує варіант скористатися зростанням вартості ділянки під нею, прибравши споруду, що там стояла. Будівництво нового готелю на місці старого кінотеатру, знесення і перебудова старих гуртожитків є класичними прикладами використання капіталом «розриву у функції». Такі зміни не є джентрифікацією у її класичному розумінні, бо не призводять до безпосереднього витіснення людей із житла. Однак вони спричинені тією ж логікою — використанням міського простору для максимізації прибутків без уваги до наявного соціального контексту і рівномірного доступу до громадських закладів.</p><p>Для того, щоб зрозуміти причини джентрифікації, науковці пропонують два підходи: з точки зору «попиту» і з точки зору «пропозиції».</p><h3>Класична джентрифікація і оренда під час війни</h3><p>Підхід до пояснення джентрифікації з точки зору «попиту» розглядає її через ширші економічні та соціальні перетворення. Нові умови формують «джентрифаєрський» клас — людей, чиє переселення до певного району зумовлює зростання вартості життя для інших й подальше відселення тих, хто не спроможний платити. Щоб пояснити цей процес часто вказують:</p><p>● Культурні причини. У 1950–60-х роках політика субурбанізації через будівництво транспортної інфраструктури та субсидування власності на приватні будинки у США дозволила середньому класу покинути міста. Однак, згодом змінилися цінності й стиль життя молодших поколінь — вони відклали рішення про одруження, стали заводити менше дітей і, на відміну від своїх батьків, захотіли жити у центрах міст, а не передмістях. Для молоді стало важливим середовище з певною міською естетикою та можливості для самовираження в ньому. Змінилися професії та зайнятість. На вибір місця життя почали впливати соціокультурні фактори. Причиною проведення часу у центрах міст стало життя і споживання, а не робота як раніше (Ley, 1997, 2003).</p><p>● Економічні причини. Із розростанням передмість нове житло ставало все більш віддаленим від центрів міст, що разом зі зростанням витрат на мобільність (вартість пального, обслуговування та часу, витраченого на дорогу) означало наближення вартості житла у центральних історичних районів до нового будівництва субурбії.</p><p>Цей підхід пов’язаний також з ідеєю про джентрифікацію як процес міграції хвилями. Начебто спочатку молодь та творчі люди переселяються до старих «занедбаних» районів через відносну дешевизну життя там і створюють середовище з певною естетикою: галереями, кафе, студіями, — які приваблюють решту людей. Культурна та споживча інфраструктура, яку створює на районі так званий «піонерський» клас, нібито приваблює туди середній клас. Наступні хвилі міграції складаються з груп людей з усе вищими доходами що робить життя в цьому районі все дорожчим. Багатші класи витісняють «піонерський» клас молоді та творчих людей, що були приваблені відносною дешевизною життя раніше (Ley, 1997).</p><p>Таке витіснення через перетворення міста в простір, в якому перебування можливе лише за умови здатності споживати щось отримало назву <em>умиротворення за допомогою капучино </em>(pacification by cappuccino; Zukin, 1982). Деіндустріалізація означала вищу прибутковість використання простору від споживання, а не виробництва, а приватизація — можливість обмежувати доступ громади до цього простору виключно для тих, хто може платити — за перебування, споживання чи проживання.</p><p>Частоко довести ці процеси на основі даних в Україні стало можливим у піковий час війни, коли ціни на оренду нерухомості стрибнули вгору. Раніше, через неефективну і просторово дуже узагальнену систему збору даних Держстатом, неможливо було зрозуміти, які соціально-економічні групи населяють певні райони. Хто в середньому є власниками житла і чи утворився клас рантьє? Хто є джентрифаєрами і до якого соціального класу вони себе відносять? Чи існує капітал, власники якого прагнуть інвестувати його у вже збудоване середовище в пошуках вищих рівнів ренти? І, звісно, чи відбувається витіснення попередніх мешканців через підвищення вартості оренди?</p><p>Притік переселенців з достатком і міжнародних організацій в «безпечні» міста призвів до стрибку цін на оренду а також підтриманого інфляційного попиту на сервісні послуги і товари. Необхідність поселити і прогодувати людей спочатку обвалила ланцюги постачання й опустошила склади, але невдовзі це все майже повністю відновилося. Деякі бізнеси і офіси, що мали гнучкість для швикої релокації перетворили житлові приміщення у домашні офіси, створюючи додатковий тиск на ринок орендного житла.</p><p>Неконтрольований ринок оренди у Львові та Івано-Франківську, що зараз представляють собою хаби для держави і фронту — є виразником сліпоти місцевих і державних політик до питань просторової джентрифікації і регуляції сфери житла в інтересах незахищених верств населення. Невидимість людей, що не можуть собі дозволити орендне житло за завищеними цінами додалася до звичної невидимості бідніших людей, що були на межі втрати житла до війни (CEDOS, 2022).</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/0*aCqLNEqxmbzqIp7k.png" /></figure><p>Релевантна раніше теза «хоча принципи продукування міського середовища можуть бути змінені швидко, зміни самого простору є набагато повільнішими» (Sykora, 1999: 79) сьогодні втратила левову долю своєї актуальності. Хоча і раніше в Україні відбувалася лібералізація міського простору: приватні інтереси отримували пріоритет у боротьбі з колективними інтересами громади загалом, сьогодні ці процеси набувають небаченої швидкості і нових форм у конгломераті Мінгромад і асоціацій забудовників.</p><h3>Прогалина у ренті і новозбудована джентрифікація</h3><p>Погляд на джентрифікацію з точки зору «пропозиції» пов’язаний насамперед з ім’ям географа Ніла Сміта, який розвинув «теорію прогалини у ренті» (rent-gap theory; Smith, 1979, 1982; Сміт, 2019). Сміт стверджував, що зосередженість на «індивідуальних уподобаннях» тих, хто переїжджає до центрів міст, залишає поза увагою інші інтереси, які причетні до цього процесу — рантьє, будівельні компанії, агенції нерухомості, банки, решту громади, органи місцевого самоврядування тощо (Сміт, 2019). Відповідно, пояснення джентрифікації мають враховувати не лише «попит» на житло і дозвілля, — але й «пропозицію»— потребу заробити на цьому якомога більше.</p><p>Сміт був студентом Девіда Гарві, який взяв ідею кругообігу капіталу Маркса і «перемістив» її у місто — показавши, що цей кругообіг здійснюється саме через міське середовище. По-перше, в місті відбувається накопичення капіталу — здійснюється виробництво товарів та надання послуг. По-друге, сюди інвестують прибуток — «закріплюючи» його на якийсь час у міське середовище, приміром, інвестуючи у житло чи офісні та торгові площі. По-третє, тут розташовані інституції, які забезпечують сталість накопичення капіталу, наприклад, освітні та медичні заклади, що відтворюють соціальний ресурс. Залежно від зміни прибутковості цих кіл, капітал можуть переспрямовувати між ними для максимізації прибутку. Наприклад якщо темпи економічного зростання загалом нижчі, ніж зростання вартості житла, то капітал спрямують в будівництво житла, а не виробництво товарів і послуг. І навпаки — падіння цін на житло означатиме потребу інвестувати в інші сфери — наприклад технології (Harvey, 1982; Гарві, 2021).</p><p>Сміт розвинув цю ідею далі за допомогою теорії нерівномірного географічного розвитку (uneven development; Smith, 1982). Капітал є водночас і мобільним у просторі, і закріпленим в окремих місцях: щоб він міг бути мобільним, має бути створена установлена інфраструктура для його переміщення. Ті, хто ним володіють, виймають його звідти, де рівень прибутковості наразі може бути нижчим від очікуваного, що призводить до занепаду таких місць. Натомість, капітал спрямовують туди, де потенційний прибуток буде вищим.</p><p>Закріплення капіталу у формі інвестицій в певних місцях веде до їх росту. Так продукуються відмінності між різними частинами міста — утворюються та відтворюються різні «центри» і «периферії». В Україні, особливо в західних регіонах та Києві чимала кількість житла, що не використовується для проживання, є практичним виразником закріплення капіталу в нерухомості.</p><p>На думку Сміта, саме інтерес у прибутку — вигідній фінансовій інвестиції в міське середовище — стоїть вище за всі інші. Теорія джентрифікації має пояснювати, чому певні райони є прибутковими, тоді як інші — ні. Сміт стверджував, що це зумовлено взаємодією ринків землі та нерухомості через притік капіталу до районів, де утворилася «прогалина у ренті» (rent gap; Сміт, 2019). Для пояснення цього явища він застосовує три концепти.</p><p>Земельна рента — ground rent — це дохід, який не залежить від праці — різниця між прибутком, який отримується з ділянки землі, і витратами на її використання. Прогалина у ренті — це різниця між потенційною земельною рентою та реальним рівнем капіталізованої земельної ренти за наявного способу використання ділянки.</p><p>Капіталізована земельна рента — capitalized ground rent — земельна рента, яку можна отримати з ділянки за її поточного способу використання. Наприклад, якщо на цій ділянці є житло і його здають в оренду, то капіталізована земельна рента дорівнює орендній платі за житло. Якщо ж таке житло використовують для власного проживання, то земельна рента капіталізується під час продажу цієї нерухомості.</p><p>Потенційна земельна рента — potential ground rent — це земельна рента, яку можна отримувати за іншого способу використання ділянки. Це рівень ренти, який ділянка могла би надавати за «найвищого та найкращого використання» (highest and best use).</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*LUFdTn1A0jSrQmg8MIiqZA.jpeg" /><figcaption>Схема утворення прогалини в ренті</figcaption></figure><p>У цій моделі вартість земельної ділянки з будівлею складається з вартості будівлі — самої збудованої структури, — а також капіталізованої земельної ренти — потенційного доходу, який можна отримати від володіння земельною ділянкою. Падіння вартості нерухомості через знос (не плутати зі знесенням) і застарівання з часом веде до зниження капіталізованої земельної ренти. Коли «прогалина у ренті» стає достатньо великою, можна спрямувати капітал у цю нерухомість: задешево купити будівлі, провести будівельні роботи, виплатити відсотки за кредитами, а тоді продати цю нерухомість значно дорожче, чи отримувати з неї ренту — здавати в оренду.</p><p>З іншого боку, навіть без зносу і зменшення цінності самої споруди, через зростання вартості земельних ділянок під будівлями часто створються ситуація, в якій за поточного способу використання неможливо отримати максимальний прибуток. Якщо розрив у ренті стає достатньо великим, то власник шукає додаткові інвестиції, що дозволять отримати вищу ренту з ділянки. Це звично означає витіснення попередньої функції (руйнування наявної споруди) і людей, які там жили чи використовували цей простір. Масштаб просторових змін може коливатися від знесення комунального кінотеатру до цілого району так званих «застарілих хрущівок». У воєнний час із проблемами врядування, доступу до даних та складністю встановлення прав власності такий процес може загрозливо змінити ландшафти міст.</p><p>Новозбудована джентифікація уже легко прослідковується на прикладі таких значимих міських анклавів як Комфорт і Файна Таун, Ліко-град, Новопечерські Липки чи Бульвари Фонтанів в Києві, районі Аркадія в Одесі, ланцюгом ЖК на Набережній в Дніпрі, районі Підголоско у Львові, які, за необхідністю, користуються міською інфраструктурою, майже не сплачуючи за землю, адже забудовники отримують її зазвичай політичними, а не економічними методами. Це робить український «забудовний ландшафт» частково унікальним, але не змінює суті просторової сегрегації через знесення і перебудову. Враховуючи сліпоту державних інститутів до питання прав співвласників нерухомості на землю, можна уявити, що спекулятивні цифри вартості землі не будуть відповідати вартості наявного житлового фонду та громадських споруд і їх запропонують зносити і ущільнювати.</p><h3>Висновки</h3><p>Джентрифікація стається, коли міський простір — земельні ділянки — використовують для максимізації прибутків і подальшого накопичення капіталу. Це може означати зміну функції будівлі чи взагалі її руйнування та будівництво на тому місці чогось більш прибуткового для капіталу: «рентабельнішого» — такого, що з нього можна отримати вищу ренту. Так соціальне житло (гуртожитки) перетворюють наприклад на готелі, колишні фабрики на лофти, коворкінги та простори споживання, а території промислових зон на житлові райони. Навіть без позбавлення людей житла, такі зміни можуть бути болісними для громади і проявлятись як руйнування історичної спадщини, забудова зелених зон і водойм, виключення з міського простору тих, хто не може платити за перебування в ньому.</p><p>У поясненні джентрифікації Ніл Сміт наголошує саме на «пропозиції» та притоку капіталу, а не «попиті» людей, оскільки жодні індивідуальні чи колективні уподобання цих людей не можуть змінити ситуацію в районі без наявності капіталу, необхідного для запуску цього процесу. Концентрація капіталу у великих містах і слабке регулювання створювали всі на це підстави. В той же час, масштаб перетворень в українських містах раніше через нестачу даних неможливо було ствердно вважати джентрифікацією. Деякі прояви було важко підтвердити, але з відсутністю будівництва соціального і неприбуткового житла, з часом цей процес мав би набути незворотного характеру. Новозбудована «анклавна» джентрифікація — була найбільш частим підходом перетворення міського простору і скоріше за все, матиме довгострокові наслідки як бажана форма розбудови міста в майбутньому.</p><p>Як більш критично підходити до землекористування в інтересах всієї громади і уникати створення нових нерівностей — читайте в наступній частині.</p><h3>Література</h3><p>Glass, R. (1964) Introduction Aspects of change. In: Glass, R. (Ed.) <em>London: Aspects of change.</em> London: MacGibbon and Kee</p><p>Grabkowska, M. (2015) Between gentrification and reurbanisation: The participatory dimension of bottom-up regeneration in Gdansk, Poland. <em>Geografie</em>, 120(2): 210–224</p><p>Harvey, D. (1982) <em>The Limits to Capital</em>. Oxford: Blackwell</p><p>Lees, L., Slater, T. and Wyly, E. (2008) <em>Gentrification</em>. New York and London: Routledge</p><p>Lees, L. (2012) The geography of gentrification: Thinking through comparative urbanism. <em>Progress in Human Geography</em>, 36(2): 155–171</p><p>Ley, D. (1997) <em>The New Middle Class and the Remaking of the Central City</em>. Oxford: Oxford University Press</p><p>Ley, D. (2003) Artists, Aestheticisation and the Field of Gentrification. <em>Urban Studies</em>, 40(12): 2527–2544</p><p>Smith, D.M. (1996) The Socialist City. In: Andrusz, G., Harloe, M. and Szelenyi, I. eds. <em>Cities after socialism: urban and regional change and conflict in post-socialist societies</em>. Oxford: Blackwell</p><p>Smith, N. (1979) Toward a theory of gentrification: a back to the city movement by capital, not people. <em>Journal of the American Planning Association</em>, 45(4): 538–548</p><p>Smith, N. (1982) Gentrification and uneven development. <em>Economic Geography,</em> 58(2): 139–155</p><p>Smith, N. (2002) New Globalism, New Urbanism: Gentrification as Global Urban Strategy. <em>Antipode</em>, 34(3): 427–450</p><p>Sykora, L. (1993) City in transition: The role of the rent gap in Prague’s revitalisation. <em>Tijdschift voor Economisce en Sociale Geografie, </em>84(4): 281–293</p><p>Sykora, L. (1999) Changes in the internal spatial structure of post-communist Prague. <em>GeoJournal</em>, 49(1): 79–89</p><p>Szelenyi, I. (1987) Housing Inequalities and Occupational Segregation in State Socialist Cities: Commentary to the Special Issue of IJURR on East European Cities. <em>International Journal of Urban and Regional Research</em>, 11(1): 1–8</p><p>Zukin, S. (1982) <em>Loft Living: Culture and Capital in Urban Change</em>. Baltimore: John Hopkins University Press</p><p>Гарві, Д. (2021) <em>Бунтівні міста: від права на місто до місько революції. </em>Київ: Медуза</p><p>Ляшева, А. (2018) Жилье в Киеве: почему мне негде жить? Спільне <a href="https://commons.com.ua/uk/zhile-v-kieve-pochemu-mne-negde-zhit/">https://commons.com.ua/uk/zhile-v-kieve-pochemu-mne-negde-zhit/</a></p><p>Сміт, Н. (2019) До теорії джентрифікації. Капітал, а не люди, повертається до міста. Спільне <a href="https://commons.com.ua/uk/do-teoriyi-dzhentrifikaciyi-kapital-ne-lyudi-povertayetsya-do-mista/">https://commons.com.ua/uk/do-teoriyi-dzhentrifikaciyi-kapital-ne-lyudi-povertayetsya-do-mista/</a></p><p>CEDOS (2022) Житло і війна в Україні (24 березня — 3 червня 2022). <a href="https://cedos.org.ua/researches/zhytlo-i-vijna-v-ukrayini-24-bereznya-3-chervnya-2022/">https://cedos.org.ua/researches/zhytlo-i-vijna-v-ukrayini-24-bereznya-3-chervnya-2022/</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1678bebd0328" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[New housing policy forum — outcomes]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/new-housing-policy-forum-outcomes-5905736ac287?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/5905736ac287</guid>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <category><![CDATA[urban-planning]]></category>
            <category><![CDATA[war]]></category>
            <category><![CDATA[reconstruction]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 14 Jun 2022 10:40:52 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-06-17T08:06:27.615Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>New housing policy forum — outcomes</h3><p><a href="https://www.facebook.com/events/725278175286134/?ref=newsfeed&amp;__cft__[0]=AZVZ_asOiUfovLpOnD5qcT4XC_4QubTy62GwDseNpxkKz9FWNSwg33YYCOOE9NVJBBMy8sf1L3bp7mmlwuZL7vi_7vKEd1YkNscHOorMRRl6oeK2p-JJQad69-XwMNrjDgjTHs9uTdiyWocj3FFrJtqVKelqsCGV6IjPyYUXNyn0xHt1L2hTLY9jT7VYFt8KWnLUE_08ymxI8VWnRJGnZM-L&amp;__tn__=H-R">The first New housing policy forum (Ukraine)</a>, organized by an eponymous research project, took place <a href="https://www.youtube.com/watch?v=dcmxVsgqfLo&amp;t=991s&amp;ab_channel=ro3kviturbancoalition">online</a> on the 4th of June.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*7t-8oG38h9B3_-XZxJ7mlQ.jpeg" /></figure><p>The idea of the forum was to bring together researchers in a public discussion with managers and international organizations that specialize in the issues of housing research and development. The accessibility of the subject and the open format of the forum made it possible to involve a wide audience from different spheres.</p><p>The forum was divided into three sessions. Starting with the projects about problems which were present in the sphere in the past, it moved to the attempt of drawing the framework of the future housing policy. Each of the session’s descriptions provides the main ideas of the speakers.</p><p><strong>The first session “the Past” included three researchers, who presented the analysis of international and as well as Ukrainian policies and practices before the war</strong></p><p>Pavlo Fedoriv, who is an expert in urban geography and housing policy, and a co-author of the research “State housing policy in Ukraine”, started the discussion with the following subject: “<em>what must we know about housing programs in the past to create new ones in the future?</em>”:</p><ul><li>non-functioning so-called “housing queue” system, which was moving extremely slowly;</li><li>an inclination towards providing private housing via the state costs, alongside the lack of the quality of the dwellings;</li><li>introduction of the proper taxation of the property/land would prevent speculative investments and stimulate to use the property primarily for living;</li><li>a necessity in providing IDPs with already available housing, for we built less than 1% of the total volume of residential stock every year.</li></ul><p>Aliona Liasheva, a PhD and social scientist who works in the Centre for East European Studies at the University of Bremen shared her critical view on the question of <em>where does the money for the construction of housing come from?</em>:</p><ul><li>specific focus on mass privatization of apartments and companies in the 1990s, which caused monopolization in the housebuilding area by developers;</li><li>loan-oriented system, which could have developed additional options of ownership, has not been launched on a sufficient scale in Ukraine;</li><li>unstable and insecure mechanism of investments into the residential stock that compels to engage costs in advance. During the crisis, the construction stops and investors lose money.</li></ul><p>Halyna Sykhomud, who is a researcher on housing and a student of the master’s programme European Urban Studies (Bauhaus University Weimar), took a look at <em>housing issues and international experiences in postwar renovation: tendencies, risks and conflicts</em>:</p><ul><li>reconstruction starts long before the end of the war and represents current urban policies and understanding of the housing issue, as well as urban development;</li></ul><p>The main risks in the housing reconstruction are:</p><ul><li>an understanding of the housing sphere as a functional living space, thus its deprivation of architectural heritage and social tissue;</li><li>mismatches in providing international support and focus on demonstrational projects instead of dealing with social problems;</li><li>increase in housing disparities: new-built apartments left uninhabited, yet informal settlements are growing.</li></ul><p><strong>The second session “the Present” included four researchers from different institutions, who are experts in the housing sphere</strong></p><p>Anastasiya Bobrova is an analyst and manager of the analytical centre Cedos and an editor at Mistosite portal. She provided an overview of <em>which challenges lie in front of residential policy in Ukraine and what are the ways to solve them?</em></p><ul><li>alongside the existence of policies and legislation for public housing budgeting and field implementation are absent, and as a result a lack of municipal rental housing;</li><li>a necessity of programming and understanding the further politics in work with modular temporary houses;</li><li>lack of legislation and institutional protection for renters and rent price regulation causes risks of dispossession and social tension.</li></ul><p>Svitlana Startseva, the Head of the Department of Housing Policy of the Ministry for Communities and Territories Development of Ukraine, unfolded the key aspects of <em>how the state responds to challenges of housing policy</em>:</p><ul><li>housing policy was not provided at the state level due to constant political shifts in the priorities;</li><li>there is a serious problem with the process of digitizing data and the lack of a land register</li><li>it is essential to abandon the system of subsidization of private residences;</li><li>the Ministry for Communities and Territories Development of Ukraine supports the reformation of housing policy and proposes to bring in alternative forms of housebuilding.</li></ul><p>Anastasiya Ponomaryova is an architect and urbanist and a co-founder of Urban Curators. She has worked as an invited scholar at the MIT Department of Urban Studies and Planning, Boston. Anna Pashynska, who is also an architect and an urbanist and co-founder of Metalab, holds an MSc in Architecture from TU Wien. Both of them shared their experience of <em>building houses for IDPs fast, steady and integrated — COHATY</em>:</p><ul><li>the project of building non-profit social housing from donation and working with different types of property: state, private and municipal;</li><li>extremely low prices for the reconstruction of buildings (about 70–80$ per m²) and saving raw materials as an advantage over a new construction;</li><li>involvement of IDPs in working with the project and socio-spatial integration of space and buildings is at the centre of the attention of designers</li></ul><p>Lidia Kuzmenko, a lawyer, who works as a counsellor regarding legal matters at the Kyiv headquarters of UNHCR considering IDP issues shared her view from the institutional point <em>on the housing issue crisis with the UN in Ukraine, its problems and perspectives on the future</em>:</p><ul><li>it is necessary to focus on the assurance of solving housing problems, rather than constructing buildings, therefore the need to define the most deprived groups of people to shelter them;</li><li>shelters currently work as intended, but it is essential to involve investments in the future projects;</li><li>there is also a need for short-term decisions with future perspectives of further integration of citizens into the communities;</li><li>the UNHCR work resides in the most effective way of answering the challenge of fixing houses and food supplies, as well as its basic consulting and coordination work.</li></ul><p><strong>The third session “the Future” proceeded as a reflection of the prospectives of functioning of the housing sphere in the coming years.</strong></p><p>Grzegorz Gajda, a Senior Urban Specialist at the European Investment Bank, spoke about the experience of creating <em>social and available houses in Western Europe</em>:</p><ul><li>non-profit social housing with long-term loans and finance mechanisms means the projects remain there for the public good for decades;</li><li>the core concern should lie in creating a municipal system which can sustain itself and keep the affordable property in the community;</li><li>there is a necessity to create powerful municipal institutions, which can keep high credit ratings and manage assets.</li></ul><p>Oleksandra Tkachenko, a city planner in KuiperCompagnons and a graduate student from IHS Erasmus University Rotterdam showed us her outlook on institutions and lead actors in renovating Ukraine in the housing sphere:</p><ul><li>the evolution of the housing construction shows us a necessity in various approaches to the sphere to support the different requirements, to balance state expenses and social aspects;</li><li>it is essential to maintain a situated and localized approach to every situation;</li><li>it is also necessary to create rules and a legal base for co-operatives and unprofitable housing associates.</li></ul><p>Vita Shnaider, a researcher of anti-constructing protests and a student of the master’s programme Sociology &amp; Social Anthropology at CEU in Vienna, looked at the Social dimension of housing policy:</p><ul><li>providing an anthropological understanding of home allows us to see it as a place of economic protection, social context and membership feeling;</li><li>the reality of forced resettlement in temporary housing is described through feelings of uncertainty, hope for return and prolonged expectations;</li><li>under the current conditions, it is necessary to reconsider the principles of housing in favour of those that promote the social integration of IDPs in the new urban environment;</li><li>the practice of the Vienna model of social housing implies the availability of housing for people with different income levels, and at the same time — balancing rental prices throughout the city</li></ul><p>The main outcomes of the forum are: setting the frame of different timeline perspectives (from reaction to planning for decades ahead) and approaches (economical, social, anthropological), which need to be taken into account when building and upkeeping houses in communities. Lack of information and supporting mechanisms in the communities requires a much more active position from the relevant ministry and civil society as well. We know well that the value system and ideological principles will carry their roots from our past, however, experts and communities might well also take responsibility for devising our future.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*XhGGI15eMjUgOw3TmrueIw.jpeg" /></figure><p>We are preparing an extended article on the matter in English, in which we will take a closer look at the researchers’ position and provide more details and data. The video recording of the forum is already available on the <a href="https://www.youtube.com/watch?v=dcmxVsgqfLo&amp;t=991s&amp;ab_channel=ro3kviturbancoalition">Youtube page of the Ro3kvit urban coalition</a> (in Ukrainian).</p><p>We are the partners of the <a href="https://www.ro3kvit.com/">urban coalition “Ro3kvit”</a>, which aims to combine the efforts of different international and Ukrainian experts in the creation of city planning, architecture and the city space of Ukraine on a broad scale.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*5OwdeIL9cOiMIR1PzMObwQ.jpeg" /></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=5905736ac287" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Форум “Нова житлова політика” — короткий звіт]]></title>
            <link>https://medium.com/@newhousingpolicy/%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-c0a974a46f6c?source=rss-8b234522803e------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/c0a974a46f6c</guid>
            <category><![CDATA[war]]></category>
            <category><![CDATA[urban-planning]]></category>
            <category><![CDATA[policy]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[housing]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[New housing policy]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 14 Jun 2022 10:24:42 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-06-17T08:07:34.207Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Форум “Нова житлова політика” — короткий звіт</h3><p><a href="https://www.facebook.com/events/725278175286134/?ref=newsfeed&amp;__cft__[0]=AZVZ_asOiUfovLpOnD5qcT4XC_4QubTy62GwDseNpxkKz9FWNSwg33YYCOOE9NVJBBMy8sf1L3bp7mmlwuZL7vi_7vKEd1YkNscHOorMRRl6oeK2p-JJQad69-XwMNrjDgjTHs9uTdiyWocj3FFrJtqVKelqsCGV6IjPyYUXNyn0xHt1L2hTLY9jT7VYFt8KWnLUE_08ymxI8VWnRJGnZM-L&amp;__tn__=H-R">Перший форум “Нова житлова політика”</a> відбувся <a href="https://www.youtube.com/watch?v=dcmxVsgqfLo&amp;t=991s&amp;ab_channel=ro3kviturbancoalition">онлайн</a> 4-го червня.</p><p>Ідеєю форуму було вперше звести разом дослідни_ць, які профільно працюють над темою житла, в полі публічної дискусії з управлінцями та міжнародними організаціями. Завдяки обраному формату форуму і доступності тем нам вдалося залучити широку авдиторію слухачів з різними професійними траєкторіями.</p><p>Форум було розподілено на три сесії, щоб, почавши з проблем та проектів, що мали місце в минулому, спробувати в кінці накреслити контури майбутньої житлової політики. До опису кожного виступу додаємо ключові думки спікер_ок.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*7t-8oG38h9B3_-XZxJ7mlQ.jpeg" /></figure><p><strong>У першій сесії “Минуле” було представлено 3 дослідни_ці, що презентували аналіз політик та практик в Україні та закордоном до війни</strong></p><p>Павло Федорів, експерт з міської географії та житлової політики. Співавтор дослідження “Державна житлова політика в Україні” відкрив форум дискусією про те, <em>що треба знати про минулі програми житлової політики, щоб ефективно розробляти майбутні?</em>”</p><ul><li>Нежиттєздатна система так званої “квартирної черги”, що надзвичайно повільно реалізовувала потребу в житлі</li><li>Перекос в забезпеченні житлом у приватну власність за рахунок держави і при цьому не забезпечення якості середовища житла, що будувалося</li><li>Відсутність оподаткування нерухомості, що сприяло б зниженню спекулятивних інвестицій та стимулювало використання нерухомості в першу чергу як житла</li><li>Необхідність використовувати наявне житло для розселення ВПО, адже ми будували не більше як 1% від загального об’єму нерухомості щороку</li></ul><p>Альона Ляшева, PhD, соціологиня, працює у Центрі дослідження Східної Європи, Бремен, поділилася критичним поглядом на те, <em>звідки беруться гроші на створення житла в Україні?”</em></p><ul><li>Специфічна траекторія масової приватизації житла і компаній, що призвела до монополізація сфери будівництва житла забудовниками</li><li>Позико-орієнтована система, що могла б дозволити більші рівні власності так і не запрацювала в Україні</li><li>Несталий і незахищений механізм “інвестицій” в житло — що змушує залучати кошти наперед, щоб завершувати будівництво, а під час криз часто зупиняється, через що вкладники втрачають кошти</li></ul><p>Галина Сухомудь, дослідниця з питань житла, студентка магістерської програми European Urban Studies (Bauhaus University Weimar) розглянула <em>житлове питання у контексті міжнародного досвіду повоєнної відбудови та виокремила основні тенденції, ризики, та конфлікти</em></p><ul><li>Відбудова починається задовго до закінчення війни і відображає існуючі міські політики та уявлення про житло та міський розвиток</li></ul><p>Серед основних ризиків відбудови у сфері житла є:</p><ul><li>Розуміння житла тільки в функціоналістський перспективі і як результат втрата архітектурної спадщини та соціальної тканини</li><li>Некординована міжнародна допомога та фокус на показових проектах замість вирішення соціальних задач</li><li>Посилення житлової нерівності: пустуючі квартири та одночасне зростання неформальних поселень</li></ul><p><strong>Друга сесія “Теперішнє” об’єднала 4 представник_ць різних інституцій, що зайняті сферою житла</strong></p><p>Анастасія Боброва, аналітикиня і менеджерка аналітичного центру Cedos, редакторка порталу Mistosite, під час форуму поставила питання — <em>які виклики стоять перед житловою політикою в Україні сьогодні та які шляхи їхнього вирішення?</em></p><ul><li>При наявності політик і законодавства для соціального житла — відсутнє фінансування і реалізація на місцевому рівні і як результат відсутність муніципальної оренди як явища</li><li>Необхідність програмування і розуміння подальших політик роботи з модульним тимчасовим житлом на перспективу</li><li>Незахищеність орендарів законодавчо та інституційгно і регулювання цін на оренду — постійні ризики виселення і проблеми соціальної напруги</li></ul><p>Світлана Старцева, Начальниця управління житлової політики Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінгромад України розкрила ключові аспекти того, як <em>держава відповідає на виклики житлової кризи:</em></p><ul><li>Житлова політика не була сформульована на державному рівні через постійну зміну політичного курсу і пріоритетів</li><li>Існує велика проблема з процесом оцифрування даних та відсутністю земельного реєстру</li><li>Для держави важливо відмовитися від субсидування приватної власності</li><li>Мінгромад підтримує реформування Житлового кодексу і пропонує ввести в нього альтернативні форми житлового будівництва</li></ul><p>Анастасія Пономарьова, архітекторка та урбаністка, співзасновниця Urban Curators, запрошена дослідниця в МІТ, Бостон а також Анна Пашинська, архітекторка та урбаністка, співзасновниця Метаlab, MSc TU Wien висвітлили власний досвід <em>створення житла для вимушених переселенців швидко, стійко та інтегровано — COHATY</em></p><ul><li>Проект створення соціального неприбуткового житла з благодійних інвестицій і робота з різними формамами власності — державною, приватною і комунальною</li><li>Рекордно низька вартість (близько 70–80$ за м2) переобладнання будівель і збереження ресурсів як перевага над новим будівництвом</li><li>Залучення ВПО до роботи з проектом та соціально-просторова інтегрованість простору і будівлі в центрі уваги проектувальників</li></ul><p>Лідія Кузьменко, юристка, радниця з правових питань київського офісу УВКБ ООН у справах біженців надала власний та інституційний <em>погляд на житлову кризу в Україні з ООН — проблеми та перспективи в найближчий період.</em></p><ul><li>Необхідно фокусуватися на забезпеченні житлової потреби, а не створенні житла — визначення найбільш вразливих груп для створення ефективного забезпечення.</li><li>Наразі шелтери виконують свою функцію, але мають бути інвестиції в майбутнє</li><li>Необхідними є короткострокові рішення з далекостроквою візією — наступні кроки інтеграції громадян в нові громади</li><li>Робота ООН, крім координації і консультації полягає в спектрі найбільш ефективного реагування — ремонті осель та продовольчому забезпеченню</li></ul><p><strong>Третя сесія “Майбутнє” стала завершальною рефлексією і пошуком потенційних засад майбутнього функціонування сфери житла</strong></p><p>Гжегож Гайда, старший міський (urban) спеціаліст, Європейський інвестиційний банк, розказав про досвід створення <em>соціального та доступного житла в Західній Європі</em></p><ul><li>Неприбуткове комунальне житло — це про проекти на десятиліття вперед</li><li>Необхідність формувати систему, що самовідтворюється і зберігає неприбуткову нерухомість надовго в інтересах громади</li><li>Потреба формування потужних муніципальних інституцій, що здатні мати високий кредитний рейтинг і управляти активами</li></ul><p>Олександра Ткаченко, містопланувальниця в KuiperCompagnons та випускниця IHS Erasmus University Rotterdam представила своє бачення <em>і</em>н<em>ституцій та акторів у відбудові в Україні в межах системи житлового будівництва</em></p><ul><li>Історія еволюції житлового будівництва показує необхідність диверсифікації сфери для забезпечення різних потреба, балансування витрат держави і соціальної сталості</li><li>Помилково ставитися до всіх учасників сфери житла однаково, адже вони грають з різними цілями</li><li>Необхідно будувати правила та правову базу для кооперативів та неприбуткових житлових асоціацій</li></ul><p>Віта Шнайдер, дослідниця антизабудовних протестів і студентка магістерської програми Sociology &amp; Social Anthropology в CEU у Відні розповіла про <em>соціальний вимір житлової політики</em>:</p><ul><li>Антропологічне розуміння дому, як місця, де присутня економічна захищеність, соціальний контекст та відчуття соціальної приналежності</li><li>Реальність вимушених переселен_ок в тимчасовому житлі описують через відчуття невизначеості, надії на повернення і тяглого очікування</li><li>За нинішніх умов, потрібно переглянути принципи забезпечення житлом на користь тих, які сприяють соціальній інтеграції вимушених переселен_ок в нове міське середовище</li><li>Досвід Віденської моделі соціального житла передбачає доступність житла для населення з різним рівнем доходу, а одночасно — збалансування цін на оренду у всьому місті.</li></ul><p><strong>Головним досягненням форуму стало окреслення різних часових перспектив (від реагування до десятиліть уперед) і підходів (економічного, соціального, антропологічного), які необхідно враховувати для створення і утримання житла в громадах. </strong>Нестача знань та механізмів на рівні громад вимагає активної діяльності і з боку міністерства і з боку громадянського суспільства. Система цінностей та ідеологічні засади майбутньої системи будуть базуватися на нашому минулому, але експерти та громада може брати відповідальність за принципи, що будуть у центрі сталого майбутнього.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*XhGGI15eMjUgOw3TmrueIw.jpeg" /></figure><p>Найближчим часом ми підготуємо розширену аналітичну статтю англійською, в якій детально розглянемо позиції дослідників і надамо більше заглиблення у кейси та дані. Запис форуму вже доступний на <a href="https://www.youtube.com/watch?v=dcmxVsgqfLo&amp;t=991s&amp;ab_channel=ro3kviturbancoalition">Youtube сторінці урбаністичної коаліції Ro3kvit</a>.</p><p><em>Нова житлова політика</em> є партнерами <a href="https://www.ro3kvit.com/">урбаністичної коаліції Розквіт</a>, що має на меті об’єднати зусилля різних іноземних та українських фахівців у розробці нових підходів до містопланування, архітектури та загалом міського простору в Україні.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*5OwdeIL9cOiMIR1PzMObwQ.jpeg" /></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=c0a974a46f6c" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>