<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Olena Lazarenko on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Olena Lazarenko on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@olazarenko?source=rss-15f124e15b4c------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/2*a7p5nSw2GklaWz7J92jfgg.jpeg</url>
            <title>Stories by Olena Lazarenko on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@olazarenko?source=rss-15f124e15b4c------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Tue, 17 Nov 2026 19:34:49 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@olazarenko/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Рим: поради для мандрівників Вічним містом]]></title>
            <link>https://medium.com/@olazarenko/%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC-fff3324eeaf5?source=rss-15f124e15b4c------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/fff3324eeaf5</guid>
            <category><![CDATA[італія]]></category>
            <category><![CDATA[рим]]></category>
            <category><![CDATA[літо]]></category>
            <category><![CDATA[відпочинок]]></category>
            <category><![CDATA[мандрівка]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Olena Lazarenko]]></dc:creator>
            <pubDate>Sat, 15 Feb 2020 12:35:28 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-03-26T17:13:20.519Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*BUFcCplCwflunOPbRWq2rg.jpeg" /></figure><p>Якщо ви хочете знати, як можна класно провести час в Римі та не пропустити щось кльове (і дешеве), то ви натрапили на правильну статтю. В цій статті я спробую розповісти про свій досвід мандрівки до Рима та Ватикану, мій бюджет, поради та рекомендації, а також просто особливості Рима. Поїхали!</p><h4>На скільки часу їхати до Рима?</h4><p>Я би радила хоча би на 7 днів, а то й 10. Я їхала з групою студентів та працівників УКУ, один з яких жив в Римі 12 років, тому дуже добре орієнтувався в місті. Він не тільки всюди нас поводив, але й дуже багато розповів про історію міста, архітектуру та просто цікаві факти. Хоч це й дуже зекономило нам час, ми все одно вирушали з дому о 8 ранку, а поверталися в 10 годині вечора, і тим не менше я не можу сказати, що побачила прям все у Римі. Тому якщо ви більш-менш добре орієнтуєтеся на місці і приблизно знаєте, що хочете відвідати, та де воно знаходиться, то 7 днів — це мінімум.</p><h4>Чим добиратися?</h4><p>До Рима ми летіли лоукостами з пересадкою у Кракові. Назад ми теж летіли до Кракова, а звідти мали одразу сідати на автобус та їхати до Львова. Чому мали? Бо рейс до Кракова скасували через сильну бурю і в Римі, і в Кракові, тож Wizzair поселив нас на два дні в готелі і дав нам квитки на аналогічний рейс на Краків тільки через 2 дні. Тож наш маршрут помінявся, з Кракова ми їхали автобусом до Перемишля, а звідти на потязі до Львова. Як бачите, шляхів багато! :)</p><h4>Що з собою брати?</h4><p>Ми добиралися до Рима лоукостами, тому багато речей ми взяти апріорі не могли. Одразу порада: подивіться прогноз погоди для Рима! Ми були в Римі 26 серпня — 5 вересня, тож половину відпочинку була страшна спека, половину — спека та дощ, треба було брати речі на різні випадки. Але з того, що я вважаю MUST для літа:</p><ul><li>Парасоля</li><li>Капелюх чи панамка</li><li>Одяг, що закриває колені та плечі (дрес код у багатьох соборах, в тому числі в соборі святого Петра у Ватикані)</li><li>Купальник, рушник та коцик на пляж (море ніхто не відміняв :))</li><li>Шльопанці</li><li>Сонцезахисний крем</li></ul><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*S9HvvDp2A_77iULOHhZHHw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*XyP-0ueQWXsmgOOJG_H4Aw.jpeg" /></figure><h4>Де жити?</h4><p>В Римі можна знайти житло на будь-який смак та гаманець. Ми знімали три квартири на 14 людей не в дуже респектабельному районі неподалік станції Ponte Lungo і насправді не знаю, скільки саме коштувала наша квартира, бо плату вносила одразу за все. Раджу знімати квартиру чи жити в хостелі десь подалі від центру, бо ціни просто бєшені, але поблизу якоїсь станції метро, щоб було нескладно добиратися.</p><h4>Як пересуватися?</h4><p>Оскільки Рим — це місце, де на кожному кроці стоїть статуя Мікеланджело чи фонтан Берніні, тут треба якомога більше ходити пішки. Просто. Ходити. Вулицями. Однак Рим водночас ДУЖЕ великий і найвідоміші пам’ятки архітектури знаходяться на дуже великій відстані один від одного. Тому рекомендую придбати проїзний квиток, який діє на автобуси та метро, на ту кількість днів, що ви плануєте їхати. Я брала на тиждень, мені він коштував 25 євро і повністю окупився.</p><h4>Їжа в магазинах та вода</h4><p>Хочете вірте, хочете не вірте, але найбагатший асортимент в італійських магазинах мають сир (!!!), вино, макарони та заморожені полуфабрікати. Якщо ви хочете готувати самі, то тут ви знайдете все, що заманеться (хоча гречку наврядчи, але хтозна, може і повезе :)). Але майте на увазі, що в основному магазини з хорошим асортиментом в Римі працюють до 9-ої — 10-ої години вечора. Є звичайно і ті, що працюють цілодобово чи зачиняються пізніше, але якщо це недалеко від центру, там ДУЖЕ дорого!</p><p>Воду в Римі можна пити з крану, хоч і не всюди. Зазвичай в місцях, де вода не питна, висить табличка. В нас в квартирі можна було пити воду з крану. Взагалі можна купити пляшку води і набирати воду ввечері, класти в морозильник та зранку брати з собою. А якщо вода закінчилася, можна набрати ще з джерел в Римі, їх там досить багато. Тільки не набирайте воду з фонтанів, там вона не питна! Питна вода тече чи зі звичайних кранів на вулиці, чи з невеликих фонтанчиків, які зображають тварину, з рота якої тече вода.</p><p>Ну є ще один варіант: можете купити воду в <strong>араба</strong> на вулиці :) До речі, було дуже цікаво побачити, як в дуже спекотну погоду араби сидять на сходах чи ходять вулицями та продають <strong>холодну воду</strong> в пляшках, а вже через 5 хвилин, коли почався дощ, вони ходить з <strong>парасолямі</strong> та <strong>дощовиками</strong>!</p><h4>Ресторани та кафе в Римі</h4><p>Якщо ви, так само як і я, мріяли поїхати до Італії, щоб спробувати справжню італійську кухню… то наприкінці мандрівки ви вже шукатимете що завгодно, тільки не пасту, лазанью або піцу! Серйозно, в центрі Рима та навіть на периферії меню 95% закладів — це паста, піца, лазанья та всі інші страви італійської кухні! Якщо ви хочете спробувати ці страви, поставтеся уважно до вибору кафе або ресторану. По-перше, в центрі міста біля кожного кафе стоїть якийсь дуже ексцентричний італієць, який робитиме що завгодно, щоб ви тільки зайшли саме до ЙОГО закладу. Але спочатку варто подивитися на меню, яке зазвичай стоїть надворі перед кафе та поцікавитися цінами. Я чула, що буває таке, що меню дають без цін, або потім міняють меню, де ціни вище, якщо бачать, що ви іноземець, тому не стидайтеся питати про ціни, тут люблять намахувати туристів :)</p><p>Як зрозуміти, чи кафе дороге? В мене був свій <strong><em>лайфхак:</em></strong> індекс лазаньї. Якщо я бачила, що в меню лазанья коштує 10 євро чи менше, значить тут нормальні ціни, можна сідати. Якщо ціна була вище 10 євро, значить тут дорого.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*HCcaeLUEfQu7iiLuyEXX7g.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ZmIlsJfLSsmlF6tcNfjlHQ.jpeg" /></figure><h4>Інтернет</h4><p>З цим в Римі туго! Ви не знайдете просто так незахищений Wi-Fi. Однак кожна кафешка в Римі має свій Wi-Fi, тож під час прийому їжі там, ви можете запитати в них пароль.<strong><em> Лайфхак: </em></strong>в перші дні можна пообідати в якійсь кафешці в центрі міста, де ви будете постійно проходити, спитати там пароль, а потім в будь-який час, коли вам потрібен Інтернет, ставати поблизу кафешки та сьорфити Інстаграм і ФБ стільки часу, скільки хочете :)</p><h4>Місцеве населення</h4><p>Тепер поговоримо про людей, які населяють Рим. Приємною несподіванкою для вас може стати почута українська мова на одній з римських площ чи допомога якогось чоловіка в метро, коли він зрозуміє, що ти українець-земляк. Після моєї подорожі мені тепер здається, що ледь не кожна друга людина в Римі — українець. Не можу нічого сказати нарахунок привітності або прагнення допомогти іншим у місцевого населення, бо в мене самої за весь цей час не виникло ні з чим труднощів, і мені не треба було звертатися по домогу до незнайомих мені людей.</p><p>Але є один нюанс, на який би я хотіла звернути вашу увагу, особливо якщо ви молода дівчина, яка гуляє без хлопця/друга/чоловіка, а саме — <strong>італійці</strong>. Як я вже писала раніше, біля кожного закладу в центрі Рима можна побачити італійця-зазивалу. Особисто в мене сталося рази 3–4, коли якийсь з цих італійців починав переслідувати мене вулицею чи кричати навздогін “Сіньоріта! Сіньоріта!”, а всі інші підбадьорювали його та свистіли. Один італієць-офіціант взагалі почав йти до мене з широко розведеними руками, перегородив мені дорогу та почав голосно співати на всю вулицю. Звичайно вони нічого поганого вам не зроблять посеред центру Рима вдень, думаю, вони так жартують, але треба бути готовим і до такого.</p><p>Був в нас і один незначний інцидент з <strong>арабом</strong>, який раптом в автобусі озвірів і почав кричати, щоб ми, білі расисти, перестали на нього дивитися. Нічого страшного не сталося: він просто обплював автобус і вийшов. Ну але думаю, що тут справа не в країні, неадеквати всюди бувають.</p><h4>Що поїсти в Римі?</h4><p>Впевнена, що ви всі чекали цієї частини (якщо хтось взагалі досюди дочитав). Тож давайте по порядку:</p><p><strong><em>Піца</em></strong>: вибір тут<strong> </strong>безкінечний<strong>!</strong> Вона продається на КОЖНОМУ кроці, але дещо відрізняється від нашого уявлення про італійську піцу. Скоріше за все через великі натовпи туристів італійці стали класти у свою піцу все, що тільки можна собі уявити, тому піца тут на будь-який смак! Окрім того, піца тут продається квадратними шматочками і, наскільки я пам’ятаю, один шматочок коштує тут 2.5 євро. Але одразу тут скажу, що піца досить жирна та калорійна і при 30 градусах на вулиці їсти її не дуже добре. Мені стало дуже погано після такого обіду і я ще пів дня була зеленого кольору. Що стосується тоненької круглої піци, яка мені звичніша, тут ми її не їли, її готують тільки в італійських ресторанчиках.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*UcCdeu6X6upsGzUHEGbPew.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*55dMHGOY_lHIfwcC_z6kXQ.jpeg" /></figure><p><strong><em>Морозиво:</em></strong> от цей десерт тут просто казковий! Я ніколи ще не пробувала такого смачного морозива як тут! Будь-які смаки і всі вони настільки смачні, настільки яскраві та натуральні, що просто дах зносить! Але є єдиний мінус: через те, що виробники морозива не використовують консервантів і ще якоїсь хімії, тане морозиво просто за хвилину, особливо влітку на 30 градусах! Тому вміння з’їсти морозиво з трьох кульок за 30 секунд я здобула саме в Римі.</p><p><strong><em>Лазанья:</em></strong> моя найулюбленіша страва, тому не спробувати її тут було би просто злочином. Що цікаво, в залежності від закладу харчування її вигляд та смак дуже відрізняються. В одному випадку вона більше схожа на такий собі шматочок пирога, в іншому подається як дуже густий суп. Проте що в тій, що в тій варіації було дуже смачно!</p><p><strong><em>Тирамісу</em></strong>: ну тут без зайвих слів! Дуже раджу спробувати тирамісу в Pompi на Via della Croce, там воно бездоганне.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*HFCPwyqGSNXbYJB1almxMw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*SF-CsjuhUIdg6QCbagm04w.jpeg" /></figure><p><strong><em>Равіолі: </em></strong>тут вже все дуже залежить від закладу, в одному вам можуть подати якісь нещасні 5 зелених шматочків з сиром, в іншому такі собі міні-пельмені з горохом та шматочками м’яса. Раз на раз не випадає :)</p><h4>Шопінг</h4><p>От що що, а гроші ви тут свої точно залишите! Тут просто неможливо щось не купити! Сувеніри на будь-який смак, H&amp;M та Zara ледь не кожного дня виставляють нові колекції, магазинчик Disney наповнений всілякими сувенірами з улюбленими персонажами мультиків дитинства та навіть влітку працює великий магазин, наповнений казковою атрибутикою Різдва! Окрім того, одна дівчинка з нашої групи одного разу встала десь о 4 годині ранку, щоб потрапити на велику ярмарку всяких вінтажних дрібничок, який працює тільки у неділю!</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/480/1*85a4RXALsdDRww9dreSnHw.gif" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*qFQH4VOgHJXpZVUf1Ealuw.jpeg" /></figure><p>Ну і ше просто виставлю сюди пару прикольних фоточок, щоб було :) Не просто так же ж фоткала!</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ps5Yxby1R9Zt_bXrim1tEQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0vzRmBDzWsa7oIGRH0-p4w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*fHAwyWRErmXxJdRKh-70Lg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_sKXOe2VdSU-Q46MzvyFFA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*qa42HAdb-ouY3zZRPJ2wCA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*LEhsCYncck9yEhYhlapXvA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VQB9gVrj9-soAAHss-GxlA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Y5rkOdAu-nP6VGY21rs3YQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Q-VlzJHAKbsJgIobfV-qcw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*WCbensS_5s8EJ5M4df3fjg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*SI6hsbvwQqzh2N_P-IYx7g.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*AFgBSH9JEN3aMtKACP4pMQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*EtXUHmck92iW18JjZkrFFw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*bl-jAaMm9Ygn6ry-qhO-7w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*A4-TdkaF5UabyAP-OOFKUQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*gVQW1_h78wsOcqLLkSS_Bg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*eSpjh_AufundFJPehKKBlw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*bOhXividIZYW-4h4h6FxFQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VsvMIjArvvpu856_HAWGkw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*9Ii1pxGdgqp9hPpkQwUhjQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0ySCJoWaaRCpbyJvP02LNg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*9A7aKLpy_ZhhCaP2CG_-_w.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Jy1bjugVfZgaObx5zcTaWA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*BkG5gK-INoEBcHKWlwcNqw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*bzbY9lfAz7JtRMRLZAPMOA.jpeg" /></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=fff3324eeaf5" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[“Привіт! Вам часом не потрібен волонтер?” або моя історія волонтерства]]></title>
            <link>https://medium.com/@olazarenko/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82-%D0%B2%D0%B0%D0%BC-%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BC-%D0%BD%D0%B5-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BD-%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%8F-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-ec00aa08813d?source=rss-15f124e15b4c------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/ec00aa08813d</guid>
            <category><![CDATA[події-у-львові]]></category>
            <category><![CDATA[львів]]></category>
            <category><![CDATA[волонтерство]]></category>
            <category><![CDATA[уку]]></category>
            <category><![CDATA[студент]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Olena Lazarenko]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 02 Jun 2019 09:47:51 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-06-02T12:28:10.935Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h4>Які підводні камені та плюшки безкоштовної роботи?</h4><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*2D_QNzgGSnJM94CuGen5Zg.jpeg" /><figcaption>Волонтерство на TEDxUCU, 2018</figcaption></figure><p>Вже дуже давно хочу написати щось на Medium, та перше, що мені спало на думку, стала моя історія волонтерства на різних подіях як IT Arena, TedxUCU, TedxLviv, Lviv SMM Forum та інші. Думаю, що це досить цікавий досвід, не завжди позитивний, але постійно абсолютно різний, тож сподіваюсь, що вам буде цікаво!</p><h4>Навіщо мені волонтерство?</h4><p>Почнемо з того, навіщо взагалі волонтерити на подіях, і яку користь може принести вам безкоштовна робота на 1–2 дні? Як би це зараз банально не прозвучало, але найцінніше, що я бачу у волонтерстві — це <strong>можливість</strong> попрацювати з абсолютно різними людьми на різних посадах, кимось покомандувати, з кимось посваритися та з кимось подружитися. Ваша задача як волонтера — швидко знайти контакт з колегами, ознайомитися з подією, її підводними камнями, зрозуміти своє завдання та виконувати свою роботу.</p><blockquote>…навіть VIP-відвідувачі бачать в рази менше, аніж волонтери та організатори.</blockquote><p>По-друге, ви потрапляєте на певну подію <strong>безкоштовно</strong>! Я часто подаюся кудись в якості волонтера через високу ціну квитків на подію. Звичайно, ви маєте там працювати та допомагати відвідувачам, але після волонтерства на декількох подіях я зрозуміла, що навіть VIP-відвідувачі бачать в рази менше, аніж волонтери та організатори. Ви супроводжуєте спікерів, маєте змогу попасти в будь-яке місце та вас безкоштовно годують (!!!). Щоправда, все це дуже залежить від самих організаторів. На одній події я чула, що я найкращий волонтер, а на іншій, що мене швидко можна замінити, раз на раз не випадає.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*juXEHnV1dPnSVEiuzreXIg.jpeg" /><figcaption>Волонтерство на TEDxLviv, 2018</figcaption></figure><p>По-третє, це звичайно <strong>люди</strong>! Ви постійно контактуєте та спілкуєтеся з відвідувачами, організаторами та командою волонтерів! А волонтери — це завжди дуже ініціативні, активні та амбіційні люди! Адже пам’ятайте, що їх всіх відібрали за певними якостями, щоб тримати подію на найвищому рівні! Якщо ви вмієте спілкуватися з людьми, то тут знайдете друзів, майбутніх колег та роботодавців!</p><p>Ну і останнє це звичайно хороший рядок в <strong>резюме</strong>! Будь-який роботодавець цінить ініціативних людей, а якщо ви ще студент, та у вас невеликий досвід роботи, написати про ваше волонтерство — це хороша альтернатива!</p><h4>Як попасти в команду волонтерів?</h4><p>Якщо мені вдалося переконати вас, що волонтерство це круто, то тепер час розказати, як на нього попасти. Події завжди діляться на дві категорії: ті, які анонсують вибір волонтерів та ті, які нічого не пишуть.</p><blockquote>Уявіть собі, що вас наймають на роботу, тільки з вами не укладають контракт та не платять вам, тож організаторам важливо бути впевненими, що в останній момент ви не передумаєте.</blockquote><p>В першому випадку вам треба просто <strong>заповнити заявку</strong> на волонтерство, вказавши свій досвід волонтерства та мотивацію. Раджу вам завести якийсь Google Doc, де ви зможете зберігати короткі описи <strong>досвіду волонтерства</strong> на різних подіях, адже потім складно згадати кожну подію та свої обов’язки там. Окрім того, важливо вказати вашу <strong>мотивацію</strong>: чому саме ця подія, чим ви можете бути корисним. Уявіть собі, що вас наймають на роботу, тільки з вами не укладають контракт та не платять вам, тож організаторам важливо бути впевненими, що в останній момент ви не передумаєте. Тому тут важливо знати про подію, спікерів і організаторів якомога більше, щоб люди побачили вашу зацікавленість.</p><p>А що робити, як нема аплікаційної форми для волонтіерів? Тут вже справа за вами. Якщо ви дуже зацікавлені в події, то ви самі можете проявити<strong> ініціативність</strong> та написати організації, що відповідає за цю подію, про вашу зацікавленість заходом та бажання стати волонтером. Організатори по різним причинам можуть не оголошувати набір волонтерів, особисто я вже зіткнулась з двома з них: коли було достатньо таких людей ініціаторів, які самі спитали про можливість волонтерства, та коли організатори ще не були впевнені, чи їм взагалі потрібні волонтери та для чого вони. В обидвох випадках мене взяли на волонтерство, а в другому я навіть поділилася з організаторами інсайтами подій на 2 дні та цілями пошуку волонтерів.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*QPOAhAo3KqQWur6FrKseSQ.jpeg" /><figcaption>Команда волонтерів на Lviv SMM Forum, 2018</figcaption></figure><p>Якщо ви одразу хочете попасти на якийсь глобальний захід, не маючи<strong> великого досвіду волонтерства</strong>, скоріше за все у вас нічого не вийде. Вперше я дізналася про можливості волонтерства, коли мої одногрупники розповіли історію, як їх не взяли волонтерами на велику подію через брак досвіду. В той самий час я також дізналася про існування IT Arena — події, що збирає всіх відомих ІТ фахівців України, всі відомі стартапи, компанії, організації! В мене загорілися очі, та я зрозуміла, що я не можу пропустити цю подію, адже мій майбутній фах напряму пов’язаний з ІТ, тож це гарна нагода попасти в те саме середовище! Я задалася ціллю, що багато волонтеритиму, щоб набратися досвіду та пройти співбесіду на ІТ Arena!</p><p>І останнє, але не менш важливе, це ваш <strong>рівень англійської</strong>. Як правило, іноземна мова вимагається, якщо це велика міжнародна подія з іноземними відвідувачами, тож волонтери не мають губитися, якщо до них звернуться англійською. Тим більше, якщо бажаючих поволонтерити на події дуже багато, англійська стане вашою перевагою.</p><h4>Які обов’язки волонтера?</h4><p>Майже на всіх подіях обов’язки волонтера однакові: реєстрація учасників, доглядання за приміщеннями, принести/віднести стільці/столи/продукти/ п̶’я̶н̶и̶х̶ л̶ю̶д̶е̶й̶, домогти відвідучам та організаторам події в будь-яких питаннях. Звісно бувають <strong>специфічні обов’язки</strong>, проте вони скоріше є бажаними для окремих волонтерів. На одному форумі волонтерську команду попросили вивчити в обличчя всіх спікерів та розклад події, щоб прийом гостей виглядав солідніше. Тобто коли приходив певний спікер, ми мали йому сказати: “Доброго дня, пане Дмитро! Ваш виступ за 15 хвилин, вас вже чекають у гримерці”. А коли я волонтерила на Дні відкритих дверей в УКУ, організатор провів нам екскурсію територією університету, щоб ми запам’ятали основну інформацію та потім розповідали все це абітурієнтам та їх батькам. Окрім того, волонтери, які відповідають за реєстрацію учасників, теж мають знати, в який саме спосіб потрібно реєструвати. Буває що учасників відмічають в роздрукованих списках, буває в Microsoft Excel, а буває в певній CRM системі. Тоді вам проводять інструктаж, розповідають як реєструвати учасників і все, скіл отриманий!:)</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*hulUBI1Qoa74QaW6jbf5Jg.jpeg" /><figcaption>Волонтерство на IT Arena, 2018</figcaption></figure><p>Якщо організатори вирішали роздати обов’язки перед подією, ви можете попросити їх поставити вас на певну локацію чи дати вам конкретне завдання. Я при можливості завжди обираю позицію “бути на підхваті”, бо не люблю бути постійно на місці та виконувати ту саму роботу. Я би сказала, що це робота для дуже енергійної людини, бо вас буквально ганяють всюди, ви робите все та одночасно, але ви навряд чи зможете просто десь походити та подивитися, що ви хочете. Більшість волонтерів люблять бути кураторами приміщень, де відбуваються лекції, чи виконують якусь пасивну роботу, щоб мати можливість та час відвідати певну лекцію. Але запам’ятайте, що реєстрація та гардероб — це мертва зона! Якщо ви запишитеся туди, то дуже мала ймовірність, що хтось з волонтерів потім погодиться вас замінити, тож ви будете повністю ізольовані від того, що відбувається!</p><h4>Як проходить день волонтера?</h4><p>Все дуже залежить від події, але зазвичай все починається з самого ранку. Як правило, якщо захід починається о 10 годині, реєстрація о 9, то вам потрібно бути на місці вже о 8. <strong>Добираєтеся</strong> ви до локації <strong>самі</strong>, проте одного разу я волонтерила на події, де всю команду волонтерів завезли на різних таксі безкоштовно з дому до потрібного місця.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*varJCwDA3AwGw-OQRw2KyQ.jpeg" /><figcaption>Волонтерство на TEDxLviv, 2018</figcaption></figure><p>Якщо я вчасно прибув(ла) на волонтерство, що я роблю далі? Це вам скажуть організатори на місці чи за день до заходу. Є події, де набирають нереально велику кількість волонтерів, щоб вони скоріше були <strong>обличчям заходу</strong>, а не його підтримкою. На таких подіях волонтерам просто треба перебувати на локації події та моментально реагувати, якщо до вас підійшов відвідувач чи головний організатор та просить допомоги.</p><p>Бувають події, де розклад кожного волонтера буквально розписаний по хвилинах: годину ти на реєстрації, годину в першій залі, годину в другій залі, годину в гардеробі.</p><p>А є події, де волонтери самі визначаються, що саме вони роблять та де перебувають. Такий формат <strong>найризикованіший</strong>, адже дуже складно потім когось виловити, попросити посидіти в гардеробі пару годин, поки всі інші розважаються, адже кожен розуміє, що тебе ніхто не замінить потім. Найбільший хаос виникає саме тоді, коли волонтери повністю вільні у виборі та у діях, а людей для збереження порядку бракує.</p><p>Окрім того, волонтерів завжди забезпечують <strong>обідом</strong>, якщо подія на цілий день. Зазвичай замовляють піцу та перед тим питають, чи немає в нас алергії на певні продукти, та чи є серед нас вегани/вегетеріанці. На одному заході волонтерам взагалі організували обід на тому самому рівні, що і VIP відвідувачам, виділили нам окремий Sky Box та повноцінно нагодували. Окрім того, на тій самій події спонсорами були суши-ресторан та майстерня капкейків, тож ми не голодували.</p><p>Майже на всіх подіях є якесь <strong>афтерпаті,</strong> і тут все залежить від організаторів, пустять вас туди чи ні. Хоча я знаю, що при бажанні ви завжди можете туди попасти. Я зазвичай не ходжу на афтерпаті через те, що втомлююсь на самій події. Окрім того, афтерпаті починаються десь о 8–9 годині та тривають до 12-ої години, а можуть і до 3-ої ночі! Але буває, що волонтерам організовують якусь окрему зустріч чи афтерпаті. Одного разу організатори заходу забронювали нам столики в Малевичі та виділили нам доволі великий бюджет на тусу. А після IT Arena всіх волонтерів та організаторів зібрали біля Startup Depot, замовили піцу, і ми всі провели вечір, спілкуючись на різні теми.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*gII8x3EpcjsJQq8_adD6uA.png" /><figcaption>Pizza Party з волонтерами та організаторами IT Arena, 2018</figcaption></figure><h4>Як ставляться до волонтерів організатори та відвідувачі?</h4><p>Що стосується організаторів, то зазвичай до волонтерської команди ставляться <strong>з повагою</strong>, бо ці люди витрачають свій вільний час та вихідні, щоб безкоштовно допомогти. Від вас не вимагатимуть чогось, що ви не зможете виконати, та не мають кричати чи злитися, якщо у вас щось не вийшло. Ви такі самі люди, як і всі інші, та граєте не менш важливу роль в успішній організації події.</p><blockquote>Ця зустріч є обов’язковою і, якщо ви не можете прийти через будь-які причини, в нас стоїть величезна черга з інших бажаючих на ваше місце.</blockquote><p>Хоча звичайно в мене та моїх колег бували певні <strong>ексцеси</strong>. Одного разу нам всім сказали прийти за день до події та назначили дуже незручний час. Пам’ятаю, що в мене та деяких моїх друзів тоді були модулі та тести в університетах, тому приблизно п’ятеро ніяк не могли прийти в цей день та пояснили ситуацію організаторам, обіцяючи дізнатися всі деталі від інших волонтерів. Тоді людина, яка займалася волонтерами, відповіла нам приблизно так: “Ця зустріч є обов’язковою і, якщо ви не можете прийти через будь-які причини, в нас стоїть <strong>величезна черга</strong> з інших бажаючих на ваше місце”. І так нам казали кожного разу, коли хтось щось не міг зробити/прийти. Скажу чесно, мене та деяких моїх колег це тоді страшно обурило. Такого ставлення до волонтерів я ще ніколи не бачила та, сподіваюсь, що ніколи не побачу знову.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*sWSwP1rlCT5kWf3N6Ezskw.jpeg" /><figcaption>Волонтерство на TEDxLviv, 2018</figcaption></figure><p>Щодо відвідувачів, тут все залежить від самих людей. Дуже часто люди можуть не орієнтуватися в просторі чи не довіряти собі та своїй пам’яті, тому постійно щось питають у волонтерів чи просять провести їх до зали, хоча вони вийшли з неї 5 хвилин тому. Тому на багатьох подіях роблять вказівники через кожні 3 метра, кольорові смуги на підлозі, щоб можна було дійти туди, куди треба, але люди все одно бояться заблукати та просять людей їх відвести. Але для того і існують волонтери! Окрім того, завжди бувають ситуації якоїсь затримки/помилки і існують люди, які одразу біжать до волонтерів та починають скаржитися на погану організацію та нашу безвідповідальність. Нічого не можу порадити, окрім як розслабитися, ввічливо вислухати людину та пояснити їй, що не в вашій компетенції вчасне прибуття спікера чи ідеальна робота всієї техніки. Всі ми люди, та всі ми маємо емоції, тому не переживайте, якщо відвідувачі чи організатори обурюються через якісь дрібні помилки, вони завжди є.</p><h4>So what?</h4><p>В кінці хочу тільки додати, що волонтерство — це завжди крутий досвід, спогади, люди та недаремно проведений день. Я не можу загадати такого, що я пожаліла, що записалася у волонтери. І якщо ви записалися у волонтери, запасіться терпінням, часом, наснагою та лупайте сю скалу!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=ec00aa08813d" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>