<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Oleksandr Piddubnyy on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Oleksandr Piddubnyy on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@oleksander?source=rss-49f1c777684f------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*r147SyX5yg3wbnT5gXBulw.jpeg</url>
            <title>Stories by Oleksandr Piddubnyy on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@oleksander?source=rss-49f1c777684f------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Fri, 20 Nov 2026 00:10:48 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@oleksander/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Чи є Олександр Ярославський суспільно небезпечним “королем” Харкова?]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D1%87%D0%B8-%D1%94-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D1%8F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BC-%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0-3f5f213efac7?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/3f5f213efac7</guid>
            <category><![CDATA[дтп]]></category>
            <category><![CDATA[літак]]></category>
            <category><![CDATA[пістолет]]></category>
            <category><![CDATA[вбивство]]></category>
            <category><![CDATA[ярославський]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 11 Feb 2022 15:55:20 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-02-11T15:55:20.427Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p><a href="https://www.piddubny.com/%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0/yaroslavskyy/">Ярославський</a></p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/0*kXi9wD99qH2Bjvj9" /></figure><p>“Король Харкова”, як його назвали польські журналісти, чи то пак місцевий олігарх Олександр Ярославський, у стані сп’яніння збив насмерть людину і утік за кордон. Про це пишуть журналісти <a href="https://www.pravda.com.ua/tags/jaroslavskij/">Української правди</a> і зокрема <a href="https://www.facebook.com/mixailotkach">розслідувач Михайло Ткач</a>. Вони подають нові факти, що мають остаточно встановити істину. Наскільки їм це вдасться — важко прогнозувати, бо Ярославському є що втрачати. Та й перебування кількох днів поза Україною цілком достатньо, щоб вивести в організму алкоголь — з таким грішми і чудесами сучасної медицини це не важко.</p><p>Про частинку того, що може втратити Олександр Ярославський, свідчить фільм польської журналістки Барбари Влодарчик ще від грудня 2011 року. Ось він:</p><p><a href="https://youtu.be/lAoQ1QmkqBg">https://www.youtube.com/watch?v=lAoQ1QmkqBg</a></p><p>Позаяк фільм польською мовою, то переведу кілька моментів, що безпосередньо свідчать про причетність олігарха до вбивства 10 лютого 2022 року:</p><p>(Час відео — 4’17”)</p><p><strong>Закадровий текст фільму</strong>:</p><p>Отже, по сьомій працівники подають Олександрові два автомобілі — один для нього, спеціально обладнаний — з двигуном потужністю 800 к.с., другий — для охорони. Олігарх завжди кермує сам (<strong>тут і надалі підкреслення моє</strong>). Вирушаємо до Харкова…</p><p><strong>Барбара Влодарчик</strong>: Чому пан кермує сам? Пан заощаджує на водієві?</p><p><strong>Олександр Ярославський</strong>: Мій робочий день починається о сьомій ранку. Бо о сьомій телефонують до мене працівники, відповідальні за будівництво всіх об’єктів і проводило телефоном коротку нараду. Інакше кажучи, контактую з людьми від раннього ранку і за кермом лише маю час для себе — коли мені ніхто не перешкоджає, аби розпланувати день.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Але про всяк випадок чи пан має водія?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Так про всяк випадок маю.</p><p><strong>Б.В.</strong>: І охорону пан має теж?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Скажу, що найкращу охорону я забезпечую собі сам.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Чи має пан зброю?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Чи для пані йдеться про зброю мисливську?</p><p><strong>Б.В.</strong>: Ні, мені йдеться наприклад про пістолет який…</p><p><strong>О.Я.</strong>: Так, в мене є. Маю навіть два пістолети.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Пан любить швидко їздити?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Зараз їдемо 120 кілометрів на годину. Не можна сказати, що це якась незвичайна швидкість. (<em>В цей час Ярославський мчить населеним пунктом зустрічною смугою </em>— <strong>прим. моя</strong>)</p><p><strong>Б.В.</strong>: Як я розумію, ДАІ знає, що їде пан?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Я про них це не питав.</p><p><strong>Б.В.</strong>: А чи пана часом зупиняють?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Скажімо так, що ні.</p><p>—</p><p>(Час відео — 21’54“)</p><p><strong>Б.В.</strong>: Я чула, що на цьому летовищі, пан має приватний літак…</p><p><strong>О.Я.</strong>: Так.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Чи пан його покаже?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Добре, якщо це цікавить пані.</p><p><strong>Закадровий текст</strong>: Літак стоїть на смузі летовища. Це люксовий реактивний літак, що долає відстань 5000 кілометрів. В них є місця для 8 пасажирів.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Скільки осіб обслуговує літак пана?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Маю два екіпажі на заміну, а скільки осіб нараховує технічна служба, то чесно кажучи не знаю.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Чи літак готовий до вильоту кожної хвилини?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Кожної.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Чи трапляється так, що пан кудись вилітає?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Звісно, що так.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Куди?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Термінові рейси. Як правило, до Києва. Але за кордон також.</p><p><strong>Б.В.</strong>: Якщо йдеться про закордон, то куди літаєте найчастіше?</p><p><strong>О.Я.</strong>: Мабуть, до Лондона, чи до Англії, і до Туреччини. Сьогодні Росія також є закордоном, а до Росії літаю часто. Також до Франції.</p><p><strong>Б.В.</strong>: У справах бізнесових?</p><p><strong>О.Я.</strong>: І в службових, і на відпочинок.</p><p>Підсумуємо: 1). Олександр Ярославський за кермом завжди їздить сам. 2). Він має два бойових пістолети. 3). На харківському летовищі завжди на готові стоїть його реактивний літак, що здатен перенести його далеко від України.</p><p>У цьому контексті виникає низка запитань до правоохоронних органів: Хто дав дозвіл на виліт Ярославському з України? Хто його попередив про наслідки? Хто його випустив за кодон? На який підставах Ярославський має два пістолети? Чи є Олександр Ярославський суспільно небезпечним для громадян України зважаючи, що є підстави стверджувати про вбивство за кермом людини у стані сп’яніння? А що якщо йому у стані сп’яніння захочеться постріляти зі своїх пістолетиків у людей? Наприклад, у п’яному драйві безкарного “короля” на повному ходу свого Мерседеса?</p><p>Те, що на гіпотетичний злочин жорстко відреагував міністра внутрішніх справ Денис Монастирський — це дуже добре. Але це лише слова:</p><p>&lt;iframe src=”<a href="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmoden.ua%2Fposts%2F4782528355128596&amp;show_text=true&amp;width=500">https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmoden.ua%2Fposts%2F4782528355128596&amp;show_text=true&amp;width=500</a>&quot; width=”500&quot; height=”277&quot; style=”border:none;overflow:hidden” scrolling=”no” frameborder=”0&quot; allowfullscreen=”true” allow=”autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share”&gt;&lt;/iframe&gt;</p><p>Тепер важливі дії. Тим більше, що за “королем Харкова” тягнеться шлейф підозр, як про нього писали його місцеві політичні опоненти без жодної на те реакції самого Ярославського:</p><p><a href="https://youtu.be/qMEXzgTuVww">https://youtu.be/qMEXzgTuVww</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=3f5f213efac7" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[РНБО готує масштабний витік держтаємниці]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D1%80%D0%BD%D0%B1%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D1%94-%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96-97025d7e4418?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/97025d7e4418</guid>
            <category><![CDATA[cybersecurity]]></category>
            <category><![CDATA[федоров]]></category>
            <category><![CDATA[рнбо]]></category>
            <category><![CDATA[данілов]]></category>
            <category><![CDATA[кібербезпека]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 16 Jan 2022 17:46:50 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-01-16T17:46:50.785Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/0*Lja2uvsSBNjQ6gMI" /></figure><p>Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов визнав, що в Україні готується масштабний витік, чи то пак злив таємної інформації. Йдеться про сектор національної безпеки і оборони. В умовах російської агресії це означає постріл у скроню. Більше того, витік таємної інформації стосуватиметься, наприклад, розвідданих від закордонних партнерів, що загрожує системі безпеки вже не лише України. Та все по черзі.</p><p>Отже, Олексій Данілов в <a href="https://www.pravda.com.ua/articles/2022/01/13/7320193/">інтерв’ю виданню</a> Українська правда за 13 січня 2021 року заявив, що електронна <a href="https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/5011.html">інформаційно-аналітична система</a> Головного ситуаційного центру <a href="https://www.rnbo.gov.ua/ua/COTA.html">“СОТА”</a> складається з трьох частин: публічної, для службового користування (ДСК) та інформації з грифом “таємно”.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*u-E1WWcDA4HXTZYA" /></figure><p>В чому ж небезпека? Позаяк я працював в Апараті РНБО і мав доступ до таємної інформації, то напишу принципи роботи з інформацією під грифом.</p><p>За моїх часів було три типи інформації з обмеженим доступом: для службового користування (скорочено ДСК), таємно (Т) і цілком таємно (ЦТ). Щоби отримати доступ до загрифованої інформації, потрібно було пройти необхідну перевірку в Службі безпеці України. СБУ також визначала рівень допуску — я мав доступ до ДСК і до Т (до ЦТ не мав). За оприлюднення цієї інформації передбачена кримінальна відповідальність.</p><p>Як відбувалася робота із документами ДСК і Т? Доступ до ДСК і до Т надавав своєю візою безпосередній керівник, який мав на це право (у моєму випадку це був перший заступник Секретаря РНБО). Для службового користування — це, грубо кажучи, рівень аналітичних довідок від інститутів, наукових установ тощо. Таємно — це здебільшого звіти СБУ, контррозвідки, ГУР МО, СЗР, прикордонників тощо.</p><p>Працювати з документами, що містили інформацію з обмеженим доступом треба було суто через Перший відділ, який займався і доставкою цих документів. Працівник приходив до спеціального кабінету, де під підпис видавали визначені документи. Копіювання, записування чи нотатки — заборонені. Треба було просто запам’ятовувати. Секретареві РНБО та деяким його заступникам документи під грифом приносили до кабінетів.</p><p>Якщо ж треба було створити таємний документ, то для цього існувала спеціальна ізольована кімната. Там стояли кілька комп’ютерів зі спеціальним програмним забезпеченням. Жодного підключення до зовнішнього світу ці комп’ютери не мали, як і жодних можливостей використовувати зовнішні носії інформації. Тобто документ набрав, одразу роздрукував необхідну кількість примірників і все.</p><p>Найважливіший принцип цієї всієї системи — відсутність цих документів у мережі, бо правило просте — якщо вони потрапляють навіть у найзахищенішу мережу, то вже дискредитовані.</p><p>Тепер повернімося до наших українських реалій.</p><p>29 листопада 2019 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в <a href="https://lb.ua/news/2019/11/29/443401_mihail_fedorov_ya_uveren_100.html">інтерв’ю виданню</a> Лівий берег заявив, що “роль кібербезпеки трохи перебільшена”.</p><p>14 січня 2021 року <a href="https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/14/7320353/">хакери атакували</a> урядові сайти. Українці навряд чи дізнаються про реальну шкоду від цієї масової атаки. Єдине, американська компанія <a href="https://www.microsoft.com/security/blog/2022/01/15/destructive-malware-targeting-ukrainian-organizations/">Microsoft заявила</a> про масштабне пошкодження серверів і знищення даних, і що “<em>ці дії становлять підвищений ризик для будь-якого державного органу, некомерційної організації чи підприємства, що знаходиться або має системи в Україні</em>“. Було би дуже цікаво дізнатися яку інформацію вкрали хакери під шумок масштабної атаки.</p><p>Узагальнюючи, в Україні не можна в жодному вигляді пускати в електронний обіг інформацію з обмеженим доступом. Коли вона потрапляє в мережу, то ризик її витоку зростає в рази. Більше того, навіть найзахищеніша система не гарантує 100% контролю за її витоком. З такими речами жартувати не можна, особливо зважаючи на війну Росії проти України.</p><p>Намір української влади випустити в мережу інформацію під грифом має стурбувати західних союзників, адже, наприклад, витік знімка з американського розвідувального супутника викаже його положення російській розвідці. Такий прецедент відверне західних союзників від України.</p><p>У гонитві за тотальною цифризацією нинішнім владоможцям варто розуміти, що є категорія інформації, якої цифризація стосуватися не повинна взагалі і це насамперед стосується інформації під грифом.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=97025d7e4418" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Російський стиль. За протестами в Казахстані стирчать вуха Кремля]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C-%D0%B7%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D1%83%D1%85%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F-d5abf875d1c?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/d5abf875d1c</guid>
            <category><![CDATA[бунт]]></category>
            <category><![CDATA[нур-султан]]></category>
            <category><![CDATA[росія]]></category>
            <category><![CDATA[казахстан]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 06 Jan 2022 13:10:49 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2022-01-06T13:10:49.416Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Російський стиль протестів. Це не європейські соціальні протести проти підвищення цін. Ті ж «жовті жилети» у Франції хоч і билися проти поліції, проте не захоплювали та не палили владні установи. Бо дивно вимагати щось від влади знищуючи цю ж владу. Натомість те, що відбувається в Казахстані — це не соціальний протест. Це гібридний бунт, що вийшов за межі соціальних вимог, дестабілізуючи Казахстан. Адже на тлі «газових протестів» президент Казахстану відправив уряд у відставку та пішов назустріч вимогам протестувальників і <a href="https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/5/7319492/">запровадив тимчасове</a> держрегулювання цін на пальне. Якби в Європі влада пішла на такий крок, протести би стихли. Утім в Казахстані вони набирають обертів і дивним чином із соціального протесту перетворилося, наприклад, на акцію з <a href="https://ua.interfax.com.ua/news/general/789986.html">повалення пам’ятника</a> Назарбаєву. Аби збагнути російський слід бунту, варто звернути увагу на географію протестів.</p><p>Ось карта найбільших протестів у Казахстані:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*bdYHMpnlJYB-jUyL_ymQ9A.png" /></figure><p>А ось етнічний склад казахських міст:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_pVJUScNsZyeMPXw9cIFKQ.png" /></figure><p>Впадає у вічі, що найбільші заворушення проходять саме там, де є значна частка росіян («слов’янами» автори карти спеціально замінили росіян, аби розмити їхню присутність — це <a href="https://vlast.kz/obsshestvo/19747-kak-izmenilas-etniceskaa-karta-kazahstana-za-25-let.html">легко перевірити тут</a>.</p><p>Отже, після аншлюсу Росією Білорусі настала черга Казахстану. Причин в Росії розправитися з владою Назарбаєва зібралося багато. Наприклад, ініціатива колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва перевести <a href="https://www.currenttime.tv/a/28818787.html">казахську мову з кирилиці</a> на латиницю до 2025 року.</p><p>А чого варте висловлювання президента Росії Владіміра Путіна після вторгнення росіян в український Крим, що Казахстан <a href="https://www.youtube.com/watch?app=desktop&amp;v=aVl1To2c2WA&amp;feature=emb_logo">ніколи не був державою</a>? Цей наратив чітко перегукується з кремлівськими тезами, що України до <a href="https://www.vesti.ru/article/2574954">1917 року не існувало</a>, як не існувало і українців. Більше того, після вторгнення в Україну, кремлівські націоналісти почали приміряти «кримський сценарій» до Казахстану — мовляв якщо не вирішити питання російськомовного населення в Казахстані, то <a href="https://www.bankfax.ru/news/100115/">буде як в Україні</a>.Мета російських націоналістів — гібридна. Під приводом піклування про російськомовних йдеться про загарбання Північного Казахстану, де мешкає більшість росіян і російськомовних громадян і <a href="https://geo.web.ru/druza/L-Altai.htm">багатого на родовища</a> «Рудного Алтаю».</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*XlcM_p6hWQOOb-00" /></figure><p>Питання захисту росіян в Казахстані час від часу порушувалося в <a href="https://www.bbc.com/russian/international/2015/04/150424_kazakhstan_russians">російськомовному інформпросторі</a>, утім воно особливо активізувалося у 2021 році. Йдеться як про звинувачення <a href="https://lenta.ru/news/2021/08/24/russian_hard/">«витиснення» російськомовного</a> населення з Казахстану, так і звинувачення <a href="https://rus.azattyq.org/a/kazakhstan-evades-russia-amid-statements-about-russophobia/31441437.html">Нур-Султана в русофобії</a> на офіційному рівні.</p><p>Утім, шовіністична кремлівська ідеологія — це лиш частина casus belli. Є й геополітичні причини атаки на казахську владу. Здавалося б, Казахстан є надійним союзником Росії зважаючи на членство в Співдружності незалежних держав (СНД), в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) та в Шанхайській організації співробітництва (ШОС). Утім політика Нур-Султана вирізняється прагматизмом і це часто суперечить політиці Кремля, який традиційно вважає себе регіональним гегемоном. Наприклад, під час енергетичної блокади України, казахи вирішили <a href="https://www.epravda.com.ua/news/2021/11/22/679990/">постачати вугілля Україні</a> всупереч енергетичній блокаді росіян.</p><p>Також показова самостійна гра <a href="https://kierunekkaukaz.pl/2022/01/03/delegacja-kazachstanu-odwiedza-kabul-w-celu-omowienia-wspolpracy-z-talibami/?utm_source=rss&amp;utm_medium=rss&amp;utm_campaign=delegacja-kazachstanu-odwiedza-kabul-w-celu-omowienia-wspolpracy-z-talibami">Нур-Султану з владою талібів</a> в Афганістані. Це суперечить логіці Кремля — адже Росія претендує на монополію взаємин з Кабулом, в тому числі говорячи і від імені Центральної Азії.</p><p>Та найголовніше — Москва панічно боїться «вестернізації» Казахстану, а отже і вислизання Нур-Султану з-під пильного кремлівського ока. Економічно Казахстан вже давно став привабливішим, аніж Росія — вже у 2017 році РФ програла сусідові в рейтингу привабливості молодих фахівців, а ВВП Казахстану на душу населення найвищий серед центральноазійських країн і ненабагато поступається російському. На тлі успіхів казахів «білокам’яній» як сніг на голову впали амбіції турецької влади з <a href="https://rus.azattyq.org/a/kazakhstan-media-review-omarova-erdogan-turkic-world-russian-world/31570981.html">будівництва «тюркського світу»</a> — особливо після переможної війни Азербайджану над Вірменією за Нагірний Карабах. Фото президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана з картою тюркського світу, що з’явилася в другій половині листопада 2021 року, буквально <a href="https://www.gazeta.ru/politics/2021/11/21_a_14228275.shtml">винесла кремлівцям мозок</a>.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*EX81Pr7OfxW-jS6Q" /></figure><p>Що ж нині робить Кремль стосовно «дружнього» Казахстану? Відповідь на це питання лежить як в регіональному та і в геополітичному контексті.</p><p>Вимір регіональний. Москва застосовує до Казахстану стратегію відпалу або пуску зустрічного вогню. Відпал у пожежників — це завчасний <a href="https://pidru4niki.com/15660212/bzhd/gasinnya_pozhezh">пуск вогню назустріч</a> пожежі, аби створити широку загороджувальну смугу. В російських геополітичних термінах відпал — це ініціювання кризи до того, як <a href="https://www.livelib.ru/book/559813/readpart-tango-chetyreh-slonov-ili-geopolitika-dlya-vseh-viktor-vladimirovich-kuzovkov">суперник до неї підготується</a>. Розпалюючи нинішню кризу в Казахстані Кремль не допускає або відтерміновує іншу, більш небезпечну для себе кризу авторства влади Казахстану. Відпал переключає сили Казахстану на гасіння «внутрішньої» пожежі і відволікає від більш самостійної політики Нур-Султану, від більшої інтеграції із Заходом (останнім часом навіть з’явилися чутки про <a href="https://rus.azattyq.org/a/31305305.html">військові бази США</a> в Казахстані) чи дискредитує очільників Казахстану на міжнародній арені, якщо ті підуть на жорстокі розгони протестів. Поки що Кремль здійснює відпал руками п’ятої колони в Казахстані, але це не виключає застосування військової компоненти. Відпал по-російськи із застосуванням військових — це війни у Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії, Криму і на Донбасі.</p><p>Вимір глобальний. 17 грудня Москва оголосила США і НАТО безумовний ультиматум — зажадала від Заходу геополітичних поступок, <a href="https://en.desk-russie.eu/2021/12/30/what-does-the-russian-ultimatum.html">погрожуючи ядерною зброєю</a>. Натомість Росія відмовилася брати на себе будь-які зобов’язання. Така риторика означає фактичне оголошення Росією ядерної війни світу. Щоб вести таку війну, Росії треба створити необхідне безпекове середовище, що дасть їй перевагу тактичну і стратегічну. Підпалюючи Казахстан Росія, як серединна держава, тобто зусібіч оточена потенційними ворогами, убезпечує себе з азійського півдня.</p><p>«Дезінфекція» сухопутного напрямку з боку Казахстану чимось подібна до нещодавньої «дезінфекції» в космосі. Йдеться про <a href="https://www.bbc.com/ukrainian/news-59302853">збиття Росією старого</a> радянського супутника «Космос-1408» класу «Цілина». За <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%9A%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0">ефектом Кесслера</a> півтори тисячі уламків супутника влучатимуть в космічні апарати на низькій орбіті, розбиватимуться на менші уламки і плодитимуться доти, поки не закриють всі орбіти навколо Землі. Як заявив головред мережевого журналу «Все про космос» <a href="https://www.youtube.com/watch?v=gE-3yoGTXcI">Денис Альбін</a>, після розсіювання уламків не можна буде запустити ракету, а супутники будуть знищені. Тепер найцікавіше — орбіта знищеного росіянами супутника була полярною — це означає, що уламки загрожують всім нахилам на низькій навколоземній орбіті. Там зокрема знаходяться супутники StarLink і більша частина супутників дистанційного зондування Землі. Росії нема чого протиставити США в плані космічного зв’язку, космічної навігації і спостереження за Землею з космосу — тож не дістанься ти, космосе, нікому. У військових же ж дефініціях, Кремль позбавляє США переваги на висоті.</p><p>Схоже, що Кремль налаштований на тотальну війну і в цій авантюрі не гребує жодними засобами. Утім дестабілізуючи Казахстан Росія ризикує не виплутатися з цієї історії, як це сталося з Молдовою, Грузією та Україною. Казахським куснем, на який роззявив рота Кремль, росіяни цілком можуть подавитися. Але це вже інша тема.</p><p>Надруковане 05.01.2021</p><p>Джерело: <a href="https://www.piddubny.com/rosiyskyy-styl-za-protestamy-v-kazakhstani-styrchat-vukha-kremlia/">https://www.piddubny.com/rosiyskyy-styl-za-protestamy-v-kazakhstani-styrchat-vukha-kremlia/</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=d5abf875d1c" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Скільки українців захищатимуться від агресії РФ]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97-%D1%80%D1%84-9b4261e8c3a0?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/9b4261e8c3a0</guid>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <category><![CDATA[путин]]></category>
            <category><![CDATA[путін]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 17 Dec 2021 19:48:32 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-12-17T19:48:32.590Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Після цього опитування путін може відкорковувати шампанське. Бо це не 50,2% (лише опитуваних) готові захищати Україну, а саме 33,3%.</p><p>Ті ж, хто заявив про опір та іншу маячню — це м’ясо для росгвардійців, які воювати злякаються, але кістки протестантам ламатимуть із задоволенням.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/835/1*U5wo4zA9I78O5Qb9pk5C9Q.png" /></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=9b4261e8c3a0" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Сєпар Вася вийшов на церемонію нагородження з прапором свого міста, а не України.]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D1%81%D1%94%D0%BF%D0%B0%D1%80-%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%B9%D1%88%D0%BE%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8E-%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-3c5156bad8a2?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/3c5156bad8a2</guid>
            <category><![CDATA[ломаченко]]></category>
            <category><![CDATA[сєпар]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 13 Dec 2021 08:20:56 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-12-13T08:20:56.592Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/947/1*7dkFHMfzhc3cXPb-pKoXAg.jpeg" /></figure><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=3c5156bad8a2" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Чому я звільнився з Українського радіо?]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%8F-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F-%D0%B7-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE-27caf52fb2a1?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/27caf52fb2a1</guid>
            <category><![CDATA[суспільне]]></category>
            <category><![CDATA[радіо]]></category>
            <category><![CDATA[ур-1]]></category>
            <category><![CDATA[українське]]></category>
            <category><![CDATA[нсту]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 05 Dec 2021 09:53:04 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-12-05T09:53:04.025Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/852/1*fH4bihlY0JA-jiCEkFMk3g.jpeg" /></figure><p>03 грудня 2021 року я забрав свою трудову книжку з Суспільного. Заяву написав напередодні, 2 грудня, за “угодою сторін”. Оскільки мене багато людей запитувало, що ж сталося, то напишу свою точку зору. Висновків жодних тут не буде — кожен їх зробить сам, як дочитає до кінця.</p><p>Отже, в Українському радіо я працював ведучим вихідного і святкового дня. Там я готував та вів у прямому етері дві суботні програми: дискусійну суспільно-політичну “<a href="http://nrcu.gov.ua/prog.html?id=552">Плюс-Мінус</a>” і тижневий підсумок міжнародних подій “<a href="http://nrcu.gov.ua/prog.html?id=575">Міжнародний контекст</a>“. На Українське радіо я прийшов у грудні 2017 року, тож пропрацював радіоведучим чотири роки.</p><p>Події з моїм звільненням розвивалися так:</p><p>Наприкінці листопада я прочитав проєкт колективного договору АТ НСТУ розісланий працівникам Суспільного для ознайомлення. Я звернув увагу, що працівники в яких двоє або більше дітей віком до 15-ти років, мають право на додаткову оплачувану 10-денну відпустку. Оскільки в мене двоє малолітніх дітей, то в суботу, 27 листопада, я попередив своїх керівників — Сергія Фісюна та виконавчого продюсера Українського радіо Юрія Табаченка, що планую використати належну мені відпустку до кінця року — тобто в грудні.</p><p>У вівторок, 30 листопада, я нагадав у телефонній розмові зі Сергієм Фісюном про відпустку. Заперечень не було, утім пролунала фраза, що я повинен мати на увазі, що муситиму “відпрацювати відпустку”. Тут відступлю від хронології і зазначу, що у попередні роки, коли я йшов у відпустку, деякі етери робив на позачасові (або на журналістському сленгу “вічнозелені”) теми, ці програми записували і пускали у повтор, коли я відпочивав.</p><p>Тезу “відпрацювати відпустку” цього, 2021 року, я вже почув утретє. Йшлося не про те, що я зобов’язаний підмінювати колег по групі вихідного дня, які йдуть у відпустку — це я завжди робив спокійно і жодних проблем з цим у мене не було. Як не було проблем, наприклад, підмінювати колег, коли в них виникали форс-мажорні обставини і треба було терміново їх замінити. Відпрацювання відпустки — це відпрацювання протягом року тих днів, які я “провідпочивав”. Тобто фактично йшлося про те, що ніякої відпустки і немає (до речі, такий формат “відпустки” є і в інших підрозділах АТ НСТУ). Варто зазначити, що в нашій групі вихідного дня брати відпустки не заохочувалися і навіть засуджувалося. Наприклад, влітку 2021 року я взяв дві заплановані відпустки по 14 днів, на що мені зауважили, що я найбільше беру відпусток, тоді як інші обмежуються лише однією.</p><p>Отже, ситуація з “відпрацюванням відпустки” мене дивувала, тож я вирішив з’ясувати: Якщо людина йде в законну оплачувану відпустку — чи повинна вона потім її відпрацювати? З цим питанням я звернувся до керівника профспілки АТ НСТУ Олександра Косяченка і до голови Наглядової ради АТ НСТУ <a href="https://stv.detector.media/telebachennya/read/6333/2021-02-16-golovoyu-naglyadovoi-rady-nstu-obraly-svitlanu-ostapu/">Світлани Остапи</a>. В мене були підстави не звертатися із цим запитанням до виконавчого продюсера Українського радіо <a href="http://www.nrcu.gov.ua/prog-presenter.html?id=23">Юрія Табаченка</a> і генерального продюсера Українського радіо НСТУ <a href="http://www.nrcu.gov.ua/prog-presenter.html?id=66">Дмитра Хоркіна</a>.</p><p>Пані Остапа порадила звернутися до <a href="https://stv.detector.media/suspilna-korporatsiya/read/6698/2021-07-29-naglyadova-rada-nstu-obrala-dmytra-kozlova-chlenom-pravlinnya/">Дмитра Козлова</a> — члена правління АТ НСТУ, відповідального за управління персоналом. Він здивувався формулюванню “відпрацювати відпустки” і пообіцяв розібратися. Дуже швидко мені зателефонував Юрій Табаченко і зі словами “ти б ще президенту подзвонив” висловив “укотре розчарування” моєю поведінкою. Він пошкодував, що через мене в нього додалося роботи і висловився щодо чіткішого унормування трудових відносин зі мною.</p><p>Невдовзі я отримав повідомлення у Фейсбук-месенджері від Дмитра Хоркіна: <em>Мені передали вашу скаргу. Все виправимо, і переведемо на правильний графік відповідно до трудового розпорядку компанії. З вами зв’яжеться головний продюсер дирекції радіо Євген Чиж і ознайомить із графіком роботи (понеділок — п’ятниця з 9:00 по 18:00)</em>. Також пан Хоркін запросив мене на розмову 1 грудня.</p><p>1 грудня, об 11:30 я завітав до кабінету генпродюсера Українського радіо. Пан Хоркін повідомив, що керівництво радіо порадилося із профспілкою і знайшли спосіб “перемістити” мене до іншого підрозділу Українського радіо — до тематичних програм. Суть переміщення — робочий графік від 9:00 до 18:00, запис програм Плюс-Мінус та Міжнародний контекст у п’ятницю із подальшою їх видачею в записі по суботам у визначений час. Таке рішення мені пояснили турботою про мене — вивільнення суботи для родини. Хоча від мене не було жодних нарікань про роботу під час вихідних чи святкових днів. А з боку керівництва не було жодних нарікань щодо якості програм, які я готував і вів на хвилях Українського радіо.</p><p>Варто зазначити, що свої програми я готував дистанційно — тобто працював вдома, чим економив добрячий шмат ресурсів як Українського радіо, так і АТ НСТУ. Власне, наскільки я знаю майже всі ведучі вихідного дня працюють в такому форматі. Позаяк в мене двійко малолітніх дітей, то дистанційний формат мене цілком влаштовував. Природно, що я сказав пану Хоркіну та присутнім, що мене не влаштовує їхня ідея з “переміщенням” і якщо до цього дійде, то я напишу заяву на звільнення. Пан Хоркін сказав, що це моє право, лишень просив дати час, аби підготувати мені заміну.</p><p>Наприкінці зустрічі, десь в районі 12:00, генпродюсер Українського радіо у присутності чотирьох осіб (включно зі мною) оголосив, що моє “переміщення” відбудеться після того, коли я буду до цього готовий. Та вже о 17:37 того ж дня (1 грудня) мені зателефонував виконавчий продюсер Українського радіо Юрій Табаченко і повідомив, що я повинен записати найближчі суботні програми “завтра-післязавтра”. Моє подальше запитання до пана Хоркіна: <em>Чи правильно я розумію, що цю готовність</em> (про переміщення) <em>визначаю не я?</em> залишилося без відповіді.</p><p>Тобто у відповідь на безневинне запитання про “відпрацювання відпустки”, керівництво Українського радіо під приводом “турботи” перемістило мене на невигідний формат роботи, а потім порушило свої ж слова. Оскільки я не бачив сенсу витрачати свої нерви і час на такі гібридні дії керівників Українського радіо, то вже 2 грудня, я написав заяву на звільнення.</p><p>На завершення — я дуже вдячний всім причетним і долі за можливість попрацювати на Українському радіо! Для мене це був безцінний досвід створення якісного інформаційно-аналітичного продукту. Особливо я вдячний шановним слухачам і гостям, які долучалися до участі у програмах Плюс-мінус та Міжнародний контекст. Дякую!!!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=27caf52fb2a1" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Олександр Хара: Секторальна співпраця адміністрації Байдена з Росією — помилковий підхід]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F-%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B7-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E-%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4-d74b9c411596?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/d74b9c411596</guid>
            <category><![CDATA[рф]]></category>
            <category><![CDATA[сша]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 26 May 2021 12:00:21 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-05-26T12:00:21.021Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Олександр Хара: Секторальна співпраця адміністрації Байдена з Росією — помилковий підхід</h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*GycL7mkJ4wLxuqqxeXozuw.jpeg" /></figure><p><strong>Про утримання США від санкцій проти компанії-оператора Північного потоку-2:</strong></p><p>Я б назвав цю ситуацію Гегелівською формулою — дурна нескінченність. Тобто, коли повторюються одні й ті ж самі дії, які призводять до того ж самого результату, але суб’єкт хотів би чогось іншого. Що я маю на увазі?</p><p>Пан Ентоні Блінкен, навчаючись в Гарвардському університеті у 1984 році, написав свою дипломну роботу, на тему санкцій адміністрації Рейгана проти і Радянського Союзу, і проти своїх союзників. Санкції стосувалися побудови газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород у зв’язку з подіями в Польщі 1981 року (запровадження воєнного стану). Ми також пам’ятаємо, що 1979 року Радянський Союз вторгся в Афганістан і, відповідно, там були запроваджені інші санкції.</p><p>Тобто ситуація повторюється — Москва вторгається кудись і викликає реакцію Вашингтону, який не може не реагувати. Але є міркування трансатлантичної єдності. Ці міркування у 1982 році змусили пана Рейгана відмінити санкції стосовно Німеччини, Франції, і деякі стосовно Британії, оскільки вони постачали Радянському Союзу обладнання для цього газогону…</p><p>Власне, зараз відбувається те саме. Йдеться про міркування адміністрації Байдена, що відносини погіршені під час каденції Трампа, зокрема і з Німеччиною — ключовим союзником в Європі — мають бути відновлені. І оце (утримання від санкцій проти компанії-оператора ПП-2) жест доброї волі для Берліна, що давайте будемо вирішувати ці питання.</p><p>З іншого боку, безумовно, це і добрий сигнал в стилі Джима Керрі, як його іноді називають «кишеньковим державним секретарем пана Лаврова». Оскільки у більшій частині проблемних питань з Російською Федерацією він йшов у фарватері російських інтересів.</p><p>Зараз маємо начебто нову схему, що ми з росіянами будемо десь співпрацювати, де без них неможливо співпрацювати, як наприклад, стратегічна безпека, скорочення ядерних озброєнь, є кліматичні зміни, є іранська, північнокорейська, сирійська кризи і таке інше. А в іншому, як наприклад, захищаючи інтереси американців у Європі і зокрема щодо України, ми готові йти до чогось більшого і вводити санкції чи робити щось іще.</p><p>Безумовно, це помилковий підхід. Я думаю, що адміністрація Байдена про це дізнається доволі скоро, оскільки я 3–4 чотири роки тому писав для Дзеркала тижня статтю, головний сенс якої, що кожна адміністрація починаючи з 1991 року — від розвалу Радянського Союзу, але це стосується і попередніх адміністрацій, намагалася встановити добрі стосунки із Російською Федерацією. Потім все це завершувалося погіршенням відносин, запровадженням санкцій або доволі жорсткими діями одна проти одної.</p><p>Адже сутність російського режиму, включаючи путінський в тому, що інтереси Росії і цінності Росії ідуть всупереч західним цінностям, не кажучи про наші. Я не звільняю від відповідальності те, що робив пан Єльцин, але Росія на той час була слабка, тому вона не завдавала такої шкоди сусіднім державам і світові.</p><p>В будь-якому випадку вони (адміністрація Байдена) прийдуть до того, що зрозуміють помилковість такого підходу. Але, на жаль, ми матимемо більш залежну Німеччину від Росії і від російського газу. Ми також матимемо таку ситуацію, коли інші члени ЄС і НАТО будуть більш орієнтовані на Вашингтон, аніж на своїх сусідів і союзників по Європейському Союзу. І це поглиблюватиме тріщину, що вже є серед балтійських держав, Польщі, Румунії та деяких інших країн ЄС з Німеччиною, яка протискає свої власні інтереси всупереч інтересам своїх союзників.</p><p>—</p><p><strong>Про зустріч радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана із секретарем Ради безпеки Російської Федерації Ніколаєм Патрушевим:</strong></p><p>Ще має бути зустріч щодо оборонних питань. Я б сказав, що це тактична перемога Кремля, оскільки під час каденції Барака Обами були заморожені всі формати військової співпраці з Російською Федерацією окрім конфліктних відносин в Сирії, оскільки на той час там був і американський контингент. Під час каденції Трампа відбувалися спорадичні зустрічі, а зараз фактично відновлюється діалог по всім фронтам. Це, безумовно, є тактичною перемогою Кремля. Вона не обов’язково призведе до скасування інших санкцій. Це також не обов’язково призведе до того, що Україну здадуть — цього не станеться. Але такий підхід західного світу, що діалог завжди кращий, аніж ворожнеча — це слабка позиція. За кілька днів до того, як Блінкен зустрівся із Лавровим, Патрушев сказав, що американці і вчинили кібератаку проти себе, щоб потім це списати на нас (Росію). І цей підхід теорії змови і що Росія невинна, бо її не спіймали, бо «нас там нєт» — він нікуди не дінеться. Росіяни в це свято вірять і вони вірять, що пошиваючи в дурні, вони можуть обманути і цю адміністрацію.</p><p><a href="https://justpaste.it/redirect/5wmb9/https://www.facebook.com/alexander.khara%3F__cft__%255B0%255D=AZVw2RTveAJPXtzwZfWE1IvxJeznUk0iEhKBUvCW3X3zeiCvnw0AWB1DnbHlCXv624BVOCURm3E574wR74crkg7jKxYyJExR3gYyUO8OQw3urCATrkg6DVnpb42B8rM2I_4%26amp;__tn__=-%255DK-R">Alexander Khara</a>, експерт <a href="https://justpaste.it/redirect/5wmb9/https://defence.org.ua/">Центру оборонних стратегій</a></p><p>Джерело: <a href="https://justpaste.it/redirect/5wmb9/https://www.mixcloud.com/oleksanderpiddubnyi/international-context-weekly-ukrainian-radio-show-about-international-issues-22052021/">https://www.mixcloud.com/oleksanderpiddubnyi/international-context-weekly-ukrainian-radio-show-about-international-issues-22052021/</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=d74b9c411596" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Анекдот про Зеленського і олігархів]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%B4%D0%BE%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%96-%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2-5cbb418c162?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/5cbb418c162</guid>
            <category><![CDATA[анекдот]]></category>
            <category><![CDATA[олігархи]]></category>
            <category><![CDATA[зеленський]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 05 May 2021 08:19:24 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-05-05T08:19:24.146Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Приходить Зеленський до Єрмака і скажиться: Ці олігархи зовсім знахабніли. Я їх хочу вигнати, а вони не виганяються!</p><p>Єрмак і радить: А ти випий для хоробрості, а потім стукни по столу і закричи, що все тобі набридло, що ти готуєш антиолігархічний закон — хай вимітаються. Ось побачиш — злякаються і самі підуть геть.</p><p>Зеленський випив, стукнув, закричав на РНБО, що готує антиолігархічний закон і показав всім олігархам пальцем де вихід.</p><p>Похнюпилися олігархи і пішли вервечкою на вихід. Вже майже всі вийшли, а в кінці шкутильгає один миршавий такий, рудий і так кумедно корчить пички, що Зеленський не втримався і всміхнувся. Рудий це помітив, та як закричить:</p><p>Пацани!!! Він жартує!!! Вертаємося!!!</p><p>Ось так і не вдалося Зеленському позбутися олігархів.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=5cbb418c162" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Декалог антиролінгу]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%83-97c160f7e246?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/97c160f7e246</guid>
            <category><![CDATA[тролінг]]></category>
            <category><![CDATA[поведінка]]></category>
            <category><![CDATA[соцмережі]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 21 Apr 2021 14:19:15 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-04-21T14:19:15.658Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*gDTVWK5XeGBcsGpinEg2_Q.jpeg" /></figure><p>Ці поради я зреферував <a href="https://wszystkoconajwazniejsze.pl/eryk-mistewicz-dekalog-antytrollingu/">з відповідного допису</a> президента Інституту Нових Медіа Ерика Містевіча. В українських реаліях, коли наша країна перебуває в стані війни з Росією, деякі поради недоречні. Утім, вирішувати читачам:</p><p>1.</p><p>Ніколи не поширюй — якщо допис порожній, хамський, вульгарний. Не вподобуй. Не ретвіть (від англ. retweet — поширювати дописи в мережі Твіттер). Не популяризуй. Не підживлюй авторів неприпустимих дописів. Не популяризуй їх у публічному просторі, навіть якщо хочеш таким чином їх засудити.</p><p>2.</p><p>Не годуй тролів. Не вступай з ними в балачки та суперечки. Відкинь спроби підвищити рівень їхньої освіти — на це шкода твого цінного часу. Встанови для себе правило, що їх не помічаєш. Не неси до свого світу створених ними злих емоцій. Не реагуй на випади. Не створюй підстав вважати, що читаєш їх і що це для тебе має значення. Не показуй, що написані проти тебе випади, брехня і лють впливають на тебе. Спокійно проходь над багном тролінгу (від англ. trolling — провокування, образи, цькування…) з піднесеною головою. Ти не зобов’язаний ні з ким спілкуватися, відповідати, нервувати. Спокійно!</p><p>3.</p><p>Будь в мережах, як і в житті, максимально уважним. Шануй інших людей. Не висміюй вад, слабкостей, не популяризуй поганих емоцій. Не реагуй імпульсивно. Май свідомість, що не завжди маєш всю інформацію щодо тієї чи іншої події, мотивів, контексту того, що всі наввипередки коментують. Може бути, що хтось хоче ввести в оману громадську думку і маніпулює використовуючи брехню, чи хоче осягнути свої цілі подаючи вибіркову інформацію. Не будь гвинтиком чийогось пропагандистського механізму.</p><p>Пам’ятай, що ти несеш повну моральну відповідальність за всі тексти, які поширюєш, вшановуєш своєю увагою і рекомендуєш іншим. Будь уважним до того, що робиш в мережах, інакше можеш скривдити людей.</p><p>4.</p><p>Підтримуй тих, кого атакують або цькують тролі. Тих, кого тролі визначили як ціль. Вияви їм свою симпатію і солідарність.</p><p>Працюй в групі підтримки, створюй коаліцію мудрих текстів. Наскільки можливо підтримуй ініціативи без мови ненависті. Якщо ти політик, то впиши це до своєї програми політичної партії. Якщо ти юрист — долучись до допомоги переслідуваним. Якщо ти вчитель — вчи розумному використанню соціальних мереж своїх учнів та студентів. Якщо ти головний редактор чи видавець — вчи своїх журналістів. Якщо журналіст — подавай приклад. Якщо автор — підтримуй розумні проєкти. А якщо ти читач — популяризуй розумні тексти, рекомендуй їх іншим. Надихай.</p><p>5.</p><p>Не підмінюй мову ненависті і тролінг свободою слова. Якщо хтось не поділяє твою точку зору, якщо в його чи її житті важливе щось інше — інший підхід до релігії, родини, статі, політики, інші спортивні команди, інша музика, інша церкви, інші газети та інше радіо, ніж в тебе — це його повне право.</p><p>Не тавруй. Не використовуй боротьбу з мовою ненависті і тролінгом до поглиблення поділів. Розмовляй, пізнавай людей та їхні точки зору, будь відкритий на іншу точку зору, стиль життя, ідеологічний вибір.</p><p>Шукай те, що об’єднує, і не зосереджуйся та не підігрівай того, що ділить. Будуй мости порозуміння.</p><p>6.</p><p>Не будь тролем. Стань на боці правди щодо себе і читачів. Не пиши і не поширюй коли перебуваєш під владою емоцій, чи поспішаєш. Після того як напишеш текст, який хочеш оприлюднити, затримайся, подумай, зроби собі чаю, кілька разів вдихни. Подумай, чи не ображаєш іншу людину. Спитай себе, чи хочеш, аби твій допис побачила твоя мама, твої діти. Те, що напишеш, залишиться в мережі, навіть якщо це витреш. На свою репутацію ти можеш дуже важко працювати десятиліттями. Можливо визнай сенс у правилі: 10 написаних дописів і лиш 1 опублікований?</p><p>А принагідно: ти справді віриш в анонімність свого профілю?</p><p>7.</p><p>Лови найцікавіший читачів і з розмовляй з ними, представляй їм свої найбільш цінні думки, задуми, справи. Ідентифікуй осіб до яких промовляєш, які читають твої тексти в мережах (полегшує дотримання правила, що пріоритет за особами, які представлені в мережах за іменем і прізвищем). Нав’язуй з ними тісний контакт. Допомагай іншим людям також в інтернеті. Допомагай і проси про допомогу. Дискутуй і радь лекції, фільми, місця. З часом, можливо, варто буде зустрітися і в світі реальному.</p><p>Не зважай на кількість контактів, нехай для тебе буде важлива їхня якість.</p><p>8.</p><p>Відмежовуй тих за ким модно стежити від справді вартісних авторів. Викинь зі списку тих кого читаєш осіб, які представляють інституції. Не засмічуй свій розум текстами без сенсу, користувачами залежними від соцмереж, які публікують свої тексти без глибокого усвідомлення. Прощайся з авторами, які займаються брехнею, пропагандою, вкиданням непотрібних емоцій, які не поважають інших людей — навіть якщо час від часу вони публікують щось важливе.</p><p>9.</p><p>Змінюй. Пиши так, аби твої дописи змінювали людей, надихали їх та розвивали; аби змушували їх розгортати крила, а не шурувати крилами по землі. Хвали їх, а не докоряй. Показуй, що можуть зробити, що прочитати, що оглянути, про що дізнатися, аби бути кращими.</p><p>Можливо, це була б найкраща стратегія присутності в соцмережах: змінювати людей, обдаровувати їх добром?</p><p>Нагороджуй своїми рекомендаціями. Намагайся висловлювати свою увагу приватно, щоб не бачили інші. Обдаровуй добром. Намагайся рекомендувати суто добрі приклади, зосереджуйся на добрий новинах, добрих текстах і добрих людях. Усміхненим легше живеться. Навіть якщо добро в соцмережах розходиться в кілька разів гірше, аніж зло. А часом і в кільканадцять разів гірше, ніж зло.</p><p>10.</p><p>Блокуй і повідомляй. Звісно — блокуй. Ти лише людина. Маєш право на гідність. Твори у своєму просторі свій світ правил. Будь милосердним, однак блокуй авторів, що сіють зло. Блокуй тих, хто розміщує знущальні чи погрозливі дописи. І повідомляй — кожна із соцмереж дає таку можливість користувачам.</p><p>Те, яким буде простір «<a href="https://ksiegarnia.pwn.pl/Nowe-nowe-media,68578527,p.html">нових нових медіа</a>», залежить також від тебе.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=97c160f7e246" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Українська гнида Або чому недоолігарх Хмельницький має сидіти?]]></title>
            <link>https://oleksander.medium.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D0%B4%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%85-%D1%85%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D0%B0%D1%94-%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8-d169189f9a5a?source=rss-49f1c777684f------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/d169189f9a5a</guid>
            <category><![CDATA[мото]]></category>
            <category><![CDATA[кмз]]></category>
            <category><![CDATA[мотоцикл]]></category>
            <category><![CDATA[хмельницький]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Oleksandr Piddubnyy]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 15 Apr 2021 07:52:15 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-04-15T07:52:15.807Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди Симон Петлюра</p><p>Підхоплюючи тезу Петлюри, Василь Хмельницький є яскравим прикладом внутрішньої гниди, яка вже одним епізодом привласнення і знищення Київського мотоциклетного заводу завдала Україні збитків, завдала шкоду українській економіці і національній безпеці. Якщо нинішня влада взяла <a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3213125-zelenskij-hoce-provoditi-deoligarhizaciu-sirokim-frontom-ustenko.html">курс на деолігархизацію</a>, то буде справедливо коли за злочини також відповідатимуть і екс-олігархи. В які би овечі шкури вони зараз не вбиралися.</p><p>Та все по черзі.</p><p>Мобільність, легкість в керуванні, швидкість, невибагливість. Ось на приблизно такій техніці могли би їздити українські військові на сході України:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*XV4fsE1r3Jl5DFyf" /></figure><p>Простий пошук на словосполучення “військові мотоцикли” видає тони посилань. Виявляється, мотоцикли використовуються військовими у багатьох розвинених арміях — чи то США, чи Туреччини, чи Японії. Ось ілюстративні фото як доказ:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*J3LCaGms_rq9_He-" /></figure><p>І ще:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/550/0*uu4Cn90R9yVGcGGc" /></figure><p>Наші українські військові могли би їздити на подібній техніці, якби в Україні зберегли виробництво мотоциклів. Ще <a href="http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=39528">у 2017 році</a> Київський мотоциклетний завод з останніх сил випускав <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE_(%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB)">мотоцикли марки Дніпро</a>. В перші роки російської агресії проти України йшлося про цивільні моделі, утім нема сумнівів, що за бажанням київські майстри могли би запропонувати і військові моделі на кшталт таких “тачанок”:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*JPDRia0TGcZ4h0si" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*0Y8egUiRGDVU1Ki4" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*WcDabhfXctmIhdDt" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*CDqDbZqQXYr3GRlB" /></figure><p>Більше того, вітчизняні виробники мотоциклів витягнули з резерву свої рішення для підвищення обороноздатності країни. Ось у квітні 2015 року оснащений <a href="https://fakty.com.ua/ua/ukraine/polituka/20150404-1547298/">озброєнням мотоцикл МТ-10</a> представляли на полігоні Національної гвардії тодішньому прем’єру Яценюку, міністру внутрішніх справ Авакову і українським політикам.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/0*ID7thTiJsnFbvJpZ" /></figure><p>Але у 2018 році обладнання Київського мотоциклетного заводу <a href="http://autoconsulting.ua/article.php?sid=40824">вивезли на металобрухт</a>. Тож Україна втратила єдиного виробника мотоциклів, а українське військо втратило перспективи отримати свої легкі і мобільні засоби транспортного сполучення. Чи втратило перспективні засоби швидкої передислокації важкопрохідними територіями та бездоріжжям Чи втратило засіб легкої вогневої підтримки, евакуації і допомоги.</p><p>А “завдячувати” Україна і український народ мають <a href="https://politeka.net/uk/person/721295-vasilij-hmelnickij-rossijskij-stavlennik-i-milliard-dollarov-po-tihomu">“олігарху” Василю Хмельницькому</a>. Саме він у 2012 році — за часів Януковича — без жодного конкурсу за безцінь забрав Київський мотоциклетний завод.</p><p>Ось <a href="https://www.youtube.com/watch?v=cmZUscCxbPc&amp;t=295s">сюжет журналіста-розслідувача</a> Дмитра Гнапа про оборудку тодішнього нардепа від Партії регіонів Василя Хмельницького.</p><p>Одразу після “приватизації” КМЗ <a href="https://www.epravda.com.ua/publications/2012/08/28/332894/">журналісти попереджали</a> для чого насправді Хмельницькому завод — не заради виробництва мотоциклів, а заради шматка цінної землі за кілька кілометрів від центру Києва.</p><p>Врешті, у 2018 році Київський мотоциклетний завод припинив існування. На його місці Хмельницький створив “перший в Україні інноваційний парк” <a href="https://unit.city/">UNIT CITY</a>, який сам Хмельницький з якогось дива <a href="https://vechirniy.kyiv.ua/news/17209/">охрестив “Силіконовою долиною”</a>. Про те яка це насправді “силіконова долина” можна переконатися самому. Територію колишнього КМЗ власник здає в оренду різним бізнесам, є там навіть паб та інші розважальні “тусовочні” заклади — справжні атрибути “силіконової долини” для дурнів.</p><p>До речі, у 2008 році Кабмін <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/420-2008-%D1%80?fbclid=IwAR1mWLH-GAbdnUS4IAWmWqdYnf6pLaZkLE-GWr5oPKvA9ThMe-n45MDOgmQ#Text">відповідною постановою</a> зобов’язав перспективного покупця дбати про підприємство і землю. Та уряд Азарова, який і віддав КМЗ за безцінь Хмельницькому, <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2011-%D1%80#Text">документ скасував</a>, тож які зобов’язання щодо заводу мав недоолігарх — невідомо.</p><p>Та Василь Хмельницький не зупиняється на досягнутому. 13 квітня 2021 року, він (чи точніше його прислуга) розмістив на ФБ-сторінці шахрая “глибокий” допис про <a href="https://www.epravda.com.ua/news/2021/03/30/672461/">розблокування великої</a> приватизації. Найбільший цинізм, що про велику приватизацію <a href="https://www.facebook.com/vkhmelnytsky/posts/299023791591008">Хмельницький просторікує</a> на руїнах власноруч знищеного КМЗ: “<em>успішна приватизація, це коли розграбований та вмираючий об’єкт перетворюється на прибуткове та перспективне підприємство! Принцип — хто більше запропонує грошей — у сучасному світі не працює. Набагато важливіше — хто і яку запропонує модель розвитку</em>“.</p><p>Ось знімок екрану цього “шедевру”:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/579/0*0iq-K6vWOkfgS18Z" /></figure><p>В умовах російської агресії приватизація Київського мотоциклетного заводу має стати предметом слідства. Адже знищення заводу, що пропонувало зразки озброєння, це диверсія. Крім того, Хмельницький, його подільники, всі причетні з Фонду держмайна і Кабінету міністрів повинні відповісти за шахрайство, коли в держави за безцінь забрали цінний актив.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=d169189f9a5a" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>