<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Олександр Супрунець on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Олександр Супрунець on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@sigsig?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*If6VP04qX0FKwrg__bumAw.png</url>
            <title>Stories by Олександр Супрунець on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@sigsig?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Thu, 19 Nov 2026 17:54:43 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@sigsig/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Як поведінкова економіка допомагає у боротьбі зі змінами клімату?]]></title>
            <link>https://medium.com/@sigsig/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94-%D1%83-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%96-%D0%B7%D1%96-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83-3f71f1957291?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/3f71f1957291</guid>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[экология]]></category>
            <category><![CDATA[climate-change]]></category>
            <category><![CDATA[экономика]]></category>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 16 Sep 2019 10:00:41 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-09-17T04:32:21.725Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*48JeJ92QEVUz13VvbxLrvg.jpeg" /></figure><p>20 вересня я вперше піду на кліматичний марш.</p><p>Вчора в інтерв’ю на The Daily Show кліматична активістка Ґрета Тунберґ, яка доплила на сесію ООН в Нью-Йорк на zero emission кораблі зі Швеції, сказала: “Для молодого покоління кліматичні зміни — це пряма загроза. Тому ми маємо діяти зараз! Старші покоління думають, що не доживуть до катастрофи”.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FrhQVustYV24%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DrhQVustYV24&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FrhQVustYV24%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/433d63f958cbcac14019dfc492189fb9/href">https://medium.com/media/433d63f958cbcac14019dfc492189fb9/href</a></iframe><p>Тема змін клімату дійсно по-різному впливає на людей.</p><p>Для старшої генерації — капіталістів та консерваторів, які приймають рішення щодо державних політик, залякування не працює. Почуття провини і страх можливо й привертає увагу, але з психології знаємо, що більшість з нас це не стимулює до дії та бажання вирішити проблему. Навпаки — призводить до пасивності, бажання дистанціюватись та думати про щось інше.</p><p>Вчені вважають, що поведінкова економіка може допомогти у боротьбі зі змінами клімату.</p><p>Так сталося у 80-х з темою озонової діри, коли в США розгорнули кампанію про небезпеку раку шкіри й про величезну шкоду аерозолів, які руйнують захисний озоновий шар навколо планети. Людям чітко донесли проблему і рішення, як вони можуть допомогти. Продажі від спреїв для волосся різко вплали. Сьогодні вчені заявляють, що проблема озонової діри буде повністю вирішена до 2050 року.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FDkZ7BJQupVA%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DDkZ7BJQupVA&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FDkZ7BJQupVA%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/066adbe225f1c1eee7eb5db6909073e8/href">https://medium.com/media/066adbe225f1c1eee7eb5db6909073e8/href</a></iframe><p>Так має бути і з кліматичними змінами. Маємо говорити не лише про полярних ведмедів, а й про рішення і перемоги, які вже вирішують проблему — альтернативна енергетика, вуглецеве фермерство, очисні технології для забруднених океанів, вегетаріанство. Це допоможе багатьом перейти від апатії до дії.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*AZR6YAJA5DKvOrfGS0KJ7A.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*WIXWnqTMCEOi4rt20GOtKg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*_n1nU8pm21eCt76GUaOe9A.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*iZor38HqVXYJ5eDZEdZtHw.jpeg" /></figure><p>Побачимось на кліматичному марші у п’ятницю, <strong>20 вересня, о 12–00 на Михайлівській площі в Києві!</strong></p><p><a href="https://www.instagram.com/oleksandr.suprunets/"><strong><em>Мій блог в інстаграмі</em></strong></a></p><p><em>photo credit: Altstädter Kirchenplatz, Samuel Zeller, Arnaldo Aldana</em></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=3f71f1957291" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Що таке agritecture? Pasona Urban Farm — міська ферма в офісі]]></title>
            <link>https://medium.com/@sigsig/%D1%89%D0%BE-%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5-agritecture-pasona-urban-farm-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0-%D0%B2-%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%81%D1%96-7d7c35084383?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/7d7c35084383</guid>
            <category><![CDATA[urban-farming]]></category>
            <category><![CDATA[украина]]></category>
            <category><![CDATA[urban]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[agriculture]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 11 Sep 2019 12:09:31 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-09-11T12:09:31.084Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<h3>Що таке agritecture? Pasona Urban Farm — міська ферма в офісі</h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*C9xbxk6QuHuFmpph7y3rFQ.jpeg" /></figure><p>Серед всіх проектів з міського фермерства, про які знаю, звісно першість віддаю Pasona Urban Farm — міській фермі в офісній будівлі Токіо. Крім того, це найкращий приклад, щоб пояснити, що таке agritecture (architecture + agriculture) — абсолютно нова галузь, про яку ще мало знають в Україні.</p><p>Pasona Urban Farm створили в бюро Kono Designs з Нью-Йорку. Мета проекту — надати можливість працівникам HR центру вирощувати та збирати їжу прямо на роботі.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*D4BpREWeLx_rJ9BF9dKnww.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*PJQfi82ZKh8k8qzBKuxJgA.jpeg" /></figure><p>Створення нової штаб-квартири для японської рекрутингової компанії Pasona полягало в реконструкції 50-річної будівлі, яка б включала офісні приміщення, презентаційні зали, сад на даху та об’єкти міського землеробства всередині центру.</p><p>Для зеленого простору виділили близько 4 тис. кв. м. (загальна площа офісного центру — 20 тис. кв. м.). Зараз там вирощують понад 200 видів рослин, серед яких фрукти, овочі та навіть рис.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Kdf51sPUS5ywNUlFgeq14A.jpeg" /></figure><p>Вся їжа, що збирається на міських грядках в центрі Pasona, готується та подається на місці в офісних кафетеріях.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*C9xbxk6QuHuFmpph7y3rFQ.jpeg" /></figure><p>Компанія заохочує працівників працювати на городі — доглядати за рослинами та збирати врожай — для цього там утримують команду спеціалістів з питань фермерського господарства.</p><p>«Один із способів заохотити людей брати участь в цьому — не просто розповідати міським громадам про ферми та рослини, а активно взаємодіяти з ними через візуальне втручання в їхній клопіткий стиль життя та через освітні програми», — каже голова компанії Yoshimi Kono.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*DQEfIYgKUJLjtHq8jr-NFw.jpeg" /></figure><p>Будівля має зелений фасад, який формується з квітів та апельсинових дерев, що висаджені на балконах центру.</p><p>Всередині центру томатні кущі звисають над столами у конференц залах, тропічні дерева використовують в якості перегородок між кімнатами, а салат вирощують прямо в залах для семінарів.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*ardEc-f_6QuEMjnlargZ7Q.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0MGuKWOwtrVTbHuGRU6wMg.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*okh25HjusH5bPbbO1KwyfA.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*wapFlA_d7H0DO94iweRszQ.jpeg" /></figure><p>Система клімат-контролю використовується для балансу вологості, температури та потоку повітря, щоб забезпечити безпеку для працівників і створити сприятливий клімат для рослин.</p><p>Як вам таке диво?</p><p><em>Більше про міське фермерство читайте на </em><a href="http://meconomica.com/"><em>Мекономіці.</em></a></p><p><a href="https://www.facebook.com/meconomica/"><em>Мекономіка в фейсбуці</em></a></p><p><a href="https://www.instagram.com/oleksandr.suprunets/"><em>Мій блог в інстаграмі</em></a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=7d7c35084383" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Чи хочуть ваші діти повертатися в школу 1 вересня?]]></title>
            <link>https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8-%D1%85%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D0%B0%D1%88%D1%96-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F-%D0%B2-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83-1-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F-e985c25e2572?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/e985c25e2572</guid>
            <category><![CDATA[urban-farming]]></category>
            <category><![CDATA[gardening]]></category>
            <category><![CDATA[освіта]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[україна]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 28 Aug 2019 12:14:01 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-08-28T12:16:00.512Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/960/1*TMjdVK7mxw0vcJ2E_pbXaQ.jpeg" /><figcaption>Kyiv Farm в Ботсаду Фоміна</figcaption></figure><p>Пам’ятаєте практику під час своїх літніх канікул в школах?</p><p>Дехто полов грядки під пекучим сонцем, хтось садив квіти (о щасливчики!), а більшість з нас фарбувала класні кімнати та шкільні коридори в оті їдючі кольори. Це був неприємний досвід, бо альтернатива завжди була кращою — друзі, річка і навіть збирати колорадів на городі в батьків — це щастя у порівнянні зі школою влітку.</p><p>Чому тоді у своїй більшості українські школи досі не вирощують їжу для їдалень, не компостують відходи, не використовують простір біля школи для теплиць, городів чи живих лабораторій для взаємодії груп дітей різного віку?</p><p>Ідея міських городів в українських школах — така зрозуміла і близька для нас, але тяжке сільськогосподарське минуле не дозволяє переосмислити цей напрям в колаборативні проекти на базі шкіл. Показати дітям міста як вирощувати їжу, які вже втратили це розуміння. І втілювати спільні проекти для дітей різного віку. Бо ніщо так швидко не покаже результат, як насінина, посаджена в ґрунт, спільно з твоїми однколасниками. Особливо рослина, яку потім можна спробувати на смак.</p><p>Минулого року <a href="https://www.facebook.com/meconomica/?__tn__=K-R&amp;eid=ARDFK5GgIU9kg6YKKpwPpjhMCE4-Dxl0mJW-KzL9xVf0kN37pbRnC_9vVv-wr2caUBNgACRVAgWD6bXa&amp;fref=mentions&amp;__xts__%5B0%5D=68.ARC3IQxFuPKsikgpyBp0wv4KLvNyWHmi93rJpoWzyicTF8CxzVMJgcx2TutC5l3ttRTfPjOCF8fzXZbiXQ72VR2IYo3IT9dXVh9BEx7sbQbXpzW2QSvr3hPpxLf3bZCMqaCBcYWWGJNa15UUoai4I2vWEETFmdK_VdOJKgAXdrwLTOUbKiUW5xRQvRuHwnpaClpyOK2hfzr5EDKWpQ">Мекономіка</a> допомогла створити міські городи у трьох освітніх закладах трьох генерацій — спецшколі Надія, приватному дитсадку Kangaroo Nursery School та університеті “Україна”.</p><p>Неймовірний досвід нас чекав в спецшколі “Надія”. Ми працювали з дітьми з особливими потребами. Не без допомоги викладачів разом з учнями школи засіяли високу грядку, висадили томати, базилік, їстівні квіти та лікарські рослини. Це були особливі діти, і ми були вражені їхньою включеністю у процес. Успіх проекту в “Надії” стався завдяки керівництву школи та батькам. А шкільний куратор проекту Світлана Главацька, вчитель праці, змогла повірити в цю ідею і трансформувати її в інші шкільні предмети та практики. Цього року вже другий сезон діти доглядають за городом та вирощують їжу, а взимку ще й почали вирощувати мікрогрін.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/960/1*23Yrek3O9inRCgpLTNNSCQ.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*9qJ47npL6GZ75_qCvqiyxw.jpeg" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*Et6jtggtCHBZF8-uZj1DcA.jpeg" /><figcaption>Спецшкола “Надія” (Київ)</figcaption></figure><p>Городи в школах — це не лише сезонні майданчики під відкритим небом. Завдяки технологіям та бажанню менеджерів школи, вчителів та батьків можна створити постійнодіючі зелені куточки. Міське фермерство в школах — це не лише про знання звідки береться їжа. Це озеленення шкільного простору, радість дітей, які вирощують і харчуються власними продуктами, досвід роботи в команді та втілення ідей.</p><p>Що, на вашу думку, заважає українським школам втілювати проекти з міського садівництва? Чи знаєте ви українські школи і дитсадки, які роблять це?</p><p><em>Читай більше про міське фермерство та альтернативну освіту на </em><a href="http://meconomica.com/"><em>Мекономіка</em></a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=e985c25e2572" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8-%D1%85%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D0%B0%D1%88%D1%96-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F-%D0%B2-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83-1-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F-e985c25e2572">Чи хочуть ваші діти повертатися в школу 1 вересня?</a> was originally published in <a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0">Місцева Економіка</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Біологи вперше оцінили відсоток забруднення світового океану]]></title>
            <link>https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8-%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5-%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA-%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%83-4b1190f5f9dd?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/4b1190f5f9dd</guid>
            <category><![CDATA[oceans]]></category>
            <category><![CDATA[environment]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[plastic]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Sat, 17 Aug 2019 11:40:30 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-08-17T11:43:34.438Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Американські вчені оцінили вплив діяльності людства на світовий океан. Цей показник склав 60%, і ситуація буде погіршуватися.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*zm9F63Q3ccPAI_LrBjMHqQ.png" /></figure><p>Біологи з Національного центру екологічного аналізу і синтезу <a href="https://www.sciencedaily.com/releases/2019/08/190813101940.htm">оцінювали</a> забруднення океану за показниками харчових відходів та рибного промислу. Найбільше шкоди нанесено кораловим рифам, водоростям та мангровим лісам.</p><p>Найбільше постраждала Австралія, Африка, Карибські острови та країни Близького Сходу. Однак позитивну динаміку та зменшення забруднення помітили у Великобританії, Данії, Північній Кореї та Японії.</p><p>Photo credit: Brian Yurasits</p><p>Інформація: <a href="http://meconomica.com/"><strong>Meconomica</strong></a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=4b1190f5f9dd" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8-%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5-%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA-%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%83-4b1190f5f9dd">Біологи вперше оцінили відсоток забруднення світового океану</a> was originally published in <a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0">Місцева Економіка</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[5 таємниць мозку, про які ви не здогадувались]]></title>
            <link>https://medium.com/sigsig-village/5-%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C-%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%B2%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8C-10131b224761?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/10131b224761</guid>
            <category><![CDATA[brain]]></category>
            <category><![CDATA[українською]]></category>
            <category><![CDATA[science]]></category>
            <category><![CDATA[education]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 09 Aug 2019 10:19:18 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-08-13T07:01:51.866Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*-u7-S3Un-rT0jkvdOPmcMQ.jpeg" /><figcaption>© Культурний Проект</figcaption></figure><p>Читаючи книгу “Ми — це наш мозок” нейробіолога Діка Свааба, може здатися, що наш мозок — ксенофоб, сексист і прихильник патріархату. Однак дослідження, які Свааб проводив понад 20 років у Нідерландському інституті головного мозку, доводять, що спорт — не такий вже й здоровий для життя, гендер визначається у період вагітності, а турботу про дитину закладає сам мозок, а не соціальні ролі в суспільстві.</p><p><strong>Мозок матері та мозок дитини. Мозок батька</strong></p><p>Щоб пологи пройшли легко, потрібна кооперація між мозком матері та дитини. Цьому допомагає гормон окситоцин, що потрапляє у кровообіг на останній стадії вагітності — таким чином починається скорочення матки.</p><p>Коли рівень цукру в крові дитини падає, мозок матері подає сигнал — потрібно народжувати. Це означає, що мати вже не може прогодувати немовля в утробі.</p><p>Найлегші пологи відбуваються вночі, чи під ранок, коли мати перебуває у фазі спокою за біологічним годинником, і мозок виділяє найбільше гормону окситоцину.</p><p>“Гормон прихильності”, як його називають, також відповідає за виділення молока матері і за формування відносин між матір’ю та дитиною ще в період вагітності. В дітей, що виховуються в притулках, рівень окситоцину значно менший ніж у тих, що виросли в сім’ях.</p><p>Окситоцин також пригнічує страх, діючи на мигдалевидне тіло, центр агресії. Коли двоє обіймаються, збільшується його приток в кров та викид в мозку.</p><p>Поведінка матері програмується під час вагітності на все життя. Є багато випадків, коли тривожність настільки сильна, що дитина навіть у підлітковому віці занадто прив’язана до матері.</p><p>Гормон пролактин, який продукується у гіпофізі, активізується під час вагітності, та відповідає за створення комфорту в домі. Підготовка до народження — оформлення кімнати дитини, підбір одягу — все це творить пролактин.</p><p>Інший гормон вазопресин впливає на агресивність, який провокує мати захищати своє дитя. До речі, у жінок вазопресин викликає більшу прихильність до протилежної статі, тоді як чоловіки при вживанні вазопресину проявляють більшу ворожість до представників своєї статі.</p><p>До народження дитини у чоловіка також відбуваються гормональні зміни. Пробуджується пролактин, що відповідає за турботу, і зменшується рівень тестостерону, який послаблює агресивність до немовляти і потяг до розмноження. Після народження окситоцин і пролактин мають вирішальний вплив на відносини між батьком та дитиною. У батька, що піклується про дитину, проводить з нею час, зростає гормон приязні.</p><p><strong>Мозок і сексуальність</strong></p><p>З двох Х-хромосом народиться дівчинка, а комбінація хромосом Х та Y створить хлопчика. Y-хромосома відповідає за вироблення тестостерону, чоловічого гормону, і якщо між 6 та 12 тижнем вагітності гормон продукується, у дитини розвиваються чоловічі чи жіночі статеві органи.</p><p>Не так давно вважали, що саме оточення визначає поведінку дитини в сторону жінки чи чоловіка. Однак згодом було встановлено, ще гендер формується ще в утробі матері.</p><p>Мозок визначається на жіночий або чоловічий вже на другому етапі вагітності. Саме в цей період наша гендерна ідентичність назавжди залишається в мозкових клітинах.</p><p>Те, якими іграшками бавляться малюки в дитинстві чи які малюнки створюють, зумовлено еволюційним розвитком, закладеним мільйонами років тому. Дівчатка зазвичай малюють людей, квіти та комах, використовуючи яскраві фарби. Хлопчики створюють на малюнках техніку та воїнів у темних кольорах.</p><p>В дитинстві дівчатка люблять вдивлятися в обличчя, особливо своєї статі, тоді як хлопчики надають перевагу спостереженню за предметами. Навіть у дорослому віці особливо жінки західної культури при знайомстві дивляться в очі, щоб віднайти кращий контакт, тоді як для чоловіків погляд в очі може бути загрозливим і визначає ієрархію між двома самцями.</p><p>Сексуальну орієнтацію творять гормони та інші хімічні речовини, що впливають на розвиток клітин мозку.</p><p>Гіпоталамус — головна частина мозку, що відповідає за сексуальну орієнтацію. У гомосексуалів зв’язок між правою та лівою частиною мозку сильніший, а біологічний годинник сильніший ніж у гетеросексуалів.</p><p>У половини близнюків сексуальна орієнтація є генетично вродженою.</p><p>Дін Гармер, американський генетик, у своєму дослідженні визначив, що Хq28 — це місце розташування Х-хромосоми, де знаходяться гени, що відповідають за гомосексуальність.</p><p>Амфетамін та нікотин під час вагітності впливають на орієнтацію дівчинки, збільшуючи її шанси стати лесбійкою чи бісексуальною. У хлопчиків ймовірність стати гомосексуалом зростає від стресових станів матері під час вагітності через надмірне виділення гормону стресу кортизолу. Шанси стати гомосексуалом також зростають разом з кількістю старших братів.</p><p>На сексуальну орієнтацію не впливає оточення та орієнтація батьків, що виховують дитину.</p><p><strong>Спорт і мозок</strong></p><p>Дік Свааб пише: «Як можна було додуматися, що який-небудь спорт, крім розумового може бути здоровим?».</p><p>Великі фізичні навантаження вкорочують життя. До цього висновку прийшов Міхель Гофман з Нідерландського інституту мозку, довівши, що на тривалість нашого життя впливають два фактори: обмін речовин та розмір мозку. Це підтвердили і в Гарварді, досліджуючи життя відомих спортсменів — вони помирають раніше через швидкий обмін речовин і значну кількість травм протягом життя.</p><p>Мозок діє навпаки. Чим він активніший, тим більше шансів прожити довше. Це можна побачити і прикладі видатних вчених — їхніх мозок більший і живуть вони довше. Активність мозку може навіть сповільнити хворобу Альцгеймера, тоді як люди з синдромом Дауна помирають рано. Відомо, що їхній мозок відносно малий і це впливає на короткочасність життя.</p><p>Особливо небезпечним спортом для головного мозку є бокс. Професійний бокс заборонений у Швеції, Кубі, Норвегії та Ісландії. З середини 20 століття на боксерських рингах світу було вбито приблизно 400 спортсменів.</p><p>Багато боксерів страждає на брак гормонів через пошкодження гіпофізу з гіпоталамусом. У кожного восьмого спортсмена — струс мозку, 17% хворіють на хворобу Паркінсона, у багатьох проблеми зі швидкістю мовлення та погіршується нюх. Коли боксер помирає на ринзі, найчастіше це стається через крововилив в мозку.</p><p><strong>Залежності мозку</strong></p><p>Поговоримо про найбільш популярні психотропи — канабіс та екстазі, та як вони діють на наш мозок.</p><p>Психотропні речовини мають вплив на мозок через те, що схожі на хімічні трансмітери, які продукує наш мозок.</p><p>На початку 20 століття екстазі приймали, як пігулки для зниження апетиту. Сьогодні цей наркотик відомий як love drug.</p><p>Екстазі починає діяти вже після 20 хвилин після прийому, вивільняючи нейромедіатор серотонін, гормони окситоцин і вазопресин.</p><p>Якщо приймати екстазі надто часто, то пошкоджуються клітини, що виробляють серотонін. А це неодмінно позначиться на продуктивності людини. Також екстазі впливає на порушення пам’яті, настрій, спричиняє агресивність та неврологічні проблеми.</p><p>Коноплі здавна використовувались не лише у сільському господарстві, але й в рекреаційних цілях та медицині. Однак активно їх почали вживати у 20 та 21 століттях. За даними World Drug Report, сьогодні марихуану вживають понад 192 млн людей у світі.</p><p>Основним психоактивним компонентом канабісу є тетрагідроканабінол (або THC англ.). Наш мозок продукує схожі до канабісу речовини, саме тому ми отримуємо такий ефект. Анандамід — одна з таких речовин. Це нейротрансмітер і нейрорегулятор, який відіграє важливу роль у появі депресії, болю, апетиту та репродуктивної функції.</p><p>Рецептори, що передають повідомлення анадаміду, містяться у стріатумі (звідси й відчуття блаженства, “ананда” у перекладі з санскриту означає “блаженство” або “ідеальне щастя”), в мозочку (це пояснює непевну ходу), корі головного мозку (асоціації, уява та плутанина думок), та гіпокампусі (погіршення пам’яті).</p><p><strong>Релігія, мораль і мозок</strong></p><p>У світі існує понад 10 000 релігійних течій. І кожен представник цих течій неодмінно вірить, що його релігія є істинною.</p><p>Сьогодні 95% американців є віруючими, але лише половина з них вірить у пекло.</p><p>Серед науковців релігійних людей знайти важко. Лише 7% американської Академії наук вірить у потойбічне життя, а серед вчених з Королівського наукового товариства таких лише 3%. Менше всього вірять у Бога біологи, а 72% біологів-еволюціоністів відносить релігію до соціального феномену.</p><p>Очевидно, що віра у потойбічний світ залежить від освіти, рівня IQ та інтересу до природничих наук.</p><p>Духовність — це властивість, що притаманна майже кожній людині, і як виявилось, вона на 50% залежить від генетичного спадку.</p><p>Релігія — це оформлення духовності. Вона не належить до вільного вибору людини, а визначається середовищем, і з раннього віку програмується у наш мозок.</p><p>Силу нашої духовності теж визначає мозок, а саме такий трансмітер як серотонін. Тому під час прийому месканіну, ЛСД чи псилоцибіну люди часто можуть відчувати духовні піднесення.</p><p>Під час містичних переживань спостерігаються зміни активності мозку. Наприклад, томограма мозку японських монахів під час медитації продемонструвала стимуляцію у передлобній корі, бічній корі та паріетального кортексу.</p><p>Що стосується молитви, то численні дослідження не довели її жодного позитивного впливу, окрім заспокоєння, тобто зниження гормону стресу кортизолу.</p><p>Таку ж дію чинить на наш мозок прослуховування улюбленої музики, йога та медитація. Крім того, заняття йогою та медитацією допомагає вночі краще спати, через зростання мелатоніна — гормону сну.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=10131b224761" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/sigsig-village/5-%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C-%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%B2%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8C-10131b224761">5 таємниць мозку, про які ви не здогадувались</a> was originally published in <a href="https://medium.com/sigsig-village">SigSig Village</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[20 мікро-ферм у школах і дитсадках. В Києві запускають програму з мікро-фермерства]]></title>
            <link>https://medium.com/@sigsig/20-%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC-%D1%83-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%85-%D1%96-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85-%D0%B2-%D0%BA%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83-%D0%B7-%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-b3a984709284?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/b3a984709284</guid>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[освіта]]></category>
            <category><![CDATA[kyiv]]></category>
            <category><![CDATA[urban-farming]]></category>
            <category><![CDATA[міський-город]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 19 Dec 2018 18:37:32 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2018-12-21T07:14:36.426Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*Fpvm1Sx2am_O-RAD2KluVw.jpeg" /></figure><p>Громадська організація <a href="http://meconomica.com/">«Місцева економіка»</a>, що створює міські городи у Києві і проводить курси з міського садівництва, запускає нову програму.</p><p><a href="http://meconomica.com/znai-sviy-sad-miske-fermerstvo-v-shkolah">«Знай свій сад!»</a> — програма для вихованців дитсадків і початкової школи, що мріють про город на території свого навчального закладу.</p><p>Програма проходитиме в кілька етапів, і передбачає створення рослинного майданчика всередині приміщення, серію майстер-класів і город у дворі школи.</p><p>Мета — створити 20 мікро-ферм у дитячих закладах освіти.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FcajuiepbA4M%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DcajuiepbA4M&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FcajuiepbA4M%2Fhqdefault.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/d53c9332973fb87c80e8a2892e8ac403/href">https://medium.com/media/d53c9332973fb87c80e8a2892e8ac403/href</a></iframe><p>До 1 березня 2019 року приймаються заявки на участь. Щоб отримати детальну інформацію, потрібно <a href="http://meconomica.com/znai-sviy-sad-miske-fermerstvo-v-shkolah">зареєструватись.</a> Програма є платною.</p><p>У 2016 році в історичному центрі Києва команда «Місцевої економіки» створила перший майданчик <a href="https://www.instagram.com/kyiv_farm/">Kyiv Farm</a>. Наступного року іще один майданчик Kyiv Farm влаштували на території Київського ботанічного саду ім. Фоміна.</p><p>Відвідувачі освітніх курсів «Місцевої економіки» вже створили 8 міських городів. Зокрема міський город є в культурному центрі America House Kyiv, у спецшколі «Надія», в дитсадку Kangaroo Nursery School, в міжнародному університеті розвитку людини «Україна».</p><p>Фото: Наталія Прокопчук</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=b3a984709284" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Kyiv Farm представляє літню школу «Овочі в місті»]]></title>
            <link>https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%83-kyiv-farm-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%83-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83-%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%87%D1%96-%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96-1edec231688a?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1edec231688a</guid>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[urban-farming]]></category>
            <category><![CDATA[фермерство]]></category>
            <category><![CDATA[агрокультура]]></category>
            <category><![CDATA[kids]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 01 May 2017 10:31:42 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2018-12-21T05:30:22.641Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Ідея школи — передавати молодому поколінню знання як вирощувати здорову їжу, знайомити з радістю від спостереження та взаємодією з рослинами.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/600/1*IIhBgMJ6rKVr4K6YH06ZdQ.jpeg" /><figcaption>Kyiv Farm у 2016 заснували міські фермери</figcaption></figure><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FYA7pKHhxCas%3Ffeature%3Doembed&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DYA7pKHhxCas&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FYA7pKHhxCas%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/86dcc77f9c407ddc690d8b604301fd7e/href">https://medium.com/media/86dcc77f9c407ddc690d8b604301fd7e/href</a></iframe><p>У програмі — лекційні та практичні заняття про ріст рослин, створення вулику для бджіл, роль дощового черв’яка у формуванні здорового ґрунту, збір врожаю.</p><p><strong>Заняття проходитимуть у просторі Kyiv Farm</strong> — сезонній мікроферма в центрі Києва, створена на терасі освітньої організації.</p><p>Групи: молодша (4–7 років) та середня (8–11 років).</p><p>Більше інформації: <a href="http://meconomica.com/kidsforagriculture">http://meconomica.com/kidsforagriculture</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1edec231688a" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%83-kyiv-farm-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%83-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83-%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%87%D1%96-%D0%B2-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96-1edec231688a">Kyiv Farm представляє літню школу «Овочі в місті»</a> was originally published in <a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0">Місцева Економіка</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Как дизайнеры толокой на Замковую стали ходить]]></title>
            <link>https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D1%8D%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%81%D1%8F-%D1%8D%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8B-ed32f0226e5a?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/ed32f0226e5a</guid>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <category><![CDATA[kyiv]]></category>
            <category><![CDATA[ecology]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 12 Apr 2016 04:20:59 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-04-12T13:40:42.523Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/960/1*Mz5Lya1n3jjpAdarBDQXlA.jpeg" /></figure><p><em>Группа неравнодушных к опрятным публичным пространствам киевских ребят взялись за уборку территории Замковой горы. Причем подходят к делу профессионально — печатают афиши в едином стиле, завели </em><a href="https://www.facebook.com/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0-959869664099848/"><em>фбук страничку</em></a><em> для репортов и привлечения активистов.</em></p><p><em>Meconomica встретилась с ребятами, чтобы узнать побольше о целях инициативы и как инструментарий проекта можно перенести на другие пространства Киева.</em></p><p><strong>– Как началась инициатива Чисто:Замкова Гора? Почему вы, взрослые люди, этим занимаетесь?</strong></p><p><em>Павел:</em> Началось все с того, что я присоединился к сообществу Чистый Город. Это сообщество экоактивистов. Cтал ходить с ними на Замковую гору.</p><p>Небольшими группами делали уборку Замковой Горы. Но потом нас осталось двое, и Чистый Город перестал заниматься уборкой территории.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/900/1*r5fjrAobzGcY1mlT5W_JYA.jpeg" /></figure><p>На Замковой Горе есть лавочка, которую установила одна влюбленная пара. Эта лавочка стала популярной — это место, где встречают рассвет, оттуда видно Подол. Возле этой лавочки начал появляться мусор. Много мусора.</p><p>Я подумал: что если пытаться сделать так, чтобы люди не мусорили? Не убирать за людьми, а разработать коммуникации и говорить с людьми. Придумать таблички, например, «Будьте добры — снесите свой мусор вниз”.</p><p>Мы так и сделали. Распечатали на А4, заламинировали и повесили одну на подьеме на Замковую гору и одну сверху.</p><p>Чуть позже я встретил Стаса: графического дизайнера и предложил сделать дизайн этих табличек. И тут мы начали вместе думать — а что если мы начнем развивать гору как бренд? Как будто бы это была наша территория, и мы заинтересованы в ее продвижении.</p><p><strong>– Зачем это нужно дизайнерам и другим творческим людям?</strong></p><p><em>Стас:</em> Я интересовался экотематикой, но никогда не участвовал в субботниках. Эта инициатива привлекла меня из-за идеи развивать качественные коммуникации и этим влиять на поведение людей.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/900/1*-MOS5HgzfAb4NPuJcaixQg.jpeg" /></figure><p>Сейчас для старта мы используем инструмент фейсбук группы. Это инструмент сбора людей, отчеты, коммуникации.</p><p>Оно конечно имеет влияние на людей, когда они видят таблички в одном стиле.</p><p><strong>– Как все происходит? Как часто вы занимаетесь уборкой?</strong></p><p><em>Павел:</em><strong> </strong>По воскресеньям. Бываем вдвоем, бывает 5–6 человек. Но сейчас только начала сезона.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/900/1*yJ73KtNtEhDb7N5IHibFuw.gif" /></figure><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/539/1*v0M78vdNvARMQaxnxymXMQ.gif" /></figure><p>Экотемой в таком виде никто не занимался. Обычно экоактивизмом занимаются экоактивисты, редко когда случается, чтобы толокой занимались дизайнеры.</p><p><strong>– Уже заметен результат?</strong></p><p><em>Павел: </em>Прошел короткий срок. Мусора под лавкочкой для влюбленных практически нет.</p><p>Выбросить мусор первому тяжелее. Если кто-то уже бросил, то легче в кучку добросить.</p><p>Дальше мы как хотим действовать? Планируем приходить в пятницу и в субботу вечером, чтобы нас видела аудитория, которая мусорит. Те дни, когда народ отдыхает — школьники, туристы…</p><p>Если такой человек увидит, что такой же как он убирает, это уже победа. Не какой-то дворник из ЖЕКа, а молодой дизайнер, например, убирает мусор.</p><p>Они должны понять — те, кто убирает, это не те люди, которые здесь мафы поставят. У нас общая цель.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/900/1*Bebbda5jJG-sG414FAKaGA.jpeg" /></figure><p><strong>– Готовы ли вы расширяться? Осваивать новые территории?</strong></p><p><em>Павел:</em> Да, конечно! Более того, возможность любого желающего включаться в этот процесс изначально нами закладывалась!</p><p>«Чисто:ЗГ» — эта пилотная версия и пример того, как это может работать в общей для всех городской локации. Но уже сейчас каждый может использовать этот опыт и весь инструментарий на СВОИХ локациях, которые ему небезразличны. Это двор, парк или лес возле дома…</p><p>Так вскоре могут появиться: «Чисто:Труханов Остров», или «Чисто:Парк Нивки»… Тут важно, что изменения начинают не службы или кто-либо со стороны, а те, кто больше всех мотивирован, т.е. люди, которые живут возле этих локаций и часто проводят там время.</p><p><strong>Неожиданным сюрпризом для нас самих стала мысль, что такой локацией может быть ПОДЪЕЗД!</strong> Ведь в подъездах, как и где угодно, есть много вопросов, которые можно решить только начав друг с другом коммуницировать.</p><p>Здесь страница подъезда в соцсетях обретает особое значение и теперь все соседи могут наконец сказать друг другу что они хотят менять в подъезде, на крыльце, во дворе и что они сами готовы делать уже сейчас, а другие могут к ним присоединиться.</p><p>Мы также запустили пилотные версии “Чисто:” своих подъездов и уже образовалась группа активистов. Мы уже сейчас объединяем свои усилия против курильщиков, приобщаем всех собирать и сдавать макулатуру, правильно утилизировать батарейки, вместе высаживаем деревья и др.</p><p>И здесь также важен общий фирменный стиль табличек! Для нас это отдельная задача вовлекать других активистов — запускать свои локации. Пока мы рассказываем всем друзьям. Вчера подруга сказала, что хочет включить в «Чисто:» и свой подъезд и у нее там есть свои идеи. Мы видим, что это работает!</p><p><a href="http://meconomica.com/">http://meconomica.com/</a></p><pre><strong><em>Подписывайтесь на MECONOMICA </em></strong><em>на </em><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0"><em>Medium</em></a><em> и </em><a href="https://www.facebook.com/meconomica/"><em>Facebook</em></a></pre><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=ed32f0226e5a" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D1%8D%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%81%D1%8F-%D1%8D%D0%BA%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8B-ed32f0226e5a">Как дизайнеры толокой на Замковую стали ходить</a> was originally published in <a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0">Місцева Економіка</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Сергій Жадан про те, як стабілізувати клімат за допомогою оздоровлення ґрунтів (ВІДЕО)]]></title>
            <link>https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D0%B6%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%82%D0%B5-%D1%8F%D0%BA-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82-%D0%B7%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E-%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE-62e7d5ed98a4?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/62e7d5ed98a4</guid>
            <category><![CDATA[agriculture]]></category>
            <category><![CDATA[ukrainian]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 31 Mar 2016 15:46:53 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-03-31T15:53:50.736Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*9qP1cR8eI6ST3MCJjQTmsQ.png" /></figure><p>Україна приєдналася до світової ініціативи<a href="http://thesoilstory.com/"> <em>The Soil Story</em></a>. Кампанія закликає українців боротися зі змінами клімату методами оздоровлення ґрунту.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FH67W2l4wAZ8%3Ffeature%3Doembed&amp;url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DH67W2l4wAZ8%26feature%3Dyoutu.be%26list%3DLLCITD3RXZTcGAu2AMaBO1Jw&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FH67W2l4wAZ8%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/9db14bd8c4533819251546046cfabf80/href">https://medium.com/media/9db14bd8c4533819251546046cfabf80/href</a></iframe><p>Причиною глобального потепління є діоксид вуглецю. Методи вуглецевого фермерства переносять надлишковий вуглець з атмосфери у ґрунт та збагачують землю поживними речовинами. Вуглецеве фермерство передбачає відмову від пестицидів, неорання ґрунту, збільшення територій лісів, зменшення викидів промисловості та додавання компосту у ґрунт.</p><p>Відео <em>Історія ґрунту</em> поширюватиметься в інтернеті, у школах та у проекті <em>Сади 31В1</em>.</p><p><a href="https://biggggidea.com/project/sady31v1/"><em>Сади 31В1</em></a> — міський город на вулиці Пушкінській, 31В1. Там планують проводити майстерки, лекції про рослинництво, зустрічі з практиками у органічному фермерстві. Також прямо у центрі міста досвідчені фермери та мешканці Києва разом вирощуватимуть овочі та зелень й демонструватимуть методику вирощування їжі в мікро-теплицях, на балконах, в міських садах. Для втілення цього проекту громадська організація <em>Місцева Економіка</em> розпочала збір коштів на <a href="https://biggggidea.com/project/sady31v1/">BigggggIdea</a>.</p><p><a href="http://meconomica.com/">http://meconomica.com/</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=62e7d5ed98a4" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D0%B6%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%82%D0%B5-%D1%8F%D0%BA-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82-%D0%B7%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E-%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE-62e7d5ed98a4">Сергій Жадан про те, як стабілізувати клімат за допомогою оздоровлення ґрунтів (ВІДЕО)</a> was originally published in <a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0">Місцева Економіка</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Антидепресанти в ґрунті: як робота в саду та городі робить нас щасливішими?]]></title>
            <link>https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8-%D0%B2-%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96-%D1%8F%D0%BA-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0-%D0%B2-%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%B0%D1%81-%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8-1cf2bd1e4e2d?source=rss-eafcefeaf44d------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1cf2bd1e4e2d</guid>
            <category><![CDATA[ukrainian]]></category>
            <category><![CDATA[sustainable-farming]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Олександр Супрунець]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 15 Mar 2016 07:10:00 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-03-15T22:38:39.374Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*14drXAY-rrFPBqR9i74LNA.jpeg" /><figcaption>Naturalist by Multiple Owners</figcaption></figure><p>Ви знаєте, що в ґрунті існує природний антидепресант? Це правда.</p><p>Наразі мікроби Mycobacterium vaccae ретельно вивчають вчені. Вже виявлено, що ці мікроби мають той самий вплив на нейрони, що і речовини, які лікують депресію.</p><p>Бактерія зустрічається в ґрунті і може стимулювати вироблення серотоніну, що робить вас щасливішим і приносить релаксацію.</p><p>Зазвичай нестача серотоніну пов’язана з депресією, тривогою та біполярними проблемами. Бактерії, які виробляються природним антидепресантом в ґрунті, не роблять негативного впливу на здоров’я людини.</p><p>Більшість завзятих садівників скажуть вам, що їхній пейзаж — це їхнє “щасливе місце” і фактичний фізичний акт садівництва є стрес редуктором і способом підняти настрій.</p><p>Присутність антидепресанту ґрунтових бактерій не є несподіванкою для багатьох з нас, хто порпався в городі сам.</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fembed%2FG6WxEQrWUik%3Ffeature%3Doembed&amp;url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DG6WxEQrWUik%26feature%3Dyoutu.be&amp;image=https%3A%2F%2Fi.ytimg.com%2Fvi%2FG6WxEQrWUik%2Fhqdefault.jpg&amp;key=d04bfffea46d4aeda930ec88cc64b87c&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=youtube" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/28b228a7b08103bed82185555239c152/href">https://medium.com/media/28b228a7b08103bed82185555239c152/href</a></iframe><p>Садівники вдихають бактерії або вони потрапляють у нашу кров через шкіру і рани.</p><p>Природні ефекти антидепресанту ґрунтових бактерій можуть відчуватися протягом трьох тижнів.</p><pre><em>Шукаєш більше цікавих історій про місцеву економіку? <br></em><strong><em>Підписуйся </em></strong><em>на </em><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0"><em>Medium</em></a><em> та </em><a href="https://www.facebook.com/meconomica/"><em>Facebook</em></a></pre><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1cf2bd1e4e2d" width="1" height="1" alt=""><hr><p><a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8-%D0%B2-%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96-%D1%8F%D0%BA-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0-%D0%B2-%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%B0%D1%81-%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8-1cf2bd1e4e2d">Антидепресанти в ґрунті: як робота в саду та городі робить нас щасливішими?</a> was originally published in <a href="https://medium.com/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0">Місцева Економіка</a> on Medium, where people are continuing the conversation by highlighting and responding to this story.</p>]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>