<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Словотвір on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Словотвір on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@slovotvir?source=rss-4684d40444da------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/1*x0n0qdOnHN9Aonu3rSd23A.png</url>
            <title>Stories by Словотвір on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@slovotvir?source=rss-4684d40444da------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Sat, 21 Nov 2026 14:26:45 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@slovotvir/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Чому нафту міряють барелями?]]></title>
            <link>https://medium.com/@slovotvir/%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D1%83-%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8-805a8950beae?source=rss-4684d40444da------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/805a8950beae</guid>
            <category><![CDATA[нафта]]></category>
            <category><![CDATA[словотвір]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Словотвір]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 09 Mar 2020 22:24:39 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2020-03-10T13:08:01.293Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Слово барель походить з англійської (<em>barrel</em>) і перекладається на українську як “бочка”. Але хіба нафту зберігають у бочках?</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/0*lMNnSuJ2BPQLUQ1Z" /><figcaption>Photo by <a href="https://unsplash.com/@introspectivedsgn?utm_source=medium&amp;utm_medium=referral">Erik Mclean</a> on <a href="https://unsplash.com/?utm_source=medium&amp;utm_medium=referral">Unsplash</a></figcaption></figure><p>В середині 19го століття, в часи зародження нафтової промисловості в США, ще не існувало якогось усталеного способу для зберігання і перевезення нафти. Але такий спосіб вже існував для іншої дуже поширеної рідини—-віскі. Тоді, як і зараз, віскі зберігали в дерев’яних бочках.</p><p>Бочки з-під віскі (а також з-під пива, риби, та інших продуктів), через їхню доступність і зручність, стали першим “посудом” для зберігання і перевезення нафти.</p><p>Нафту давно перестали перевозити в бочках. Для цього є набагато зручніші способи: кораблі-танкери, залізничні цистерни чи трубопроводи. Бочки залишились тільки як одиниця виміру.</p><p>До слова, об’єм б̶а̶р̶е̶л̶я̶ (бочки?, барильця?) нафти дорівнює 42 американських галони, або майже 159 літрів.</p><p>Допоможіть знайти добрий переклад для слова “барель” на Словотворі: <a href="https://slovotvir.org.ua/words/barel">https://slovotvir.org.ua/words/barel</a></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=805a8950beae" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Слово року — 2017]]></title>
            <link>https://medium.com/@slovotvir/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83-2017-90551160221e?source=rss-4684d40444da------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/90551160221e</guid>
            <category><![CDATA[українська]]></category>
            <category><![CDATA[мова]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Словотвір]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 14 Nov 2017 14:00:39 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-11-14T14:00:39.691Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Минулого тижня на зустрічі у книгарні “Є” ми презентували оновлений дизайн <a href="http://slovotvir.org.ua/">Словотвору</a> та разом з учасниками зустрічі обрали 5 слів-кандидатів на Слово року — 2017.</p><p>До переліку кандидатів потрапили такі слова: голярня, наймар, гортачик, завабка, наробок. Ці слова є відповідниками слів <a href="http://slovotvir.org.ua/words/barbershop">барбершоп</a>, <a href="http://slovotvir.org.ua/words/rekruter">рекрутер</a>, <a href="http://slovotvir.org.ua/words/planshet">планшет</a>, <a href="http://slovotvir.org.ua/words/tyzer">тизер</a> та <a href="http://slovotvir.org.ua/words/portfolio">портфоліо</a>.</p><p>Остаточний вибір Слова року залишаємо за вами, нашими віртуальними друзями. Щоб проголосувати — просто оберіть слово у вікні нижче (можна голосувати за кілька слів одночасно)<em>[1]</em>.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*P2_eIaoYrIfzlgPvERn-xw.png" /></figure><p>Також Ви можете залишити адресу електронної пошти, якщо хочете отримати шанс виграти книгу <a href="https://nashformat.ua/products/movna-svidomist-struktura-typolohiia-vykhovannia-703457">«Мовна свідомість: структура, типологія, виховання»</a>. <em>[2]</em></p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fdocs.google.com%2Fforms%2Fd%2Fe%2F1FAIpQLSfPCHR9XSf7e_SrhWUBg3dBlgK704aWjx3jd0K8uLZGB6_wjw%2Fviewform%3Fembedded%3Dtrue&amp;url=https%3A%2F%2Fdocs.google.com%2Fforms%2Fd%2Fe%2F1FAIpQLSfPCHR9XSf7e_SrhWUBg3dBlgK704aWjx3jd0K8uLZGB6_wjw%2Fviewform%3Fusp%3Dsend_form&amp;image=https%3A%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2FMyACmz19OC545_pk1LMIfzBgTBQ1Q1dKih0j6kpn8PGiZsvlxSVSj7VpEwMdZKMhZ3Q%3Dw1200-h630-p&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=google" width="760" height="500" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/2185a6221ee1257a9c77fe035b57e45f/href">https://medium.com/media/2185a6221ee1257a9c77fe035b57e45f/href</a></iframe><ol><li>Для участі в голосуванні треба бути зареєстрованим в Google. Це зроблено для того, щоб уникнути накруток. Голосування буде доступним до кінця листопада.</li><li>Вибір переможця відбуватиметься випадковим чином за допомогою служби random.org серед усіх учасників опитування, які залишили свою електронну адресу. Оголошення переможця відбудеться 1-го грудня.</li></ol><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=90551160221e" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Мова про мову]]></title>
            <link>https://medium.com/@slovotvir/%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-d45e41c47c5?source=rss-4684d40444da------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/d45e41c47c5</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Словотвір]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 11 May 2016 07:33:36 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-05-11T07:33:36.397Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p><em>Сьогодні публікуємо розвідку з “Пластового шляху” авторства Оксани Кузишин, за редакцією </em><a href="https://www.facebook.com/solenopa"><em>Олени Синчак</em></a><em>.</em></p><p>Щораз частіше читаємо в українській пресі дописи про загрозу засмічення української мови чужоземними словами, головно англійськими. Такі занепокоєння висловлюють не тільки пересічні читачі чи журналісти, але й мовники. Водночас якщо запитати молодих людей в Україні, чому вони вживають у розмові чи на письмі так багато англійських слів, можна почути різні відповіді: “Нам імпонують ці слова”; “в українській мові нема відповідних слів”; “запозичені слова збагачують мову” і т. д. У цій розвідці наведу низку думок мовознавців стосовно вживання чужоземних слів.</p><p>Проф. Олександр Пономарів (др. філологічних наук, проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка) вже довший час провадить сторінку на українській мережі BBC, де відповідає на запитання читачів. 2010–02–11 він відповів читачеві, панові Пилипові, який писав: “<em>Мене дуже турбує засилля в українській мові кальок з англійської. Українські депутати, не усміхнувшись, можуть заявити, що закон повинен бути </em><strong><em>прозоро-транспарентним</em></strong><em>. </em><strong><em>Фуршети</em></strong><em>, </em><strong><em>пули</em></strong><em>, </em><strong><em>кастинги</em></strong><em>, </em><strong><em>фітнеси</em></strong><em>, </em><strong><em>тішорти</em></strong><em> і </em><strong><em>борди</em></strong><em> заполонили статті українських журналістів. Так, запозичення потрібні, особливо коли на позначення нових предметів чи явищ немає українських слів. Але часто проблемою є те, що українські журналісти просто не знають українських слів і тому калькують з англійської. Це соромно!</em>”.</p><p>Проф. Пономарів відповів: “<em>Насамперед треба сказати, що ці слова є не кальки, а лексичні запозичення, це просто слова, які безконтрольно беруться з англійської мови. </em><strong><em>Прозоро-транспарентний</em></strong><em>, це все одно, що дерев’яне дерево, бо транспарентний — це і є прозорий. Замість </em><strong><em>фуршету</em></strong><em> можна казати частування, </em><strong><em>пул</em></strong><em> це багатозначне слово, залежно від того, в якому контексті воно вживається. Це або група журналістів, або чийсь спільний фонд. </em><strong><em>Фітнес</em></strong><em> — вправи, фізична зарядка, </em><strong><em>борд</em></strong><em> — це дошка, щит, а </em><strong><em>біл</em></strong><em> — оголошення. Отже, замість </em><strong><em>білборд</em></strong><em> треба казати дошка оголошень. Останнім часом журналісти вживають слово </em><strong><em>слоган</em></strong><em>. Але ж у нас є здавна вживане в українській мові слово гасло. Або замість англійського </em><strong><em>месидж</em></strong><em>, маємо казати послання або заклик, залежно від контексту</em>”.</p><p>У статті <em>“«Кастинг» для іншомовних слів”</em> у “Високому Замку” (від 23.12.2011 р.) Оксана Зьобро наводить чергові приклади: “<em>Про які вихідні може йтися, якщо є </em><strong><em>вікенд</em></strong><em>? Що це за представлення, коли на порядку денному </em><strong><em>репрезентація</em></strong><em>? Може, не треба обмежувати, коли всі </em><strong><em>лімітують</em></strong><em>? Та й хто зараз каже: добре, коли можна сказати окей? …Хто ж вони — чужоземні диверсанти, які руйнують нашу мову зсередини і яких варто остерігатися, чи посланці миру, готові працювати на благо нашої мови, збагачуючи її?</em>”</p><p>Авторка продовжує свої міркування: “<em>З історичної точки зору виглядає на те, що остерігатися іноземних засланців причин немає. Але якщо роззирнутись навколо, занепокоєння все ж виникає. Запозичення набирають обертів, а натиск іншомовних слів стає все агресивнішим. Вони починають працювати не на збагачення нашої мови, а на її засмічення. І тут на перший план виходить нова причина запозичень — мода</em>”.</p><p>“<em>Чомусь багатьом здається, що говорити </em><strong><em>кастинг </em></strong><em>замість відбір, чи </em><strong><em>шопінг </em></strong><em>замість покупки, </em><strong><em>хепіендом </em></strong><em>підміняти щасливе завершення, чи </em><strong><em>гаджетом </em></strong><em>обзивати технічну новинку, а тиждень моди називати не інакше, як </em><strong><em>фешн вік</em></strong><em>, — “круто”</em>, — зазначила в розмові з коресподентом “ВЗ” філологиня Катерина Вишневецька. — <em>Можна подумати, ці слова додадуть статусності тому, хто їх вживає, чи, може, домалюють йому в очах співрозмовника освіченості. Це — як інфекційне захворювання, набирає все більших обертів. Від нього страждають і молодь, і старші люди</em>”.</p><p>“<em>Iноземні слова і збагачують українську мову, і водночас засмічують її</em>,” — вважає літературна редакторка Анна-Марія Волосацька, яка радить: “<em>читати українські словники, шукати нові слова і відроджувати забуті старі, не варто тягнути чуже, мов сороки. Навіщо говорити </em><strong><em>менеджмент</em></strong><em>, </em><strong><em>паблік рілейшнз</em></strong><em>, </em><strong><em>маркетинг</em></strong><em>? Є ж гарні українські відповідники — управління, зв’язки з громадськістю, організація збуту</em>”.</p><p>На думку Тараса Берези, філолога, перекладача, упорядника “Практичного англо-українського словника фразеологічних синонімів”, керівника проекту “Інноваційні словники”: “<em>Українська мова засмічена суржиком, англіцизмами… Вона залишається на маргінесі, бо всі думають: «Це рідна мова, я її й так знаю, а англійська зараз домінуюча, модна, от її і варто вчити». Вирішили піти від зворотного і використати популярність англійської мови, щоб навчити українців української. Цей словник показує фразеологічне багатство нашої мови, демонструє її самодостатність, те, яка вона може бути чиста і незасмічена. Хай би люди, відштовхуючись від англійських фразеологізмів, які зараз на слуху, вивчили ще й українські.</em>” (“Зворотний підхід: вчимо українську, вдосконалюючи англійську”, “Високий Замок” від 27.10.2011 р.).</p><p>Питанням запозик переймаються не лише мовники, але й творчі люди. Зокрема, Роксолана Тим’як-Лончина, етнічна українка з Чикаґо, ще в 2010 році підготувала виставку “Вивіски у Львові: відмова від рідного”, у якій зібрала англійські назви, які траплялися їй у вивісках й оголошеннях Львова. До приладу, на вулицях Львова авторка зауважила мережі туристичних агенцій <em>“</em><strong><em>Смайл</em></strong><em>”, “</em><strong><em>Б’юті тревел</em></strong><em>”</em> та назви кав’ярень: <em>“</em><strong><em>Арт бар</em></strong><em>”, “</em><strong><em>Корнер</em></strong><em>”, “</em><strong><em>Суп-хаус</em></strong><em>”, “</em><strong><em>Фреш Піца</em></strong><em>”</em>. Загалом таких прикладів зневажливого ставлення до української мови фотографка зібрала чимало (на виставці було представлено 40 фотографій, сама ж авторка збирала матеріал понад два роки). За її словами, особливо небезпечними такі вивіски є для дітей. Адже навіть якщо в школі вони вчать українську, на вулицях їх оточують стільки неукраїнських слів, що ці слова та вирази мимоволі стають для них постійно вживаними. (“Американка здивована неукраїнськими вивісками Львова”, “Високий Замок” від 01.03.2010).</p><p>Принагідно варто згадати, що в романі Ліни Костенко “Записки українського самашедшого” вжито понад 100 англійських слів, наприклад: <strong><em>ріелтор</em></strong><em>, </em><strong><em>драйв</em></strong><em>, </em><strong><em>фейк</em></strong><em>, </em><strong><em>ноутбук</em></strong><em>, </em><strong><em>брифінґ</em></strong><em>, </em><strong><em>фрідом</em></strong><em>, </em><strong><em>фейс</em></strong><em>, </em><strong><em>допінґ</em></strong><em>, </em><strong><em>трилери</em></strong><em>, </em><strong><em>кілер</em></strong>, і т. д. Очевидно, ними письменниця старалась звернути увагу читачів на англомовну епідемію, яка загрожує українській мові сьогодні.</p><p>Своєю чергою Любомир Крупницький (BBC Київ) висловив у тижневику “Америка” (15 травня, 2008 р.) такі свої міркування стосовно запозичень: “<em>Якщо раніше, як кажуть фахівці, доводилося боротися із русифікацією, то останнім часом все загрозливішою стає стан з масовим засміченням мови новітніми запозиченнями з англійської. Такі, здавалося б, зовсім далекі від української мови слова, як </em><strong><em>месидж</em></strong><em>, </em><strong><em>імплементація</em></strong><em>, </em><strong><em>трейлер</em></strong><em>, </em><strong><em>холдинґ</em></strong><em> і їм подібні все ширше та глибше засвоюються українцями. Такий стан справ непокоїть і фахівців-мовників. Відомий мовознавець, проф. Олександр Пономарів, наголошує, що потрібна більша контролююча роля держави у ділянці мови. Він пише: «У нас політики й так безграмотні в більшості своїй і вони не знають як слід української мови. А намагаються, вибачте, випендритись і вживають слова іншомовного походження, як напр. </em><strong><em>концепти</em></strong><em> чи </em><strong><em>преференції</em></strong><em>, хоча цим словам є повністю українські відповідники. Обійтися зовсім без слів іншомовного походження не можна. Кожна мова запозичає більшу чи меншу кількість слів… на перших порах вживається якесь слово, але потім йому треба знайти в лексичній системі своєї мови якийсь відповідник або його створити»</em>”.</p><p>Любомир Крупницький згадує також музичного оглядача Юрка Зеленого, який упродовж тривалого часу жваво впроваджує українську лексику в музичну царину. <strong>Компакт-диск</strong>, або Cі-Ді, Юрко називає кружальцем, платівкою або ж плитою, на <strong>відеокліп</strong> каже видноспів або виднограй, <strong>гіти</strong> називає забійниками, <strong>аранжування</strong> зрозумілою усім мовою передає, як музичну оздобу.</p><p>Своєю чергою, сам Юрко Зелений пропонує простий “рецепт”, як не перенасичувати українську мову чужоземними запозиченнями: “<em>Їх можна повністю уникнути! Але це ж треба напрягатись і думати. Ось тут, власне, і заритий собака. Ми самі себе заганяємо на задвірки всієї цивілізації. Якщо ми хочемо опинитися на цьому місці — давайте нічого не робити, скласти руки і чекати, коли прийде стара з косою. Я особисто не хочу бути на задвірках, я хочу бути попереду усієї плянети. Відповідно, треба думати і напрягатись</em>”.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=d45e41c47c5" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[До питання про переклади іншомовних запозичень]]></title>
            <link>https://medium.com/@slovotvir/%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C-8f7d2e4ed586?source=rss-4684d40444da------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/8f7d2e4ed586</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Словотвір]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 22 Oct 2015 07:09:02 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2015-10-22T08:18:28.866Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Кажуть, найгіршим для нової ідеї може бути тільки повний ігнор від цільової аудиторії.</p><p>Я вважаю, сьогодні можна з впевненістю сказати, що цього нам вдалось уникнути. <a href="https://www.facebook.com/Ukrinform/photos/a.259306760777976.64944.130251917016795/992619134113398/?type=3&amp;theater">Коротка замітка на сторінці Укрінформу у FB</a> зібрала значний розголос (cтаном на час написання цього допису вже має 1541 поширення) з цілою палітрою коментарів, від різко негативних до слів підтримки і заохочення.</p><p>Це тішить найбільше. Ми можемо не погоджуватися з тим, чи варто перекладати запозичені іншомовні слова, ми можемо не погоджуватись, як саме їх перекладати. Але головним залишається те, що нам це не байдуже.</p><p>Це найважливіше.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=8f7d2e4ed586" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Народний словник, або ні — чужизмам. Інтерв’ю зі Словотвором]]></title>
            <link>https://medium.com/@slovotvir/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D0%BD%D1%96-%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%BC-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2-%D1%8E-%D0%B7%D1%96-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC-900c62f6fd08?source=rss-4684d40444da------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/900c62f6fd08</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Словотвір]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 06 Apr 2015 12:46:57 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2015-04-06T12:46:57.434Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Бріф, діджитал, тач-скрін, контент, кежуал, тайм лапс, копірайтер, хештеґ… Чимало слів іншомовного походження сьогодні впевнено увійшли в словесний оборот. Ці слова у лексичному складі української мови відтворюють інтуїтивно і на власний роздум — без урахування ортографічних чи ортоепічних норм. Значна частина етранжизмів узагалі не транслітерована українською: mobile application, browser та інші. Часом ситуація виходить за межі здорового глузду: запитайте у власних батьків, що, на їхню думку, може означати вислів «постити у блогах».</p><p>Зважаючи, що таким авторитетом може стати лише громада, група ентузіастів, в тому числі філологів української мови, запустили «<strong>Словотвір</strong>» — плятформу гуртового пошуку українських відповідників для іншомовних запозичень (плЯтформа — помилки у слові немає ☺, саме так написано на сайті Словотвору <a href="http://slovotvir.org.ua,/">http://slovotvir.org.ua,</a> — примітка Polemix).</p><p>Детальніше про Словотвір в <strong>інтерв`ю для Polemix</strong> розповів <strong>один із очільників та однодумців команди, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ЛНУ ім. І.Франка</strong>, <strong>Іван Ціхоцький</strong>.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/990/0*-90psBVM4nDQP1uo.jpeg" /></figure><p><strong><em>Polemix</em>: Розкажіть про свій проект: як виникла ідея, що наштовхнуло на створення та яка мета «Словотвору»?</strong></p><p><em>Іван</em>: Проект апріорі аматорський і, звичайно ж, некомерційний. Поєднав у своєму складі дуже різних людей, які у звичайному житті, напевно, ніколи б не зустрілися і не мали спільних справ. Бета-версію ресурсу запустили у травні 2014 року. Постійна версія Словотвору функціонує з жовтня 2014 року.</p><p>Основна мета — очищення української мови від непотрібних чужомовних запозичень, які не те що не збагачують наше мовлення, а радше навпаки — засмічують його. Вони не адаптуються до норм фонетики чи морфології української мови, не змінюють свого обліку (іноді навіть графічного) і при цьому дуже часто мають питомі українські відповідники. Тобто, їх входження у мову не має жодних раціональних мотивів і диктується в основному модою чи бажанням «блиснути інтелектом».</p><p>Аби не бути голослівним, це слова типу хакатон, вебінар, лайфхакер, пресейл, афтерсейл, велнес. У мовній практиці такі слова називають по-різному: варваризми, етранжизми, нетранслітерати, неадаптовані чужизми, базворди («модні словечка» — як зауважує наш співрозмовник, — примітка Polemix).</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/990/0*FOXo9l_mmbVtlenf.jpeg" /></figure><p><strong>Розкажіть як саме це працює? Заходиш на сайт реєструєш «чуже» слово, хтось пропонує аналог і «вуаля» — маємо своє слово?</strong></p><p>Не зовсім так. Річ у тому, що значна частина відвідувачів нашого сайту заходить на нього задля розваги: нашкодити або «приколотись», додає не зовсім адекватні або дуже «веселі» слова. Тому періодично вдаємося до модерації ресурсу, іноді видаляємо до 80–90 % тих слів, які додають користувачі за день.</p><p>З іншого боку — маємо невелику групу людей, які заходять на проект систематично і вже добре розуміють, які саме слова можна додавати і за якими критеріями підбирати українські відповідники: створити кальку чи вигадати своє оригінальне слово. Якщо у майбутньому нам вдасться розширити команду зацікавленими особами — професійними і авторитетними мовознавцями — ми спробуємо знайти механізм впровадження новотворів у суспільну мовну практику. Через рекламні і соціальні проекти, розважальні програми, ЗМІ та інші канали. Як це відбуватиметься — поки не знаємо, це ще перебуває на стадії обговорення. Все залежить від смаків соціуму і його готовності до змін. Наразі ж жроект експериментальний — і у наших експериментах може взяти участь будь-хто охочий. Наразі накопичуємо слова і переклади — потім будемо відбирати найкращі і найбільш вдалі та популяризувати їх.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/990/0*eu_hQLHd6ylXY1Z0.jpeg" /></figure><p><strong>А хто входить до команди, яка працює над проектом «Словотвору»? В колективі ви намагаєтеся розмовляти такими словами? ☺</strong></p><p>(Іван посміхається) Колектив у нас маленький (4–5 чоловік), як я вже казав, проект некомерційний, тому об’єднав людей-ентузіастів. Автором ідеї Словотвору є львівський девелопер («розробник» — такий український варіант цього слова пропонує ресурс <a href="http://slovotvir.org.ua/">http://slovotvir.org.ua</a>, — примітка Polemix) і маркетолог <strong>Михайло Свистун</strong>, який і об`єднав довкола себе команду однодумців: програмістів, що створювали для ресурсу код — <strong>Роман Думітру</strong> та <strong>Лев Лукомський</strong>, веб-дизайнера, який створював лицьовий інтерфейс — <strong>Роман Запотічний</strong>, та лінгвістів, які консультували користувачів та здійснювали модерацію лексичного матеріалу.</p><p>Спілкуємося переважно у Skype або телефонному режимі. У реальному житті кожен з нас має роботу, тому не всім вдається відводити багато часу на це заняття. Іншими словами — ми створили цю платформу, а тримається вона на зацікавленні користувачів, які по-перше, можуть додавати слова, по-друге, можуть пропонувати гідну для них заміну. Такий от класичний приклад «народного словника», який має свої недоліки і переваги.</p><p><strong>Ваша посада у проекті називається «науковий супровід». Чим ви займаєтесь?</strong></p><p>Останні кілька місяців я займаюся, по-перше, наповненням реєстру (виловив вже більше 1 000 подібних слів). По-друге, модерацією самого реєстру — вже існуючих словникових статей і тих, які щойно додали. Структура наших вокабул нагадує традиційну побудову паперового словника: слово — тлумачення — етимологія — зразок уживання — українські відповідники. Професійно оформити ці статті можуть одиниці. Тому цією роботою займаюся переважно я.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/990/0*W9YdJafU3ROz0tlB.jpeg" /></figure><p><strong>Вже було декілька спроб віднайти для часто вживаних слів українські аналоги (запальничка-спалахуйка, вертоліт-гвинтокрил, і т.д.) та вони не прижилися, а декотрі з них навіть зазнали лише висміювання. Чи не боїтесь, що і цю ідею спіткає та сама доля? («самчик», а не «самець»? «друкарка», а «дручиль») приклади взяті з коментарів.</strong></p><p>Відповім афоризмом: «Спочатку вони ігнорують тебе, потім сміються з тебе, потім борються проти тебе, а потім ти перемагаєш». Є ще одна річ, яка відрізняє нас від інших «пуристичних» проектів. У нас гуртовий пошук відповідників, а отже — і відповідальність є колективною. На сьогоднішній момент у нас є більше 1 000 зареєстрованих користувачів ресурсу, а відвідини сторінки сягають 8–10 000 на тиждень.</p><p>Звичайно, ми не можемо вберегтись від випадкових і не зовсім вдалих новотворів. Але якщо хоча б декілька слів приживуться — це буде справжня перемога. Згадайте, з якими насмішками говорили про слово «застосунок» замість «програма», або «реп’яшки» замість «кукіз». Це класичні приклади приживання незвичних слів. Все залежить тільки від нас.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/990/0*AWZzFdTL14jdnmsk.jpeg" /></figure><p>Щодо наших слів. До прикладу, влітку до нашого повсякденного лексикону прилетіло слово «руфер». Пригадуєте жовто-блакитну московську висотку і нашого руфера Мустанга? Чому б не відмовитися від калькування цього слова з англійської і запровадити український відповідник — «дахолаз»?</p><p>Або практикуємо екстремальні розваги — банджі-джампінг. А чому б не називати банджі-джамперів — линвострибами? Або купуємо дефростовану рибу у крамниці, а чому б не розморожену? Або користуємося послугами лайфхакера — але чому не просто порадника?</p><p><strong>Але в українській мові існує багато давно запозичених, проте на сьогодні актуалізованих слів: офіс, презентація? Як вважаєте, від них також слід відмовитися? Наприклад, кафе, аптека, джинси, автомат, фен, філософія…?</strong></p><p>Ми не прагнемо замінити усі чужизми — це нереальне та й непотрібне завдання. Найновіший словник іншомовних слів містить у своєму реєстрі 40 000 слів. Реальна ж кількість чужомовної лексики, як мінімум, удвічі більша. Ці слова стали надбанням української мови і змінювати їх чи вилучати з ужитку — недоречно.</p><p><strong>Наведіть кілька найяскравіших слів-замінників, які вам запам’яталися.</strong></p><p>Кожне слово цікаве. Іноді смішне, іноді веселе і це добре, мова не може бути сухою. Хай краще буде багатою і барвистою.</p><p><em>Originally published at </em><a href="https://polemix.com.ua/discussions/narodniy_slovnik_abo_n__chuzhizmam_ntervyu_z_slovotvorom_-4175119/"><em>polemix.com.ua</em></a><em> on April 3, 2015.</em></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=900c62f6fd08" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Про Словотвір]]></title>
            <link>https://medium.com/@slovotvir/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-46f53a46c9a1?source=rss-4684d40444da------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/46f53a46c9a1</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Словотвір]]></dc:creator>
            <pubDate>Thu, 26 Mar 2015 11:48:12 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2015-03-26T11:48:12.685Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Словотвір — це платформа для пошуку притомних перекладів запозичених слів на українську.</p><p>В основному, запозичення — це англіцизми, які мають адекватні переклади на французьку, німецьку, чи польську, але не мають адекватного перекладу українською</p><p>Ось кілька прикладів:</p><p>туторіал</p><p>(нім. der Tutorenkurs або das Lernprogramm, пол. samouczek)</p><p>бекап</p><p>(нім. die Sicherungskopie, пол. kopia zapasowa, фр. sauvegarde, швед. säkerhetskopiering, ісп. la reserva)</p><p>аккаунт</p><p>(нім. das Konto, фр. le compte)</p><p>Ці чужизми не обов’язково англійського походження –до прикладу, слово “пароль” позичене з французької:</p><p>пароль</p><p>(англ. password, нім. das Passwort, пол. hasło, чеська heslo, ісп. contraseña, швед. lösenord)</p><p>Чимало слів іншомовного походження у лексичному складі української мови відтворюють (транскрибують чи транслітерують) інтуїтивно і на власний розсуд , без жодних ортографічних чи ортоепічних норм (як-от, бріф, діджитал, тач-скрін, контент, кажуал, тайм лапс, копірайтер, хештеґ). Значна частина етранжизмів узагалі не транслітерована українською (mobile application, browser та інші). Часом ситуація виходить за межі здорового глузду: запитайте у власних батьків, що, на їхню думку, може означати вислів «постити у блогах».</p><p>Зважаючи, що таким авторитетом (за відсутности ініціятиви органів державної влади) може стати лише громада, ми впроваджуємо плятформу колективного (гуртового?) пошуку українських відповідників для іншомовних запозичень.</p><blockquote>Кожен, кого не влаштовує або бентежить факт присутности у складі української мови незвичних іншомовних слів (безвідносно до їх лінгвістичного статусу чи лексичної специфікації: варваризми, етранжизми, екзотизми, нетранслітерати), зможе додати їх до інтерактивної бази Словотвору; ми ж, натомість, гуртом допоможемо знайти для них прийнятні українські відповідники.</blockquote><p>Водночас запрошуємо Спільноту увімкнути уяву та національно-мовленнєві сенсори і пропонувати власні варіянти перекладу зафіксованих у базі Словотвору запозичень. І найголовніше: у кожного із Вас є можливість проголосувати за той варіянт, який найбільше припав до вподоби.</p><p>Наша команда вірить, що разом, усією громадою ми зможемо знайти гідну заміну чужизмам та зробити свій невеличкий внесок у розвиток української мови</p><p><em>Originally published at </em><a href="http://slovotvir.org.ua/about"><em>slovotvir.org.ua</em></a><em>.</em></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=46f53a46c9a1" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>