<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Taras Volyanyuk on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Taras Volyanyuk on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@tarasvolyanyuk?source=rss-87b8e616567a------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/0*CvWKQHY2F3zczpDJ.</url>
            <title>Stories by Taras Volyanyuk on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@tarasvolyanyuk?source=rss-87b8e616567a------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Thu, 19 Nov 2026 23:23:52 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@tarasvolyanyuk/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Процес розробки інфографіки. Підготовчі роботи]]></title>
            <link>https://medium.com/@tarasvolyanyuk/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8-6cf37eb32068?source=rss-87b8e616567a------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/6cf37eb32068</guid>
            <category><![CDATA[інфографіка]]></category>
            <category><![CDATA[журналістика]]></category>
            <category><![CDATA[дизайн]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Taras Volyanyuk]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 21 Mar 2017 15:02:58 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-03-21T15:02:58.225Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>У попередній <a href="https://goo.gl/wJxoKA">Вступній частині</a> ми розібралися чому інфографіка це не лише дизайн і красиві ілюстрації. Я розглянув 3 основні етапи розробки інфографіки:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*MZueMLhl1sgK2W433GyDgw.png" /></figure><p>Сьогодні я пропоную розгорнуто поглянути на перший з трьох етапів, який фактично є фундаментальним в загальній роботі. Від неуважного та легковажного підходу можна звести нанівець усі інфографіки, навіть якщо вони будуть красивими.</p><p>Мережа переповнена ілюстраціями, які не несуть жодного корисного змісту, або його потрібно довго шукати та аналізувати матеріали особисто, щоб зрозуміти, що хотіли до нас донести автори. За відсутності структурованого підходу до роботи, весь зібраний об’єм інформації накидається на голову дизайнеру (<em>#тиждизайнер</em>), який може, не вивчаючи матеріали, промалювати всю “інфографіку”, орієнтуючись в темі лише по заголовку цих матеріалів. В результаті отримуємо (іноді) красиві ілюстрації, які нічого не пояснюють. Тобто, вони не будуть ефективними з інформаційної точки зору.</p><blockquote>Якщо ваш дизайнер не бере участі в роботі з матеріалами від початку, де він може вносити рекомендації згідно зі своїм баченням картини, то запитайте його/її зараз — чи прочитав/ла він/вона хоча б один раз увесь текст перед тим, як малювати? Дуже сподіваюся, що після його/її відповіді ви не будете розчаровані.</blockquote><p><strong>Підготовча робота</strong> — це перший і “найширший” етап, на якому ми, фактично, формуємо фундамент для наступних кроків. Перед тим, як почати розробляти інфографіку, ми повинні уже зрозуміти, що ми хочемо отримати в кінцевому результаті.</p><h3>Ключове питання цього етапу: Відповідь на яке запитання ми хочемо дати читачам?</h3><p>Нижче я сформував кілька контрольних пунктів, які потрібно (варто) пройти, щоб підготуватися та успішно зібрати матеріал для нашої інфографіки.</p><h4><strong>1. Фокусування теми.</strong></h4><p>Все починається із бажання візуалізувати певну ідею. На перший погляд може здатися, що тут усе зрозуміло з вибором теми і далеко не “розбіжишся”, оскільки її диктують новини, певна подія, акція, дослідження чи захід, на який і готуються ці матеріали, або, зрештою, просто власне бажання. Проте, варто врахувати, що сама інфографіка може й не містити увесь об’єм інформації, яка буде доноситися читачам. Часто краще розглянути можливість обрати вужчу тему та використати її як підсилюючий елемент, ключове повідомлення, а не викладати весь матеріал полотном тексту на гарному фоні.</p><blockquote>Наприклад, розповідаючи про енергоефективність у Києві, не обов’язково розробляти інфографіку на таку ж загальну тему. Можна акцентувати в ній на статистиці роботи котелень у місті, сплати за комунальні послуги, тарифи постачальників або поглянути на ситуацію зовсім з іншої сторони — вирахувати та візалізувати енерговтрати через застарілу мережу труб із втратами наших грошей, тобто, скільки зайвих грошей ми платимо за те, щоб обігріти взимку траву на вулиці.</blockquote><h4><strong>2. Хто наша цільова аудиторія?</strong></h4><p>Відповідь на це запитання дасть розуміння межі складності матеріалів, які ми можемо собі дозволити. Чи це інші експерти з цієї категорії знань, дослідники чи, можливо, нам потрібно охопити якомога більше читачів, а, відтак, не знайомих із профільною термінологією, абревіатурами та скороченнями людей?</p><blockquote>Альберт Ейнштейн казав: “Все слід спрощувати до тих пір, поки це можливо, але не більше того”.</blockquote><p>Тут ця цитата особливо актуальна, оскільки надмірне спрощення може привести до втрати найцікавіших або ключових даних чи фактів, через що може втратитися повнота картини не тільки для ЦА, але й для будь якої аудиторії.</p><h4><strong>3. Де буде використовуватися ця інфографіка?</strong></h4><p>Якщо її призначення — це друковані матеріали для конференції чи форуму (“сидячому заході”), де є час їх розглянути та зрозуміти про що йдеться, де сформована та умовно відібрана аудиторія, то тема та матеріали можуть бути більш профільними. Так гості можуть підкріпити знання або доповнити нові знання отримані від спікерів, почитати від нудьги або вже вдома, тобто часу для вивчення інфографіки буде достатньо. Тому вона може бути більш насиченою даними, текстом чи графіками.</p><p>В той же час, якщо основне місце поширення — це сторінка у facebook, то такого текстового полотна дозволити ви вже собі не можете. Тут треба менше даних, які швидше будуть вловлені читачами.</p><blockquote>Іноді замість однієї перенасиченої інфографіки краще зробити серію публікацій.</blockquote><h4><strong>4. Особливий підхід.</strong></h4><p>Шукайте можливості для погляду з іншої сторони або нестандартних рішень — вони закарбовуються в пам’яті значно краще, ніж сухі дані, які часто є досить очевидними.</p><blockquote>Наприклад, якщо говорити про великі суми грошей, то для більшості це складно уявити, оскільки ніколи не мали справи з ними. 4 мільярди гривень чи 15 мільярдів — це щось далеке і неосяжне. В таких випадках краще порівнювати із чимось зрозумілим для більшості, чимось, що кожен зможе виміряти. Умовно, це 200 км дороги, або 20 нових тролейбусів, або метро на Троєщину.</blockquote><h4><strong>5. Джерела інформації.</strong></h4><p>Для організацій, які самі створюють власний інформаційний продукт тут проблем немає — дослідили, проаналізували, промалювали, поставили свій логотип. Але більшість використовують продукт інших людей чи організацій, або просто “з гугла” і, в цьому випадку, потрібно обережно ставитися як до самої інформації, так і до її поширення.</p><p>Щодо поширення чужої інформації, то застереження в першу чергу пов’язане з тим, що, в основному, нам не відоме першоджерело і ми можемо потрапити в пастку неправильного трактування або свідомого викривлення.</p><p>Чи, публікуючи неправдиву (неперевірену) “зраду”, ми хочемо стати інструментом в чужих руках? — Мабуть, ні.</p><p>Чи, публікуючи неправильні (неперевірені) дані, ми хочемо зруйнувати довіру читача до всієї інфографіки або й навіть організації? — Мабуть, ні.</p><p>Друге застереження — це авторські права, а, точніше, їх порушення, бо в нас вони часто ігноруються і навіть не вказуються, звідки взяті дані.</p><p>Якщо вас це не переконало, то, вказуючи джерело інформації, ви хоча б частково зможете перенести з себе відповідальність за дані у випадку проблем.</p><h4><strong>6. Експертна думка.</strong></h4><p>При підготовці матеріалів по темі, в якій ви не є експертом — варто такого залучати. Якщо не на етапі підготовки, то хоча б перед публікацією дати почитати. Як розумієте, другий варіант може вилитися у роботу по другому колу. Профільний спеціаліст вбереже вас від неочевидних для вас дурниць в даних. В цьому випадку можна розглянути можливість партнерської роботи з профільною організацією — це допоможе уникнути помилок в інфографіці, а ще отримати додаткове поширення ваших матеріалів по нових каналах комунікації.</p><p>Якщо ж говорити, наприклад, про навколополітичні теми, то ми знаємо, що тут аналітичні матеріали — це суб’єктивні висновки конкретної особи або групи осіб на основі аналізу певного об’єму даних. Тому потрібно з обережністю ставитися до роботи на цьому “мінному полі”.</p><p>Така підготовка дозволить уникнути очевидних та неочевидних проблем інфографіки, які зараз поширюються в мережі. У процесі можуть виникати нові думки та ідеї, що можуть бути кращими за її першу версію, а іноді навіть протилежними. На цьому етапі підготовка чимось нагадує роботу над гарною статтею. Зрештою, і стаття, і інфографіка — це розповідь історії читачам, лише в різний спосіб. Чому ж не зробити його приємним та ефективним?</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=6cf37eb32068" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Процес розробки інфографіки. Вступна частина]]></title>
            <link>https://medium.com/@tarasvolyanyuk/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0-fa6cfd564c59?source=rss-87b8e616567a------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/fa6cfd564c59</guid>
            <category><![CDATA[design]]></category>
            <category><![CDATA[infographics]]></category>
            <category><![CDATA[інфографіка]]></category>
            <category><![CDATA[дизайн]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Taras Volyanyuk]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 23 Jan 2017 10:00:41 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2017-01-23T12:13:49.467Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Інфографіка за останні 2–3 роки впевнено захоплює ринок українського медіа і стає дедалі популярнішою. Її регулярно використовує переважна більшість ЗМІ у своїх новинах або аналітичних матеріалах. Деякі депутати ВРУ теж намагаються не відставати і звітують перед громадськістю з допомогою інфографіки.</p><p>Але чи мають ці ілюстрації або полотна тексту у картинках відношення до інфографіки? На жаль, значно рідше, аніж їх називають такими. Сьогодні ми почнемо розбиратися в чому саме проблема, чому поняття стало викривленим та не зовсім відповідає первинному змісту.</p><blockquote><strong>Головне завдання інфографіки - зацікавити та оперативно пояснити.</strong></blockquote><p>Популяризація візуалізації даних, здавалось би, мала позитивно вплинути на їхніх авторів, адже їм вдавалось би швидше та якісніше доносити ту інформацію, яка раніше могла ховатися у метрах тексту. Проте, як це часто трапляється, усе пішло не зовсім так, як планувалося (або не планувалося , але хотілося). І в першу чергу це сталося через те, що копіюючи форму можна втратити суть. Від цього <strong>форма перемогла зміст</strong>.</p><p>У громадськості (чи навіть медіаспільноти) широко розповсюджена думка, що інфографіка - це в першу чергу дизайн в ілюстративному значенні цього слова. Насправді ж це може бути лише частково правдою, якщо розглядати це поняття у найширшому розумінні UX/UI дизайну (User Experience/User Interface) із особливою увагою до інформаційної архітектури.</p><p>Ілюстративність - це частина останнього етапу розробки на довгому шляху інформації від свого джерела до того вигляду, у якому ми її подамо читачам. Тому ілюстрації це, фактично, формування такої собі обкладинки книги, яка може привернути увагу, зацікавити читача, змусити зупинитися і поглянути, про що ж мова всередині.</p><p><strong>Саме тому весь цей процес не коректно називати “дизайн інфографіки”, доречніше буде “створення </strong>(або розробка) <strong>інфографіки”.</strong></p><p>Нижче я поясню, чому до дизайну ще треба “дійти” і що буде, якщо проігнорувати логіку розробки, тобто основну частину, яка дозволяє оперативно пояснити.</p><p>Створення інфографіки передбачає чітку послідовність етапів, дотримуючись яких можна досягнути найкращого результату. Якщо розглядати їх з точки зору роботи із зовнішніми замовниками, то ось, як це виглядає у нашій студії:</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*eLfevqybQyzIEuFgJekx7A.jpeg" /></figure><p>Стосунки “Замовник - Виконавець” формують певний ряд розширених необхідностей, як от погодження матеріалів, правки та проведення оплати. Але це питання швидше розділення обов’язків у загальному процесі, тому попри те, що у цій схемі 11 пунктів, вона зберігає чітку послідовність дій.</p><p><strong>Процес розробки інфографіки об&#39;єднаний у 3 послідовні етапи:</strong></p><p>Підготовча робота - Аналітична робота - Стилізація (в т.ч. дизайн).</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*DrN-8V0OfuoliPpcqXDvDw.png" /></figure><p>Схематично це можна показати пірамідою знань, де в основі та найширшій її частині знаходиться <strong>Підготовча робота</strong>, оскільки на цьому етапі робота з інформацією є найширшою і закладається фундамент для всієї інфографіки.</p><p>Наступною, середньою частиною, повинна бути <strong>Аналітична робота</strong>, яка дозволяє сфокусувати раніше отримані знання та дозволить логічно перейти до наступного етапу, поєднуючи їх в єдине ціле. Саме тут відбувається формування сюжету та відсіювання зайвої інформації.</p><p><strong>Стилізація та дизайн</strong> є вершиною піраміди і найбільш сконцентрованою точкою знань, які ми хочемо донести до наших читачів. Іншими словами, тут ми створюємо візуальні образи та загортаємо нашу чудову інформацію в красиву обгортку, щоб зацікавити читача.</p><blockquote><em>Дизайн не підкріплений структурованими даними, сформованими на етапі аналітики - не зможе бути ефективною інфографікою.</em></blockquote><p>Ця гостра верхівка піраміди, або сфокусованість знань у дизайні, дозволяє отримувати мінімальний спротив читача (або мінімізувати поріг входження) при сприйнятті інформації. У кінцевому випадку, саме дизайн стає у боротьбу за увагу, аби після першого контакту показати наші аналітичні дослідження та розкрити перед читачами основне повідомлення із всієї ширини знань, що знаходилися в основі цієї піраміди.</p><p>Тому для розробки інфографіки потрібно пройти довгий шлях і в наступних статтях я розгляну кожен з трьох основних етапів детально та поділюся ідеями яким чином пройти їх найменш болісно та найбільш ефективно.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=fa6cfd564c59" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>