<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Владимир Дегтярев on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Владимир Дегтярев on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@vdehtyarov?source=rss-93effe303482------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/2*_7nHjx8gqMp4NLCSu81q-g.jpeg</url>
            <title>Stories by Владимир Дегтярев on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov?source=rss-93effe303482------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Thu, 19 Nov 2026 18:52:08 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@vdehtyarov/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Від відчуження до відродження: Які трансформації чекають на Чорнобильську зону найближчими роками]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B4%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D1%87%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83-%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8-aef5c3b29f27?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/aef5c3b29f27</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 27 Dec 2021 14:57:01 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-12-27T14:57:01.809Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Відбулась презентація проєкту дослідження пріоритетних напрямів розвитку відвідування зони відчуження та просвітницького продукту за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження.</p><p>Мета проєкту — знайти нові вектори розвитку зони відчуження, як місця для науки й просвітництва, показати відвідувачу з кожної країни, що Чорнобиль — це найбільший урок з безпеки людства, який варто пам’ятати.</p><p>Проєкт дослідження розроблено за участі Центру економічного відновлення — платформи, що об’єднує незалежних експертів, think tanks, бізнес-спільноту та урядовців задля пошуку найефективніших рішень для економіки України. Також у дослідженні брали участь консалтингова компанія “Civitta” та урбан-бюро “Big City Lab”, що спеціалізується на трансформації міст та територій.</p><p>Дослідження закладе основу для створення єдиної концепції розвитку території зони відчуження та подальшої трансформації вже найближчим часом.</p><p>Експертна спільнота обговорили проміжні результати проєкту дослідження за трьома напрямками: “відвідування”, “культура” та “просвітництво”. На думку експертів, головна ціль на найближчі роки — зберегти виняткову історію Зони та меморіалізувати важливі місця, тому одним із ключових завдань в рамках проєкту є консервація об’єктів для відвідування у місті Прип’ять, збереження та відновлення мозаїки, монументального мистецтва, унікальних вітражів, стан яких з кожним роком невпинно погіршується.</p><p>“Мене дуже непокоїть стан мозаїк, монументального мистецтва, вітражів, архітектури пізнього модернізму, які могли би слугувати яскравими прикладами того як жило місто Прип’ять. Потрібно бути обережним з тим, щоб простір, який вже сформувався в зоні, жодним чином не був пошкоджений” — пояснює Павло Гудімов — куратор мультимедійної виставки “Чорнобиль. Подорож”.</p><p>За 35 років з моменту Чорнобильської аварії територія не мала єдиного сформованого бачення. Тож одним з пріоритетних завдань майбутньої концепції є формування меседжів, які мають транслюватися серед відвідувачів.</p><p>“Надважливо створити єдиний наратив, який поширюватимуть абсолютно всі гравці ринку. Вони мають розповсюджуватися на кожну зміну, що відбувається в Зоні. Ми повинні пам’ятати, що для багатьох людей ця територія — місце болю”, — пояснює свою позицію Олена Фоміна, голова туроператора “Гамма-Тревел”.</p><p>Експерти погоджуються з думкою щодо необхідності створити якісну інфраструктуру для відвідувачів, зокрема: комфортні умови на контрольно-пропускних пунктах та навігація в середині зони; оновлення маршрутів для подорожей, розширення їх на безпечні території — від місця, де трапилася аварія до куточків у найвіддаленіших селах, які поступово зникають, зростаючись з природою.</p><p>Іншим ключовим напрямом розвитку Зони відчуження, за думкою експертів, є її науковий потенціал. Адже Чорнобильська зона має потенціал для втілення особливих проєктів, аналогів яким немає у світі. Навколо Чорнобильської АЕС розвивається справжній технологічний кластер, який може приваблювати науковців з різних куточків світу.</p><p>“З наукового погляду нині найважливішим в Зоні є об’єкт “Укриття” та його перетворення на екологічно безпечну систему. Це унікальний приклад у світі, який може об’єднати навколо себе сотні чи навіть тисячі науковців. Проте, ми маємо великі складнощі з існування наукової інфраструктури в Чорнобилі” — Сергій Паскевич, заступник директора Інституту проблем безпеки атомної електростанції.</p><p>Це є частиною перетворень, яких потребує зона найближчими роками, згідно проєкту дослідження. Усі конструктивні пропозиції, отримані від експертів в рамках публічних обговорень, враховані у фінальному документі проєкту.</p><p><strong><em>Додатково: </em></strong><em>Дослідження пріоритетних напрямів розвитку відвідування Зони відчуження та просвітницького продукту проводиться за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження. Робота здійснюється на виконання Указу №512 Президента Володимира Зеленського «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», виданого у 2019 році.</em></p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=aef5c3b29f27" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Чи може держава бути замовником для комунікаційного ринку?]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D1%87%D0%B8-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83-f3b527f4d830?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f3b527f4d830</guid>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 24 Dec 2021 13:18:26 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2021-12-24T13:18:26.936Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>П’ять років тому я проходив 6-місячну освітню програму Шведського Інституту для топ-менеджерів, присвячену сталому розвитку. Серед членів програми були представники бізнесу, зокрема креативних індустрій з Польщі, Латвії та скандинавських країн. Коли ми обговорювали з ними специфіку бізнесу, я з подивом дізнався, що у всіх них було дещо спільне — клієнтами цих бізнесів часто виступали державні органи та міжнародні організації.</p><p>Так, одним із найбільших клієнтів нашої дружньої латвійської PR-агенції був уряд. Для Міністерства юстиції ця PR-агенція розробляла кампанії боротьби із корупцією, для Міністерства інфраструктури — програму інформування про безпечне керування авто.</p><p>Наші польські колеги багато працювали з PR-кампаніями, де замовником виступали інституції Євросоюзу. У Швеції уряд в принципі пішов за моделлю розподілу завдань та ресурсів між приватними та неурядовими організаціями замість збільшення власного штату.</p><p>В Україні ж співпраця з державними структурами довший час була стигматизована. Непрозорість прийняття рішень та незрозумілий для бізнесу алгоритм співпраці перетворювали державу на непривабливого клієнта.</p><p>Це почало змінюватись декілька років тому. Почали з’являтись проєкти, у яких державні органи, центральні та місцеві, залучали приватні креативні та комунікаційні агенції. Спочатку з’явились «посередники» — міжнародні проєкти технічної допомоги (американський USAID, німецький GIZ, шведська SIDA, проєкти Євросоюзу та Єврокомісії та інші). У цих проєктах кінцевим замовником виступали українські міністерства та інші органи, а фінансування надавалося та контролювалося міжнародними донорами. Так, у 2015 році наша агенція на замовлення канадської агенції міжнародного розвитку допомагала щойноствореному підрозділу Нацполіції — Патрульній поліціі — розбудувати відносини із ЗМІ, створити сайт, facebook-сторінку та інші комунікаційні канали.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*iP00pMksZ1q2SfyHw6NAgA.jpeg" /></figure><p><strong>Автор фото: Дмитро Юрінов</strong></p><p>Моментом, який змінив старі правила гри та дозволив України наблизитись до європейської моделі співпраці держорганів та креативного сектору, мені здається запуск Прозорро. З одного боку, це прозорість тендерного процесу та критеріїв вибору підрядника для учасників тендерів. З іншого боку — можливість громадського контролю за тендерними процедурами та відповідальність підрядника не лише перед замовником, а й перед watchdogs — журналістами, експертами ринку та, зрештою, конкурентами.</p><p>Нещодавно наша агенція виграла довгий, складний, але цікавий тендер Центру організаційно-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження (ЦОТІЗ) на розробку та втілення комунікаційної стратегії для Чорнобильської зони відчуження.</p><p>Хоча наша PR агенція на ринку вже понад 16 років і більшість наших клієнтів — великі міжнародні та українські організації, з державою, як замовником, ми співпрацюємо чи не вперше. У 2019 році про Чорнобиль заговорили у всьому світі завдяки однойменному серіалу від НВO. У 2020-му в Україні цю тему підняла агенція Gres Todorchuk, організувавши виставку <a href="https://chornobyljourney.org/">«Чорнобиль. Подорож».</a> У 35-ту річницю Чорнобильської катастрофи у зоні відчуження стартувала президентська програма “Велике будівництво”, яка передбачає відновлення трас, ревіталізацію будівель, консервацію важливих архітектурних та мистецьких пам’яток, будівництво культурно-інформаційного хабу та створення створення єдиного наративу стосовно Чорнобиля — переосмислення трагедії крізь призму культури та створення нової зони — зони відродження. Цікаво, що завдання для нас як для PR агенції нічим не відрізняються від тих, що ми робимо для клієнтів з приватного сектору: розробка комунікаційної стратегії, підтримка прес-офісу, ведення соціальних мереж, створення та висвітлення інформаційних приводів.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VQqbw2vlU2HyWJRY0Z5swQ.jpeg" /></figure><p><strong>Команда Newsfront з Радником міністра захисту довкілля та керівником проєкту Лалою Тарапакіною та Олександром Сиротою, гідом, активістом, журналістом та колишнім жителем Прип’яті, у центрі Прип’яті на полі футбольного стадіону “Авангард”</strong></p><p>Я багато спілкуюсь з керівниками інших комунікаційних агенцій, і хотілося б поговорити про основні бар’єри до участі у комунікаційних тендерах, які називають у цих розмовах.</p><p><strong>Бар’єр перший та основний</strong> — креативні ідеї складно вимірити у грошах, тож цінові аукціони «на пониження» б’ють по самооцінці та кишені агенції. Дісно, одна справа — закупівля техніки, обладнання або інших матеріальних цінностей, інша — послуг, де комітету закупівель складно оцінити якість чогось, що ще не надано.</p><p><strong>Бар’єр другий </strong>— велика кількість документів, яка вимагається від учасника. Так, для <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-09-003129-c">нещодавнього тендеру на підтримку в соціальних мережах Укрексімбанку</a> агенції повинні були надати 17 видів різних довідок, витягів, копій документів, а окрім цього — ще й банківську гарантію на суму понад 100 тисяч гривень.</p><p><strong>Бар’єр третій</strong> — прозорість та відкритість тендерної документації, угод, вимог до учасників та кінцевих домовленостей, в тому числі й фінансових. Не кожен бізнес готовий до того, що всі дізнаються кошториси проектів. У багатьох компаній у галузі професійних послуг доволі “гнучка” система ціноутворення, і ціна тої самої послуги для маленького бізнесу, міжнародної компанії або іноземного замовника може бути різною.</p><p><strong>Бар’єр четвертий</strong> — страх некомпетентності замовника. Чи не найгірше, що може статись у проекті — це некваліфікований спеціаліст на боці компанії. У таких випадках агенція перетворюється ще й на викладача/тренера, а витрати часу на затвердження матеріалів можуть збільшуватись у декілька разів. Проте це змінюється на наших очах — за останні 5–6 років багато спеціалістів мігрували з приватного сектору до державного, а спеціалісти рекламного ринку інвестують свій час у освітні проекти для держслужбовців — наприклад, Дмитро Логгінов нещодавно започаткував <a href="https://www.facebook.com/1261249126/posts/10226577117755101/?d=n">серію тренінгів для Міністерства Оборони</a>.</p><p>Але якщо пригадати, майже всі ці бар’єри наш ринок вже проходив на етапі становлення та розвитку бізнес-середовища. І ціновий підхід до оцінки пропозицій, який і досі існує у деяких міжнародних компаніях, і не дуже досвідчені клієнти, і бажання клієнта упевнитись у кваліфікації та сталості агенції через запити банківських даних та рекомендацій.</p><p>Єдине, що сильно відрізняє держзакупівлі зараз від приватного сектору — це прозорість. Але мені здається, що це ціна, яку варто заплатити — адже кошти бюджету це кошти платників податків, тобто і наші з вами.</p><p>Натомість, якщо вам вдасться прорватись крізь ці бар’єри та створити якісний продукт, яскраву кампанію — у вас набагато більше шансів отримати у своє портфоліо не лише ще один проєкт. У вас в портфоліо з’явиться кейс, з яким можна бути конкурентним на світових креативних фестивалях та нагородах, як це вдалося зробити Banda із «<a href="https://banda.agency/chornobyl/">Невічним логотипом</a>» для Зони відчуження.</p><p>Впевнений, що у 2022 році на сторінках тендерів Prozorro буде так само жваво, як на деяких рекламних заходах, а держава за декілька років буде таким самим привабливим клієнтом, як зараз найбільші комерційні бренди.</p><p><strong>Володимир Дегтярьов</strong></p><p><strong>Директор Newsfront Communications Agency</strong></p><p>Грудень 2021</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f3b527f4d830" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Ошибки, которые допускают руководители]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%B1%D0%BA%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8B%D0%B5-%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82-%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8-f2848f6b339?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f2848f6b339</guid>
            <category><![CDATA[leadership]]></category>
            <category><![CDATA[agency-management]]></category>
            <category><![CDATA[leaders]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 30 Jul 2019 13:11:03 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-07-30T13:11:40.983Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Выступление на HR Disrupt Kyiv 3.0</p><iframe src="https://cdn.embedly.com/widgets/media.html?src=https%3A%2F%2Fplayer.vimeo.com%2Fvideo%2F348739253%3Fapp_id%3D122963&amp;dntp=1&amp;url=https%3A%2F%2Fvimeo.com%2F348739253&amp;image=https%3A%2F%2Fi.vimeocdn.com%2Fvideo%2F799468625_1280.jpg&amp;key=a19fcc184b9711e1b4764040d3dc5c07&amp;type=text%2Fhtml&amp;schema=vimeo" width="1920" height="1080" frameborder="0" scrolling="no"><a href="https://medium.com/media/e3902aae76ff1036ed0a6659a063a61a/href">https://medium.com/media/e3902aae76ff1036ed0a6659a063a61a/href</a></iframe><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f2848f6b339" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Агентство или фрилансер: кого выбрать для реализации проекта]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80-%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B2%D1%8B%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0-e40505e3c0d2?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/e40505e3c0d2</guid>
            <category><![CDATA[freelancers]]></category>
            <category><![CDATA[agency-management]]></category>
            <category><![CDATA[agency-business]]></category>
            <category><![CDATA[pr-agency]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 30 Jul 2019 13:04:43 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-07-30T13:04:43.498Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*AbuJ3AI_bawm7gNs_O9n7g.jpeg" /></figure><p>Недавно я написал <a href="https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%B3%D0%B4%D0%B5-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D1%82-%D1%83%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8-86c314c2d978">большой пост о ценообразовании в ПР-агентствах</a> и пообещал, что в следующих расскажу о выборе «агентство» vs «фрилансер». Итак, как мы уже увидели, любое агентство будет дороже сотрудника в штате за счет «оверхеда». И чаще всего будет дороже фрилансера, по тем же причинам. <br>Когда стоит обращаться к фрилансеру? Когда есть понятная, четкая и ограниченная во времени задача — типовой проект, которые способен реализовать один человек. Организовать мероприятие, подготовить контент-план для соцсетей, написать текст статьи, сверстать буклет или брошюру. Работа с фрилансером чаще всего оперативнее, документооборота меньше, способность начать проект быстро — выше. Но чем больше или долгосрочнее проект, тем больше риск, что у фрилансера что-то может пойти не так. <br>Зачем и когда крупные компании выбирают агентства, пусть они и значительно дороже?<br>В первую очередь, ради уменьшения рисков. Ответственность деньгами и репутацией у общества с ограниченной ответственностью выше, чем у физического лица-предпринимателя. Фрилансер редко когда сможет пойти на условия постоплаты в ХХ дней, что не редкость для международных и крупных национальных компаний, и точно не сможет прокредитовать прямые расходы на третьих лиц. Фрилансер может уйти в отпуск, заболеть, тогда как в агентствах чаще всего есть возможность заменить человека и не допустить «провисания» проекта. Агентство может быстро увеличить рабочую команду в случае кризиса или большого проекта за счет других сотрудников — а фрилансер распоряжается чаще всего только своим временем. Юристы и отделы закупок очень не любят «неплательщиков НДС», а большинство фрилансеров если и зарегистрированы официально, то платят единый налог, а не НДС. У фрилансера — конкретная специализация, тогда как агентство может собрать команду специалистов с разными навыками и опытом.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*Gqep9tgchsOrWXW24G31WA.jpeg" /></figure><p>Итого — чаще всего для малого и среднего бизнеса эффективнее работать с небольшими «бутиковыми» агентствами либо фрилансерами. Чем больше компания — тем больше эффекта она получит от крупного агентства. <br>Ну а в следующем посте поговорим про категоризацию агентств: «мозги», «седина» и «процедуры», и разберем, чем же еще занимаются ПР-агентства, кроме как рассылкой релизов и обзвоном редакций.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=e40505e3c0d2" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Как выделиться на конференции]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%B2%D1%8B%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%B8-1efda498a545?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/1efda498a545</guid>
            <category><![CDATA[networking-tips]]></category>
            <category><![CDATA[personal-brand]]></category>
            <category><![CDATA[личный-бренд]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 26 Jul 2019 13:03:49 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-07-26T13:03:49.559Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/960/1*y_XPSYy8AsmO06grPEi4Mg.jpeg" /></figure><p>Вопросы из зала — отличный инструмент воспользоваться вниманием аудитории, заявить о себе, озвучить название компании и запомниться модератору/спикеру. <br>3.1. Начинайте продумывать вопросы заранее. <br>3.2. Будьте готовы поднять руку первым и найти глазами ассистента с микрофоном.<br>3.3. Назовитесь четко, громко и ясно: имя, фамилия, компания.<br>3.4. Задавайте открытые вопросы.<br>3.5. Задавайте вопросы, которые дадут возможность “раскрыться” спикерам.<br>3.6. Задавайте вопросы, которые показывают, что вы разбираетесь в отрасли (отсылки к биографии/проектам спикера, последним исследованиям).<br>3.7. Задавайте короткие вопросы (прорепетируйте несколько раз про себя, особенно если вопрос на иностранном языке).<br>3.8. Не “продавайте” свои услуги.<br>3.9. Не комментируйте точку зрения спикера. Если бы ваше мнение было так же важно, как его/ее, ты вы были сейчас на сцене.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=1efda498a545" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[“Где деньги, Зина?” или сколько стоят услуги]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%B3%D0%B4%D0%B5-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D1%82-%D1%83%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8-86c314c2d978?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/86c314c2d978</guid>
            <category><![CDATA[agency-business]]></category>
            <category><![CDATA[agency-management]]></category>
            <category><![CDATA[public-relations]]></category>
            <category><![CDATA[pricing-strategy]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 26 Jul 2019 13:00:39 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-07-26T13:00:39.082Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/960/1*amOFl6UvsfkNYirSZDpZbA.jpeg" /></figure><p>На лекции в школе <a href="http://bazilik-school.com.ua/">Bazilik</a>, посвященной работе в PR-агентстве, я отдельно остановился на теме “агентство как бизнес”. И думаю, есть смысл поговорить об этом и здесь, чтобы была запись, к которой можно отправлять за ответом на вопросы “почему агентство дороже фрилансера”, “почему большинству малого и среднего бизнеса нет смысла обращаться в большое и именитое агентство” и “да я за эти деньги двух сотрудников найму”.<br>Есть несколько способов посчитать себестоимость услуг. Опустим первый, очевидный — “нужно Х денег, чтобы купить машину/оплатить кредит”, и перейдем сразу к более логичному. <br>Итак, большинство агентств работают на почасовой системе оплаты, когда гонорар зависит от количества времени, которое сотрудники затрачивают на работу. Нам нечем торговать, кроме “идеями” и “временем”. И если идеи осметить сложно, то с временем полегче.<br>Итак, считаем себестоимость. Складываем аренду, зарплаты, связь, сервисные функции (бухгалтер, юрист, охрана, офис-менеджер), маркетинговые затраты, разная хозяйственная мелочь, премии-корпоративы-обучение, налоги (!!!). Накидываем сверху желаемую норму прибыли, делим на количество человек, и получаем примерный “оверхед” — сумму, в которую нам обходится содержание одного сотрудника. Поскольку все, что делает руководство агентства — это получение денег от клиента и перераспределение их среди сотрудников, высчитываем стоимость часа.<br>Есть разные подходы, но сфере профессиональных услуг гуляет норма 1600–1700 рабочих часов в год на сотрудника “в поле”. Понятно, что чем выше должность, тем меньше часов собственно на клиента тратит человек в отношении к управлению процессами и командой. Иначе говоря, моя зарплата, например, почти полностью перераспределяется и ложится на плечи тех, чьи часы оказываются в счете для клиента. Чем больше агентство, тем больше “рычаг”, тем больше управленческого персонала, тем выше оверхед. <br>Можно использовать третий способ, наиболее частый — когда зарплата сотрудника умножается на коэффициент 2–3 и таким образом получается себестоимость человека для клиентских задач.<br>Итого — да, действительно у неподготовленного клиента может возникнуть вопрос — простите, да я за те же деньги найму двух-трех специалистов на полную занятость! Или фрилансера!<br>И это разумная мысль. В следующем посте в разделе <a href="https://www.facebook.com/hashtag/agency_business?epa=HASHTAG">#agency_business</a> поговорим о том, когда клиенту лучше обращаться в агентство, когда — нанимать инхаус, а когда — работать с фрилансерами.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=86c314c2d978" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Как построить личный бренд и не оказаться “выскочкой”]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4-%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%B2%D1%8B%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B9-d0c928dbb798?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/d0c928dbb798</guid>
            <category><![CDATA[личный-бренд]]></category>
            <category><![CDATA[personal-brand]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Tue, 23 Jul 2019 11:40:44 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-07-23T11:40:44.471Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>На недавней сессии с клиентом заговорили о том, как на рынке появляются “экспертные личные бренды”. <br>- Например, вот как ННН (называю одно известное имя)<br>- Ну, не знаю…- отвечает клиент. — В тусовке к нему относятся скептически, мне бы не хотелось прослыть человеком, который так много говорит.<br>…</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/960/1*iBgtJHvaVNxiBc1DUsa-yg.jpeg" /></figure><p>Такое я слышу часто от клиентов, которые приходят с запросом “хочу, чтобы меня знали на рынке”. И у меня есть две мысли по этому поводу.</p><p>Идея первая. Если экспертная тусовка скептически относится к кому-то, вполне возможно, что в этих экспертах говорит банальная зависть к кому-то, кто справился с синдромом самозванца. В психологии говорят, что нас часто раздражает в других то, чему мы на самом деле завидуем. Меня, например, безумно бесит, когда я из-за кого-то опаздываю на встречу или мероприятие. И лишь недавно я понял, что на самом деле я завидую способности человека “не париться” так сильно о том, что подумают окружающие, если он/она опоздает. Получается, в основе моей пунктуальности (ну, в основном) лежит не внутренняя дисциплина, а стремление понравиться другим. Мной движет не “мотивация к” (быть вовремя, чтобы больше успеть), а “мотивация от” (“что обо мне подумают, если я опоздаю?”).</p><p>Идея вторая. В принципе, мне не так важно, что думают обо мне другие “такие же, как я” специалисты. Они — мои конкуренты. Они не принесут мне работу, не разместят заказ. Даже на работу меня будут нанимать не они, а кто-то уровнем выше — владелец компании, управленец.</p><p>Не бойтесь говорить о себе, своих проектах и успехах. Но не забывайте говорить и про ошибки — искренностью и уязвимостью неплохо бы разбавлять “успешный успех” и самолюбование.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=d0c928dbb798" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[О синдроме самозванца и комплексе отличника.]]></title>
            <link>https://medium.com/@vdehtyarov/%D0%BE-%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B0-%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B5-%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0-512ac9d4d48c?source=rss-93effe303482------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/512ac9d4d48c</guid>
            <category><![CDATA[management]]></category>
            <category><![CDATA[coaching]]></category>
            <category><![CDATA[коучинг]]></category>
            <category><![CDATA[комплекс-самозванца]]></category>
            <category><![CDATA[личный-бренд]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Владимир Дегтярев]]></dc:creator>
            <pubDate>Mon, 22 Jul 2019 17:06:21 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-07-22T17:06:21.681Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Как-то раз ко мне на беседу пришел сотрудник, допустим, Олег. Незадолго до этого его руководитель повысил его до менеджера, и у Олега были сомнения, соответствует ли он своей новой должности и справится ли он с новой ответственностью.</p><p>Я начал вспоминать — и понял, что все свои повышения я получал “авансом”. Ну или как минимум мне казалось, что это аванс от моих руководителей. Правда, последние 10 лет я стагнирую на позиции директора агентства, потому никакого роста у меня не было. Или же был?</p><p>Скоро будет два года, как я занимаюсь бразильским джиу-джитсу. В этом спорте есть свой “табель о рангах” — цветные пояса. Начинаешь с белого и потом каждые пару лет двигаешься вверх, получая синий, фиолетовый, коричнневый и лет так через 10 добираешься до черного. Меня недавно “повысили” с начинающего “белого” до “синего”. И я тут же почувствовал разницу. Если на соревнованиях среди белых поясов я мог составить конкуренцию и даже выигрывать на уровне чемпионата Европы, то среди синих поясов уже вторые соревнования подряд я проигрываю все схватки. Оказалось, что между “свежим” синим поясом и тем, кто уже подбирается к “пурпурному”, может быть большая разница в техническом арсенале и соревновательном опыте.</p><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*VEnZL9bFTAiP4KcHi3-30Q.jpeg" /></figure><p>Один тренер по джиу-джитсу в интервью как-то сказал, что он в принципе против поясов и церемоний сертификации. “Я бы хотел, сказал он, чтобы ваш белый пояс с каждым месяцем становился чуть темнее, пока в один прекрасный день вы не заметили бы, что он стал светло-синим”.</p><p>Так и в профессиональном мире. Одну и ту же должность могут занимать люди с разным опытом и знаниями. Менеджер, который провел 5 лет на позиции, конечно же, более эффективно распоряжается своими ресурсами чем менеджер-”новичок”. Потому сравнивать себя с другими если и полезно, то только с позиции “куда мне расти”, но никак не с “я недостоин этой должности”.</p><p>Поэтому, кстати, в компаниях в вакансиях часто заявляют “вилку” зарплаты, а не фиксированную цифру. Но это уже тема другой статьи.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=512ac9d4d48c" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>