<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Victor Datsko on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Victor Datsko on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@victordatsko?source=rss-61d3338173b8------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/0*bQLEDyY4GrAPuLLR.</url>
            <title>Stories by Victor Datsko on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@victordatsko?source=rss-61d3338173b8------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Fri, 20 Nov 2026 05:06:26 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@victordatsko/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Євген Коновалець. Створення УВО. Частина 1.]]></title>
            <link>https://medium.com/@victordatsko/%D1%94%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%83%D0%B2%D0%BE-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0-1-97a91d4ed5f8?source=rss-61d3338173b8------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/97a91d4ed5f8</guid>
            <category><![CDATA[history]]></category>
            <category><![CDATA[ukraine]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Victor Datsko]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 11 Dec 2019 20:36:51 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2019-12-11T20:40:07.020Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<p>Отже кінець Української Революції 17–21 років. УНР та ЗУНР припинили своє існування як суб’єкти міжнародного права, а їхній провід заїхав на екзил. Хто встиг. Вся територія України, крім східної Галичини і західної Волині опинилась під владою совєтів. Галичина та Волинь в складі Другої Речі Посполитої. Кордон проходив по р. Збруч. Частини армії УНР, УГА(Українська Галицька Армія) і Дивізії Січових Стрільців, яка була однією з найбоєздатніших військових частин УНР інтерновано в Галичину, Чехословаччину та Італію. Коновальця інтерновано в табір для військовополонених в Луцьк. Іронія в тому, що багатьом визначним українським політичним та військовим діячам вдалося вижити саме завдяки тому, що їх було інтерновано на територію окупованої Галичини до своїх вчорашніх ворогів.</p><p>Ви знаєте, я дуже поважаю і захоплююсь Бандерою та Шухевичем, рівним їм не існує. Проте Коновалець для мене завжди стояв якось зверху над ними. І я думаю це через те, що він був найважливішою першопричиною і всепочатком утворення реальних бойових, терористичних та політичних організацій, які трансформувались в один з найпотужніших національно-визвольних рухів найбільшої бездержавної нації в міжвоєнний період історії Європи. В свою чергу ці організації стали рушійною силою незворотніх політичних процесів та трансформування нашої нації, які привели нас до національної самоідентифікації, міжнародної субєктності і як наслідок створення модерної Української Держави. Я розумію, що ці слова просякнуті приторним пафосом, проте це важко висловити якось інакше. І багато людей не розуміють значення цих процесів, які є важливими для створення любої нації. Просто уявіть якби їх не було, хто би робив з нас українців? Винниченко? Диктатор ЗУНР в екзилі Петрушевич, який скотився в сране москвофільство і хотів об’єднуватись з більшовиками, щоб воювати проти Польщі? Всі решта мертві. Тому я вважаю, що ця людина поклала початок становлення нашої нації на правильних принципах і правильними методами. Повірте друзі, якби не він, не було би ніякого 1 і 2 Майдану. Ми просто були би такою ж самою Білоруссю, тільки більшою.</p><blockquote>То хто він, полковник Армії УНР, командувач загону Січових Стрільців, Командант НК УВО, освічений, чистолюбний, вишколений, франт, громадянин Автро Угорської Імперії, Євген Михайлович Коновалець?</blockquote><p>Народився 14 червня 1891 року, на два роки молодший від Гітлера(гм), в с. Зашків, під Львовом в родині вчителів. Його батько був директором школи в цьому ж селі, мати походила зі священницького роду Венгриновських. Тобто пересічна освідчена сільська інтелігенція. Вже з юних літ виділявся організованістю, мудрістю, та задатками справжнього лідера. Початкову освіту отримав в сільській школі, та в українській чотирирічній початковій школі при вчительській семінарії. В 1901–1909 роках навчався в Львівській академічній гімназії. З 1909 року навчався в Львівському університеті де вивчав право. Саме з подій в цьому університеті і починається тернистий шлях незламного українського націоналіста, Єгена Коновальця.</p><p>Річ в тому, що руські академіки(українські студенти) вже давно вимагали, щоб навчання в цьому університеті проводилося українською мовою, щоб не зрізали українських студентів на іспитах і все таке. 1910р. українськими студентам була заплянована маніфестаційна хода вулицями Львува в знак протесту проти такої шовіністичної політики польського уряду. Під час пар, на 2 поверсі, де була авдеторія пана Коновальця(яке співпадіння) відбулись перші сутички між українськими та польськими студентами. Одні говорять, що поляки забарикадували 2 поверх, щоб завадити українцям провести свій марш, і взагалі їх було більше, інші говорять, що барикади зробили українці в знак протесту. Одним словом почався плотний пиздоріз. Бились всім чим було. Патиками, руками, пізніше на суді, свідок давав покази, що Коновалець, як один з лідерів протестів, особисто користувався арматурним прутом, майстерно оздобленим деревом, щоб краще було ним пиздити його тримати. Але потім той свідок кудись РАПТОВО зник, а Коновальця відпустили. Так от. Все би нічого, але в тій зарубі, польські шовіністи, з револьвера вбили провідного українського студентського лідера Адама Коцка. Що цікаво, його мама була полька. Він помер на її руках через 9 годин після поранення в голову. З повідомлень львівшької преси: “<em>Страшна хвиля… Академік Адам Коцко, симпатик нашої партії, що стояв на самім переді української молодіжи, поцілений кулею бравнінга повалився на землю. Стрілів впало з обох сторін около 50. Між українською молодіжею ранено кількох тяжко (один в голову, а один в коліно), а кільканадцять легко. Ранено також легко в голову кількох педелів і кількох польських академіків…»</em>”. Щоцікаво, польським сленгом підор гей називається — педаликом. Загалом арештували 127 українських студентів в тім числі і 6 дівчат і жодного поляка. Н — Неупередженість.</p><p>І ПОЧАЛОСЬ.</p><blockquote>Похорони Коцка перевторились на справжню маніфестацію. На Личаківському цвинтарі, з промовами виступили такі поважні діячі як Михайло Грушевський і Кость Левицький. Промови на цвинтарі загалом тривали 6 годин. Лунали заклики до погромів, пімсти та відплати. Ну і якось так воно тривало ще 3–4 роки, поки в 1914 році не почалась Перша Світова Війна.</blockquote><p>2 серпня, Коновалець мобілізований до австрійської армії (19 полк Крайової оборони (ландверу) Львова (<em>k.k. Landwehr Infanterie Regiment «Lemberg» 19</em>).</p><p>В червні 1915 року в складі УСС(Українські Січові Стрільці) бере участь в боях за г. Маківка в Карпатах. Про той бій один з австрійських командирів сказав щось типу: мої воїни бились як леви, але українці бились як чорти. Не дивлячись на те, що бій на цій горі було програно, він досяг своїх основних цілей, а саме зірвати стратегічні плани наступу царської армії та виснажити всі їхні резерви. Через тиждень російські війська відступають назад, а разом з ними і полонені Коновалець та Мельник(той самий). Спочатку вони перебувають в таборі для військовополонених в Чорному Яру між Царіцином та Астраханню, потім в таборі в Царицині. Якби це дивно не звучало, але в цьому таборі він та його побратими, які потім сформували окрему касту друзів, які пройшли той полон, розгорунли широку діяльність. Коновалець багато читав. Організував бібліотеку. В полоні, Карл. Займались широкою пропагандивною діяльністю. Організували гурток “Просвіти”. Виписували і читали російську пресу. Євген особисто взйобував всіх українців за неохайний вигляд, брудну одежу та взуття, сморід, хамство, тупість, п’янки. Що цікаво, царський уряд платив австрійським(українцям) офіцерам навіть якусь там мінімальну зарплату і їм дозволялось покидати межі табору під “слово офіцера”. Ось так офіцер автро-угорської армії, Євген Коновалець будучи у скрутному становищі, зумів організуватись для підтримки бойового духу та дисципліни серед своїх земляків і майже відразу зрозумів до чого йому варто було готуватись. Чекати залишилось не двого. Тому одного дня, 1917 р. Ніккі відрікся від претсолу, і слово офіцера вже не було перед ким тримати і так само одно дня, пан Євген з побратимами не вертається до свого табору.</p><p>В кінці липня 1917 він опиняється в Києві, вступає до Галицько Буковинського Куреня з яких згодом буде сформовано загін/дивізію Січових Стрільців. Бої за Київ з московитами, з денікінцями, ЗРАДА ЗРАДА, путч Скоропадського після підписанням ним федерації з росією, потім Акт Злуки, ейфорія, Переможенька, але пан Петлюра запихає ніж в галицьку спину і здає Галичину Пілсудському в обмін на допомогу у війні з більшовиками. Пілсудський Галичину забирає, Петлюру зливає, після чого той заїжає на екзил до Паризії, де його з часом вбиває кілер ЧК. Отже що має Коновалець? В той час коли в Галичині йшла війна проти поляків, він помагав будувати Велку Україну. Його заюзали і зрадили. Не спеціально. Такий був політичний момент. Але мірилом всього є результат. А результатом було суцільне нічого. Уявіть після Майдану 2.0, після всього того звірства, вбиств, війн на Добнасі, Іловайська, Дебальцева, ДАПа, все програно, більшу половину України окупувала росія, західну Україну Польща. І ти сидиш в Луцьку. А твої бригади інтерновані по всій Галичині та східній Європі. Адок звісно. Все програно. УНР знищено. ЗУНР знищено. Кого не вбито, той на екзилі або інтернований по світах. Після всіх тих котлів, горнил боїв, Крут, різні Муравйова, після всіх тих втрат і смертей друзів та побратимів, після всього того піздєца перших визвольних змагань та укранської революції, ти розчавлений, сидиш в таборі для інтернованих у ворожому Луцьку, в поляків, які щойно трахнули твою малу батьківщину, поки ти помагав тим нікчемним політичним далбайобам збудувати велику Україну, від Сяну до Дону. Ні армії, ну грошей, ні майбутнього. Це фіаско друзі. Але немає нічого гіршого, ніж скривджене его чистолюбця. Саме тому відплата не забарилась на себе довго чекати. Відплата не поїхавшого реваншиста, щоб потеребити своє чсв, а продуманий плян, стратегія, для відновлення державності на всіх етнічних українських землях, від Сяну до Дону, що в тих умовах буде означати лиш одне — той хто це зробив, не просто людина, а расово чистий уберменш, для якого ви всі, вчорашні могутні вороги, шмат лайна на чоботі його січового стрільця, який чеканить марш по вулицях Берліну і Парижу…. кхм.</p><p>Ой леле.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=97a91d4ed5f8" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>