<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0" xmlns:cc="http://cyber.law.harvard.edu/rss/creativeCommonsRssModule.html">
    <channel>
        <title><![CDATA[Stories by Burlaka Kateryna on Medium]]></title>
        <description><![CDATA[Stories by Burlaka Kateryna on Medium]]></description>
        <link>https://medium.com/@yakatya?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
        <image>
            <url>https://cdn-images-1.medium.com/fit/c/150/150/0*2hHi--_w2vJHRzg-.</url>
            <title>Stories by Burlaka Kateryna on Medium</title>
            <link>https://medium.com/@yakatya?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
        </image>
        <generator>Medium</generator>
        <lastBuildDate>Tue, 17 Nov 2026 15:46:37 GMT</lastBuildDate>
        <atom:link href="https://medium.com/@yakatya/feed" rel="self" type="application/rss+xml"/>
        <webMaster><![CDATA[yourfriends@medium.com]]></webMaster>
        <atom:link href="http://medium.superfeedr.com/" rel="hub"/>
        <item>
            <title><![CDATA[Фермент для сиру не спрацював? Виправляємо помилки.]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%83-%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%B2-%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8-8f68a620c98c?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/8f68a620c98c</guid>
            <category><![CDATA[home-cheesemaking]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 19 Oct 2016 08:06:25 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-10-19T08:06:25.868Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*4LoDlVjhMqr3-Wm6D4PlRQ.jpeg" /><figcaption>photo by <a href="http://www.adventuresofawendybird.com/">http://www.adventuresofawendybird.com/</a></figcaption></figure><p>Є кілька загальних проблем, з якими можна стикнутися у приготуванні сиру. Одна з найпоширеніших — сирний згусток не сформувався або сформувався погано.</p><p>Можна побачити таку картину: структура згустку не нагадує щільне желе, а навпаки — у нашій ємності молоко лише злегка загустіло.</p><p>Перевірити згусток можна за допомогою техніки так званого “чистого зрізу”. Якщо при розрізанні згусток щільний, розділяється на рівні частинки і не розкришується, а на місці зрізу з’являється зеленувата прозора сироватка — це чудовий результат. Всі інші варіації — ні.</p><p>На жаль, спасти ситуацію повністю на цій стадії уже не можливо, тому аналізуємо можливі помилки і виправляємось наступного разу. Вкінці статті — невеличкий лайфхак про те, що можна зробити з молоком, яке не згорнулось коагулянтом.</p><p>Отже, що могло піти не так? Ось список найпоширеніших причин:</p><ol><li><strong>Для приготування сиру ви використали ультрапастеризоване або кип’ячене молоко. </strong><br>Ультрапастеризоване молоко піддається сильній обробці, в результаті структура молочних білків сильно порушена, що призводить до поганої коагуляції. У другому варіанті — фермент не згорнув білок, який був нагрітий до температури вище 75°C. <br>Яке молоко найкраще підходить для сироваріння? Читайте тут: “<a href="https://medium.com/@yakatya/%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0-%D1%83-%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96-6f3d02fa3042#.hzs2lo8ol">Пастеризація молока у сироварінні</a>”.</li><li><strong>Неправильний температурний режим.</strong><br>Оптимальна температура для внесення ферменту — 32–34°С. Старайтеся дотримуватися її, але, у будь-якому разі, молоко краще недогріти чим перегріти. Якщо у приміщенні прохолодно, тобто зазвичай у холодну пору року — фермент буде працювати довше (наприклад, 40–45 хв замість стандартних 30 хв). Влітку — навпаки, коагуляція може відбутися і за 20 хв. Підвищення температури також призводить до швидшого наростанням рівня кислотності (зниження Ph) у молока, що також прискорює згортання молока. При температурі нижче 30° С желе “слабке”, його важко різати без значних втрат у вигляді дрібної фракції. При температурах нижче 20° С коагуляція не відбувається, але завершити цей процес можна простим нагріванням молока до робочої температури.</li><li><strong>Неактивний фермент.<br></strong>Перевіряємо термін зберігання ферменту. Якщо умови зберігання порушені, він може втратити свою активність, здебільшого це стосується рідкого ферменту. Тому для гарного згустку наступного разу нам потрібно буде додати більше такого ферменту (на четвертину/третину). Тримайте фермент у холодильнику щільно закритим і подалі від сонячних променів — це продовжить термін його використання. Фермент не можна заморожувати, а також змішувати з гарячою чи теплою водою, підходять тільки кип’ячена вода кімнатної температури (хлор є сильним окислювачем і швидко руйнує сичужний фермент).</li><li><strong>Низький рівень кальцію у молоці.</strong><br>Зазвичай це стосується пастеризованого молока (не плутайте з кип’яченим). Вирішення проблеми — додати хлорид кальцію у розрахунку 1/2 ч.л. 10% хлориду кальцію (продається у ампулах у будь-якій аптеці) на 10–12 л молока, попередньо розчинивши його в 20–30мл води. Додавати у молоко, звичайно ж, перед внесенням ферменту.</li></ol><p>Якщо ваше молоко не згорнулося коагулянтом, можете спробувати приготувати з нього свіжий сир “Кесо Бланко”, він же “Панір”. Молоко потрібно буде прогріти до 87 ° С і додати оцет/лимонний сік.</p><p>Сир цей чудовий тим, що він може підсмажуватися і при цьому не плавитися, він трохи розм’якшується, зберігаючи форму. Якщо зробити його злегка солонуватим — буде прекрасно смакувати із мармеладом. Рецепт обіцяю у наступному записі :)</p><p>Всім вдалих експериментів!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=8f68a620c98c" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Пастеризація молока у сироварінні]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0-%D1%83-%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96-6f3d02fa3042?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/6f3d02fa3042</guid>
            <category><![CDATA[home-cheesemaking]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 15 May 2016 14:15:25 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-10-19T07:19:02.861Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/848/1*iYKVTOwd6QXULo3ptkI2lQ.jpeg" /><figcaption>photo by <a href="http://www.milk.lt/">http://www.milk.lt/</a></figcaption></figure><p>Вибір молока для сироваріння — один із найважливіших у виробництві сиру. Бо тільки з хорошого молока ми можемо отримати хороший сир.</p><p><em>Важливо! Ультрапастеризоване молоко для виробництва категорично не підходить. З ним уже “попрацювали” на заводі, необхідні хімічні зв’язки для коагуляції білків (тобто утворення сирного згустку) порушені.</em></p><p>Пастеризоване магазинне молоко “з пачки” можна використовувати у крайньому випадку, але бажано додавати у нього хлорид кальцію для покращення процесу формування сирного згустку. Для виготовлення Моцарели за класичним рецептом, хлорид кальцію краще не використовувати, бо він може перешкодити процесу розтягування у кінцевій стадії.</p><p>Свіже фермерське молоко — найбажаніший варіант для сировара. Є один нюанс — молоко не має бути зовсім “парним”, оскільки молоко “щойно з-під корівки” містить природні інгібітори розвитку кисломолочних бактерій. Отже, нам потрібне свіже молоко, але мінімум 4–5 годин опісля появи на світ. Найкраще — 36–48 годин після доїння.</p><p>Перед нами постає питання — пастеризувати чи ні? Деякі виробники, наприклад, у Франції, не пастеризують молоко (вважачається, що природня мікрофлора дає можливість краще розвиватися вираженому смаку і запаху сиру). Але! Це стосується лише сирів довготривалого визрівання (по стандартнам США, строк має становити довше ніж 60 днів). При такому терміні дозрівання можливі хвороботворні бактерії гинуть і ризику нема.</p><p>Навіть якщо ви 100% впевнені у якості молока, моя думка, все ж, варто його пропастеризувати, щоб убезпечити себе від розвитку патогенної мікрофлори у сирі. Те саме стосується і стерилізації рук, обладнання, яке використовується.</p><p>Пастеризація молока на професійних виробництвах відбувається або у спеціальних сироварних чанах з можливістю швидкого охолодження або ж у пастеризаторах. При цьому нагрівання молока відбувається дуже швидко, при високій температурі (як правило, це 72–74С) молоко тримається не більше 30 секунд, після чого негайно охолоджується до “робочої температури” у 32–33С.</p><h4>Технологія пастеризації молока у домашньому сироварінні</h4><p>Щоб провести пастеризацію молока у домашніх умовах знадобляться:<br>Велика каструля<br>Термометр<br>Лопатка або шумовка <br>Резервуар з льодяною водою. Може бути раковина, наповнена водою, у яку потрібно помістити лід.</p><ol><li>Ставимо молоко на найбільший вогонь і помішуючи, доводимо до 65 — 72С.</li><li>Як тільки маємо потрібну температуру, закриваємо кришкою і тримаємо 30 секунд.</li><li>Через 30 секунд швидко охолоджуємо молоко до потрібної температури (як правило — 32–33 градуси С) і починаємо процес :)</li></ol><p>p.s. якщо ви не використовуєте молоко одразу після пастеризації, охолодіть його до 40 градусів С і зберігайте у холодильнику. Заморозка не рекомендована (виключення , у крайному випадку, — овече молоко, розморозка лише у холодильнику).</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=6f3d02fa3042" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Засолювання сиру. Як все зробити правильно]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%83-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D1%81%D0%B5-%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-f1d98e42f86d?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f1d98e42f86d</guid>
            <category><![CDATA[home-cheesemaking]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Wed, 11 May 2016 14:51:51 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-05-16T10:47:32.329Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/700/1*TLV9_NvzCc_eOA1M6UyKfQ.jpeg" /><figcaption>photo by <a href="http://myculturedpalate.com/">http://myculturedpalate.com/</a></figcaption></figure><p>Засолювання сиру — один із ключових етапів у його виробництві. Дрібниць тут не буває — важливо і правильно обрати/відміряти сіль, підготувати розчин, витримати сир, адже все це в кінцевому рахунку впливає на вигляд нашого готового продукту.</p><p>Сіль, по-перше, служить консервантом, оберігає сир від псування. По-друге, безпосередньо впливає на смак, просто створюючи солоність.</p><p>Треба мати на увазі, що при засолюванні сиру відбуваються значні зміни його властивостей, тому соління, як сухою сіллю, так і в розсолі дуже впливає на те, яким сир буде в підсумку.</p><p>Поглинання сиром солі викликає виділення сироватки, це зменшує вологість кінцевого сиру. Сир високої вологості більш схильний до псування і в ньому може розвиватися надмірна кислотність, тобто кислий смак. Додатково, сіль, яку поглинає сир, змінює текстуру сирного тіста і його фізичні властивості.</p><p>У разі твердих витриманих сирів правильний рівень солоності дає можливість розвиватися культурам, які надають характерну для витриманих сирів різкість і гостроту.</p><p>У разі свіжих сирів, таких як Моцарелла, правильна концентрація солі стримує розвиток бактерій, які можуть розщеплювати білки, порушуючи тим самим пластичність і здатність сиру до плавлення. Саме тому правильне засолювання дуже важливе для виготовлення сиру постійних характеристик.</p><h4>Методи засолювання сиру</h4><p>Існує два основні методи засолювання сиру:</p><p>1. Засолювання у розсолі — сформований сир ми опускаємо у розчин солі (наприклад, при виготовленні Гауди, Моцарелли і багатьох інших сирів).</p><p>2. Сухе засолювення — додавання сухих кристалів солі до сирного зерна або чеддеризованної сирної маси у кінці виготовлення (наприклад, при виготовленні Кесо Фреско, Чеддеру). Також використовується метод нанесення сухої солі на вже сформований сир. Іноді застосовується комбінація вищезгаданих методів.</p><p>Розсоли для “мокрого” засолювання сиру зазвичай містять 21–23 масових відсотка солі. У розсолах, що містять менше 16 масових відсотків солі, можуть розвиватися сторонні мікроорганізми і потенційні патогенні організми.</p><p><strong>Важливо! <br></strong><em>Кислотність (рН) розсолу, повинна відповідати кислотності (рН) сиру, який потрібно солити. Якщо розсіл має занадто низьку кислотність (занадто великий рН), поверхня сиру стане м’якою і липкою.</em></p><p>Потрібний рН розчину може бути заданий додаванням оцтової кислоти. Коли сир поміщається в розсіл, з його поверхневого шару починає вимиватися кальцій. Ця втрата кальцію веде до розм’якшення поверхні сирної кірки і поглинання додаткової кількості вологи зовнішнім шаром сиру. Це призводить до псування сиру при витримці. Щоб запобігти вимиванню кальцію, в розсіл додається хлорид кальцію в кількості 0,1–0,5%.</p><p>Для домашнього сироваріння найпростіше зробити насичений розсіл на сироватці: кислотність розсолу буде ідеально відповідати сиру, який ви в ньому будете солити. Відпадає необхідність додавати кислоту і хлорид кальцію.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f1d98e42f86d" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Моцарела і її види]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D0%BC%D0%BE%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0-%D1%96-%D1%97%D1%97-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8-f0498c589c20?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f0498c589c20</guid>
            <category><![CDATA[cheese]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 24 Apr 2016 13:02:23 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-04-24T13:03:25.185Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/594/1*Vvz3TbR_WCwBgb2SwQYwvg.png" /></figure><p>Моцарела вже давно стала улюбленим сиром не тільки Італійців, а без перебільшень — усього світу. Що таке справжня моцарела? Які види існують? І чим її доповнювати?</p><p>Моцарела — це м’який молодий сир, який можна і навіть потрібно споживати одразу після виробництва.</p><p>Для виробництва моцарели, сир нагрівається у сиворотці, після чого масу треба тягнути, “виліплюючи” гладенькі кульки моцарели. Цей процес називається “mozzatura”, звідсіля і назва.</p><p>Справжня, свіжа моцарела має вершкову, м’яку текстуру і на розрізі має нагадувати губку, має злегка шарувату структуру. Ні в якому разі вона не має бути схожа на прісну, без будь-якого смаку, “гумову” масу.</p><p>Класифікацій моцарели є багато: по виду сировини, сроку дозрівання, формі. Загалом можна розрізнити два основні види — з коров’ячого молока і молока чорних буйволиць. Останній вид вважається класичним і найкращим. Молоко буйволиць набагато щільніше і жирніше коров’ячого, тому сир виходить більш соковитим і насиченим. Шукайте слова <strong>«Di Bufala»</strong> у складі — це і означає буйволине молоко.</p><p>А як же види моцарели за формою? Існують три основні різновиди:<br>- розміру середнього яблука (боккончіні)<br>- розміром як помідори черрі (чілєджині)<br>- зовсім маленькі кулькі (перліні)<br>А ще бувають такі:<br>- пресована (mozzarella solido)<br>- розтягнута (у вигляді косички — trecce, і вузликів — nodini).<br>Також існує підкопчена моцарела (Mozzarella affumicata).</p><p>Доповнять смак моцарели рукола, помідори черрі та в’ялені томати, оливки, прошутто, печений перець і, звичайно ж, — песто.</p><p>Моцарела — один із найпростіших, “базових” сирів, без необхідності дозрівання, отже — такий сир можна зробити вдома. Саме тому найближчим часом я буду експериментувати із рецептами і способами виробництва, результатами яких я обов’язково поділюся тут :)</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f0498c589c20" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Вершкові сири — що ми знаємо про них. Домашній пікантний Бурсен з травами]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%B8-%D1%89%D0%BE-%D0%BC%D0%B8-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD-%D0%B7-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8-9acbc95c1966?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/9acbc95c1966</guid>
            <category><![CDATA[cheese]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Sat, 16 Apr 2016 18:55:52 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-04-16T18:55:52.079Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/590/1*gSKpKDFGGiqBO3doDtq_UQ.jpeg" /><figcaption>photo by <a href="http://www.lowtoxlife.com/best-cream-cheese">www.lowtoxlife.com</a></figcaption></figure><p>М’які вершкові сири (<em>Cream cheese)</em> — це родина м’яких свіжих сирів, що виробляються у всьому світі. Найпопулярніші у США — Філадельфія, Франція славиться знаменитим сиром Бурсен, а з Італії ми отримали улюблений для багатьох Маскарпоне.</p><p>Рецепти і смаки відрізняються, але усіх їх об’єднує спільна технологія виробництва: у молоко додається бактеріальна закваска і зменшена доза сичужного ферменту, згусток формується протягом тривалого часу, після чого маса відділяється від сироватки, підсушується і охолоджується.</p><p>Смак сиру, у залежності від виду, може бути більш вершковим, солодкуватим або нейтральним, з меншою або більшою жирністю (загалом, у всіх вона доволі висока — 33–75%). У м’який вершковий сир можна додавати зелень, часник, гриби, спеції, сухофрукти і перетворити його на діп чи намазку, або ж використовувати в десертах як основу для чізкейків і кремів.</p><p>Всім відомо, що саме Філадельфію ідеально використовувати як основу на чізкейк, а Маскарпоне — для Тірамісу. А як щодо закусок? <br>Я натрапила на цей рецепт домашнього сиру Бурсен — з інгредієнтів, у точно можна знайти вдома — вершковий сир (можна приготувати за рецпетом <a href="https://medium.com/@yakatya/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B8%D1%80-%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B5-%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BD%D0%B5-labneh-%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0-5eda551a1248">Лабане</a>), вершкове масло, свіжий часник і трави. До смачного домашнього Бурсену додайте овочеві палички (морква, огірок, селера, перець) і смачна закуска для вашої вечірки готова!</p><h3>Домашній пікантний Бурсен з травами</h3><figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/500/1*ok7KUiWai1Ut_La_GJl_JQ.jpeg" /><figcaption>photo by <a href="http://www.thegalleygourmet.net/2012/06/homemade-light-boursin-garlic-and-herb.html">www.thegalleygourmet.net</a></figcaption></figure><p><em>«Du Pain, Du Vin, Du Boursin» (франц. «Трохи хліба, трохи вина, трохи Бурсену»).</em></p><p><strong>Інгредієнти на 3–5 порцій</strong><br>200–250 грам вершкового сиру кімнатної температури<br>50 грам вершкового масла кімнатної температури<br>2 чайні ложки свіжого часнику (порізати дуже дрібно)<br>* кількість трав та їх склад регулюйте за смаком <br>½ чайної ложки сушеного орегано <br>½ чайної ложки сушеного базиліку<br>½ чайної ложки сушеного чебрецю<br>¼ чайної ложки сушеного майорану<br>½ чайної ложки сушеної зеленої цибулі (1 чайна ложка, якщо використовуєете свіжу, дрібно)<br>½ чайної ложки сушеної петрушки або кропу (можна поєднати)<br>¼ чайної ложки дрібно меленого чорного перцю<br>½ чайної ложки солі<br>Опціонально: <br>¼ чайної ложки сушеного естрагону<br>1 столова ложка лимонного соку</p><p><strong>Інструкції</strong><br>Всі інгредієнти ретельно перемішайте. Помістіть у герметичний контейнер і дайте суміші настоятися (краще протягом ночі), щоб поєднати усі аромати. Подавати при кімнатній температурі. Зберігати в холодильнику до двох тижнів.</p><p>Наш домашній Бурсен можна також використовувати на сніданок, для приготування пасти чи неймовірно смачної запеченої картоплі.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=9acbc95c1966" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Сироварня мрії. The first day in Hanoked Dairy Farm]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D1%80%D1%96%D1%97-the-first-day-in-hanoked-dairy-farm-3ae6a356470d?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/3ae6a356470d</guid>
            <category><![CDATA[cheese]]></category>
            <category><![CDATA[recipe]]></category>
            <category><![CDATA[organic-farming]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 10 Apr 2016 19:10:12 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-04-10T19:10:12.603Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1024/1*0cAqYc1EeZ9S6ojHnO1Thw.jpeg" /></figure><p>Рано вранці іду звивистою вуличкою то вгору то вниз, накволо — ні звуку, обабіч — оливкові дерева на кам’янистих схилах. Ще декілька хвилин активного хайкінгу і опиняюсь на місці. Переді мною сироварня Hanoked Dairy Farm і вид на всю галілейську долину — аж до самого моря.</p><p>Сьогодні робота на сироварні почалася о 5 ранку — і почалося все, як ви здогадалися, із найсвіжішого і найкращого овечого молочка. <br>1350 літрів — наше поле для сироварної діяльності :) Законодавство тут зобов’язує пастеризувати молоко, тому найближчу годину цим і займаємося. У Франції, наприклад, є сири і не з пастеризованого молока, але власник сироварні Денні впевнений, що пастеризувати необхідно, і наводить аргумент — кожного року у Франції є харчові отруєння непастеризованими продуктами.</p><p>Поки сироварний чан напвнюється ароматним, парним овечим молоком, відволікаюсь і розглядаю навколо численні форми, столи, мірні ковшики, сита, ліру (спеціальний сироварний ніж) і інші “знаряддя” сировара. Денні є чим пишатися — на своєму виробництві він зібрав найкраще, професійне обладнання з Італії, Франції та Голандії. Навіть щітки для чищення сироварного чану і ті — не прості, а спеціальні, італійські :)</p><p>Сьогодні готуємо тільки 2 види сиру — Том та фету і є час поступово пройти кожен крок у технології.</p><h4>Коротко про рецепт сиру Том</h4><blockquote><em>Том — це напів-твердий овечий сир, розмір готової голівки — приблизно 5 кг. Готується з використанням мезофільної, термофільної закваски і brevibacterium linens (відповідає за смак та запах), без етапу пресування (форми просто виставляються одна на одну для стікання сироватки), солиться сухим посолом після достягнені кислотності 5,3. Сирне зерно — блилько 10 мм, потребує недовгого прогріву (близько 1 5 хв) до 38 С. Сир дозріває від 1 до 4 місяців, після чого може зберігатися завакуумованим у холодильник</em>у. <em>Має насичений, злегка солодкуватий смак, якщо визріває довше — з’являється гострота.</em></blockquote><p>Після внесення закваски та ферменту чекаємо визначений час і перевіряємо сирну масу на “чистоту зрізу”. Перевірити треба у кількох місцях, тому що об’єм дуже великий і наше “желе” може прихопитися у різних місцях по-різному. Масу будемо різати лірою, а потім і спеціальними ножами до розміру “рисинки”.</p><p><em>Перед розрізанням лірою, сирну масу треба обов’язково відділити від стінок. Це стосується і домашнього сироваріння. Ножем проходимо по колу і відділяємо наше “желе”.</em></p><p>Наступний етап — нагріваємо сирне зерно до 38С (принцип — збільшення температури на 1 градус кожні 2 хвилини). Після чого звільняємо сир від сироватки якомога швидше, бо з прогрітою сироваткою кислотність підіймається швидко і нам це не потрібно.</p><p>Заповнені форми виставляємо одну на одну для повного стікання. Після цього чекаємо до моменту досягнення сиром рівня pH 5,3 і солимо зверху крупною морською сіллю. Чекаємо повного стікання сироватки, обсушуємо сир і відправляємо на дозрівання від 1 до 4 місяців.</p><p>Перші два тижні сир остаточно обсихає, зверху утворюється кірочка. Після цього кожен тиждень слід перевертати та общищати голівки сиру 10% відсотковим розчином солі.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=3ae6a356470d" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Робимо сир вдома. Все, що треба знати сировару-початківцю]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D1%81%D0%B8%D1%80-%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0-%D0%B2%D1%81%D0%B5-%D1%89%D0%BE-%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B0-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8E-f0c603ad1e71?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/f0c603ad1e71</guid>
            <category><![CDATA[cheese]]></category>
            <category><![CDATA[home-cheesemaking]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Fri, 01 Apr 2016 09:47:06 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-04-01T10:22:15.956Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/652/1*Cyk3kQwuQHS2JuHAfSAdRQ.jpeg" /><figcaption>photo by <a href="https://www.cntraveller.ru/travel/syr-kroten-de-shavinol-miniatyurnye-pirozhnye">cntraveller</a></figcaption></figure><p>Свіжі, натуральні, домашні сири набагато смачніші, ніж магазинні аналоги. Якщо ви вирішили приготувати свій власний сир вдома, скористайтеся цією підбіркою порад і відповідей на найбільш поширені запитання і хай вам щастить у ваших починаннях!</p><ol><li><strong>Чому у сироварінні краще використовувати молоко, яке попередньо витримане у холоді (наприклад, 3–4 дні)</strong>?<br>Молоко містить кальцій, який відіграє важливу роль у формуванні сирного згустку. Молоко, яке зберігається в холоді, вивільняє кальцій.Чим більше кальцію у молоці, тим краще воно згортається.</li><li><strong>Чому у сироварінні краще використовувати сире (цільне) домашнє молоко, а не пастеризоване?<br></strong>Процес пастеризації молока призводить до зменшення кількості кальцію у ньому. В результаті час на згортання молока збільшується згусток виходить не стійкий та крихкий. Для компенсації втрати кальцію, в молоко у масовому виробництві додають хлорид кальцію — це збільшує вихід сирної маси. У домашніх умовах це робити зовсім не обов’язково, тим паче, традиційні сироварні Франції, наприклад, не використовують взагалі ніякі добавки окрім ферменту та бактеріальних культур у виробництві, оскільки вважають, що це впливає на смак сиру. Якість, а не кількість має бути на першому місці!</li><li><strong>Нагрівання молока.<br></strong>У більшості рецептів сиру, який можна приготувати вдома, потрібний поступовий, повільний нагрів молока. Найкраще це робити на водяній бані (менша каструля ставиться у більшу з водою). Якщо згідно з рецептом потрібно витримати молоко деякий час при стабільній тепрературі, каструлю з водяної бані краще не виймати. Щоб розрахувати з якою інтенсивністю треба нагрівати молоко, розділіть загальний час нагрівання молока на кіцеву (вказану у рецепті) температуру. При нагріванні сирну масу потрібно постійно помішувати, щоб запобігти злипання сирного зерна та його осіданню на дно.</li><li><strong>Додавання у молоко ферменту та закваски.<br></strong>Порошкоподібні культури висипайте на поверхню молока, залиште на хвилину (не поспішайте перемішувати, порошок за цю хвилину поглине вологу, а так він можу злипнутися чи утворити грудочки). Через хвилину шумовкою повільно перемішуйте молоко рухами зверху вниз (10–20 разів). Це дозволить рівномірно перемістити культури без потрапляння у ємність великої кількості повітря (що гальмує ріст бактерій). Фермент потрібно попередньо розчинити у кип’яченій, охолодженій до кімнатної температури воді. Щоб не завадити роботі ферменту, вода обов’язково має бути кип’ячена (без хлору), з тої ж причини не використовується йодована сіль (до того ж, хлор та йод інгібують розвиток бактерій). Перемішування ферменту також краще робити зверху вниз (щоб рух рідини якомога швидше зупинився).</li><li><strong>Перевірка готовності сирного згустку.<br></strong>Для цього використовується метод перевірки на “чистоту зрізу”. Для цього опустіть ніж у сирну масу під кутом 30 і підніміть до поверхні. Якщо згусток розколовся або зламався, зріз рівний — сирну масу можна нарізати. Якщо зріз нерівний та незначний — залиште ще на кілька хвилин і спробуйте знову.</li><li><strong>Нарізання сирного згустку.</strong><br>Потрібно чітко дотримуватися рекомендацій у рецепті щодо розміру кубиків, на які слід розрізати сир. Це прямим чином впливає на те, як буде виглядати ваш готовий сир. Наприклад, нарізка дрібними шматочками використовується для більш сухих сирів, крупні шматочки — для більш вологих. Розміри шматочків підбирались віками для того, щоб отримати потрібну вологість сиру. Велика різниця у розмірах шматочків може призвести до того, що у сирній масі будуть області з більшою вологістю, вони можуть закисати. Для нарізання сиру кубиками використовуйте ніж із довгим лезом, горизонтальні надрізи аккуратно та поступово робіть шумовкою. Робіть все аккуратно та старайтеся не роздавити готові кубики на дуже дрібні фракції, бо так вони зіллються разом із сироваткою.</li><li><strong>Злив сироватки<br></strong>Для того, щоб у формі залишилось якомога більше сиру при відділенні сироватки, вистеляйте форму (чи друшляк) тканиною (не марлею!). Існують спеціальні серветки (їх поверхня гладка, завдяки чому сир не прилипає до канини), але їх запросто можна замінити відрізом білої (не фарбованої) бязі чи мусліну або щільною медичною шапочкою. Не забудьте гарно прополоснути тканину ДО — не має залишитися жодних запахів та ПІСЛЯ — для повторного використання.</li></ol><p>От і всі поради на сьогодні!<br>Успіхів!</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=f0c603ad1e71" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Як приготувати дитячу сиркову масу]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%83-%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%83-c69812b018d8?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/c69812b018d8</guid>
            <category><![CDATA[recipe]]></category>
            <category><![CDATA[home-cheesemaking]]></category>
            <category><![CDATA[cheese]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Sun, 27 Mar 2016 12:55:29 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-03-27T12:56:27.309Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/640/1*d1OeXW-71qMuVQ84eFRFrQ.jpeg" /></figure><p>Свіжа, ніжна сиркова маса — саме те, що потрібно для першого прикорму дитині. Готуючи таку сиркову масу власноруч, ви самі можете контролювати весь процес і якість інгредієнтів.</p><p>Ви знали, що багато видів сирів можна заморожувати ? Звичайно, є свої нюанси для м’яких або твердих сирів, але сиркову масу можна без докорів сумління приготувати про запас і порційно зберігати у морозилці.</p><p>Знадобиться:<br>1. 3 л молока<br>2. Сижучний фермент<br>3. 3–4 ст. л сметани<br>4. Сито та тканина для відкидання сиру</p><p>Вихід готового продукту: 500–700 грам.</p><p>Готові? Тоді готуємо за цим елементарним рецептом!</p><h4>Ніжна дитяча сиркова маса</h4><p>1. Закип’ятіть молоко, остудіть до температури 35С (молоко трохи холодніше, ніж долоня). При використанні пастеризованого, нагрійте його до 35С.<br>2. Розчиніть фермент у 10 мл холодної кип’яченої води.<br>Додайте в молоко розчинений фермент, перемішайте (краще зверху вниз, ніж круговими рухами), залиште під кришкою на 30 хв.<br>3. Додайте 3–4 ст.л. сметани, перемішайте. Краще використати магазинну сметану — ми готуємо дитячий продукт, а домашня сметана може містити кишкову паличку.<br>4. Підігрійте суміш до 40С і поставте в тепле місце на 6–8 годин.<br>5. Відкиньте на тонку тканину (не марлю), дайте стекти. Час від часу перемішуйте ложкою для прискорення стікання сироватки. Масу можна поставити під легкий гніт у холодильник. <br>Ступінь вологості сиркової маси регулюйте за смаком. <br>Перекласти у контейнер, зберігати ухолодильнику до 7 днів або розділити на порції та заморозити.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=c69812b018d8" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Як приготувати сир Лабане (Лабне/Labneh) вдома]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B8%D1%80-%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B5-%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BD%D0%B5-labneh-%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0-5eda551a1248?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/5eda551a1248</guid>
            <category><![CDATA[recipe]]></category>
            <category><![CDATA[cheese]]></category>
            <category><![CDATA[homemade-products]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Sat, 26 Mar 2016 20:52:57 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-03-26T20:52:57.704Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/1000/1*g0_xkm6ktbFKA6vCOEYpLA.jpeg" /></figure><p>Лабане — сир родом із країн Близького Сходу. Їдять лабане з пітою, домашнім хлібом, лавашем на сніданок або полуденок, а також в якості закуски перед обідом.</p><p>Традиційно цей сир готується із козиного або овечого молока, тому у нього різкий, кислуватий смак. Але приготувати лабане можна і з коров’ячого молока.</p><p>Готується лабане дуже просто — на основі відціженого густого йогурту. В результаті звільнення від сироватки маємо щільну консистенцію сиру. Таку сирну масу можна легко сформувати у кульки та зберігати у оливковій олії. Якщо хочемо отримати кремовість для легого намазування на хліб— додаємо трохи йогурту і перемішуємо.</p><p>У Лабане можна додавати різні ароматичні добавки (коріандр або насіння кмину, цедра цитрусових, дрібка сухого чилі) або пригоготувати для кульок обкатки із суміші перців, трав, часнику, паприки, затару.</p><h4><strong>Рецепт Лабане в домашніх умовах</strong></h4><p>1 літр густого йогурту<br>1 чайна ложка солі</p><p><strong>Крок 1<br></strong>У йогурт додати сіль, розмішати.</p><p><strong>Крок 2</strong><br>Дрібне сито застелити кількома шарами марлевої чи ситцевої тканини. Викласти йогурт. Накрити тканиною, поставити під гніт у холодильник на ніч або підвісити у прохолодному місці, дати стікти.<br>Стікання може зайняти приблизно 12 годин.</p><p><strong>Крок 3<br></strong>Сформувати кульки, обкатати у спеціях, скласти у суху (краще стерильну) банку та залити оливковою олією. Можена подавати вже на наступний день у якості закуски. Термін зберігання у холодильнику — приблизно 1–2 тижні.</p><p>або</p><p>Скласти готовий сир у контейнер. Термін зберігання — 4 дні.<br>Перед подачею сир можна розмішати з 1–2 ложками йогурту для отримання більш кремової консистенції. Викласти на тарілку, додати оливкову олію, за бажанням спеції (затар, паприка, свіжа зелень) та насолоджуватися смаком Лабане разом із теплою пітою.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=5eda551a1248" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
        <item>
            <title><![CDATA[Як приготувати сир вдома. Базовий рецепт сиру. Бринза]]></title>
            <link>https://medium.com/@yakatya/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B8%D1%80-%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0-%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%83-%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B7%D0%B0-8fd71ac621bb?source=rss-4d17d03ff30------2</link>
            <guid isPermaLink="false">https://medium.com/p/8fd71ac621bb</guid>
            <category><![CDATA[cheese]]></category>
            <category><![CDATA[homemade-products]]></category>
            <category><![CDATA[recipe]]></category>
            <dc:creator><![CDATA[Burlaka Kateryna]]></dc:creator>
            <pubDate>Sat, 26 Mar 2016 20:18:48 GMT</pubDate>
            <atom:updated>2016-03-26T20:18:48.793Z</atom:updated>
            <content:encoded><![CDATA[<figure><img alt="" src="https://cdn-images-1.medium.com/max/800/1*BKIaH2ZYlu42koeYmJxMHw.jpeg" /></figure><p>Приготування сиру в домашніх умовах, на перший погляд — процес не простий. Але варто потренуватися кілька разів, і ви зможете радувати близьких свіжим, натуральним і, головне, дуже смачним сиром.</p><p>Цей рецепт приготування сиру — базовий. З його допомогою можна готувати простий білий сир без тривалого визрівання, різної щільності та солоності. Наприклад, молоду моцарелу чи бринзу.</p><p>У сироварінні бажано використовувати непастеризоване, ідеальний варіант — цільне домашнє молоко, тобто з мінімальною кількістю втручань у його склад та структуру. Чому? Справа в тому, що цільне молоко краще формує сирну грудку, і з нею легше працювати в подальшому.</p><p>Якщо ви використовуєте для приготування сиру пастеризоване молоко, для формування більш стабільної сирної грудки потрібно додавати хлорид кальцію, оскільки при процесі пастеризації втрачається певна кількість кальцію, що має важливе значення у процесі згортання білку.</p><p>Бажано, щоб молоко попередньо вистоялось 12–24 години у холодильнику перед приготуванням.</p><p>Вам знадобиться:</p><p>1. Молоко — 3–10 л<br>Некип’ячене, непастеризоване, цільне молоко — тобто таке, що не проходило жодних обробок</p><p>2. Сичужний фермент<br>Кількість ферменту використовуйте згідно з інструкцією, придбати фермент можна у спеціалізованоюму інтернет-магазині.</p><p>3. Харчовий термометр<br>Є спеціальні моделі, які зручно фіксуються на стінці каструлі.</p><p>4. 2 великі каструлі<br>Молоко треба нагрівати якомога повільніше, для цього потрібно буде організувати водяну баню.</p><p>5. Форма для сиру<br>Якщо нема спеціальної, можна замінити форму друшлаком/ситом та тканиною на кшталт марлі або бязі для вистилання. У спеціалізованих інтернет-магазинах є спеціальна тканина для форм, але також дуже гарно справляється із задачею проста медична шапочка. Щільність її волокна — саме те, що потрібно, адже наша задача — зберегти якомога більше сирних зернинок. Якщо отвори сита будуть занадто великі — багато дрібної фракції сиру зіллється разом із сироваткою.</p><p>Доречі, щодо сироватки. Її краще не виливати. По-перше, вона може знадобитися для зберігання готового сиру (якщо ми готуємо щільну та солону бринзу). По-друге, сироватка багата мінеральними речовинами, і її можна використовувати замість води для приготування млинців, кексів, хлібу чи цільнозернових хлібців. З великої кількості сироваки також можна приготувати рікотту.</p><p>Підготували все необхідне? За роботу!</p><p><strong>Крок 1</strong><br>Розчинити фермент у 10 мл кип’яченої води кімнатної температури. <br>Чому краще використовувати саме кип’ячену воду? Хлор у “сирій” воді вбиває сичужчний фермент. Якщо ви любите злегка солоний сир, молоко можна трохи пісдолити на цьому етапі. Наприклад, 10 г солі на 1 л молока. Використовуйте звичайну, а не йодовану сіль. Йод також вбиває сичужний фермент.</p><p><strong>Крок 2</strong><br>Нагріти молоко до 32–34 °C. Нагрів має бути поступовим і повільним. Використовуйте водяну баню і найменший вогонь. Нагрівши молоко до 32–34°C, зніміть з вогню, але каструлю лишіть у водяній бані, щоб зберігалось тепло. Додайте фермент і ретельно перемішайте 1 хвилину (краще зверху вниз, а не круговими рухами). Закрийте кришку і лишіть на 30 хвилин. За цей час спрацює сижучний фермент і молоко перетвориться на <strong>«</strong>желе<strong>»</strong>.</p><p><strong>Крок 3</strong><br>Перевіряємо готовність згустку, зробивши невеликий надріз на поверхні. Якщо <strong>«</strong>желе<strong>»</strong> відрізалось рівним пластом, зріз гострий, а від нього відділяється світла сиворотка — час розрізати сирну масу.</p><p>Масу ножем розрізаємо на кубики по 3 см повздовж. Довгою ложкою чи шумовкою, аккуратно припіднімаємо сформовані циліндри та додатково розділяємо на кубики упоперек. Даємо масі відстоятися 5–10 хвилин, поки сироватка не підніметься вверх.</p><p><strong>Крок 4</strong><br>Зливаємо масу у форму чи у сито (на тканину). Даємо стікти близько 30 хв. За цей час отримана маса трохи осяде та зменшиться у об’ємі, спресується. Кладемо долоню зверху, перевертаємо сирну голівку (вона вже достаньо спресована і не розсилпеться) поміщаємо назад у форму. Даємо стікти ще приблизно 30 хвилин (єдиного часу стікання нема).</p><p>Ваш свіжий сир домашній сир готовий вже зараз!</p><p>Зберігайте у вологій тканині, змоченій розсолом або у розсолі на основі сироватки. Найращу текстуру і смак буде у сиру після зберігання 1–2 дні у холодильнику.</p><h4>Бринза</h4><p>Якщо хочемо отримати більш щільну і солону бринзу, сир треба поставити під прес 2–2,5 кг на 2–3 години. Сир потрібно 3–4 рази перевернути для рівномірного пресування та стікання сироватки.</p><p>У сироватку додаємо сіль за смаком — 1 ст.л на літр сироватки (слабосолона) або 1,5 ст.л на 300 мл сироватки. Після пресування опускаємо сир у розсіл на 2 години, далі ставимо у холодильник. Через дві години пробуємо сир на смак. Якщо ступіть просолки влаштовує, обгортаємо бринзу у тканину, змочену розсолом і зберігаємо у холодильнику до 7 днів. Свій смак та аромат бринза розкриває на 3–5 день посолки у холодильнику.</p><img src="https://medium.com/_/stat?event=post.clientViewed&referrerSource=full_rss&postId=8fd71ac621bb" width="1" height="1" alt="">]]></content:encoded>
        </item>
    </channel>
</rss>