Виїзд з України: захист дітей

Ця інформація іншими мовами: англійська | English | російська | русский

«Гарячі лінії» у разі зникнення дітей

Загальноєвропейський номер «гарячої лінії» у разі зникнення дітей (116 000) існує в усіх 27 державах-членах ЄС, Албанії, Сербії, Швейцарії та Великобританії. Кожен може подзвонити за номером 116 000 і повідомити про зникнення дитини. «Гарячі лінії» у разі зникнення дітей щільно співпрацюють із місцевими правоохоронними органами і надають правову, психологічну та практичну підтримку батькам і дітям, що шукають одне одного.

Зниклі діти — Європа

«Зниклі діти — Європа» надає інформацію про те, як повідомити про зникнення українських дітей — в усій Європі; як зробити відкрите звернення щодо зникнення українських дітей — в усьому ЄС; та які існують ресурси підтримки зниклих дітей та їхніх родин.

Зниклі діти — Україна

Лінії допомоги дітям

Лінії допомоги дітям надають психосоціальну підтримку й інформацію дітям і дорослим, що звертаються від імені дітей.

Всеєвропейський номер лінії допомоги дітям (116 111) діє у 24 країнах ЄС і кількох країнах поза межами ЄС, включно з Україною.

Права дітей, що приїжджають з України

Усі діти, що приїжджають до ЄС з України, мають швидко та без дискримінації отримати доступ до своїх прав, разом з необхідною психологічною підтримкою, медичними послугами та доступом до освіти. Особлива увага має надаватися дітям без супроводу дорослих. Їх слід зареєструвати відразу після приїзду. Вони мають отримати повну та безпечну підтримку. Якнайшвидше слід залучити представника служби захисту дітей. Пріоритетним є пошук сім’ї та родичів.

Усі діти (особи віком до 18 років), що шукають порятунку від війни в Україні, мають право на захист у ЄС. Вони мають право на:

реєстрацію особи при в'їзді до ЄС; у випадку з дітьми без супроводження батьків або інших відповідальних за них дорослих прикордонні служби реєструватимуть особи знайомих дітям дорослих, що їх супроводжують або зустрічають, а також задекларовану ними країну призначення в ЄС;
якнайшвидший доступ до опіки, разом із житлом, до медичних послуг, психологічної підтримки й освіти;
висловлення та заслухання їхньої думки щодо будь-якого ухваленого щодо них рішення (залежно від віку та ступеня зрілості).

Діти без супроводу дорослих або діти, розлучені з сім’єю, мають право на якнайшвидше призначення опікуна, який/яка надасть їм батьківське піклування доти, доки вони не возз'єднаються зі своїми батьками або іншими членами родини. Опікуном може бути знайома дитині доросла особа, що супроводжувала дитину, якщо за висновком органів влади це відповідає найкращим інтересам дитини. Дорослі, що доглядають за дітьми, наприклад, у прийомних сім'ях або приймальних центрах, не завжди є опікунами. Діти мають право висловити прохання не розлучати їх з дорослими, з якими вони знайомі та які здатні взяти на себе відповідальність і опікуватися ними.

Європейська комісія:

підтримує та фінансує доступ до психологічної допомоги й основних послуг;
підтримує належне прийняття та піклування про дітей-сиріт та дітей з інвалідністю;
підтримує виконання Стратегії ЄС з прав дитини, за якою важлива роль на національному рівні та в обміні досвідом на рівні ЄС відведена національним координаторам Європейської гарантії для дітей;
співпрацює з міжнародними організаціями для возз'єднання сімей через програми пошуку членів родини;
підтримує держави-члени — через оновлену Шенгенську інформаційну систему — у боротьбі з торгівлею дітьми та викраденням дітей;
розробляє стандартні практичні процедури з переміщення неповнолітніх дітей без супроводу дорослих та інших дітей з особливими потребами — на протидію ризикам жорстокого поводження та торгівлі людьми.